Шановні користувачі!
На час святкування Міжнародного жіночого дня в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського встановлено такий режим роботи:
7 березня (субота) – передсвятковий день.
Бібліотека обслуговує користувачів:
до 17.00 – у корпусі на вул. Володимирській, 62;
до 18.00 – у корпусі на просп. 40-річчя Жовтня, 3.
8 березня (неділя) – святковий день.
Бібліотека не працює.
9 березня (понеділок) – вихідний день.
Бібліотека не працює.
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франказапрошує взяти участь у науковій конференції «Фонди періодичних видань бібліотек вищих навчальних закладів України як засіб формування і збереження національної ідентичності», яка відбудеться 14–15 травня 2015 р.
Робота конференції буде організована за такими напрямами:
Про свою участь у конференції слід заявити до 15 квітня 2015 р., надіславши відповідну заявку
Робочі мови конференції українська, польська, російська, англійська. Доповіді учасників конференції, оформлені як наукові статті (обсяг – не менше 0,5 арк.) публікуватимуться у рецензованому фаховому виданні «Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології» (вип. 11, 2016 р.) українською та англійською мовами; тексти доповідей польською та російською мовами будуть перекладені українською мовою.
Наукова конференція відбудеться у приміщенні Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, вул. Драгоманова, 5). Під час її проведення буде організовано низку виставок та презентації електронних репозитаріїв періодичних видань.
Організатори конференції не забезпечують оплату проїзду, проживання та харчування учасників, однак можуть допомогти попередньо забронювати місця у готелях Львова.
Контактні телефони: (032) 239-47-54, (032) 239-43-59, (032) 239-42-41.
Електронна пошта: info@nb.lviv.ua
Ольга Керзюк, Британська Бібліотека
Своє перше засідання у новому 2015 р. учасники Лондонського Читацького клубу присвятили творчості видатного вихідця з ЛуганщиниІвана Світличного (1929–1992). Багато хто чув його ім’я як дисидента та в’язня брєжнєвських таборів. Але ще багато хто не відкрив його для себе як чудового поета та есеїста.
В Українському зібранні Британської бібліотеки є книги Івана Світличного, видані в Україні та діаспорі. Серед них кілька збірок: «Ґратовані сонети» (видавництво «Сучасність», 1997; бібліотечний шифр YF.2009.a.18932) та «Серце для куль і для рим» (Київ: Радянський письменник, 1990; YF.2011.a.1983). Маємо також спогади про Світличного «Доброокий» у серії «Українська модерна література» (Київ: Час, 1998; YA.1999.a.5012), спогади Леся Танюка у книзі «Парастас» (Київ: Сфера, 1998; YA.2003.a.16171). Із найновіших видань у бібліотеці є книга: «Іван Світличний, Надія Світлична. З живучого племені Дон Кіхотів» (Київ: Грамота, 2008; YF.2011.a.4955). У ній зібрана творча спадщина (вірші, статті, поетичні переклади, листування, інтерв’ю, виступи і заяви тощо) видатних брата і сестри Світличних.
Дослідники, котрі вивчають чи вивчатимуть тему опору комуністичному режимові в Україні, можуть знайти в українському відділі Британської бібліотеки твори видатних шестидесятників: Василя Стуса, Ліни Костенко, Івана Дзюби, Євгена Сверстюка, В’ячеслава Чорновола, Богдана Гориня, Валентина Мороза, Ігоря Калинця, Ірини Калинець, Миколи Руденка та ін. Деякі з книг перекладені мовами світу, наприклад, вірші Василя Стуса польською («Poezja Wasyla Stusa»; wiersze w przekladach Agnieszki Korniejenko... [et al.]. Kraków: Universitas, 1996) та німецькою («Du hast dein Leben nur geträumt»; eine Auswahl aus der Gedichtsammlung Palimpseste 1971–1979 von Anna-Halja Horbatsch. Bern, 1988) чи відомий твір Івана Дзюби англійською: «Internationalism or Russification?: a Study in the Soviet Nationalities Problem» (New York: Monad Press, 1974).
У зібранні є 313 видань видавництва «Смолоскип», зокрема «Широке море України: документи самвидаву з України» (Париж–Балтимор, 1972; X.809/28069), окремі числа «Українського вісника» і видання Української Гельсінкської групи «Information bulletin» (Ellicott City, Md. : Smoloskyp, 1978–; ZA.9.a.2471), а також книга «The human rights movement in Ukraine: documents of the Ukrainian Helsinki Group, 1976–1980« (Baltimores, 1980; YA.1989.a.20131).
На жаль, надто мало написано на цю тему в англомовному світі. Український рух опору комуністичному режимові потребує подальших досліджень. Напередодні Шевченківських днів рекомендуємо прочитати глибокий есей Івана Світличного «Духовна драма Шевченка» та його проникливий вірш «Шевченко», котрий так перегукується із нашим сьогоденням: «Кажу до побратимів я: / - Всього ще буде. / Та чисте збережіть ім’я: / Ми – Люди! люди! / – А вам, раби, кажу: / - Раби, Вас мало били. / Люблю Вітчизну я.... / Якби ми всі любили!».
«Новини культури» на ДТРК «Культура». Сюжет про круглий стіл «Мова і культура», що відбувся в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського 24 лютого 2015 р.
