Вперше в кримінологічній науці вийшла друком монографія «Протидія корупційній злочинності в Україні у сучасний період», зміст якої охоплює період незалежності нашої держави. Робота виконана в провідній академічній установі України в галузі права – Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Автор монографії – Олена Бусол – старший науковий співробітник Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, автор 85-ти наукових праць, кандидат юридичних наук, полковник міліції у відставці, проходила службу в елітних спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю, Департаменті Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю, Міжвідомчому науково-дослідному центрі по боротьбі з організованою злочинністю при Раді національної безпеки і оборони України.

Тема, розкрита автором монографії, особливо актуальна нині, коли зусилля України, що прагне до вступу в ЄС, спрямовані на зниження корупційної злочинності у державному секторі та правоохоронних і судових органах. Дослідниця звертає увагу читачів на те, що перші кроки у боротьбі з корупцією як загрозою національній безпеці в Україні стали можливими лише в 90-х роках ХХ ст., коли розпочалося формування законодавчої бази протидії корупційній злочинності.

Книга цікава ще й тим, що читачі зможуть ознайомитися з корупційними схемами, які діють в окремих сферах суспільного життя, зокрема, в найкорумпованіших (за висновками вітчизняних та міжнародних експертів) органах прокуратури, правоохоронних та судових органах, галузі охорони здоров’я України та в системі державних закупівель.

Корисними для громадян будуть розкриті автором питання корупційних ризиків у формуванні Єдиного реєстру досудових розслідувань прокурорами та слідчими, що базуються на реальних прикладах.

Олена Бусол дає визначення та пропонує ввести у науковий обіг поняття «організована корупційна злочинність». Окрім цього, автор монографії обгрунтовує некоректність назви нового антикорупційного закону, яка заперечує факт існування корупції в Україні, пропонує концептуальні підходи до люстрації суддівського корпусу, торкається кібернетичного аспекту протидії корупційні злочинності, а також розкриває широкий спектр інших питань.

У післямові до видання наведено стислий огляд нового антикорупційного законодавства України.

Стиль викладу тексту забезпечує легкість та доступність його сприйняття, і буде корисним не тільки вченим, але й іншим категоріям громадян, яких цікавить тематика корупції.

Прес-служба НБУВ

18 грудня 2014 року відбулося засідання Бюро Відділення історії, філософії та права НАН України, учасники якого обговорили результати виконання в 2014 р. наукових проектів у межах цільових комплексних програм наукових досліджень НАН України.

Результати окремих наукових проектів, виконаних Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського представив Валерій Горовий, заступник генерального директора НБУВ з наукової роботи, д-р іст. наук, професор.

Проект «Національний інформаційний комплекс і його роль у глобальному інформаційному просторі»у рамках програми: «Гуманітарні технології як чинник суспільних перетворень в Україні» (термін виконання: 05 травня – 31 грудня 2014 р.). Науковий керівник – Олексій Онищенко, академік НАН України.

Основні результати проекту:

досліджено специфіку та шляхи налагодження міжнародних інформаційних обмінів, визначено перспективні напрями участі в них наукових установ, національних бібліотечно-інформаційних та аналітичних центрів;

узагальнено основні тенденції розвитку кооперативних традицій у системі інформаційного виробництва, національних координаційних механізмів міжнародної інформаційної діяльності;

проаналізовано шляхи оптимізації використання ресурсів глобального інформаційного простору в процесах трансформації українського суспільства;

підтверджено перспективи розвитку сучасних інформаційних центрів, у т.ч. бібліотечних закладів на сучасній технологічній основі як важливої складової системи інформатизації суспільства та інфраструктури підтримки його інноваційного розвитку;

розроблено рекомендації щодо оптимізації процесу виробництва, комплектування, зберігання нових, введення в суспільний обіг і ефективного використання наявних в інформаційних фондах ресурсів в інтересах національного розвитку, запропоновано заходи з мінімізації та нейтралізації зовнішніх деструктивних впливів в українському інфопросторі.

Результати дослідження викладено:

у колективній науковій монографії (Національний  інформаційний  комплекс і його роль у глобальному інформаційному просторі : [монографія]  / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, В. І. Попик та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. – К., 2014. –  262 с.);

у науковій доповідіза темою дослідження;

у 18-ти наукових статтях;

в інформаційно-аналітичних матеріалах для владних структур усіх рівнів, громадських організацій, національного бізнесу, наукових та бібліотечно-інформаційних установ.

Проект «Національні інформаційні ресурси як інтегративний чинник вітчизняного соціокультурного середовища» у рамках програми «Модернізація соціокультурної сфери в Європі та Україні» (термін виконання: 30 квітня – 01 вересня 2014 р.). Науковий керівник – Валерій Горовий, заступник генерального директора НБУВ з наукової роботи, д-р іст. наук, професор.

