29 січня цього року в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбувся круглий стіл «Роль професійних бібліотечних асоціацій у відстоюванні інтелектуальної свободи. Досвід ІФЛА, CILIP та українських бібліотечних асоціацій». Це другий фаховий захід в рамках Січневої школи УБА«Інтелектуальна свобода та доступність інформації: роль бібліотек і професійних асоціацій», до участі в якому були запрошені бібліотекарі різних систем – члени Української бібліотечної асоціації та Асоціації бібліотек України.
Роботу круглого столу розпочав Валерій Горовий, заступник генерального директора НБУВ з наукової роботи, д-р іст. наук, професор. У своєму виступі він розглянув проблему інтелектуальної свободи та національного інтересу в контексті розвитку глобальної інформатизації. Валерій Горовий відзначив, що інтелектуальна свобода перебуває в інтересах усього суспільства, а її забезпечення – це напрям до підвищення інтелектуального потенціалу та життєздатності кожної держави. Водночас у національному вимірі проблема інтелектуальної свободи потребує перегляду нормативно-правової бази, оскільки поява цифрових технологій докорінно змінила систему обміну інформацією.
Окрім того, на прикладі діяльності Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, доповідач обґрунтував зростаючу роль бібліотек у забезпеченні інтелектуальної свободи через формування суспільно-значимих електронних ресурсів, які можуть використовуватися в інтересах держави та для забезпечення рівного й вільного доступу до інформації, а також пропонування нових послуг в умовах розвитку інформаційних обмінів.
Питанням адвокації інформаційної свободи присвятив свій виступ Мартин Вейд, професор Університету Роберта Гордона, колишній директор Національної бібліотеки Шотландії, голова комітету ІФЛА зі свободи доступу до інформації та свободи висловлення (FAIFE). Він зауважив, що адвокація нині – ключова навичка бібліотекаря. А поки бібліотекарі оволодівають цією навичкою, професійні асоціації надають їм необхідну підтримку в гарантуванні забезпечення інтелектуальної свободи. Зокрема Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій (ІФЛА) і Комітет ІФЛА зі свободи доступу до інформації та свободи висловлення готують відповідні заяви, підвищують рівень обізнаності про цінності інтелектуальної свободи, забезпечують ресурсами, що можна використати як гарний інструмент для місцевої та національної адвокації бібліотек (Декларація про бібліотеки, інформаційні служби та інтелектуальну свободу; Кодекс професійної етики; Ліонська деклараціята ін.).
Також Мартин Вейд висвітлив діяльність Британського Королівського інституту бібліотечних та інформаційних професіоналів (CILIP), який теж має на меті ефективну адвокацію публічних і шкільних бібліотек, перегляд законодавства про авторське право, проведення маркетингових досліджень, зміну підходів до професійних навичок, підвищення кваліфікації бібліотекарів тощо.
Діяльність Американської бібліотечної асоціаціїіз забезпечення інтелектуальної свободи презентувала Сюзан Міллер, аташе з питань бібліотек Посольства США в Польщі, Україні та Молдові.
Вона розповіла присутнім про різні аспекти просування інтелектуальної свободи Американською бібліотечною асоціацією та бібліотекарями, детально зупинившись на таких, як: допомога у навчанні читати й критично мислити; підтримка емігрантів (оволодіння англійською мовою та навичками читання); забезпечення приватності інформаційного пошуку в електронну еру; адвокаційні заходи на місцевому та федеральному рівнях; методична підтримка бібліотечних заходів; співпраця з партнерами (окремими особами та організаціями), що опікуються питаннями інтелектуальної свободи; публікації та консультування; моніторинг фактів заборони для читання окремих книжок; боротьба проти фільтрування інтернет-ресурсів тощо.
Наостанок Сюзан Міллер висловила думку про те, що не лише бібліотеки мають гарантувати інтелектуальну свободу, а й друзі та партнери, яких бібліотеки долучають до навчання школярів, бібліотекарів і читачів з цього питання.
Роботу круглого столу було завершено обговоренням питань, безпосередньо пов’язаних з інтелектуальною свободою, зокрема: інформаційна та електронна грамотність, керування читанням, вивчення запитів користувачів, критерії та можливості для заборони книжок тощо.
Прес-служба НБУВ
