Цей день для багатьох з нас набув особливого значення завдяки героїзму трьохсот звитяжних українців із числа студентів Київського університету та Політехнічного інституту, курсантів військової школи й гімназистів, які, захищаючи підступи до Києва, вступили в нерівний бій із 4-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі.
Улас Самчук у статті «Крути» писав:
«1918 року після проголошення нашої молодої республіки ми були змушені з місця йти на фронт, щоб оборонити все те, що кожна людина Європи вважає для себе найціннішим.
З півночі сунув на нас ворог. Це був той самий ворог, з яким точиться боротьба й сьогодні…
Українська молодь, яка 28 січня 1918 року з піснями виїхала зі столиці України під станцію Крути, щоб там умирати, була першою молоддю світу, що одверто, беззастережно і рішуче стала до боротьби з північною навалою. Розуміється, вона боролась і вона падала під кулями ворога не тільки в ім’я оборони від більшовизму, її ідеал був – своя державність, своє суверенне життя, своя духовність…»
Бій під Крутами стався 29 січня 1918 року. Зіткнення тривало 5 годин. Багатотисячна армія більшовиків, яку очолював Михайло Муравйов, без останку знищила всіх українських добровольців, захопивши 27 юнаків у полон, яких незабаром було розстріляно. Прізвища більшості з них відомі: Сотник Андрій Омельченко, Володимир Шульгин, Павло Іванович Кольченко, Лука Дмитренко, Микола Лизогуб, Олександр Попович, Андріїв, Микола Васильович Божинський-Божко, Ізидор Курик, Олександр Шерстюк, Головощук, Чижів, Кирик, Андрій Соколовський, Микола Корпан, Микола Георгійович Ганкевич, Євген Тарнавський, Гнаткевич, Григорій Піпський.
Тіла всіх полонених у березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради були урочисто перепоховані на Аскольдовій могилі у Києві.
Пам’яті загиблих під Крутами присвятили свої поетичні твори Богдан-Ігор Антонич, Юрій Клен, Уляна Кравченко, Павло Тичина, Олександр Олесь, Григорій Булах, Євген Маланюк та багато інших.
Однак офіційна історіографія за часів Радянського Союзу не згадувала про цю героїчну сторінку в історії українського визвольного руху. Перше вшанування пам’яті героїв Крут відбулося 29 січня 1991 року, коли з ініціативи Народного руху України, Студентської спілки, інших національно-демократичних організацій в Крутах було встановлено березовий хрест та проведено перший малочисельний громадський мітинг.
2006 року на залізничній станції Крути було відкрито Меморіал пам’яті героїв Крут (біля с. Пам'ятне Борзнянського району Чернігівської області).
Офіційно День пам’яті героїв Крут почали відзначати з 2007 року після підписання Президентом України Віктором Ющенком Указу «Про вшанування пам’яті героїв Крут».
Прес-служба НБУВ