Основні результати проекту:

досліджено роль національних інформаційних ресурсів як інтегративного чинника вітчизняного соціокультурного середовища, зокрема проаналізовано: національні особливості розвитку інформаційних процесів у соціокультурній сфері сучасного суспільства та координаційних механізмів міжнародної інформаційної діяльності; вплив національних бібліотек на розвиток системи національних інформаційних ресурсів; міжнародне інформаційне співробітництво як джерело збагачення національних інформаційних фондів;

узагальнено діяльність провідних центрів із збереження та організації використання суспільно значущих інформаційних ресурсів, організації національного інформаційного ринку;

звернуто увагу державних органів на: необхідність вдосконалення інформаційного забезпечення потреб української науки; розширення можливостей для лобіювання її інтересів і представлення інноваційних продуктів на міжнародних інформаційних ринках; необхідність жорсткого реагування на штучні затримки введення нових технологій і прогресивних здобутків вітчизняної науки в суспільну практику для забезпечення національних інтересів  народу України тощо;

обґрунтовано доцільність передбачення в законотворчій діяльності питань щодо правової підтримки розвитку вітчизняної науки, захисту прав інтелектуальної власності, удосконалення механізмів внутрішніх і міжнародних інформаційних обмінів в інтересах суспільства.

Результати дослідження викладено:

у колективній науковій монографії (Національні інформаційні ресурси як інтегративний чинник вітчизняного соціокультурного середовища / О. С. Они­ще­н­ко, В. М. Го­ро­вий, В. І. Попик та ін.] ; НАН Укра­ї­ни, Нац. б-ка Укра­ї­ни ім. В. І. Вернадсько­го. – К., 2014. –  355 с.);

у науковій доповідіза темою дослідження;

у 14-ти наукових статях;

в інформаційно-аналітичних бюлетенях НБУВ, орієнтованих на органи державної влади;

на міжнародній науковій конференції НБУВ «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору» (жовтень 2014 р.).

Проект «Соціальні мережі як інструмент взаємовпливу влади та громадянського суспільства»у рамках програми «Громадянське суспільство, особа, держава: національний досвід і потенціал взаємодії» (термін виконання: 05 травня – 31 грудня 2014 р.). Науковий керівник – Володимир Попик, генеральний директор НБУВ, д-р іст. наук.

Основні результати проекту:

досліджено роль соціальних мереж як новітніх форм інформаційної взаємодії на базі електронних технологій в забезпеченні розвитку особи, громадянських інститутів, організації державного управління;

доведено, що активний розвиток соціальних мереж як механізму горизонтальних інформаційних обмінів упродовж останнього часу набув таких масштабів, що його можна кваліфікувати як новий етап у формуванні внутрішньосуспільної системи соціальних комунікацій.

обґрунтовано, що розвиток соціальних мереж за своїми основними характеристиками є новим видом прояву соціальності, який характеризується неформальністю, анонімністю, добровільністю, демократичністю, потенційною здатністю перенесення обговорюваних проблем у сферу «реальної» соціальної практики.

Результати дослідження викладено:

у колективній монографії (Соціальні мережі як інструмент взаємовпливу влади та громадянського суспільства: [монографія] / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, В. І. Попик та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К., 2014. – 260 с.);

у науково-аналітичній доповіді, направленій до Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, комітетів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, обласних державних адміністрацій, впливових громадських і ділових організацій;

у 13-ти наукових статтях;

у 22-х випусках інформаційно-аналітичного бюлетеня інтернет-ресурсів «Соціальні мережі як чинник інформаційної безпеки».

Напрацювання учасників проекту опубліковані на сайті Центру досліджень соціальних комунікацій НБУВу розділі «Наукова діяльність».

• виявила загальносвітові та національні тенденції розвитку БІС;
• дослідила еволюцію наукових поглядів на розвиток БІС;
• визначила сучасні пріоритети державної політики у сфері бібліотечно-інформаційної діяльності;
• проаналізувала особливості та результативність упровадження методик стратегічного менеджменту для удосконалення діяльності бібліотек загальнодержавного рівня;
• розробила перспективну модернізаційну модель розвитку бібліотечно-інформаційних установ.

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського щиросердно вітає всіх своїх друзів і партнерів, користувачів і шанувальників з найяскравішими та найулюбленішими святами — Новим роком і Різдвом Христовим!

Принагідно дякуємо всім, хто привітав генерального директора та колектив Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського з новорічними та різдвяними святами.

З метою забезпечення реалізації вимог та положень Закону України «Про вищу освіту»від 01 липня 2014 року № 1556-VII та відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»Міністерство освіти і науки України пропонує на громадське обговорення проект Положення про порядок підготовки фахівців ступеня доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів (наукових установ).

Зауваження та пропозиції до Проекту слід надсилати до 31 січня 2015 року на електронну адресу: olexandr_sych@ukr.net

10–12 березня 2015 року на базі наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбудеться  ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху», присвячена  400-літтю Києво-Могилянської академії.

Організатори:

• Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»
• Наукова бібліотека ім. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка
• Інститут післядипломної освіти НАКККіМ
• Українська бібліотечна асоціація
• Громадська організація ЕЛІБУКР (Електронна Бібліотека України)

(Список організаторів уточнюється до 1 лютого 2014 р. Організатори запрошують до співробітництва)

Основні питання конференції:

• Національні та міжнародні проекти доступу до наукової інформації
• Наукометричні та бібліометричні інструменти оцінки наукових досліджень 
• Наукові журнали: нові моделі та технології створення та розповсюдження
• Відкритий доступ: інституційні та тематичні депозитарії, журнали відкритого доступу 
• Створення і використання наукових електронних ресурсів та електронних бібліотек
• Питання інтелектуальної власності при створенні і використанні електронних ресурсів
• Новітні інформаційно-комунікаційні технології в університетських бібліотеках 

У межах Конференції також відбудуться:

• 18-й науково-практичний семінар «Електронні ресурси для науки та освіти» (презентації ресурсів від EBSCO, SpringerLink, Cambridge UP, IEEE, Emerald та ін.)
•  Річні збори учасників проекту ЕЛІБУКР

Категорії учасників

Конференція орієнтована на представників наукових установ, редакційних колегій наукових журналів, керівників університетських бібліотек та видавництв, спеціалістів з електронного інформаційного обслуговування.

