19 березня 2015 рокуна базі Інституту книгознавстваНаціональної бібліотеки України імені В.І. Вернадського відбулося навчання в школі-практикумі, яку організовує Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. ДенисенкаНТУУ «КПІ» для працівників відділів рідкісних книг університетських бібліотек.

Зі вступним словом до учасників звернулася Галина Ковальчук, директор Інституту книгознавства д-р іст. наук, професор. Вона ознайомила присутніх із метою проведення навчання – висвітлення досвіду НБУВ щодо введення до баз даних бібліографічних описів видань XIX – поч. XX ст. у САБ ІРБІС.

Особливості створення в САБ ІРБІС бібліографічних описів стародруків і рідкісних видань розглянула Катерина Лобузіна, завідувач відділу інформаційно-комунікаційних технологій. Вона зосередила увагу присутніх на таких інструментах каталогізатора, як: система кодування символів ЮНІКОД, віртуальні клавіатури, онлайн-сервіси для перевірки кириличних символів, міжнародні стандарти з кодування назв мов і назв країн, міжнародний стандартний ідентифікатор імен. Також Катерина Лобузіна розповіла про підходи, які використовують працівники НБУВ для створення в базах даних записів на видання, що входять до колекцій, а також мережеві бібліографічні та цифрові ресурси.

Окрім того учасники школи-практикуму ознайомилися з практичним досвідом працівників НБУВ щодо введення до баз даних:

• описів  книжок XIX – поч. XX ст. (Ольга Гуль, пров. бібліотекар відділу бібліотечних зібрань та історичних колекційІнституту книгознавства НБУВ);
• описів журналів XIX – поч. XX ст. (Людмила Деменко, молодший науковий співробітник відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ);
• описів газет XIX ст. (Ірина Швець, молодший науковий співробітник відділу газетних фондів);
• описів колекцій (Галина Ковальчук, директор Інституту книгознавства д-р іст. наук, професор).

Наприкінці навчання учасники школи-практикуму поставили доповідачам запитання й висловили побажання на наступних навчаннях більш детально розглянути проблеми створення описів на збірники та конволюти,  питання авторитетних файлів та ін.

16–17 березня 2015 року фахівці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та інших провідних вітчизняних бібліотек різних систем і відомств взяли участь у Міжнародному семінарі «Етика і цензура у бібліотеці», що відбувся в Гете-Інституті в Україні за підтримки Посольства США в Україні, Української бібліотечної асоціації (УБА) та Національної парламентської бібліотеки України.

Доповідачами та модераторами семінару були Герман Рьош,  професор інформаційних наук Університету м. Кельн (Німеччина), член комітету ІФЛА зі свободи доступу до інформації та свободи висловлення (FAIFE); Сюзан Міллер, аташе з питань бібліотек посольства США в Україні; Валентина Пашкова, докт. іст. наук, доцент, координатор американських центрів посольства США в Україні, віце-президент УБА, член комітету ІФЛА зі свободи доступу до інформації та свободи висловлення; Олексій Шевченко, провідний наук. співроб. Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, д-р філос. наук; Ярослава Сошинська, доцент Національного технічного університету України «КПІ», виконавчий директор УБА, канд. іст. наук.

У виступах спікерів були порушені питання бібліотечної етики, доступу до інформації та цензури, захисту персональних даних у бібліотеках.

Учасникам семінару було запропоновано перегляд відео, що демонструє підходи до вирішення етичних проблем в американських бібліотеках, після чого у відкритій дискусії обговорили моделі поведінки бібліотечних фахівців у конкретних ситуаціях, міжнародні та українські норми етики бібліотекаря.

У контексті проблематики семінару присутні висловили свої міркуванн щодо звернення групи народних депутатів України до віце-прем’єр міністра України В’ячеслава Кириленка, в якому, зокрема, йдеться про необхідність очищення українських бібліотек від антидержавної продукції та наповнення їх патріотичною літературою. Учасники семінару констатували, що такий підхід є неприйнятним для сучасної бібліотечної практики.

Активними слухачами семінару «Етика та цензура у бібліотеках» стали співробітники НБУВ Тетяна Данильченко, Людмила Коновал, Роман Поліщук.

19 березня 2015 року святкує 85-літній ювілейЛіна Костенко– видатна українська поетеса, громадський діяч, живий класик української літератури. На вшанування творчості й високого духу ювіляра в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського розгорнуто виставку газетних публікацій «Я працюю в кратері вулканів. Я завелика для капканів», організовану відділом газетних фондів НБУВ.

