ІІ Міжнародний науково-практичний семінар «Оцифроване надбання: збереження, доступ, репрезентація» (16–17 грудня 2014 р., м. Київ)
Эксперимент редакции: день в Библиотеке Вернадского
Национальная библиотека Украины им. Вернадского
Доброй традицией стала помощь работников Национальной библиотеки Украины им. Вернадского малоимущим людям. Несколько раз в год они всем коллективом собирают вещи и привозят в наш Фонд. Сегодня, в очередной раз, сотрудники библиотеки привезли много теплой одежды, в которой так нуждаются наши посетители. Спасибо огромное всем нашим благотворителям. Ваша помощь - на вес золота.
Сігітас НАРБУТАС: «Бібліотеки можуть сильно вплинути на модернізацію суспільства»
Праздник азербайджанской книги в Украине. В Киеве состоялась презентация книг, подготовленных, переведенных и изданных посольством Азербайджана
В Киеве прошел праздник азербайджанской книги
У головній бібліотеці України презентували нові видання з азербайджанознавства, видані за підтримки Посольства Азербайджанської Республіки в Україні
У Національному музеї літератури України презентували перше вітчизняне наукове видання, присвячене комплексним мікологічним дослідженням музейних пам’яток
Молодим вченим Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського присуджено премію Президента України для молодих вчених 2014 року
Прес-служба НБУВ
Авторитетний книгознавствець Галина Ковальчук провела навчання фахівців відділів стародруків, рідкісних і цінних видань університетських бібліотек
Новости Национальной Библиотеки Азербайджана им. М.Ф.Ахундова
Некролог по культуре чтения
PERSIST - стратегії цифрового збереження (Проект ЮНЕСКО)
11-15 жовтня 2014 р. у Жероні відбулась 2-а щорічна конференція Міжнародної ради архівів (ICA) – 2nd Annual Conference of the International Council on Archives. В рамках конференції пройшло засідання робочої групи проекту UNESCO-PERSIST.
PERSIST (Platform to Enhance the Sustainability of the Information Society Transglobally)є спільним проектом UNESCO, IFLA, ICA та інших партнерів щодо вирішення глобальних актуальних питань збереження цифрової інформації у відкритому доступі, пов'язаних із стратегіями, технологіями, проблемами вибору та обов'язками. Проект передбачає обговорення цих питань представниками високого рівня установ спадщини, ІТ-індустрії та урядових організацій. Всесвітній проект є унікальною платформою для проведення цього обговорення. Ідея PERSIST започаткована на конференції "Пам'ять Світу в епоху цифрових технологій: оцифрування та збереження" (Ванкувер, вересень 2012 року) – The Memory of the World in the Digital age: Digitization and Preservation 26-28 September 2012, Vancouver, British Columbia, Canada.
У зв'язку із зміною апаратного та програмного забезпечення, організації культурної спадщини стикаються з нагальними проблемами збереження своїх цифрових колекцій у постійному доступі. Вони повинні регулярно переносити свої файли на нові платформи для адаптації їх до нових стандартів, що ймовірно, може привести до втрати частини інформації, або зберігати файли в оригінальному вигляді з оригінальним програмним забезпеченням та апаратним середовищем. Для цього необхідно мати складний штат інженерів та обслуговуючого персоналу для організації постійної підтримки цих процесів. Інколи це вимагає надмірних витрат коштів.
Проект PERSIST передбачає, що ІТ-індустрія, установи культури й урядові організації мають знайти спільний фундамент для конструктивного вирішення цих проблем. Ці три групи зацікавлених сторін мають різні погляди, і часто не можуть знайти спільну мову. Але довгострокова доступність цифрових активів суспільства для користувачів культурної спадщини повинна мати у цій дискусії вирішальне значення.
Робоча група проекту UNESCO-PERSIST 2014 р. у Жероні була присвячена технічним проблемам стратегій довгострокового збереження. Підсумки роботи викладено у звіті «Evaluation and Strategies of Digital Preservation & UNESCO’s Role in Facing the Technical Challenges» (Оцінка стану та стратегій цифрового збереження & Роль UNESCO у вирішені технічних проблем).