Організаційний внесок – 200 грн. Для бібліотек – членів Консорціуму ЕЛІБУКР  – відсутній. Розміщення і харчування за рахунок учасників. Оргкомітет сприяє розміщенню учасників у готелях м. Києва лише за індивідуальним запитом.

Розклад роботи

Початок роботи конференції – о 10:00 год. 10 березня 2014 р. Завершення роботи конференції – 12 березня о 17-00.

У разі необхідності оформлення персонального запрошення на конференцію, слід подати заявку до Організаційного комітету до 20 лютого 2015 року.

Тим, хто має намір виступити з доповіддю чи презентацією, стендовою доповіддю, необхідно надіслати назву доповіді та короткий реферат (українською або англійською мовами). Оргкомітет семінару розгляне всі заявки і повідомить про рішення щодо включення в програму на умовах усної або стендової доповіді.
Доповіді (.pdf, презентації PPT та ін.) будуть розміщені у Відкритому е-архіві eKMAIR http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/

Оргкомітет сприятиме розміщенню кращих доповідей у міжнародних відкритих е-архівах

Реєстрація до 20 лютого 2014 р. Включення доповідей у план конференції проводитиметься за рішенням Програмного комітету.

Контакти Оргкомітету: (044) 425–60–55, ел. адреса: nazarovetssa@ukma.kiev.uaабо yaroshenko@ukma.kiev.ua

Відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ представляє топографічний каталог бібліотеки митрополита Київського і Галицького Антонія (Храповицького). Книгозбірня митрополита залишилася в Києво-Печерській лаврі у 1919 р. після його від’їзду, потім була передана до Всенародної бібліотеки України. Бібліотека митрополита Антонія відображає події релігійного життя Волині, Харківської губернії початку ХХ ст. і зацікавить дослідників історії та широке коло читачів.

Побачив світ 6-тий випуск науково-теоретичного та практичного журналу «Бібліотечний вісник»за 2014 рік. У випуску представлено низку статей, в основі яких зміст доповідей, виголошених під час Міжнародної наукової конференції «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору» (м. Київ, НБУВ, 21-23 жовтня 2014 р.), а саме:

• Попик В. Створення фундаментальної електронної бібліотеки «Україніка» як складник формування національного гуманітарного інформаційного простору
• Давидова І. Соціально-комунікаційна теорія бібліотечної діяльності: становлення та шляхи розвитку
• Самохіна Н. Організація повнотекстових електронних ресурсів у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського
• Гарагуля С. Бібліотеки в інформаційному суспільстві: орієнтація на користувача
• Струнгар В. Бібліотека і соціальні медіа: термінологічно-понятійний аспект
• Бондаренко В. Мобільні технології у бібліотеці: QR-код

200-річному ювілею Тараса Шевченка присвячена стаття Галини Ковальчук

• Прижиттєві та посмертні видання Т. Г. Шевченка у фондах відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

У рубриці «Огляди. Рецензії» опублікована рецензія Таїсії Ківшарна книгу:

• Попик В. Ресурси довідкової біографічної інформації: історичний досвід формування, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку / Володимир Попик; відп. ред. Л. А. Дубровіна; НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К., 2013. – 520 с.

Випуск журналу доступний на порталі НБУВ.

Прес-служба НБУВ

Наприкінці 2014 року відбулося розширене засідання Вченої ради Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, на якому було представлено заключні та проміжні звіти про виконання відомчих наукових проектів.

Заключний звіт про виконання науково-дослідного проекту «Оптимізація використання традиційних та новітніх технологій в системі збереження бібліотечних фондів» (термін виконання: 2012–2014 рр.) представила науковий керівник – Людмила Муха, заступник генерального директора з наукової роботи, канд. іст. наук. Вона повідомила, що в рамках проекту проведено наукові експериментальні дослідження щодо стабілізації паперової основи документів з урахуванням біологічного фактора задля попередження розповсюдження мікроміцетів та пригнічення їх росту на папері. Окрім того впроваджено регулярний контроль мікробіологічного стану повітря у весняно-літній та осінньо-зимовий періоди для унеможливлення поширення мікологічного забруднення книгосховищ і документів у НБУВ. Результати наукового дослідження широко представлено в наукових публікаціях, а також на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, семінарах-практикумахдля мережі бібліотек науково-дослідних установ НАН України та науково-технічних бібліотек України.

Заключний звіт про виконання науково-дослідного проекту «Історія Національної академії наук України. 1956–1960» (термін виконання: 2012–2014 рр., науковий керівник – Олексій Онищенко, академік НАН України) представила Лідія Яременко, директор Інституту архівознавства НБУВ,  канд. іст. наук. Презентуючи основні результати проекту доповідач відзначила важливість відновлення інформативних лакун Архівного фонду НАН Українив документному забезпеченні висвітлення історії Академії наук у 1956–1960 рр., а також повідомила про розроблення методичних рекомендацій щодо наукової реконструкції організаційної побудови та складу Архівного фонду, археографічного описування документів означеного хронологічного періоду. Із результатами дослідження можна буде ознайомитися  у збірнику «Історія Національної академії наук України. 1956–1960"із серії видань «Джерела з історії науки в Україні» (http://www.nbuv.gov.ua/node/540), який заплановано до видання у 2015 р. 