На виставці представлені твори Ліни Костенко та статті про неї, опубліковані в українській та закордонній газетній періодиці. Зокрема на творчість Ліни Костенко відгукнулися Василь Симоненко «Краса без красивостей» (Молодь Черкащини. – 1962. – 23 берез.), Микола Бажан «Поема про кохання і безсмертя» (Літературна Україна. – 1980. – 4 берез.), Анатолій Дімаров «Ліс пахне вашою поезією» (Літературна Україна. – 1990. – 22 берез.), Євген Гуцало «На всесвітніх косовицях» (там само), Юрій Андрухович «Непіймана королева» (День. – 2000. – 18 берез.), Володимир Бурбан «Как зеркало украинской ментальности» (Зеркало недели. – 2000. – 18 – 24 лип.) та ін.

Не залишили поза увагою творчість Л. Костенко і газети української діаспори, в яких друкувалися як її поетичні твори, так і відгуки на них. Вони всі схвальні: Павло Маляр «Маруся Чурай» (Українські вісті. – Детройт, 1981. – 14 червня), С. Кузьменко «Ясна зоря української поезії» (Там само – 1986. – 22, 29 червня), С. Кузьменко «Кілька вражень після прочитання «Берестечка» Ліни Костенко» (Там само – 2000. – 20 лют.) та ін.

Після багаторічного мовчання у 1991 р. з’явилися перші публіцистичні статті Ліни Костенко, зокрема у газеті «Літературна Україна» (1991, 26 верес.) опублікована стаття «Геній в умовах заблокованої культури» про Лесю Українку, у тому ж році опублікована  стаття «Це вже хода історії», присвячена Загальнонаціональному референдуму щодо проголошення незалежності України (там само 1991, 28 листоп.).

У 1991 р. у Львові на «Заньковчанському вечорі» відбувся виступ Ліни Костенко, про цю подію докладно розповіла газета «Высокий замок» (1991, 23 листоп.)  у публікації «Настает время, когда молчать имеют право только мертвые…».

Наступна публіцистична стаття з’явилася аж у 2000 р. у газеті  «Урядовий кур’єр» – «Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала» (2000, 26 лют.). У 2011 та 2012 рр. до Дня незалежності України у газеті «День» опубліковано статті Ліни Костенко «Равнєніє на трибуну»  та «Ніч Державності», які викликали неабиякий інтерес у читачів.

Газетна періодика завжди була і є трибуною журналістів, письменників,  політиків, поетів, всіх хто не байдужий до долі Держави.

Виставка розгорнута в читальній залі відділу газетних фондів НБУВ, що працює в корпусіпо вул. Володимирській, 62. Оглянути експонати виставки можна щоденно згідно з режимом роботи НБУВ.

Довідково

Ліна Василівна Костенко (народилася 19 березня 1930 р. у Ржищеві в родині вчителів) – видатна українська поетеса та громадська діячка, живий класик української літератури.  Ліна Костенко є почесним професором Національного університету «Києво-Могилянська академія», почесним доктором Львівського та Чернівецького університетів, лауреат премій Петрарки (Італія, 1994 рік), міжнародної літературно-художньої премії імені Олени Теліги (2000). Відома своєю публічною відмовою від звання Героя України і мотивацією цієї відмови – «політичної біжутерії не ношу».  

1936 р. родина перебралася до Києва, де поетеса закінчила середню школу. Після закінчення середньої школи навчалася в Київському педагогічному інституті, а згодом — у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році.Протягом 1957 – 1961 рр. видала три поетичні збірки: «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958) та «Мандрівки серця» (1961).

Була і є одним із головних представників покоління «шестидесятників». З 1961 р. її починають критикувати за «аполітичність», було знято з плану знімання фільм за її сценарієм «Дорогою вітрів». 8 квітня 1963 р. на ідеологічній нараді секретар ЦК КПУ з ідеології А. Скаба заявив: «Формалістичні викрутаси зі словом неминуче призводять до викривлення і затемнення ідейно-художнього змісту твору. А що справа саме така, свідчать деякі твори молодих поетів М. Вінграновського, І. Драча, Л. Костенко». Це був сигнал до погрому покоління шістдесятників. У 1963р. — зняли з друку книжку віршів Л. Костенко «Зоряний інтеґрал», книжку «Княжа гора» зняли з версткий близько 15 років Ліни Костенко в українській літературі ніби й не існувало. Але натомість вона була активною дисиденткою. Зокрема, 1965 р. вона підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Під час суду над братами Горинями кинула їм квіти. Разом з Іваном Драчем звернулася до редакції журналу «Жовтень» та львівських письменників з пропозицією виступити на захист заарештованих. Показово, що останні на протест так і не зважилися, але подали в суд клопотання передати на поруки Богдана Гориня як наймолодшого з арештованих. Її вчинки, безумовно, не вплинули на «найсправедливіше  у світі радянське правосуддя», але мали величезне моральне значення. Коли у травні 1966 р. у Спілці письменників таврували «націоналістичних відщепенців», частина молоді влаштувала овацію Ліні Костенко, яка відстоювала свої права та захищала Івана Світличного, Богдана Гориня та Опанаса Заливаху. 1968 — написала лист на захист В. Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна».Для всіх цих вчинків у радянські часи потрібна була неабияка громадянська мужність. За особистим розпорядженням секретаря ЦК КПУ з ідеології В. Маланчука потрапила до «чорних списків». Не публікувалася аж до 1977 року.

