Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.03. – «книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство». Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, Львів. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ, 2023.
У дисертації вперше комплексно досліджено особливості професійної діяльності Романа Луцика, одного з фундаторів сучасної львівської школи книгознавства у сфері інкунабулістики та досліджень стародруків, чільного бібліотечного діяча у Львові у XX ст. На основі наукових праць, пресових публікацій, а також залучених архівних джерел та фахової наукової літератури розкрито особливості становлення й розвитку професійної діяльності Р. Луцика, охарактеризовано його культурно-громадський та професійний досвід. Визначено основні етапи соціокомунікаційної діяльності Р. Луцика у процесі формування його професійної кар’єри та деталізовано на основі мікроісторичного підходу невідомі або маловідомі факти його життя і діяльності. Вивчено, проаналізовано і актуалізовано теоретичний і практичний досвід Р. Луцика як багатолітнього керівника відділу рідкісної книги Бібліотеки.
Висвітлено особливості становлення, функціонування й розвитку одного із фундаментальних відділів Бібліотеки під орудою Р. Луцика, визначено фахові компетентності та професійні навички бібліотечного фахівця щодо опрацювання й збереження фонду та удосконалення обслуговування читачів. Схарактеризовано ключові аспекти бібліографічних практик Р. Луцика, пов’язаних з розкриттям унікального фонду відділу рідкісної книги. Проаналізовано наукові здобутки Р. Луцика в царині книгознавства, зокрема в дослідженні стародрукованої книги, з’ясовано його теоретико-методологічні підходи до вивчення й опрацювання інкунабул, палеотипів, інших кириличних та латинських стародруків, рідкісної книги ХІХ–ХХ ст. Зроблено висновки про те, що наукові книгознавчі та бібліотекознавчі розвідки Р. Луцика, укладені ним каталоги стародрукованих видань, бібліографічні картотеки, створені відповідно до тогочасних канонів бібліографічної науки, є важливим джерелом до вивчення історії книги, книгодрукування та бібліотечної справи України загалом і галицького краю зокрема.