Звіт про виконання в 2014 р. перехідного наукового проекту «Бібліотеки як центри формування ресурсів біографічної інформації» (термін виконання: 2013–2015 рр.). представив науковий керівник – Володимир Попик, генеральний директор НБУВ, директор Інституту біографічних досліджень НБУВ, д-р іст. наук. Він проаналізував основні підсумки науково-дослідної роботи, серед яких: дослідження ролі та можливостей бібліотек різного масштабу й призначення у формуванні, інтеграції та популяризації ресурсів біографічної інформації про видатних діячів минулого й сучасності; підготовка наукових і науково-інформаційних матеріалів з біобібліографії, біографістики та суміжних з нею дисциплін. Окрім того доповідач повідомив, що результати дослідження висвітлено в: монографії (Марченко Н. Володимир Рутківський: тексти долі : біогр. нарис / Наталя Марченко / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2014. – 414, [17] с. : іл.); збірнику наукових праць (Українська біографістика=Biographistica Ukrainica : зб. наук. праць / НАН України; НБУВ; Ін-т біографічних досліджень. – К., 2014. – Вип. 11. –  456 с.) та підготовлених до друку рукописах («Етнологія, етнографія, фольклористика в іменах: біобібліографічний довідник / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т біографічних досліджень ; укладачі: Ляшко С. М., Любовець Н.І., Котлярова Т.В., Яценко О.М. ; відпов. ред. В.І. Попик» та «Бугаєва О. В. Музичне товариство імені М.Д. Леонтовича (1921–1931) : біографічний словник / Олена Бугаєва ; наук. ред. В. І. Попик»).

Звіт про виконання в 2014 р. перехідного наукового проекту «Розвиток електронних інформаційних ресурсів рукописної та книжкової спадщини України» (термін виконання: 2013–2015 рр.). представила науковий керівник – Любов Дубровіна, директор Інституту рукопису НБУВ, член-кор. НАН України, д-р іст. наук. Вона відзначила, що в звітному році в рамках проекту було вироблено концептуальні засади формування електронного ресурсу архівної спадщини вчених; розроблено методики наукового описування, каталогізації та класифікації рукописних і книжкових масивів за різними рівнями, видами та специфікою; здійснено формування, облік й організацію рукописного та книжкових фондів за новими технологіями, напрацьовано спеціальні технологічні рішення, забезпечено сумісність інформаційних продуктів тощо. Продовжувалася робота з:

• ведення та редагування баз даних («Фонди ІР», «Електроний фонд оцифрованих документів», «Підручний фонд ІР», «Імідж каталоги ІР», «Українські діячі бібліотечної справи ХХ ст.», «Єврейські стародруки західноєвропейськими мовами», «Юдаїка росіка»; відділу стародруків та рідкісних видань – «Підручний фонд», «Журнали підручного фонду», «Колекція мініатюрних видань», «Картотека книгознавчих статей», «Листівки періоду 1808–1945 рр.», «Видання кириличного друку», «Видання кириличного друку ХІХ–ХХ ст.», «Видання гражданського друку», «Рідкісні видання», «Інкунабули», «Палеотипи», «Латиниця – національна бібліографія», «Іноземні стародруки»; відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій – «Бібліотечні зібрання та історичні колекції», «База даних довідників», «Історико-культурні фонди НБУВ», «Світські журнали», «Журнали 16-17 000», «Релігійна дореволюційна періодика»);
• наукового опису особових архівних фондіввидатних учених (А.О. Білецького і Т.М. Чернишової (ф. 364), О.А. Назаревського (ф. 78), Є.П. Кирилюка (ф. 73), О.Т. Гончара (ф. 380), О.Д. Розумієнка (ф. 390)).

Окрім того Любов Дубровіна повідомила, що напрацювання науковців відображено, зокрема, у монографії (Філіпович М.А. Полоцька земля в літописних та актових джерелах ХІ –ХVI cтоліть. – К. : НБУВ, 2014. – 204 с.), науковому каталозі (Степченко О.П. Архівна спадщина П.Я. Стебницького у фондах Інститутут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – К. : НБУВ, 2014. – 464 с.), а також  у поданих до друку рукописах («Ковальчук Г.І. Український науковий інститут книгознавства (1922–1936)», «Гнатенко Л.А. Палеографо-орфографічна атрибуція староукраїнської кириличної рукописної книги: уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст.»), «Псалтир. Переклад українською мовою Пилипа Морачевського (1864–1865) / підгот. вид. Л.А. Гнатенко»).

На засіданні Вченої ради Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, що відбулося наприкінці 2014 року, схвалено до друку ряд рукописів, що репрезентують результати наукових досліджень фахівців бібліотеки.

Історія Національної академії наук України. 1956–1960 : у 2-х частинах. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т архівознавства  / редкол. : О. С. Онищенко (голов. ред.) [та ін.] ; упоряд. : Л. М. Яременко, Г. В.  Індиченко, С. В. Старовойт. –  (Джерела з історії науки в Україні).