Ведуча програми Марія Рогова, оператор Олександр Навроцький.
Ефір від 25 лютого 2015 р.
"Дискусія на тему «Мова і культура» вже традиційно зібрала за круглим столом вчених, громадських діячів та керівників наукових установ.<...>"
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського щиро вітає жінок України зі святом весни та краси!
Принагідно дякуємо за привітання, надіслані на адресу Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
ПРЕС-АНОНС
12 березня 2015 р. у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського відбудуться XXVчитання академіка В. І. Вернадського на тему «Незмінні ідеї, що змінюють світ», організовані Національною академією наук України, Комісією НАН України з розробки наукової спадщини академіка В. І. Вернадського, Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського.
Мета заходу — поширення серед наукової громадськості та широкого загалу українців наукових поглядів і далекоглядних ідей вченого зі світовим ім’ям – Володимира Івановича Вернадського.
Зі вступним словом до учасників XXV читань виступить Анатолій Глібович Загородній, голова Комісії НАН України з розробки наукової спадщини академіка В. І. Вернадського, віце-президент НАН України, академік НАН України, директор Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України.
У програмі XXV читань академіка В. І. Вернадського передбачено доповіді:
«Погляд на вчення про ноосферу В. І. Вернадського в світлі сучасної біології» –Ярослав Борисович Блюм,директор Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», академік НАН України;
«Концепція академії наук В. І. Вернадського в контексті викликів часу»– Олексій Семенович Онищенко, академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України, академік НАН України;
«Листування дніпропетровських учених з В. І. Вернадським за нововиявленими джерелами» – Костянтин Євгенович Новохатський,науковий співробітник Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, заслужений працівник культури України;
«Електронна Вернадськіана: корпус джерел у новому форматі» – Катерина Вілентіївна Лобузіна, завідувач відділу інформаційно-комунікаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, доктор наук із соціальних комунікацій.
Учасники зможуть ознайомитися з документами із фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, представленими на книжковій виставці «Незмінні ідеї, що змінюють світ».
XXV читання академіка В. І. Вернадськоговідбудуться о 10.00 в залі засідань Вченої ради НБУВ (к. 344) за адресою: просп. 40-річчя Жовтня, 3, ст. метро «Деміївська».
Акредитація журналістів та представників ЗМІ за телефоном: +38 (044) 525-40-74, за е-mail: presa@nbuv.gov.ua.
Прес-служба НБУВ
Матеріали про попередні Читання
10 березня в Києві розпочалася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху» (10–12 березня 2015), організована Науковою бібліотекою Національного університету «Києво-Могилянська академія», Державним фондом фундаментальних досліджень, Науковою бібліотекою ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського, Інститутом післядипломної освіти НАКККіМ, Українською бібліотечною асоціацією, Громадською організацією «Українське Фулбрайтівське коло».
Першу сесію міжнародної конференції відвідали 120 учасників із 5-ти країн світу, у т.ч. працівники Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Сесія була присвячена новим моделям і технологіям створення та розповсюдження наукових журналів.
Із вітальним словом до учасників звернувся Андрій Мелешевич, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія». Він підкреслив, що теми, запропоновані для обговорення на конференції, мають велике значення для нинішнього та подальшого розвитку української науки, для збільшення публікацій вітчизняних науковців у найповажніших наукових журналах світу.
Стан та перспективи університетських наукових журналів проаналізував Максим Стріха, заступник міністра освіти і науки України. Відзначивши, що кількість українських наукових журналів у провідних БД останнім часом збільшується, Максим Стріха водночас акцентував увагу на відсутності в цих БД українських видань з гуманітарних дисциплін, малій кількості університетських збірників, низькому рівні цитування, нестачі українських наукових журналів у Life Sciences, необхідності зміни мотивації до публікації наукових статей.
Ярослав Яцків, голова Науково-видавничої ради НАН України, розповів про українські наукові журнали, що мають імпакт-фактор. Також Ярослав Яцків зауважив, що зростанню авторитету статей вітчизняних науковців сприятиме прискіплива експертиза дисертацій і наукових статей, а не аналізування різноманітних індексів.
Олена Вакаренко, директор Видавничого дому «Академперіодика» НАН України, присвятила свій виступ проблемам відповідності академічних видань критеріям світових БД, серед яких, зокрема: уніфікація веб-ресурсів наукових видань, наявність обов’язкових структурних елементів, застосування для статей цифрових ідентифікаторів об’єктів (Digital Object Identifier (DOI)), охорона авторського права в електронному середовищі.
Критерії та методики оцінки українських наукових періодичних видань з природничих і технічних наук розглянув Ростислав Влох, директор Інституту фізичної оптики імені О.Г. Влоха, головний редактор журналу «Ukrainian Journal of Physical Optics».
Із результатами опитування українських учених щодо шляхів підвищення рейтингу українських наукових журналів учасників конференції ознайомила Валентина Андрущенко, завідувач відділу організації фундаментальних досліджень у галузі природничих та технічних наук Державного фонду фундаментальних досліджень. Вона повідомила, що більшість опитаних висловилися за наявність англомовної та електронної версій журналів, а також підвищення якості рецензування статей.