1977 р. було опубліковано збірку «Над берегами вічної ріки», 1979 р. – роман у віршах «Маруся Чурай», за який 1987 р. Ліна Костенко отримала Державну премію УРСР імені Тараса Шевченка. Перу Л. Костенко також належать збірки поезій «Неповторність» (1980) і «Сад нетанучих скульптур» (1987), збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987).

Працює видатна поетеса й донині. Її збірки виходять досить значними тиражами для сучасної української літератури (2010 р. – поема «Берестечко» з ілюстраціями Григорія Якутовича видавництва «Либідь» загальним тиражем 14 тисяч примірників, збірка «Гіацинтове сонце», впорядкована Ольгою Богомолець розійшлася загальним тиражем 5 тисяч примірників). У 2010 р. вийшов перший роман Ліни Костенко – «Записки українського самашедшого», загальний тираж якого на червень 2011 р. становив 80 тисяч примірників не рахуючи піратських копій.

У лютому 2011 року вийшла поетична збірка Л.Костенко «Річка Геракліта», куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій.

Ліна Костенко все своє життя є патріотом України. Її життєвим девізом можна вважати слова героя роману «Записки українського самашедшего»: «Моя базова травма – Україна. І на це немає ради».

Інститут архівознавства НБУВзапрошує ознайомитися з експозицією виставки«Маркевич Олександр Прокопович (19.03.1905–23.04.1999) – вчений-зоолог академік НАН України. До 110-річчя від дня народження».

На виставці представлені: фотографії О.П. Маркевича 1930, 1948, 1958, 1963 років; біографічні документи; документи з науково-організаційної діяльності (монографії, стаття, тези доповіді, відгук О.П. Маркевича на дисертацію І.Г. Підоплічка «Основные черты истории фауны европейской части СССР», відгуки членів-кореспондентів АН СРСР Л.С. Берга та В.О. Догеля на наукові праці О.П. Маркевича); документи з педагогічної діяльності (лекції для студентів-заочників «Філогенія тваринного світу»); вітальні адреси від Президії, Відділення загальної біології НАН України та директора Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України К.М. Ситника з нагоди 90-річчя від дня народження О.П. Маркевича та ін.

Загалом на виставці представлено 29 документів за 1926–1995 рр. з його особового фонду, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (Ф. 121 «О. П. Маркевич», 1270 справ за 1913–1999 рр.).

Під кожним зображенням документа розташована анотація до нього, що включає: заголовок, дату документа, спосіб відтворення, місце зберігання документа. Наближені дати документів подані у квадратних дужках.

Також електронна виставка наукових праць О.П. Маркевича представлена на сайті Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України (див. http://www.izan.kiev.ua/mark-ex.htm).

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського отримала від  Республіканського унітарного підприємства  «Издательство «Белорусская  Энциклопедия имени Петруся Бровки»чотири примірники видання «Д. Струков. Альбом рисунков 1864-1867 гг.», переможець у номінації ГРАН-ПРІ Міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» держав – учасників СНД.

Бібліотека направила директору цього видавництва Володимиру Андрієвичу подяку за увагу до нашої установи і передання унікального альбому, який зацікавить як спеціалістів, так і широке коло читацької аудиторії НБУВ. Більш детальну інформацію про книжку представлено на сайті НБУВ в розділі «Дари і нові надходження».

Видання опрацьовано і передано до спеціалізованих структурних підрозділів – відділу образотворчих мистецтв, відділу бібліотечних зібрань та історичних колекційІнституту книгознавства, Інституту рукописута до основного книгосховищаНБУВ.

19–20 березня цього року співробітники Інституту рукопису та Інституту книгознавстваНаціональної бібліотеки України імені В. І. Вернадського провели екскурсію для студентівдругого курсу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Ірина Корчемна, науковий співробітник Інституту рукопису, канд. іст. наук, розповіла студентам-філологам про скарбницю літописної та книжкової культури України –  фонд рукописів, що зберігається в НБУВ. Екскурсанти отримали можливість на власні очі побачити й доторкнутись до найстаріших пам’яток писемності, зокрема: найвидатнішої пам’ятки мови та писемності України – Пересопницького Євангелія 1556–1561 рр., Скандинавського рунічного календаря XVII ст., Батакського рукопису XVIII ст. (Індонезія) та ін.

Тимур Горбач,науковий співробітник Інституту рукопису, канд. іст наук, презентував студентам виставку «Микола Зеров: повернення із забуття. До 125-річчя видатного українського поета», на якій експоновано рукописи поезій, епіграм, перекладів і конспекти доповідей поета.