Цей збірник продовжує багатотомне виданняджерел з історії української Академії наук, «Історія Національної академії наук України», що охоплюють період 1918–1960 рр. Збірник сформовано у двох частинах: «Документи і матеріали» та «Додатки». У частині 1 «Документи і матеріали» до наукового обігу введено невідомі та маловідомі архівні документи, матеріали періодичних видань, що характеризують діяльність АН УРСР упродовж 1956–1960 рр.

Частина 2 «Додатки» містить наукові розробки колективу Інституту архівознавства НБУВ, які сприяють заповненню джерельних інформативних прогалин, які не вдалося  висвітлити документально в першій частині збірника.

Етнологія, етнографія, фольклористика в іменах : біобібліографічний довідник / НАН України,Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т біографічних досліджень ; укладачі: Ляшко С. М., Любовець Н.І., Котлярова Т.В., Яценко О.М. ; відпов. ред. В.І. Попик. – (Серія: «Матеріали до Українського біографічного словника»; Вип.2).

Рукопис підготовлено в рамках планової теми науково-дослідної роботи Інституту біографічних досліджень (ІБД) НБУВ «Бібліотеки як центри формування ресурсів біографічної інформації». Довідник вийде друком у серії «Матеріали до Українського біографічного словника» (Вип.2), яку було започатковано 2001 року з метою наповнення іменами «Українського біографічного словника», а в подальшому –формування електронного ресурсу «Український національний біографічний архів», над створенням якого працює ІБД НБУВ.

До довідника увійшли понад 300 персоналій – українських та зарубіжних науковців і практиків – тих¸ що працювали в Україні, й тих, хто досліджував проблеми української етнології, етнографії та фольклористики за її межами. Значно розширено, у порівнянні з першим випуском, і географічні рамки. Зокрема, вміщено в більшому обсязі матеріали про дослідників Бойківщини, Гуцульщини, Лемківщини, Катеринославщини, Криму. Поряд з енциклопедичними та довідковими виданнями автори-укладачі залучили досить широке коло літературних джерел, а саме – генеалогічні, ономастичні, агіографічні, епіграфічні, краєзнавчі та іміджеві видання, які містять досить нову та оригінальну біографічну інформацію, та можуть стати в пригоді історикам для їх біографічних досліджень. Заслуговує позитивної оцінки і залучення авторами електронних інформаційних ресурсів. Загалом видання рукопису сприятиме відкриттю та поверненню із забуття нових імен.

Дениско Л. М. Книжкові знаки на книгах із колекції рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського : науковий каталог / Л. М. Денисенко, Ю. К. Рудакова

Книжкові знаки свідчать про зв'язок між книжкою та її власником, вони є джерелом бібліотекознавчих, книгознавчих і бібліографічних досліджень. Актуальним у науковому дослідженні книжкових знаків є їх виявлення, атрибуція, облік, систематизація, у перспективі – створення електронної бази даних. Рукопис каталогу  є результатом наукового дослідження книжок із колекції рідкісних видань відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. У каталозі вперше представлено зображення та описи екслібрисів різних видів, які підтверджують власність приватних і державних установ на книжки, які нині складають названу колекцію. Також уперше презентовано описи книжкових знаків книгарень, книжкових складів, палітурних майстерень та інших власників, які у різний час мали стосунок до книжок колекції. У каталозі представлено зображення та описано 410 книжкових знаків XVII–XX ст., які згруповано у шести розділах і подано за алфавітом імен власників чи назв установ-власників. Описи книжкових знаків супроводжуються інформацією про власника та його бібліотеку, переліком книжок, на яких цей знак міститься.

Описані в каталозі книжкові знаки є джерелом актуальної інформації, яка може бути використана для проведення бібліографічної та фізичної реконструкції фондів історичних колекцій і давніх бібліотек.

Прес-служба НБУВ

Вийшов друком перший випуск видання «Український друкований плакат 1950–1992 рр. з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Каталог», який містить понад три тисячі бібліографічних описів українського друкованого плаката 1950–1964 рр. У каталозі представлена науково опрацьована бібліографічна інформація про українські друковані плакати зазначеного періоду із фондів відділу образотворчих мистецтв НБУВ.

Автори – Тетяна Галькевич і Олена Донець – подають плакат як інформаційно-комунікаційне джерело і, разом з тим, – своєрідне мистецьке явище, що певною мірою позначилося на специфіці бібліографічного опису та структурі каталогу. Так, у передмові до видання обґрунтовано методику дослідження та принципи бібліографічного опису; в аналітичній вступній статті «Український радянський друкований плакат 1950–1964 років з фондів НБУВ» викладено основні етапи розвитку, художньо-стилістичні особливості та тематику українського радянського друкованого плаката, а також характеристику зазначеної частини зібрання.

Каталог містить 49 чорно-білих ілюстрацій до окремих позицій опису. Додає інформативності і значно полегшує роботу з виданням допоміжний довідково-пошуковий апарат: покажчик імен (828 позицій) з прізвищами авторів текстів та осіб, що згадуються чи зображені на плакаті, а також – покажчик імен художників-авторів плакатів (542 позиції) з короткими біографічними відомостями (датами життя).