Центральний комітет профспілки працівників НАН України закликав спілчан приєднатися до акції протесту
Про основні результати виконання в 2014 році відомчих проектів
Проект «Створення бібліографічних баз даних спеціалізованих фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського» (термін виконання – 2013–2015 рр., науковий керівник – Володимир Омельчук, завідувач відділу національної бібліографії НБУВ, д-р іст. наук, професор) представили керівники підрозділів, які беруть участь у його виконанні.
Гліб Юхимець, завідувач відділу образотворчого мистецтва, канд. мистецтвознавства зазначив, що науково-дослідна робота була спрямована на розкриття фонду образотворчих документів через формування бібліографічної БД «Українська образотворча поштова картка кінця ХІХ – початку ХХІ ст. у фондах Відділу образотворчих мистецтв»; доповнення та вдосконалення БД «Український плакат 1917–1992 рр. у фондах НБУВ»і БД «Гравірований портрет XVI – XIX ст. у фондах НБУВ»; видання першого випуску ілюстрованого наукового каталогу «Український друкований плакат 1950–1964 рр. з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського», а також підготовку до друку наукового каталогу «Український друкований плакат 1964–1985 рр. у фондах НБУВ».
Ольга Вакульчук, завідувач відділу газетних фондів, канд. іст. наук повідомила, що в рамках науково-дослідної теми фахівці відділу доповнювали та редагували бібліографічні БД газетних видань («Газети України 1818–1940 рр. у фондах НБУВ», «Газети України 1956–1960 рр. у фондах НБУВ», «Науковці України у газетних публікаціях», «Українські газети за межами України 1898–2014 рр.», «Київські газети 1838–1960 у фондах НБУВ», «Російські газети 1732–1916 років у фондах НБУВ», «Нові надходження газетних видань»); підготували до друку науковий каталог «Київські газети 1838–1940 рр. у фондах НБУВ».
Лариса Івченко, завідувач відділу музичних фондів, канд. мистецтвознавства доповіла про внесок відділу у виконання відомчого проекту «Створення бібліографічних баз даних спеціалізованих фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського». Доповідач наголосила, що фахівцями відділу була проведенна значна робота щодо формування бібліографічних БД «Українська музична періодика 1923–1934» і «Видання XVIII століття».
Науково-дослідний проект «Розробка технологічних засад та інфраструктури формування бази знань наукової бібліотеки» (термін виконання – 2014–2016 рр.) представила Катерина Лобузіна, завідувач відділу програмно-технологічного забезпечення комп’ютерних мереж, д-р наук із соціальних комунікацій. Доповідач зазначила, що здобутками науковців у 2014 році є:
- дослідження міжнародних систем метаданих цифрових ресурсів та основних історико-культурних інституцій таких, як бібліотеки, архіви, музеї (виявлено, що стандарт метаданих Дублінського Ядра (Dublin Core) є мінімально необхідним для опису цифрових ресурсів і взаємноузгоджується з іншими схемами метаданих комплексу бібліотека-архів-музей);
- переведення інформаційного ресурсу «Наукова періодика України» на нову платформу, з можливістю повноцінного бібліографічного опису наукових публікацій та їх повнотекстових версій, а також інтеграцію метаданих наукових публікацій до наукової пошукової системи Google Scholar, що значно розширило присутність доробку українських вчених у системі наукових комунікацій;
- дослідження та розвиток напряму «цифрового кураторства» (digital curation) у бібліотечній діяльності, який визначає головні ланки організації життєвого циклу повноцінного функціонування цифрового ресурсу – планування, опис, відбір, управління, збереження, доступ і використання;
- розроблення інструментарію покращення інтелектуального доступу до бібліотечних електронних інформаційних ресурсів, у частині авторитетних файлів колективних та індивідуальних авторів;
- розвиток напряму інтеграції бібліотечних інформаційних ресурсів різного формату у єдиний пошуковий інтерфейс відповідно до вимог бібліотечних каталогів нового покоління (Next-Generation Library Catalogs);