Олена Курганова,науковий співробітник відділу стародруків і рідкісних виданьІнституту книгознавства, канд. філолог. наук, ознайомила студентів з унікальним зібранням книжкових пам’яток, продемонструвала зразки іноземних, кириличних та українських стародруків, що зберігаються в НБУВ, а також розповіла про колекції (у т.ч. цифрові) інкунабул, палеотипів, рідкісних, мініатюрнихі інших видань.

Національна бібліотека України
імені В. І. Вернадського
Рада молодих учених НБУВ

VI міжнародна наукова конференція молодих учених
«МОЛОДЬ. НАУКА. ІННОВАЦІЇ:
Роль та місце бібліотек в модернізації
науково-освітнього простору»

Київ, 15 травня 2015 р.

Основні напрями роботи:

• Мережеві технології в розвитку сучасного інформаційного простору;
• Бібліотечна освіта в умовах розвитку суспільства знань;
• Імідж молодого науковця та мотивація наукової діяльності молоді;
• Молодіжні наукові об’єднання у реалізації корпоративних проектів.

Організаційний внесок для учасників відсутній.
Заявку та тези доповіді необхідно подати до 1 травня 2015 р.
За результатами конференції буде видано збірник матеріалів.
Публікація безкоштовна.

До участі запрошуються студенти, аспіранти та молоді науковці.

Мета проведення конференції − всебічне висвітлення проблем та перспектив молодіжних ініціатив модернізації української освіти та науки, зокрема досвіду діяльності молодіжних об’єднань в науково-освітньому просторі, залучення грантового фінансування науки, розвитку наукового комунікативного простору засобами ІТ.

Заявку та тези доповіді необхідно надіслати на електронну скриньку оргкомітету conferyoung@nbuv.gov.uaдо 1 травня 2015 р.

ФОРМА ЗАЯВКИ

Повідомлення про прийняття доповідей та запрошення на конференцію у разі потреби будуть розіслані учасникам електронною поштою до 10 травня 2014 р.

Початок роботи конференції — 15 травня 2015 р. о 10 год. у конференц-залі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3). Реєстрація учасників − з 09.30 до 10.00 15 травня 2015 р.
Робочі мови конференції: українська, російська, англійська. Оргкомітет залишає за собою право здійснювати відбір доповідачів та учасників.

Сторінки Ради молодих вчених НБУВ у соцмережах:
https://vk.com/rmvnbuv
https://www.facebook.com/rmvnbuv

Контактна особа:
Волковинська Вероніка Олександрівна,
тел. (380-44) 525-54-70.

21-22 травня 2015 року  Український науково-дослідний інститут архівної справи і документознавства (УНДІАСД) у партнерстві з державною архівною службою, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Спілкою архівістів України проводить Всеукраїнську (з міжнародною участю) науково-практичну конференцію «Архіви – наука – суспільство: шляхи взаємодії», присвячену 20-річчю УНДІАСД.

Напрями роботи конференції:

• Актуальні проблеми наукових досліджень в архівних установах України.
• Діалектика розвитку архівної науки в Україні у світлі суспільних інновацій.
• Архівна наука в контексті розвитку інформаційного суспільства: здобутки, проблеми, перспективи.

Питання для обговорення:

1. Архівні, музейні, бібліотечні установи як осередки наукових досліджень та інститути пам’яті.

2. Архіви як центри соціальної комунікації.

3. Актуальні проблеми сучасної архівної науки в умовах модернізації національного інформаційного простору.

4. Теоретико-прикладні аспекти роботи з електронними та аудіовізуальними документами в архівних установах.

5. Професійна освіта в галузі документознавства та архівної справи: проблеми та напрями оптимізації.

До участі в роботі конференції запрошують науковців галузевих та академічних НДІ, співробітників архівних, музейних, бібліотечних установ, викладачів, аспірантів, магістрантів.

Заявку (реєстраційну форму) учасника конференції  та тези доповіді необхідно надіслати до 20 квітня 2015 року на електронну адресу оргкомітету: gcnti_undiasd@ukr.net.

Детальніше про умови участі у конференції в Інформаційному листі.

Одним з провідних напрямів діяльності НБУВ є книгообмін, який забезпечує поповнення фондів бібліотек профільними науковими виданнями, літературою універсального змісту, а також сприяє поширенню наукового знання. НБУВ щороку передає партнерам по вітчизняному книгообміну 15–20 тис. прим. видань.

Відділ комплексного формування бібліотечних фондів НБУВ двічі на рік укладає бібліографічний покажчик «Обмінний фонд Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського», який інформує партнерів бібліотеки з вітчизняного та міжнародного документообміну про наявні в обмінному фонді видання.