В умовах сьогодення, коли політично-викривальний пафос у розкритті специфічного мистецького змісту радянського мистецтва поступово замінюється сучасним аналітичним підходом, пропонований каталог є надзвичайно актуальним та своєчасним виданням для фахівців різних галузей історії та культури.

Відділ образотворчих мистецтв НБУВ

Національна бібліотека Білорусізапрошує взяти участь в ХI Міжнародних книгознавчих читаннях «Книжкова культура Білорусі XІ – початку XX ст.», що відбудуться 16-17 квітня 2015 року (м. Мінськ, просп. Незалежності, 116).

Проблемне поле конференції

• Рукописна книжкова культура Білорусі
• Художнє оформлення рукописної та друкованої книги
• Білоруська рукописна і друкована книга в білоруських і зарубіжних сховищах
• Спадщина Франциска Скорини та його наступників
• Білоруські друкарні XVI-XVIІІ ст.
• Білоруська книга ХIХ - початку ХХ ст.
• Книжкова спадщина Радзивіллів

Учасникам ХI Міжнародних книгознавчих читань пропонуємо звернути увагу на ювілеї, які відзначатимуться в 2015 році:

• 525 років від дня народження Франциска Скорини (1490 () м Полоцьк - 1551 ()?);
• 500 років від дня народження Миколи Радзивілла Чорного (04.02.1515 - 1565);
• 440 років з моменту видання «Євангелія напрестольного» Петром Мстиславцем в друкарні братів Мамоничів (1575);
• 310 років від дня народження Франтішка Уршулі Радзивілл (13.02.1705-1753);
• 325 років з початку існування Супрасльскої друкарні (поч 1690-х–1803);
• 240 років з початку існування Гродненської друкарні (Гродненської королівської друкарні) (1775-1796 (?));
• 175 років від дня народження Марії Дороти де Каштелян Радзивілл (1840-1915);
• 140 років від дня народження Мартіна Кухти (06.02.1875 - 1941 або 1942).

Мови конференції: білоруська, російська, польська, англійська.

Умови участі

Для участі в конференції з доповіддю або повідомленням необхідно не пізніше 1 квітня 2015 зареєструватисяна порталі nlb.by.

Доповіді та повідомлення

Заплановано видання збірника матеріалів конференції. Приймаються оригінальні роботи, що мають наукове і прикладне значення. Оргкомітет залишає за собою право відбору доповідей для участі в конференції та статей для опублікування. Файл з текстом доповіді необхідно вислати електронною поштою kireeva@nlb.byне пізніше 15 березня 2015 року.

Вимоги до оформлення доповіді

1. Прізвище, ім'я, по батькові (повністю) автора/співавторів, повна назва організації, місто, країна; прізвище, ім'я, по батькові (повністю) особи, що представляє доповідь на конференції, назву доповіді.

2. Обсяг доповіді разом з резюме російською та англійською мовами, ілюстраціями і доповненнями - не більше 6 сторінок формату А4, шрифт Times New Roman, 13 кегль, міжрядковий інтервал 1,5, тип файлу – документ або RTF (Microsoft Word).

3. Список використаних джерел подається після основного тексту в алфавітному порядку. Посилання оформляються в квадратних дужках в кінці речення, наприклад [3, с. 15].

4. Резюме російською мовою обсягом не більше 700 символів (з пробілами) та резюме англійською мовою не більше 500 символів (з пробілами).

Проживання, харчування, транспортні витрати – за рахунок учасників конференції.

Координатор

Центр міської історіїзапрошує подавати заявки на щорічну стипендіальну програму місячного проживання і дослідження у Львові.

Приймаються заявки на дослідження, які пропонують широкі інтерпретації міської історії як дисципліни, де перетинаються різноманітні підходи гуманітарних та суспільних наук. Проекти можуть базуватися, зокрема, на "традиційному"архівному пошуку, усній історії, етнографічній чи соціологічній методології в дослідженніЦентрально-Східної Європи ХІХ - ХХ століть.

Стипендії на місячне проживання у Львові пропонуються аспірантам та науковцям (незалежно від громадянства, місця праці й проживання), зацікавленим у проведенні своїх досліджень у Львові. Просимо звернути увагу, що стипендія не пропонується студентам, які навчаються в магістратурі.

Стипендії передбачають безкоштовне проживання у Центрі терміном до одного місяця та доступ до ресурсів Центру. Стипендіати отримають кімнати у сучасному спільному гостьовому помешканні Центру. Вікна кімнат виходять у мальовничий зелений внутрішній дворик будинку, в кімнатах є доступ до безпровідникового Інтернету.

Стипендія не покриває коштів проїзду, харчування та інших витрат під час перебування стипендіатів у Львові.

Під час перебування у Львові ми запрошуємо стипендіатів презентувати своє дослідження у Центрі міської історії та подати статтю (підготовлену на матеріалах, опрацьованих впродовж стипендії у Центрі) для серії он-лайн публікацій "Ece-urban"Центру (див. http://www.lvivcenter.org/en/publications/) не пізніше, ніж шість місяців після закінчення гранту.

Заявка має містити:

• Опис проекту (1000-2000 слів);
• Резюме;
• Один рекомендаційний лист (для кандидатів без наукового ступеню).

Заявки приймаються на електронну адресу координатора стипендіальної програми Центру др. Ірини Мацевко (i.matsevko@lvivcenter.org) до 10 березня 2015 р. У полі "Тема"просимо зазначити "Residence Grant Application 2015". 