Наукометричні показники українських наукових видань, представлених у реферативному журналі «Джерело» проаналізував у своєму виступі Андрій Крючін, заступник директора з наукової роботи Інституту проблем реєстрації інформації НАН України.
Ірина Тихонкова, керівник редакції журналу «Biopolymers and Cell» Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, надала декілька практичних порад щодо отримання науковими виданнями індексу DOI, зокрема: уніфікація назви видання, стимулювання включення видання до наукометричних БД, рекламування українських наукових досліджень тощо.
Тамара Барна, відповідальний секретар редакції «Наукового вісника Національного гірничого університету», поділилася секретами успішного просування наукового журналу до глобальних інформаційних ресурсів. Вона наголосила на необхідності розроблення концепції журналу та моделі рецензування, посиленні складу редколегії, укладанні угод на поширення контенту журналу провідними агрегаторами інформації.
Питанням формування ефективних наукових комунікацій присвятила свій виступ Яна Чепуренко, доцент кафедри управління, інформаційно-аналітичної діяльності та євроінтеграції Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Доповідач зазначила, що якість наукових видань (як складової наукових комунікацій) залежить від вироблення державних стандартів щодо наукових видань, формування кадрового потенціалу редакцій (підготовки наукових редакторів), менеджменту наукових видань.
Андрій Кузнецов, виконавчий директор аналітичної агенції USIG, ознайомив присутніх із завданнями та основними напрямами розвитку проекту «Наукова періодика України», а також обґрунтував доцільність створення українського індексу наукового цитування.
Електронні англомовні наукові видання, підготовлені в рамках проекту «Києво-Могилянські академічні рецензовані журнали», представила Ольга Полюхович, координатор проекту «Києво-Могилянські академічні рецензовані журнали», випусковий редактор.
Першу сесію ІІІ міжнародної науково-практичної конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху» завершив виступ Тетяни Ярошенко, директора наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія», виконавчого директора ГО «ElibUkr: Електронна бібліотека України», президента ГО «Українське Фулбрайтівське коло». Тетяна Ярошенко проаналізувала історичні етапи розвитку наукових комунікацій за останні 350 років, а також функції та моделі наукових журналів. Віддавши данину поваги друкованим науковим журналам, доповідач наголосила, що сьогодні жодна бібліотека в світі не може передплатити всі видання, необхідні дослідниками для їх роботи. Тож, на думку Тетяни Ярошенко, вихід із такої ситуації один – публікації в журналах відкритого доступу (золотий шлях) або самоархівування в інституційному, тематичному репозитарії (зелений шлях).
Фотозвіт про перший день конференції на сторінці Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія» у Фейсбук:
https://www.facebook.com/media/set/?set=a.854784751246785.1073741895.152...
Додатково:
У рамках ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху» відбудуться:
11 березня
Друга сесія «Електронні ресурси для науки та освіти. Наукометрія та бібліометрія. Питання інтелектуальної власності» (10.00, НАУКМА, Бібліотека Антоновичів, вул. Григорія Сковороди, 2).
Круглий стіл «Бібліотечна освіта: виклики суспільства знань» (16.00–18.00, НАКККіМ, вул. Лаврська, 9, корпус 7).
Круглий стіл Українського Фулбрайтівського кола (16.00–18.00, НАУКМА, Бібліотека Антоновичів, вул. Григорія Сковороди, 2, к. 15).
12 березня
Третя сесія «Новітні інформаційно-комунікаційні технології та кооперативна діяльність бібліотек» (10.00, НАУКМА, Бібліотека Антоновичів, вул. Григорія Сковороди, 2).
Круглий стіл «Відкритий доступ та університетські репозитарії» (14.00–15.30, НАУКМА, Бібліотека Антоновичів, вул. Григорія Сковороди, 2, к. 15)
Із текстами виступів і електронними презентаціями доповідачів можна ознайомитися на сайті Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Прес-служба НБУВ
Стиль бароко, що панував у європейському мистецтві кінця XVI – першої половини XVIII ст., мав значний вплив на книжкову культуру України. Найвизначніші книжкові пам’ятки українського бароко, що зберігаються у фондах відділу стародруків та рідкісних видань, представлені на виставці «Книга як світ: українські видання доби Бароко». Серед експонатів – богослужбові книги, проповіді, агіографічна література, панегірики та поетичні збірки XVII – XVIII ст., що побачили світ у друкарнях Києва, Львова, Чернігова та Почаєва. Експоновані видання оздоблені пишними алегоричними фортами, геральдичними та дескриптивними віршами, сюжетними гравюрами та заставками із рослинним орнаментом. Виставка відкрита для відвідувачів із понеділка по суботу з 9.15 до 17.30 у читальній залі відділу стародруків та рідкісних видань за адресою: вул. Володимирська, 62, 1-й пов., кімн. 114.
Створено єдиний бібліографічний ресурс творів Кобзаря
До друку підготовлено також науково-бібліографічне дослідження «Кобзар» Т. Г. Шевченка у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського». Видання органічно пов'язане з першим і акумулює результати багаторічної роботи його авторів — наукових співробітників Лілії Бєляєвої та Ірини Войченко.