Покажчик є науково-інформаційним виданням і складається з семи розділів:

• Перший розділ– інформація про видання Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського за період 2000–2014 рр.
• Другий розділ– інформація про нові надходження до обмінного фонду, одержані за державними цільовими програмами (проекти «Українська книга» і «Наукова книга»), а також видання, передані установами, авторами, дарувальниками для подальшого розповсюдження серед бібліотек з науковою та культурно-просвітницькою метою.
• Третій розділ– інформація про видання з обмінного фонду за 2009–2013 рр., що надійшли за вищезгаданими джерелами. 
• Четвертий розділ– інформація про ретроспективний обмінний фонд за 1950–2008 рр., який зберігається у відділі обмінно-резервних фондів НБУВ.
• П’ятий розділ– інформація про видання, які розшукує НБУВ для поповнення своїх фондів.
• Шостий розділдругого випуску покажчика 2014 року присвячено ювілейній даті – 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка.
• Сьомий розділ– інформація про періодичні видання НАН України з обмінного фонду НБУВ за 2010–2013 рр.

У кожному розділі інформацію про видання наведено за галузями знань. Багатотомні видання, які складаються з томів, частин, випусків тощо, подано у зведеному бібліографічному описі під одним номером.

Покажчик стане у пригоді працівникам бібліотек, вищих навчальних закладів, музеїв та інших наукових установ під час відбору видань для формування та поповнення бібліотечних фондів

Порядок отримання документів з обмінного фонду НБУВ та контакти відповідних підрозділів наведено у передмові до покажчика.

Ознайомитися з електронною версією покажчика та зробити замовлення можна на порталі НБУВ www.nbuv.gov.ua (розділ «Про бібліотеку», рубрика «Співробітництво»).

Прес-служба НБУВ

26 березня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (протокол № 1 від 26.03.2015) відбувся захист дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство.

Олексів Ілона Володимирівна  захистила дисертацію на тему: «Сербські видання кінця XVIII – початку ХХ століття у Галичині: історико-книгознавчий аспект».

Науковий керівник: доктор історичних наук, старший науковий співробітник Попик Володимир Іванович, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, генеральний директор.

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Палієнко Марина Геннадіївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки;

кандидат історичних наук Промська Олександра Леонідівна, Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека.

Основним результатом дослідження є комплексна наукова реконструкція зібрання сербських видань означеного періоду у тісному зв’язку з вивченням історії сербського книгодрукування, кодифікації мови, формування національної літератури.

Отримані нові фактичні матеріали з української та сербської історії книги сприятимуть розвитку досліджень із сербської історії та літератури, кращому пізнанню культурних традицій України та Сербії, повнішому висвітленню питань українсько-сербських взаємин. Підготовлений автором дослідження зведений науковий каталог «Сербські видання кінця XVIII – початку XX ст. у Львові» стане підґрунтям для подальших історичних лінгвістичних та культурологічних розвідок.

Мацелюх Катерина Степанівна захистила дисертацію на тему: «Петро Абрамович як вчений, освітянин, громадський діяч та його внесок у розвиток бібліотечно-бібліографічної справи Волині (10-20-ті рр. ХХ ст.)».

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Міщук Сергій Миколайович, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Інститут біографічних досліджень, провідний науковий співробітник.

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Швецова Галина Миколаївна, Рівненський державний гуманітарний університет, професор кафедри бібліотекознавства і бібліографії;

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Зворський Сергій Леонідович, Національна парламентська бібліотека України, завідувач сектору енциклопедичних видань.

Робота є одним із перших в Україні самостійним комплексним дослідженням життєвого шляху та наукової біографії П.Н. Абрамовича. Автором уперше реконструйовано біографію вченого шляхом аналізу комплексу архівних джерел, встановлено пріоритетні напрями його досліджень і практичної діяльності в галузі бібліотечно-бібліографічної справи.

Основні положення  дисертації, фактичний матеріал та висновки можуть бути використані при написанні узагальнюючих праць з історії України, історичного краєзнавства історіографічних бібліографічних та краєзнавчих видань, для підготовки відповідних спецкурсів, у практичній викладацькій роботі, а також у роботі краєзнавців, працівників архівів та бібліотек.

Прес-служба НБУВ

Шановні колеги!

1-го квітня (середа) Прес-служба Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського проводить навчальне заняття з теми«Новини на порталі НБУВ: різновиди і особливості створення».

Для участі запрошуються співробітники НБУВ, відповідальні за висвітлення діяльності, рекламу послуг та інформаційних ресурсів підрозділів бібліотеки.

Учасники дізнаються про новини як складову PR–діяльності бібліотеки / відділу, а також ознайомляться з теоретичними та практичними питаннями підготовки інформаційних повідомлень для порталу НБУВ.

Заняття проведе Валентина Здановська, м. н. с. відділу теорії та методології бібліотечної справи.

Початок об 11.00 в залі засідань Вченої ради НБУВ (к. 344)

Запрошуємо!