Ухвала про присудження стипендії оголошується не пізніше 1 квітня 2015 р. Не передбачено, щоб комісія публічно обґрунтовувала свої рішення.

Заявки приймаються українською, англійською, польською, російською та німецькою мовами.

Увага! Особи, які рекомендують кандидата на отримання стипендії, мають надіслати рекомендаційні листи зі своєї електронної пошти, зазначивши в листі свою контактну інформацію.

Розглядаються лише повністю заповнені заявки.

У дні різдвяних свят Культурно-просвітницький центр Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадськогорозгорнув виставку іконопису Михайла Скопа і запрошує всіх охочих ознайомитися з доробком молодого українського митця.

Михайло Скоп – сучасний іконописець і графік, що працює в класичній техніці живопису. Малює виключно натуральними фарбами та використовує давню техніку живопису – яєчну темперу. Ікона, створена за допомогою такої техніки, виглядає живою та контрастною.

Художник упевнений, що сильну ікону можна написати лише «серцем», з молитвою та незламною вірою. Адже ікона – незвичайний вид образотворчого мистецтва. Це таїна, сповнена глибокої духовності, зв’язку із Божественним Одкровенням, молитвами, літургійним служінням.

На виставці представлено роботи Михайла Скопа в техніці українського середньовічного іконопису, сповнені особистим переживанням євангельського сюжету та діалогу з сучасністю. У роботах митця знайшли своє віддзеркалення й сторінки нашого сьогодення. Деякі з експонованих ікон створено Михайлом під час Революції Гідності на майданівських дошках. Старі дошки для ікон обрано не випадково, це не просто «данина традиції». Під час революційних подій він разом із батьком виборював на Майдані Незалежності майбутнє України. Там і народжувалися його роботи. У кожній з них художник прагне досягнути ефекту присутності та емоційного контакту глядача з образом.

Михайло Скоп народився в 1993 році в родині художників і реставраторів. Його батько – Лев Скоп – досліджує  іконопис і є автором розвідки «Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія – Федоско, маляр із Самбора».

Сам же Михайло закінчив Львівський державний коледж декоративного та ужиткового мистецтва імені І. Труша, а нині навчається у Львівській Національній Академії Мистецтв.

Роботи художника зберігаються в приватних і державних колекціях і церквах, зокрема:

• збірка Мистецької Сотні, м. Київ;
• фонди Львівської Національної Галереї Мистецтв ім. Б. Возницького
• каплиця св. Тарасія, м. Батурин;
• каплиця монастиря св. Анни, м. Львів;
• церква Богородиці Заступниці України, м. Львів;
• розписи аптеки на вул. Городоській, 81. м. Львів.

Окрім того Михайло Скоп брав участь у багатьох виставках, мистецьких акціях та фестивалях, зокрема:

• Благодійний аукціон «Митці – Воїнам» (м. Львів, м. Трускавець, 2014 р.);
•  «З любов’ю до України» (м. Стрий, м. Львів, 2014 р.);
•  «І мертвим, і живим, і ненародженим...» (Мистецька сотня, Український Дім, Київ, 2014 р.);
•  Благодійний аукціон «Дихай, живи» від Благодійного Фонду «Крила надії» (м. Стрий, 2013 р.);
• «Менестрелі» (Марійське товариство «Милосердя», Львів, 2013 р.);
• Ягелонська Ярмарка (м. Люблін, Польща, 2009–2013 рр.);
• Персональна виставка «У Пустелі» (Марійське товариство «Милосердя», Львів, 2012 р.);
• «Кактус Федуску» (Львівська Національна Галерея Мистецтв, грудень 2012 р.);
• «Lviv Art для каплиці в Батурині» (м. Львів, 2010 р.);
• «Розквітлий хрест» Кактус (Галерея «Неф», Київ, 2010 р.);
•  «Райські хатки» (Галерея «Хайрос», Київ, 2010 р.);
• «Осінній салон» (Львівський Палац Мистецтв, 2010 р.);
• «Тут ангели чудяться» (Галерея «Грифон», Київ, 2008 р.).
• «Нова радість стала..» (Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського,  Київ, 2015 р.)

Виставка працює з 9.30 до 17.00 крім суботи та неділі у приміщенні  конференц-холу Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського за адресою: просп. 40-річчя Жовтня, 3. станція метро «Деміївська».

Тел. для довідок: 524-81-38

Четверті Міжнародні Шевченківські читання«Доля Тараса Шевченка на засланні», присвячені 165-річчю від часу переведення Т.Г. Шевченка на службу в Новопетровське укріплення, відбудуться 16 квітня 2015 р. на базі Шевченківського національного заповідника в м. Канів (Україна).

Організатори заходу: Шевченківський національний заповідник (м. Канів), Український центр науки і культури при посольстві України в Республіці Казахстан (Астана), Музей-комплекс Т.Г.Шевченка (Форт-Шевченка), Суспільний науково-освітній «Інститут Тараса Шевченка» (Уфа-Оренбург).