- створення меморіальної електронної колекції «Шевченко Т. Г.», яка вміщує документальні джерела, присвячені особистості видатного українського поета Т.Г. Шевченка: бібліографічну базу даних, електронні виставки, книги, зображення, галереї, ресурси Інтернету;
- розроблення технологічної платформи та початок формування електронної бібліотеки «Цифрова Україніка», визначення її основних структурних блоків та формату метаданих, тематичних пошукових інструментів;
- розбудова структурних елементів інформаційного ресурсу «Наукове надбання України» у частині створення довідкових баз даних «Установи Національної академії наук України» та «Персоналії Національної академії наук України» (ресурс перебуває у стадії наповнення);
- розроблення програмних рішень та надання онлайнового доступу користувачам до ресурсів Фонду Президентів України, у т.ч. повнотекстових електронних бібліотек «Публічні промови Президентів України» та «Україна у відгуках зарубіжної преси»;
- реорганізація та покращення доступу до матеріалів веб-порталу НБУВ, створення електронного реєстру баз данихНБУВ, доступних онлайн; формування тематичних інформаційних блоків веб-порталу: «Наукові ресурси», «Історико-культурні ресурси», «Спеціалізовані віртуальні бібліотеки», «Бібліографічні ресурси».
Заключний звіт про виконання конкурсного науково-дослідного проекту «Документальні ресурси електронного урядування в системі інформаційних комунікацій сучасного державного управління» (термін виконання – 2013–2014 рр.) представили науковий керівник проектуВолодимир Удовик, завідувач відділу пошуку та обліку документів Фонду Президентів України, канд. іст. наук та Людмила Галаган, завідувач відділу інформаційно-аналітичного відділу Фонду Президентів України, канд. політ. наук.
Зокрема Володимир Удовик зауважив, що одним з основних результатів науково-дослідного проекту є вироблення пропозицій щодо вдосконалення існуючої практики представлення документальних ресурсів в системі електронного урядування в Україні та їх поширення до органів виконавчої влади (Держінформнауки, РНБО, Адміністрація Президента України) та мережі публічних бібліотек України через Пункти доступу громадян до офіційної інформації.
У ході засідання Вченої ради Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського було заслухано також звіти про виконання в 2014 р. у межах цільових комплексних програм наукових досліджень НАН України таких наукових проектів:
- «Національний інформаційний комплекс і його роль в глобальному інформаційному просторі» (науковий керівник академік НАН України Олексій Онищенко);
- «Соціальні мережі як інструмент взаємовпливу влади та громадянського суспільства» (науковий керівник Володимир Попик);
- «Національні інформаційні ресурси як інтегративний чинник вітчизняного соціокультурного середовища» (науковий керівник Валерій Горовий, заступник генерального директора з наукової роботи).
Прес-служба НБУВ
Схвалено до друку рукописи наукових праць Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
На засіданні вченої ради Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського 16 грудня 2014 року схвалено до друку черговий, 11-й випуск збірника наукових праць Інституту біографістики НБУВ та ряд рукописів, що репрезентують результати наукових досліджень фахівців бібліотеки.
«Кобзар» Т.Г. Шевченка у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського : науково-бібліографічне дослідження / Л. В. Беляєва, І. Д. Войченко ; редкол.: О. С. Онищенко (голова), В. І. Попик (заст. голови) [та ін.].
У результаті багаторічної праці авторами досліджено значне за обсягом зібрання кобзаріани – 376 видань (близько тисячі примірників) мовою оригіналу і в перекладах двадцяти однією мовою світу, а також 6 рукописних «Кобзарів» із фондів Інституту рукопису НБУВ. Унікальність колекції «Кобзарів» НБУВ визначають, насамперед, рідкісні та раритетні видання, серед яких – усі прижиттєві «Кобзарі», у т. ч. перше видання 1840 р.; видання XIX – першої половиниXX століття, що дійшли до нашого часу в обмеженій кількості; «Кобзарі» з колекцій та з автографами видатних діячів історії та культури тощо, які слід віднести до категорії книжкових пам’яток.Обсяг рукопису – 713 сторінок.