— Кобзаріана Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського одна з найбільших в Україні та світі, — каже Ірина Войченко. — І не лише кількісно. У ній представлено рідкісні видання. Зокрема всі чотири прижиттєвих «Кобзарі», серед яких найцінніше перше видання 1840 року. Нагадаю, що в Україні відомо про п'ять таких примірників.
Автори дослідили приблизно 400 видань мовою оригіналу та в перекладах 21 мовою, а також шість рукописних «Кобзарів» і подали повний опис кожного з них. Для цього було опрацьовано окремі неушкоджені або відмінні за оформленням примірники з фондів книгозбірень та установ країни й використано доступні електронні коші книжок із бібліотек світу, авторитетні бібліографічні джерела. Проведено також значну роботу з пошуку інформації, якої нема у виданні.
Такий підхід дав змогу не лише подати вичерпну інформацію щодо оформлення та змісту майже всіх видань колекції, а й виявити науково цінні факти з історії видання та побутування книжки.
Під час виконання наукового проекту виявили видання, які потребують окремої уваги. Передусім ідеться про «Кобзар», підготовлений до друку в Монтрей-су-Буа (Франція) після Другої світової війни. Вірогідне припущення, що час та місце створення і друкування книжки не збігалися з часом та місцем її виходу в світ. Вочевидь, «Кобзар» з'явився у французько-українському видавництві Hromada і був надрукований у Парижі 1947 року. Тим часом з якихось причин книжку оправлено і фактично видано друком лише 1964 року в мюнхенському видавництві «Дніпрова хвиля». Якщо це так, історія появи книжки потребує подальших досліджень.
11 березня відбулася друга сесія ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху», що цими днями (10–12 березня 2015) проходить в науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія». Друга сесія була присвячена питанням електронних ресурсів для науки та освіти, а також наукометрії та бібліометрії.
Про можливості сервісу EBSCO Discovery у пошуку наукової літератури розповіла учасникам конференціїТереза Горецька, регіональний менеджер компанії EBSCO Information Services (Нідерланди). Також пані Тереза представила сервіс EBSCO PlumX – новий спосіб вимірювання наукових досліджень, що дозволяє відслідковувати не лише традиційні наукометричні показники, а й такі, як кількість збережень файлу зі статтею, кількість переглядів, закладинок, лайків у соцмережах та ін.
Нові інформаційні продукти EBSCO для академічних бібліотек презентував Лешек Червінські, представник компанії EBSCO Information Services (Польща). Він детально охарактеризував такі бази даних, як: Aplied Sciens & Technolodgy Source (для інженерії), Education Source (освіта, педагогіка), Legal Source (правничі дисципліни), Humanities Source (літературознавство, історія, філософія). Окрім того Лешек Червінські ознайомив присутніх із інформаційними ресурсами видавництв Wiley та IEEE.
Арва Фалазі, менеджер видавничої компанії Springer Sciens+Business Media (Німеччина), запропонував короткий огляд різних типів інформаційних ресурсів видавництва Springer і розповів про бізнес-моделі їх передплати.
Леонід Костенко, завідувач відділу бібліометрії та наукометрії Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, розглянув синергетичні засади появи емпіричних рангових закономірностей у системі наукових комунікацій. Доповідач констатував масштабну інваріатність цих закономірностей і можливість представлення їх усталеними законами розподілу теорії ймовірностей, а також визначив характеристичний показник таких законів для наукових комунікацій.
Ясар Тонта (Туреччина), говорячи про наукометричні та бібліометричні показники оцінки наукової діяльності, наголосив на тому, що ці показники не можуть бути абсолютно визначальними для оцінки наукових досліджень. Втім, на думку Ясара Тонта, наукометричні та бібліометричні показники можуть бути складовими певної системи оцінки ефективності наукової діяльності.
Сергій Назаровець, заступник директора наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянської академії», представив результати дослідження комунікаційних веб-каналів високоцитованих українських учених і надав молодим науковцям рекомендації щодо розбудови їх онлайн іміджу та підвищення цитування їх наукових робіт.
Сергій Дубик, завідувач відділу науково-технічної бібліотеки Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Полюя, розповів про застосування АБІС Koha для формування віртуального освітньо-наукового простору університету, зокрема моніторингу видавничої діяльності викладачів університету, створення електронного каталогу науково-технічної бібліотеки та інституційного депозитарію університету.
Ігор Перенесієнко, молодший науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, у своєму виступі окреслив функції бібліотечної систематизації в організації доступу до електронного каталогу НБУВ, проілюстрував методику побудови індексу для розкриття змісту документа й визначив взаємозв’язки окремих індексів і систему їхньої ієрархії в електронному каталозі НБУВ.
Сергій Доценко, представник компанії ExLibris (Німеччина), презентував бібліотечну систему нового покоління Alma, яка існує в «хмарних технологіях», та акцентував увагу на її перевагах, серед яких: уніфіковане управління різними типами ресурсів; базування процесів на виключеннях; розширена аналітика замість звітів; відкрита платформа; розумне співробітництво в питаннях каталогізації, комплектування, взаємодії з читачами; тощо.