У рамках читань відбудеться круглий стіл «Шевченкознавство на Південному Уралі і в Казахстані у XX–XXI ст.», учасники якого обговорюватимуть такі теми:

1. Історія і досягнення південноуральського шевченкознавства.
2. Сучасний стан оренбурзького шевченкознавства на початку XXI ст.
3. Сторінки історії шевченкознавства у Казахстані.
4. «Дорогами Кобзаря» – 2013: результати міжнародної науково-освітньої експедиції на Аральске море.
5. Міжнародні Шевченківські читання 2012–2014 рр.: досвід і перспективи, презентація видань. 

На наукових читаннях також пропонується розглянути наступні питання:

• обставини життя Т.Г. Шевченка на засланні й Новопетровському укріпленні;
• оточення і зв’язки Т.Г. Шевченка у період заслання і служби в Новопетровському укріпленні;
• літературна і художня творчість Т.Г. Шевченка на засланні і в Новопетровському укріпленні;
• тема заслання Т.Г. Шевченка в музейних колекціях і бібліотечних фондах;
• період заслання Т.Г. Шевченка у сучасному українознавстві і педагогіці;  
• Тарас Шевченко і національні літератури (твори, переклади, видання);
• шевченкознавство в національних наукових традиціях країн світу.

Учасниками читань і круглого столу будуть вчені – історики, філологи, літературознавці, мистецтвознавці, культурологи з України, Росії, Казахстану, працівники закладів освіти і культури, співробітники музеїв, бібліотек, представники громадських організацій, краєзнавці, учителі.

Робочі мови наукових читань – українська, російська.

Можлива участь в очній і заочній формах (з  поданням текстів).

За результатами читань і круглого столу заплановано видання збірника статей і матеріалів. Заявки на участь (із вказівкою прізвища, ім’я та по батькові, місця роботи, посади, контактних даних) слід направляти до 30 березня 2015 р. заадресами: tarasovagora@ukr.net (Шевченківський національний заповідник); itsh2014@gmail.com (Інститут Тараса Шевченка).

Додаткову інформацію буде повідомлено в інформаційних листах. 

Національний музей Тараса Шевченка та Шевченківський національний заповідник запрошують до участі у науково-практичній конференції, присвяченій 170-літтю Кирило-Мефодіївського братства, що відбудеться 22 жовтня 2015 р.у Національному музеї Тараса Шевченка (м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 12).

Робота планується за такими напрямами:

•  історичний,
• музеєзнавчий, 
• мистецтвознавчий,
• літературознавчий,
• культурологічний.

Робоча мова – українська.

Заявки на участь (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові, місця роботи, посади, контактних даних) просимо надсилати до 1 вересня 2015 р. за адресою: shevchenko-museum@ukr.net

У збірнику праць  Бібліотеки Російської академії наук (БАН) «Чтения памяти Константина Илларионовича Шафрановского (1900–1973)», що вийшов друком 2014 року у Санкт-Петербурзі, опублікована (с. 279–283) позитивна рецензіяАнастасії Анатоліївни Романової, завідувача науково-дослідного відділу рідкісної книги БАН на біобібліографічну монографіюколишньої співробітниці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського Євгенії Віталіївни Рукавіциної  (1951–2006)  «Київський митрополит Євгеній (Є. О. Болховітінов) : Біобібліографія. Бібліотека. Архів / наук. ред. Г. І. Ковальчук. – К., 2010».

Про рецензоване видання

Київський митрополит Євгеній (Є. О. Болховітінов) : Біобібліографія. Бібліотека. Архів / Є. В. Рукавіцина-Гордзієвська ; наук. ред. Г. І. Ковальчук ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. – К. : Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, 2010. – 855 с.

Монографія присвячена митрополиту Євгенію (Є. О. Болховітінову, 1767–1837), який, крім значної духовної, релігійної діяльності, багато зробив як науковець, історик, один із основоположників російської та української біобібліографії, пам’яткознавства, сфрагістики. Монографічна частина видання розкриває життя і діяльність Євгенія, містить виявлені автором дослідження спогади про нього, матеріали щодо його смерті та спадщини, а також виклад історії його книжкового і рукописного зібрання, складу і долі бібліотеки та архіву митрополита, на загальному тлі приватних бібліотек України і Росії кінця 18 – початку 19 ст. Опубліковане виявлене в архівах листування митрополита. Основна частина видання – каталоги і покажчики: книжок з автографами Болховітінова (з його бібліотеки); бібліографія праць вченого – як власних, так і упорядкованих чи перекладених ним творів, у т. ч. статей і віршів, опублікованих у збірниках та журналах. У покажчиках зареєстровані неопубліковані праці Є. О. Болховітінова, архівні документи, література про його життя і, окремо, про бібліотеку і архів, бібліографічні покажчики, в яких згадуються його твори і література про нього, іконографія, власницькі записи Євгенія на книгах; створено алфавітний покажчик назв праць вченого тощо. Значний обсяг видання займають покажчики видань друкарні Києво-Печерської лаври за період управління митрополита Євгенія (1822–1837), а також покажчик видань Київської духовної академії з інших друкарень; наведено список праць, удостоєних Євгеніє-Румянцевської премії. Книгу доповнює ґрунтовний покажчик імен, що трапляються у виданні, який містить понад 3, 5 тисячі позицій, наведено не тільки прізвища, але й імена та роки життя осіб.

Оскільки автор книги – Євгенія Віталіївна Рукавіцина (1951–2006) не встигла завершити підготовку праці й передчасно пішла з життя, наприкінці видання вміщено біографічну довідку про неї.

Прес-служба НБУВ