Бугаєва О. В. Музичне товариство імені М.Д. Леонтовича (1921–1931) : біографічний словник / Олена Бугаєва ; наук. ред. В. І. Попик.
У вітчизняній гуманітаристиці це довідкове видання є однією з перших спроб створення колективного портрету окремої мистецької організації – музичного товариства імені М.Д. Леонтовича (МТЛ), як цілісного об’єкта біографічного дослідження. Персоналізований формат репрезентації музичної культури України, в контекст якої органічно вписане славетне Товариство Леонтовича, відкрив можливості і для поіменного переліку всіх його членів (не лише музикантів), і для узагальнення образу МТЛ як культурно-мистецького і соціального явища епохи. У Словнику представлено 450 персоналій із числа відомих, маловідомих та досі незнаних імен української культури.
Псалтир: переклад українською мовою Пилипа Морачевського (1864–1865) / передм. Л.А. Гнатенко, В.В. Німчука ; підгот. вид. Л.А. Гнатенко ; відп. ред. Л. А. Дубровіна.
Уперше підготовлено до друку текст Псалтиря, перекладеного українською мовою в середині XIX ст. Пилипом Семеновичем Морачевським, який увійшов в історію української культури як перший перекладач книг Нового Завіту та Псалтиря новою українською літературною мовою. У передмові до пам’ятки докладно висвітлено історію рукопису та його варіантів (копії, списку, публікацій), викладено результати дослідження з ідентифікації їхнього авторства, а також здійснено кодикологічний опис цієї пам’ятки.
Гнатенко Л. Палеографо-орфографічна атрибуція староукраїнської рукописної книги : уставні та півуставні кодекси кінця XIII – початку XVII ст. : [монографія] / Людмила Гнатенко ; відп. ред. Л. А. Дубровіна.
Орфографічна система староукраїнських кириличних рукописних уставних та півуставних книжних пам’яток ще не була предметом окремого монографічного дослідження, як у лінгвістиці так і палеографії. Монографія є першою палеографо-орфографічною студією з атрибуції й дослідження староукраїнської рукописної книги. Це результат багаторічної роботи з кодилогічного, палеографічного та графіко-орфографічного вивчення й описування середньовічних українських писемних пам’яток, у процесі якого було розроблено методологію нового напряму та впроваджено методику дослідницької роботи з даної проблематики.
Українська біографістика = Biographistica Ukrainica : збірник наукових праць / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. - Вип.11.
Ювілейний випуск збірника наукових праць Інституту біографічних досліджень НБУВ «Українська біографістика» присвячено 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка. Матеріали збірника сформовано за результатами Десятих Біографічних читань «Тарас Григорович Шевченко у розумі і серці українців» і згруповано у трьох тематичних рубриках: «Т.Г. Шевченко в історії та культурі України», «Т.Г. Шевченко в долях українців», «Т.Г. Шевченко в інформаційному полі України».
Прес-служба НБУВ
Генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Володимир Попик виступив з доповіддю на засіданні Міжвідомчої ради з координації фундаментальних досліджень
3 грудня 2014 р. відбулося засідання Міжвідомчої ради з координації фундаментальних досліджень, де було розглянуто низку актуальних питань організації й забезпечення діяльності наукової та освітянської галузі. З доповіддю «Формування національного науково-інформаційного простору: інтеграція та кооперація зусиль бібліотек та інформаційних центрів України»виступив генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, д-р іст. наук Володимир Попик.