Досвідом управління ліцензійними електронними ресурсами віддаленого доступу поділилася з колегами Тетяна Борисова, завідувач відділу електронних ресурсів наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Вона висвітлила основні етапи роботи бібліотеки з електронними ресурсами (пошук, тестування, відбір, передплата, організація доступу, популяризація, аналіз статистики) і окреслила умови ефективного використання електронних ресурсів, зокрема: простий доступ, інтуїтивний пошук, продовжуваність ресурсу, популяризація та навчання користувачів.
Таїсія Сидорчук, завідувач відділу рідкісної книги та рукописів наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія», ознайомила присутніх із результатами роботи щодо оцифровування автографів і дарчих написів українських письменників, поетів, громадських і політичних діячів, що збереглися на виданнях і документах бібліотечної та архівної колекцій наукової бібліотеки НаУКМА.
Із відеозаписами виступів і електронними презентаціями доповідачів можна ознайомитися на сайті наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Прес-служба НБУВ
Додатково:
У рамках ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху» 12 березня відбудуться:
У відділі музичних фондів 5 березня відбувся концерт Бориса Федорова – видатного українського піаніста й талановитого педагога, присвячений 205-й річниці від дня народження Фредерика Шопена (фото 1).
Борис Федоров – випускник Московської державної консерваторії імені П. І. Чайковського, багато років працює на кафедрі спеціального фортепіано в Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського, веде активну концертну діяльність, володіє широким репертуаром із творів композиторів різних епох і стилів, лауреат та дипломант міжнародних конкурсів піаністів у Порто, Португалія (1993), Сенігалія, Італія (1994), Рим, Італія (1995). Має фондові записи творів Д. Скарлатті, Й. Гайдна, К. Дебюссі, М. Равеля, А. Альбеніса, С. Рахманінова, О. Мессіана, М. Лисенка, Ю. Щуровського, В. Сільвестрова. Учнi Бориса Федорова здобувають численні перемоги на мiжнародних конкурсах пiанiстiв, у тому числі на престижних конкурсах в Іспанії, Італії, Росiї, Українi, Грецiї, Чехiї, Грузiї, США. Борис Фоедоров нагороджений почесним дипломом консерваторiї Аполлона в Афiнах, Грецiя, 2005 р. нагороджений Подякою Кабiнету Мiнiстрiв України.
У стінах нашої бібліотеки у виконанні Бориса Федорова прозвучали фортепіанні твори польського композитора Фредеріка Шопена (фото 2). Борис Григорович розпочав свій виступ коротким вступним словом, інформативним і навіть піднесеним, в котрому поділився із слухачами думками про місце і роль генія польської музики у світовій музичній культурі та особливу увагу приділив мазуркам, оскільки програма концерту складалася майже виключно з них (фото 3).
Прозвучало 15 мазурок і на завершення концерту Борис Григорович виконав фантазію фа-мінор – величну та героїчну повість. Гучними оплесками спалахував зал від отриманого задоволення. Яскраве та надзвичайно емоційне виконання такої сповненої почуттів музики не залишило байдужим жодне серце, якому добре відомі відчуття радості, піднесення, кохання або суму та розпачу. Борис Григорович продемонстрував високу майстерність виконання усіх тонкощів Шопенівського піанізму та вразив слухачів своєю незвичайною і переконливою інтерпретацією творів. «Музична вітальня» відділу не змогла вмістити всіх бажаючих і заворожені слухачі знаходилися просто у бібліотечних коридорах (фото 4, 5).
У день концерту в музичному відділі бібліотеки демонструвалася спеціально підготовлена відкрита виставка з нотних видань мазурок Ф. Шопена під різними редакціями.
Після виступу і Маестро і всі охочі мали змогу ознайомитися ближче з представленими екземплярами та на власні очі побачити автограф самого Ф. Шопена (фото 6).
У творчій спадщині Шопена налічується 58 мазурок (всі вони є у фонді нашої бібліотеки), за новітніми дослідженнями відомо, що декілька ранніх творів цього жанру втрачено. Сама назва танцю «мазурка» (від польск. mazurek). походить від мешканців Мазовії — мазурів, у побуті яких він вперше з'явився. Особливості мазурки — тридольний розмір, швидкий темп, акценти, що зміщуються на слабку або умовно слабку долю такту. Танець набув популярності серед польських селян у ХVІІ ст., а в ХІХ ст. мазурку виконували на балах у багатьох країнах Європи (сучасна 3-х томна антологія історичної мазурки, видана 1995 р. в Варшаві також є у фондах музичного відділу).
Слід зауважити, що творча спадщина Шопена, на відміну від спадщин багатьох композиторів-класиків ХІХ ст., не має «еталонного» видання. Зокрема це пов’язано з обставини життя композитора, який був змушений існувати лише на гонорари і перебувати в залежності від видавців. Свого часу Шопен надав право на видавництво власних творів декільком фірмам у Франції, Німеччини, Англії. Однак, усі вони прагли якнайшвидше отримати прибуток, нехтуючи особливостями авторського тексту. Копіювальники, часто це були його учні або друзі, здійснюючи коректуру іноді також робили помилки або самовільно змінювали текст. Вперше задум про можливість повного видання творів Шопена виник у його учениці та друга Джейн Стірлінг, яка зібрала найбільш вірогідні оригінальні видання і рукописи. Вона ж розподілила їх за жанровою ознакою на сім томів. Робота Стірлінг тривалий час лишалася невідомою, тільки 1927 р. підготовлені й відкореговані самим Шопеном і нею ноти потрапили до рук Е. Ганша, котрий використав їх як основу до «Оксфордського оригінального видання» (на жаль, його немає у наших фондах).