Шановні користувачі!

31 березня 2015 року (вівторок) у  Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського – санітарний день. Бібліотека для відвідувачів цього дня не працює.

Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Прес-служба НБУВ

Інститут рукопису НБУВ висловлює щиру подяку Керуючому справами Української Православної Церкви, ректору Київської духовної академії і семінарії, митрополиту Бориспільському і Броварському Антонію за подаровані книги.

Анастасія Анатоліївна Романова, завідувач відділу рідкісної книги Бібліотеки РАН, передала у фонд відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ збірник праць міжнародної конференції «Чтения памяти Константина Илларионовича Шафрановского (1900-1973)» (СПб, 2014), що проходила в Санкт-Петербурзі 17 жовтня 2011 р., а також збірник статей «Книга в России: к истории академической библиотеки» (СПб, 2014). Ці видання поповнять підручний фонд відділу.

У збірнику праць  «Чтения памяти Константина Илларионовича Шафрановского (1900–1973)» опублікована (с. 279–283) позитивна рецензія Анастасії Анатоліївни на біобібліографічну монографію колишньої співробітниці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського Євгенії Віталіївни Рукавіциної  (1951–2006) «Київський митрополит Євгеній (Є. О. Болховітінов) : Біобібліографія. Бібліотека. Архів / наук. ред. Г. І. Ковальчук. – К., 2010».

Щиро дякуємо дарувальниці!

З 31 березня до 20 квітня 2015 р.у читальному залі відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавстваекспонується книжкова виставка «Чернівецький університет у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ» (До 140-річчя від дня заснування).

На виставці представлено рідкісні видання, які розповідають:

• про план і будівництво архітектурного ансамблю резиденції буковинських митрополитів;
• про відкриття Чернівецького університету та його наукову діяльність за часів Австро-Угорщини.

Окремий розділ виставки репрезентує наукові праці та літературу відомих європейських та вітчизняних учених, які працювали в Чернівецькому університеті, або для яких він був Alma mater.

Матеріали, представлені на виставці, зберігаються у складі різних книжкових колекцій: бібліотеки Київської духовної академії та Київського університету св. Володимира («Роки»), фонді світської дореволюційної періодики.

Ознайомитися з книжковою виставкою можна за адресою: вул. Володимирська, 62, кімн. 307 згідно з режимом роботи.

Запрошуємо!

29 березня 2015 р.на базі Спортивного лікувально-відновлювального центру Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України відбувся турнір з міні-футболусеред команд київських установ НАН України.

Збірна команда Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського виборола почесне 2-ге місце і отримала грамоту президії Київського регіонального комітету профспілки працівників НАН України.

Щиро вітаємо наших колег з вагомим  спортивним досягненням!

25 березня відбулося розширене засідання Вченої ради НБУВ, на якому обговорили звіт про бібліотечно-інформаційну діяльність Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського у 2014 р., обрали на посади  наукових співробітників, затвердили тему дисертаційного дослідження, а також заслухали інформацію генерального директора НБУВ про результати засідання редакційної колегії науково-теоретичного та практичного журналу «Бібліотечний вісник» та про особливості  науково-інформаційної діяльності  бібліотеки в умовах жорсткої фінансової економії.

Директор Інституту бібліотекознавства НБУВ канд. іст. наук Ольга Василенкопредставила звіт про бібліотечно-інформаційну діяльність Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського минулого року та планові показники 2015 року.

Згідно з порядком денним у ході засідання будо обрано на посади ряд наукових  співробітників, зокрема, керівників  двох новостворених підрозділів. Так, посаду керівника Центру бібліотечних електронних ресурсів і технологійобійматиме доктор наук із соціальних комунікацій Катерина Лобузіна. Очолювати відділ комплексних наукових та науково-інформаційних проектів Інституту бібліотекознавства, створений на базі реорганізованого культурно-просвітницького центру, буде доктор наук із соціальних комунікацій Олена Воскобойнікова-Гузєва.

Члени Вченої ради продовжили розпочату на попередньому засіданнірозмову про приведення фахових видань НБУВ до міжнародних вимог у представленні наукових публікацій. Так, генеральний директор НБУВ, головний редактор науково-теоретичного та практичного журналу «Бібліотечний вісник»член-кореспондент НАН України Володимир Попикознайомив учасників  зібрання з результатами засідання редакційної колегії журналу. Зокрема, він поінформував про перебудову діяльності редколегії з огляду на міжнародні стандарти та критичні зауваження щодо змістового наповнення та якості публікацій «Бібліотечного вісника», що нещодавно мали місце в бібліотечному інтернет-співтоваристві.