У засіданні Міжвідомчої ради взяли участь: Борис Патон– президент НАН України, академік НАН України, голова Міжвідомчої ради; Андрій Сердюк– президент Національної академії медичних наук України, академік НАМН України; Володимир Луговий – перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України, академік НАПН України; Василь Тацій – президент Національної академії правових наук України, академік НАН України, академік НАПрН України; Ярослав Гадзало – президент Національної академії аграрних наук України, академік НААН України; Андрій Чебикін – президент Національної академії мистецтв України, академік НАМ України, Максим Стріха – заступник Міністра освіти і науки України; Валерій Кухар – голова Державного фонду фундаментальних досліджень, академік НАН України; Зіновій Назарчук– голова Західного наукового центру НАН України та МОН України, академік НАН України; Сергій Андронаті – голова Південного наукового центру НАН України та МОН України, академік НАН України; Володимир Семиноженко – голова Північно-східного наукового центру НАН України та МОН України, академік НАН України; Валентин Вишневський – заступник директора з наукової роботи Інституту економіки промисловості НАН України, академік НАН України, Леонід Губерський– президент Спілки ректорів вищих навчальних закладів України, академік НАН України; Михайло Згуровський – голова ради Асоціації ректорів вищих технічних навчальних закладів України, академік НАН України; Віктор Андрущенко – президент Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи, академік НАПН України, член-кореспондент НАН України; Борис Гриньов – директор Державного фонду фундаментальних досліджень, академік НАН України; Вячеслав Богданов– в.о. головного вченого секретаря Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України.
Виголошуючи доповідь, Володимир Попик зазначив, що в умовах формування суспільства знань набуває ваги консолідація цілісного, наповненого значущим змістом, конкурентного на міжнародній арені національного науково-інформаційного простору, інтегруючим елементом якого є і залишаться бібліотеки. Адже саме вони забезпечують повний технологічний цикл інтеграції, систематизації й цільового поширення підготовленої для читачів інформації, перетворення її на знаннєвий ресурс суспільства.
В. Попик зосередив увагу присутніх на тому, що провідні наукові бібліотечні установи України, бібліотеки та інформаційні підрозділи наукових установ та вищих навчальних закладів мають вагомі результати в інтеграції наукової інформації, а також інформаційному та науково-аналітичному забезпеченні потреб науки, освіти, культури, державного управління. До кола суттєвих досягнень уже сьогодні можна віднести: створення електронних бібліотек та архівів, баз даних, цифрових колекцій і репозитаріїв електронних версій наукової періодики; організацію онлайн-доступу наукових установ до електронних баз зарубіжної наукової інформації; розвиток системи цільового інформаційного забезпечення дослідницької та управлінської сфер. Не менш важливим для консолідації національного науково-інформаційного простору є розкриття сучасного вітчизняного наукового потенціалу в наукометричних базах даних.
Доповідач підкреслив, що всі зазначені досягнення на сьогодні — це лише сегменти майбутньої системи, яка набуде цілісності та потужності за умови розв’язання низки нагальних проблем. Серед них: неузгодженість зусиль у формуванні національного науково-інформаційного простору; відставання від сучасних техніко-технологічних можливостей інформаційного середовища; обмеження фінансових і технічних ресурсів; тендерні процедури для забезпечення доступу до провідних баз світової наукової інформації; необхідність внесення змін до чинної законодавчої та нормативної бази, яка неповно враховує реалії новітньої інформаційної революції тощо.
На завершення, В. Попик висловив сподівання, що окреслені ним проблеми поступово вирішуватимуться. А завдяки налагодженню координації бібліотеки різних відомств зможуть активно розвивати новітні форми інтеграції, опрацювання й поширення інформації, дистанційного обслуговування установ і користувачів, цільового інформаційного забезпечення пріоритетних напрямів наукових досліджень.
За результатами обговорення доповіді Міжвідомча рада з координації фундаментальних досліджень ухвалила відповідне рішення
У Національній парламентській бібліотеці України презентували видання «Адвокатура України: забуте і невідоме»
Центр досліджень адвокатури і права Національної асоціації адвокатів України (НААУ) презентував нещодавно у Парламентській бібліотеці України свій доробок – книжку «Адвокатура України: забуте і невідоме», що започатковує серію видань «Нариси з історії адвокатури України». Піклуючись про обізнаність майбутнього покоління адвокатів у подіях, що стосуються історії української адвокатури, керівники НААУ безоплатно передали 50 примірників презентованого видання Національній парламентській бібліотеці України, Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського та представникам провідних бібліотек м. Києва.