Для музиканта-виконавця окрім моменту спілкування з уртекстом чи еталонним виданням, не менш важливим є знайомство з різними редакціями твору. З-поміж видань мазурок, що були відібрані для виставки (редакції А. Абуткова, А. Гензельта, К. Кліндворта, Э. Мертке, К. Мікулі, П. Пабста, І. Падеревського, Р. Пюньо, М. Слонова, Р. Стробла, Ю. Фонтана, Г. Шольца), хочемо відмітити найцінніші для нас. Це – перше прижиттєве видання 3-х мазурок ор. 50 Ф. Шопена (1842, Vienna, Paris and London, фото 7) і перше видання 4-х мазурок ор. 68 під редакцією Ю. Фонтана (1855, Berlin, фото 8). Мазурка фа мінор (ор. 68 № 4) – багатьма дослідниками вважається одним з останніх творів композитора – вперше опублікована саме у цій збірці.
Усіх, кого зацікавили представлені нами різні редакції мазурок Ф. Шопена запрошуємо завітати до нашої бібліотеки та ближче ознайомитися з ними.
Матеріал підготувала Катерина Азюковська, бібл. 1 категорії відділу музичних фондів Інституту книгознавства НБУВ.
12 березня відбулася завершальна сесія ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху» (10–12 березня 2015), присвячена питанням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій та кооперативній діяльності бібліотек.
Сесію розпочав виступ Наталії Якуніної, завідувача методичного відділу наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Вона доповіла про основні напрями діяльності наукової бібліотеки ім. М. Максимовича як науково-методичного центру для бібліотек ВНЗ державної форми власності, детально зупинившись на роботі з формування електронного контенту бібліотек вишів, наповнення їх інституційних архівів, корпоративної взаємодії в створенні колекцій, аналітичного розпису статей тощо.
Тетяна Данильченко, молодший науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, презентувала учасникам конференції інформаційний сервіс «е-науково-методична служба», який почне працювати в тестовому режимі в квітні цього року на веб-порталі НБУВ. Сервіс має на меті довідкову та консультативну підтримку бібліотечних фахівців у питаннях бібліотечно-інформаційної діяльності.
Питання необхідності пошуку і запровадження нових форм консультаційного обслуговування користувачів порушила в своєму виступі Людмила Савенкова, директор наукової бібліотеки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Людмила Коновал, молодший науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, у спільній доповіді з Оленою Яковенко, науковим співробітником Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, порушила проблему незадоволених запитів користувачів в умовах безперервного зростання документного потоку. Доповідач зауважила, що упередженню й скороченню незадоволених запитів сприяє поєднання традиційних форм роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями (створення БД «Відмови користувачам НБУВ»), використання власних внутрішніх резервів бібліотеки та кооперативна діяльність різних підрозділів бібліотеки.
Ірина Кучма, менеджер програми Відкритий доступ, детально розповіла про міжнародну практику використання ліцензій відкритого контенту Creative Commons електронними архівами, видавництвами, науковими установами, а також ознайомила з базовими засадами всіх типів ліцензій Creative Commons та результатами роботи вітчизняних правників щодо адаптації цих ліцензій до українського законодавства.
У завершальний день ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху» відбувся круглий стіл«Відкритий доступ та університетські репозитарії», учасники якого дізналися про:
Із відеозаписами виступів і дискусіями за круглим столом можна ознайомитися на сайті наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Прес-служба НБУВ
На порталі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського доступний для перегляду 1-й випуск науково-теоретичного та практичного журналу «Бібліотечний вісник» за 2015 рік. Автори статей порушують актуальні питання каталогізації та предметизації інформаційних ресурсів, формування бібліографічних продуктів, бібліотечної реклами та ін. У публікаціях співробітників Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського висвітлено діяльність НБУВ в сфері міжкультурної комунікації, міжнародного документообміну, інформаційно-аналітичної діяльності, створення інтегрованого електронного інформаційного ресурсу «Український національний біографічний архів».
У випуску:
У рубриці «Огляди. Рецензії» опублікована рецензія Надії Стрішенець на книгу:
Листування Юра Меженка з Ярославом Дашкевичем (1945–1969) / Нац. акад. наук України, Львів. нац. наук. б-ка ім. В. Стефаника, відділ іст. колекцій ; упорядники Р. Дзюбан, Г. Сварник. – Львів, 2009. – 372 с. : іл
Рубрика «Постаті» пропонує статтю Біографія сумління і честіна вшанування півстолітнього ювілею трудової діяльності директора Публічної бібліотеки імені Лесі Українки міста Києва Людмили Ковальчук.
Бібліотечний вісник № 1/2015 доступний на порталі НБУВ у БД «Наукова періодика України»
Прес-служба НБУВ
«Незмінні ідеї, що змінюють світ»– під таким гаслом 12 березня 2015 року в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбулися щорічні читання академіка Володимира Вернадського, які вже двадцять п’ять років поспіль організовують Національна академія наук України, Комісія НАН України з розробки наукової спадщини академіка В.І. Вернадського та Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського.