«Критика нашого журналу багато в чому є справедливою, хоча й недружньою, позаяк виходить від наших партнерів, – зауважив Володимир Попик. – Ми налаштовані удосконалювати всі наші видання. Вже сьогодні вносимо зміни до складу редакційної колегії, суттєво переформатовуємо редакційну політику. Маємо ширше залучати зарубіжних авторів, забезпечувати ґрунтовне обговорення та незалежне рецензування кожної публікації, формування редакційного портфеля. Найближчим часом кожне з видань, що видає НБУВ, отримає свій окремий сайт (необхідні шаблони вже створено, на часі – наповнення їх відповідним контентом). А конструктивна критика для нас є важливим стимулом удосконалення».

На засіданні були схвалені до друку ряд рукописів наукових праць та розглянуті інші питання порядку денного.

Прес-служба НБУВ

27 березня 2015 року генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського член-кореспондент НАН України Володимир Попикзустрівся з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Македонії в Україні Його Високоповажністю паном Столе Змейкоскі.  На зустрічі також була присутня завідувач відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків НБУВ пані Тетяна Арсеєнко. Під час зустрічі  були обговорені актуальні питання українсько-македонської співпраці в галузі науки, культури, книжкового обміну, співпраці між Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського та Національною і університетською бібліотекою імені Св. Климента Охридського, Національною академією наук України та Македонською академією наук і мистецтв.

Вітаючи високого гостя, Володимир Попик висловив задоволення та вдячність, що НБУВ стала однією з перших установ, з якими пан Посол розпочав знайомство та налагодження спілкування й співпраці на початку своєї дипломатичної місії в Україні.

Генеральний директор НБУВ поінформував Посла Республіки Македонії в Україні про вагомий позитивний досвід багаторічної українсько-македонської співпраці в галузі науки, зокрема:

• обмін науковою інформацією;
• проведення спільних наукових форумів;
• реалізацію спільних науково-дослідних і видавничих проектів (приміром, «Українсько-македонський науковий збірник»);
• організацію книжково-інформаційних виставок у рамках Угоди про наукове співробітництво, укладеною між національними бібліотеками України та Республіки Македонії (приміром, виставка з нагоди  80-річчя відомого македонського вченого в галузі історії, слов'янознавства, літературознавства, лінгвістики, культурології акад. Блаже Ристовскі;
• книгообмін між національними бібліотеками двох країн, а тепер ще й обмін електронними ресурсами.

Володимир Попик відзначив, що свідченням плідної наукової співпраці між Україною та Македонією є перший в історії українсько-македонської лексикографії «Українсько-македонський словник» (2008 р.), укладений співробітниками НБУВ, Українського мовно-інформаційного фонду НАН України та Інституту української мови НАН України імені О. Потебні, додавши, що нині завершується робота над укладанням великого «Македонсько-українського словника» з реєстром близько 40 000 слів та усталених виразів.     

Посол Македонії висловив задоволення і захоплення розвитком співпраці й тісних дружніх контактів між українськими та македонськими вченими, підкресливши особливе значення реалізації спільних наукових проектів, що є своєрідним підґрунтям для розширення та поглиблення економічного співробітництва. У цьому контексті пан Столе Змейкоскі розповів про діяльність підприємства з українськими інвестиціями «Констандиноскі», що проводить геологічні розвідки в східній та північно-східній частині Республіки Македонії з метою виробництва міді.          

Співрозмовники також обговорили можливості розширення спектру українсько-македонського наукового та освітнього співробітництва. Зокрема, йшлося про:

• подальші кроки щодо активізації проведення спільних наукових досліджень у сфері гуманітарних та природничих наук із залученням та використанням науково-технологічного потенціалу обох країн;
• використання українськими науковцями досвіду їх македонських колег щодо співпраці з Євросоюзом, як-от у програмах Євросоюзу з наукових досліджень та інновацій;
• стипендіальної підтримки українських студентів, що мають намір навчатися в Республіці Македонії, у рамках державної програми Уряду Республіки Македонії.  

У продовження розмови, керівник відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків Тетяна Арсеєнковисловила своє задоволення рівнем представлення та розвитку македоністики в НБУВ і загалом в Україні. Пані Арсеєнко наголосила на можливостях наповнення культурного напряму українсько-македонської співпраці, що передбачає проведення виставки македонської книги, етнографічних виставок македонської кераміки, національного одягу, музичних інструментів, творів македонських митців. У цьому контексті учасники зустрічі також обговорили можливості щодо:

• організації візиту до України македонських діячів культури та мистецтв, письменників, публіцистів, а також проведення круглів столів, диспутів, читань за їх участю;
• передання до Македонії колекцій книжок про Україну (у цьому сенсі Тетяна Арсеєнко висловила сподівання бібліотекарів створити бібліотеку українських книжок для громади українців, що проживають у Республіці Македонії).

