9 травня ц.р. у Британській Бібліотеці відбулася міжнародня конференція присвячена спадщині друкаря Івана Федорова під назвою «Revisiting Ivan Fedorov’s Legacy in Early Modern Europe”. Конференція була приурочена до двох знаменних дат: 450-ліття видання «Апостола» у Москві (1564 рік) та 440-річчя видання першої відомої кириличної Азбуки у Львові (1574 рік). Обидва видання є великою рідкістю: відомі лише два екземпляри «Азбуки» (один у бібліотеці Гарвардського університету) і 66 екземплярів «Апостола» (у Великій Британії – три). Британська Бібліотека пишається тим, що має у своїй книгозбірні обидва видання. Про цікаву історію придбання бібліотекою двох федорівських першодруків – «Апостола» та «Азбуки» – повідомила у вступному слові на початку конференції куратор Відділу Європейських Студій Британської Бібліотеки д-р Катерина Рогачевська. Детально про колекцію першодруків Дяґілєва можна прочитати і в її блозі на сторінках блогу Відділу Європейських студій: http://britishlibrary.typepad.co.uk/european/2014/05/ivan-the-terrible-primers-ballet-and-the-joys-of-curatorship-.htmlНа конференції була присутня і д-р Крістін Томас, колишня Голова Слов’янського відділу бібліотеки, котра ідентифікувала «Азбуку» Івана Федорова і придбала її для Бібліотеки в лондонському антикварному магазині Мальборо Букс за 11 тисяч фунтів у 1982 році. Електронну версію статті пані Томас про цю чудову знахідку дослідники можуть знайти на сторінках журналу «British Library Journal” за 1984 рік (http://www.bl.uk/eblj/1984articles/article2.html)
Завдяки старанням кураторів Європейського Відділу науковці, студенти та видавці з Британії, США та Росії мали нагоду оглянути не лише ці два видання, але й десяток інших кириличних видань (зокрема і одне видання Ф. Cкарини), а також видання угорських видавців 16-17 століть. На останній сесії конференції проф. Мартін Рейді з Лондонського університету розповів про видання законодавчих книг в Угорщині та Трансильванії у 16-ому столітті. На жаль, українські науковці Василь Ульяновський (Київський університет ім. Т. Шевченка) та д-р Наталія Бондар (Національна бібліотека України ім. В. Вернадського) приїхати на конференцію не змогли. Резюме їхніх виступів (проф. Ульяновського про книгодрукування в Острозі і книговидавничу діяльність князів Острозьких та д-ра Наталії Бондар про діяльність Федорова та Петра Мстиславця у галузі регламентування книг богослужбового та навчального характеру) зачитали проф. Саймон Франклін із університету в Кембриджі та д-р Сергій Боґатирьов з Універсuтетського коледжу Лондона. Проф. Франклін виголосив дуже цікаву доповідь про три типи асиметрії у при використанні технологій книгодрування в Московїї. Конференція була організована при співпраці кількох британських інституцій: Школи Слов’янських та Східньоєвропейських Студій Університетського коледжу Лондона (UCL School of Slavonic and East European Studies), Європейського Інституту Університетського коледжу Лондона (UCL European Institute), Центром вивчення контактів у ранньомодерний період Університетського коледжу Лондона (Early Modern Exchanges UCL) та академічного центру CEELBAS (Centre for East European Language-Based Area Studies). Остання зі згаданих інституцій спонсорувала кілька заходів, пов’язаних з Україною. За заходами цього Центру можна слідкувати на сайті: http://www.ceelbas.ac.uk/general-event-viewer
Ольга Керзюк, Британська бібліотека