У читаннях взяли участь: академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України, академік Олексій Онищенко, академік НАН України Ярослав Блюм; заступник голови Комісії НАН України з розробки наукової спадщини академіка В.І. Вернадського Володимир Ємельянов; генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, член-кореспондент НАН України Володимир Попик; директор Видавничого дому «Академперіодика» Олена Вакаренко, представники Президії НАН України, співробітники Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, наукових установ НАН України – дослідники спадщини академіка Вернадського, представники громадських організацій та ін.
Відкриваючи XXV читання академіка В.І. Вернадського, академік Олексій Онищенкозвернувся до учасників зі вступним словом, передав вітання від віце-президента НАН України, голови Комісії НАН України з розробки наукової спадщини академіка В.І. Вернадського академіка Анатолія Загородньогоі побажав усім присутнім нового прочитання спадщини видатного вченого і мислителя, фундатора і першого президента Української академії наук академіка Володимира Вернадського.
Глибоко символічним є те, що читання В.І. Вернадського відбуваються у стінах бібліотеки, яка носить його славне ім’я, наголосив у своєму вступному слові генеральний директор НБУВ Володимир Попик. «Це велика честь для нашого колективу і велика відповідальність. Бібліотека була і лишається одним із провідних центрів вивчення наукової і документальної спадщини В.І. Вернадського, пропаганди його ідей, які продовжують жити і розкриватися новими гранями у ХХІ столітті, і справляють значний вплив на розвиток усього суспільства. Тема науково-документальної спадщини Володимира Вернадського для нас невичерпна. Завершивши роботу над томами його вибраних наукових праць, наші науковці продовжують знаходити все нові і нові матеріали, які стосуються В.І. Вернадського і його зв’язків з Україною. Продовжує розвиватися наша електронна Вернадськіана, доступна широкому загалу користувачів на порталі бібліотеки, у яку вкладено інтелект, душу і серце наших працівників, і ми цим пишаємося».
Погляд на вчення про ноосферу В.І. Вернадського в світлі сучасної біології розкрив у своїй доповіді академік Ярослав Блюм, вчений у галузі клітинної біології та біотехнології рослин, директор Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України». Окресливши у підсумку основні передумови виникнення ноосфери за Вернадським (розселення людини по всій поверхні Землі; розвиток всепланетних систем зв’язку, створення єдиної для людства інформаційної системи; відкриття нових джерел енергії; перемога демократії та доступ до управління широких народних мас; більш широке залучення людей до занять наукою), доповідач констатував: «Працям Вернадського був властивий історичний оптимізм: у незворотному розвитку наукового знання він бачив єдиний доказ існування прогресу».
Надзвичайно важливими для сьогодення є ідеї Володимира Вернадського щодо моделі національної академії наук. Йому довелося створювати Українську академію наук, у дискусіях вибудовувати її концептуальні засади. Дискусії щодо того, якою має бути головна академічна установа країни не припиняються і донині, зазначив у своїй доповіді «Концепція академії наук В.І. Вернадського в контексті викликів часу» академік Олексій Онищенко. Окресливши базові погляди Володимира Вернадського на статус, функції та структуру академії наук, доповідач переконливо зауважив: сформована Вернадським модель академії наук не втратила актуальності. Академія наук – це, передусім, самоврядна і незалежна від державних органів інституція, науковий комплекс з розвиненою інфраструктурою і повноцінним інформаційним забезпеченням. Гнучкість і здатність реагувати на вимоги життя, на думку академіка Олексія Онищенка, сприятимуть реформуванню академії зсередини.
Науковий співробітник Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, заслужений працівник культури УкраїниКостянтин Новохатський поінформував присутніх про основні напрями та результати дослідження фахівцями НБУВ епістолярної спадщини В.І. Вернадськогота детально зупинився на огляді листування дніпропетровських учених з В.І. Вернадським за нововиявленими джерелами.
Катерина Лобузіна, завідувач відділу інформаційно-комунікаційних технологій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, доктор наук із соціальних комунікацій, ознайомила присутніх із новими ресурсами меморіальної колекції «В.І. Вернадський», продемонструвала засоби пошуку та використання, представлених у ній документів.
Учасники читань мали змогу ознайомитися з документами із фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, представленими на книжковій виставці «Незмінні ідеї, що змінюють світ».
Прес-служба НБУВ
Днями наш відділ отримав у дар від упорядника, доктора фізико-математичних наук пана Олега Петрука збірник наукових праць «Українське небо. Студії над історією астрономії в Україні», що був виданий у Львові 2014 р.
У цій грунтовній праці розглянуто найрізноманітніші питання, пов’язані з історією астрономії в Україні, від свідчень археологічних знахідок до відображення уявлень про астрономічні явища в давній українській культурі й мистецтві, значну увагу приділено науковій спадщині славетного українського вченого ХV ст. Юрія Дрогобича. Вагому частину збірника становлять статті, присвячені дослідженням письмових і друкованих джерел з історії астрономії, серед них і три статті працівниць нашого відділу, присвячені інформації про астрономічні та природні явища в записах читачів на примірниках кириличних стародруків, латиношрифтним стародрукам з астрономічної тематики та відповідно виданням гражданського друку.