Його Високоповажність пан Столе Змейкоскі щиро подякував за теплу зустріч, підкресливши свою налаштованість і в подальшому всебічно сприяти розвитку українсько-македонських взаємин у всіх галузях і на всіх рівнях, й запросив генерального директора НБУВ Вододимира Попика відвідати Посольство Республіки Македонії в Україні. Зі свого боку, Володимир Попик подякував панові Послу за запрошення і за відкритість до співпраці, висловивши свої запевнення у продовженні плідної партнерської взаємодії між Україною та Республікою Македонія в царині науки та культури.

На завершення зустрічі генеральний директор НБУВ Володимир Попик вручив на згадку Надзвичайному і Повноважному Послу Республіки Македонія пану Столе Змейкоскі комплект із шести випусків «Українсько-македонського наукового збірника» та «Українсько-македонський словник». Керівник відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків пані Тетяна Арсеєнко провела для пана Посла оглядову екскурсію по НБУВ.

Про свої враження від зустрічі та перебування в Україні пан Посол Столе Змейкоскі написав у пам’ятному записі в Книзі почесних гостей Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Прес-служба НБУВ

Вчора, 1 квітня, Прес-служба Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського провела  навчальне заняття  з теми «Новини на порталі НБУВ: різновиди і особливості створення». У заході, що відбувся у залі засідань Вченої ради НБУВ, взяли участь співробітники бібліотеки, відповідальні за висвітлення діяльності, рекламу послуг та інформаційних ресурсів провідних підрозділів наукової бібліотеки. Заняття провела молодший науковий співробітник відділу комплексних наукових та науково-інформаційних проектів Інституту бібліотекознавства НБУВ Валентина Здановська.

Учасники заняття дізналися про новини як складову PR-діяльності бібліотек, ознайомилися з теоретичними та практичними засадами підготовки інформаційних  повідомлень для порталу НБУВ тощо.

У цікавій та  невимушеній формі Валентина Здановська  прочинила перед присутніми завісу таїнства побудови інформаційних повідомлень, яких би аспектів бібліотечної роботи вони не торкалися: від електронних виставок та бібліотечних сервісів –  до знаменних і пам’ятних дат, і навіть професійних свят.

Доповідачка зупинилася на деяких тонкощах журналістської майстерності, зокрема, фахових принципах «4 плюс 2» і «перевернутої піраміди»;  ознайомила слухачів із структурними елементами новин; розкрила сутність таких понять, як «лід», «бекграунд» та багато іншого, всього не перелічиш.

Головне, що весь цінний навчальний матеріал, що пролунав з вуст Валентини Петрівни, незабаром буде оформлений у вигляді методичних рекомендацій, з якими зможуть ознайомитися ті співробітники, які з тих чи інших причин, не змогли взяти участі у навчанні.

Наприкінці заняття, його учасники не залишилися байдужими: було задано чимало запитань, і, що найцінніше, – висловлено цілу низку  побажань, які будуть враховані співробітниками прес-служби і ляжуть в основу подальшого бібліотечно-журналістського професійного співтовариства.

Прес-служба НБУВ і особисто Валентина Здановська дякують слухачеві навчального заняття «Новини на порталі НБУВ: різновиди і особливості створення» Лесі Туровській за успішне виконання «домашнього завдання»  –   підготовку інформаційного повідомлення за його підсумками.

На засіданні вченої ради Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (25 березня 2015 року) схвалено до друку ряд рукописів, що репрезентують результати наукових досліджень фахівців бібліотеки.

Колекційні фонди Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : довідник / ред. кол.: Л. А. Дубровіна (голова), О. С. Боляк (відпов. секретар) [та ін.]; рец.: Г. В. Боряк, В. Ю. Омельчук.

Видання продовжує серію наукових праць, що розкривають склад і зміст багатопрофільних фондів Інституту рукопису. Довідник  присвячено колекційним фондам світських і духовних установ, організацій, товариств, навчальних закладів, редакцій часописів і видавництв. Однією з його незаперечних переваг є наявність відомостей про історію надходження тих чи інших документальних комплексів до НБУВ, що стане в нагоді дослідникам долі та архівної спадщини видатних особистостей або установ і організацій.

Клименко І. В. Архів Б.С. Бутника-Сіверського у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Бібліографічне дослідження. Науковий каталог / І. В. Клименко ; ред. кол.: Л. А. Дубровіна, д-р іст. наук, чл.-кор. НАН України (голова) [та ін.] ; рец.: Н. А. Шип, Г. М. Юхимець.

Видання присвячено архівній спадщині видатного українського мистецтвознавця Б.С. Бутника-Сіверського, що зберігається у фондах Інституту рукопису. Різноманітні документи особового фонду вченого, представлені в каталозі, відтворюють основні етапи життєвого шляху, наукову та громадську діяльність Б.С. Бутника-Сіверського, і є важливим джерелом для вивчення історії українського образотворчого мистецтва, зокрема народного декоративного, монументального, агітаційно-масового, а також мистецької спадщини Т.Г. Шевченка.

Прес-служба НБУВ