Видання «Адвокатура України: забуте і невідоме» створено в рамках організованого Центром досліджень адвокатури і права НААУ Всеукраїнського проекту «Історія адвокатури України». Метою проекту є комплексне дослідження і вивчення цілісної історії адвокатури України, як невід’ємної частини історії України.
До проекту залучені музеї, архіви та бібліотеки, в яких намагатимуться знайти та відкрити зацікавленим читачам маловідомі історичні й біографічні сторінки адвокатської справи України, які до сьогодні не були представлені в юридичному і науковому інформаційному просторі.
«Не знаючи минулого своєї професії, видатних історичних постатей, не усвідомлюючи причинно-наслідкових зв’язків її становлення і розвитку на всіх історичних етапах українського державотворення, не можна виховати гідне молоде покоління, яке буде відповідати цьому високому призначенню», – переконана Лідія Ізовітова, голова Національної асоціації адвокатів України, ради адвокатів України.
Авторами першого тому нарисів історії адвокатури повернуто із забуття імена адвокатів, які залишили у спадок важливі для становлення адвокатури рішення та справи. На сторінках книжки читач знайде історичні нариси про становлення держави та місце захисників в об’єднанні та укріпленні нації. Тут вперше опубліковано історичні відомості про Інститут адвокатури, подано цікаві відомості про адвокатські династії Волині другої половини XVII ст. та про монастирських стряпчих Києво-Печерської лаври. Опубліковано фрагменти кримінальних справ, оригінали документів. Повернуто із забуття низку імен адвокатів- дисидентів і адвокатів, які були оборонцями у політичних резонансних справах.
Вже незабаром розпочнеться робота над наступними випусками серії, які розкажуть про сьогодення адвокатського корпусу країни.
Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського щиро дякує Національній асоціації адвокатів України за подароване видання, яке буде передано до фондів Національної юридичної бібліотеки НБУВ.
24 грудня - День працівників архівних установ
24 грудня в Україні відзначають День працівників архівних установ.
За даними Державної архівної служби України, нині в нашій державі функціонує 707 архівних установ, серед яких вагоме місце посідають структурні підрозділи Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського:
- Інститут архівознавства НБУВ– головний архівний підрозділ у системі НАН України з питань формування, зберігання, обліку й використання документів Архівного фонду НАН України;
- Інститут рукопису НБУВ– національне сховище рукописів, співробітники якого здійснюють збирання, наукове опрацювання, зберігання та залучення до наукового та культурного обігу найцінніших рукописних пам'яток та рукописної спадщини українського народу, а також рукописних матеріалів інших країн та народів, що мають історико-культурну цінність і належать світовій культурі.
Цікаво, що саме в фондах Інституту рукопису НБУВ зберігаються найдавніші документи Національного архівного фонду: глиняні таблички, датовані ІІІ тисячоліттям до н. е., та Київські глаголичні листки, походження яких датовано кінцем ІХ – початком Х ст.
Вітаємо наших колег та всіх архівістів України з професійним святом!
Прес-служба НБУВ
Концерт фортепіанної музики 24 грудня 2014 року
Сьогодні, 24 грудня, о 16 годині у Музичній вітальні відділу музичних фондів НБУВ відбудеться концерт фортепіанної музики. У програмі вечора твори Ф. Мендельсона, Ф. Шопена, О. Скрябіна та С. Прокоф'єва пролунають у виконанні студентів Київського інституту музики імені Р.М. Глієра Ольги Волкової та Богдана Малиновського.
Після концерту будуть демонструватися рідкісні документи з автографами композиторів (Ф. Шопена та С. Прокоф'єва).
Запрошуємо всіх шанувальників музичного мистецтва до нашої читальної зали насолодитися вишуканою музикою та документальними артефактами!