23-24 квітня 2015 р. Національна парламентська бібліотека Україниза підтримки Міністерства культури України, у партнерстві з Програмою «Бібліоміст» та Українською бібліотечною асоціацією проводить VІІІВсеукраїнську науково-практичну конференцію «Бібліотека і книга в контексті часу». Тема року: «Шляхи реформування публічних бібліотек».
Мета конференції: сприяти формуванню сучасних шляхів організації діяльності публічних бібліотек
Конференція покликана:
Програмою конференції передбачено:
23 квітня
Пленарне засідання. Початок роботи о 9.30 за адресою м. Київ, вул. М. Грушевського, 1.
24 квітня
Круглий стіл «Мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні». Початок роботи о 9.00 за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 1
Круглий стіл «Бібліотечна освіта. Проблеми розвитку». Початок роботи о 9.00 за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 9, НАККІМ, ГТЦ для бібліотекарів
Заявку на участь у конференції слід надіслати 23.03.2015 р. на електронні адреси method@nplu.org та zozulyaelena@ukr.net заявку згідно з додатком
17 квітня 2015 р. Харківський державний університет харчування та торгівлі спільно з факультетом соціальних комунікацій Харківської державної академії культури проводить науково-практичну конференцію «Бібліотека і користувач у сучасному інформаційному середовищі».
Планується, що в роботі науково-практичної конференції візьмуть участь фахівці національних та державних наукових бібліотек, бібліотек вищих навчальних закладів різних відомств України, фахівці з питань інформаційних технологій та систем, представники професійних асоціацій та об’єднань України, видавництв, книготорговельних організацій.
Тематика конференції:
Заявкуна участь у науково-практичній конференції, доклади та доповіді надсилати до 10 квітня2015 р. до організаційного комітету за адресою email : biblio-hduht@mail.ru
Місце проведення конференції:
Харківський державний університет харчування та торгівлі (конференц-зал 4 поверх висотки). За адресою: 61051, м. Харків-51, вул. Клочківська, 333.
Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотногозапрошує усіх охочих відвідати презентацію книжки молодого історика Олександра Бондара «Замки та фортеці Чернігово-Сіверщини в ХV–ХVІІІ ст.», яка нещодавно вийшла друком у видавництві. Олега Філюка. Книжки цього видавництва переважно присвячені археології, містобудуванню, історіографії, пам’яткознавству і т. ін. та видаються обмеженим накладом.
Презентація відкриває цикл культурно-просвітницьких заходів бібліотеки, яка після вимушеної перерви відновила свою роботу в новому приміщенні за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 50 (біля метро «Шулявська», між будівлями «Преси України» і колишнього ДОСААФу).
Захід відбудеться 18 березня о 16:00в приміщенні бібліотеки.
Під час заходу маленьких дітей віком до 7-ми років можна буде залишити під наглядом спеціалістів в ігровій кімнаті.
Прес-служба НБУВ
17 березня 2015 р. Посольство Латвійської Республіки в Україні в рамках Програми головування Латвії в Раді ЄС урочисто передало від Академічної бібліотекиЛатвійського університету до Наукової бібліотекиНаціонального університету «Києво-Могилянська академія» 115 книжок з історії, археології та політології Латвії, латвійсько-українських культурних зв’язків, художньої літератури.
Заслуговують на увагу довідкові видання, бібліографічні посібники, каталоги періодичних видань, каталог інкунабул, календарі за різні роки.
Прес-служба НБУВ
У середу, 18 березня, третьокласники гімназії № 107 «Введенська» м. Києва завітали до відділу стародруків та рідкісних виданьІнституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. До найбільшої книгозбірні країни гімназисти прийшли разом зі своїми учителями і батьками.
Про цікаві факти з історії писемності та книжкової справи маленьким відвідувачам розповіла директор Інституту книгознавства НБУВ доктор іст. наук, професор Галина Ковальчук.
Допитливі школярі із захопленням слухали про те, як у пошуках засобів передавання інформації розвивалася писемність і книжна культура: від вузликового і малюнкового письма до винаходу книгодрукування. Учні дізналися про давні технології виготовлення паперу, складання тексту з окремих металевих літер і створення кольорових ілюстрацій в давніх книжках, на власні очі побачили пам’ятки книжкового мистецтва. Із неприхованою цікавістю розглядали діти унікальні експонати з колекцій відділу стародруків і рідкісних видань: підробку щоденника Колумба і ботанічний атлас XVII ст. із розфарбованими зображеннями рослин, оригінальні ксилографічні видання японських казок і дитячу книжку ХІХ ст. «Багдадские пирожники» з рухомими ілюстраціями, перший буквар Івана Федорова і прижиттєве видання «Кобзаря» Тараса Шевченка та ін.
Під час спілкування з книгознавцем діти не були пасивними слухачами. Виявилося, що вони вже багато чого знають з історії книги та книгодрукування, вміють розрізняти основні структурні елементи книжки, чим приємно порадували своїх батьків та вчителів.
По закінченні екскурсії діти щиро подякували Галині Іванівні за цікаву розповідь, неохоче залишаючи бібліотеку з її унікальними скарбами, і обіцяли повернутися сюди читачами після завершення школи.
Прес-служба НБУВ
