Quantcast
Channel: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Viewing all 1373 articles
Browse latest View live

9 жовтня свій ювілейний день народження відзначає Тетяна Петрівна Павлуша

$
0
0
Поділитися: 
Share page with AddThis
Дата події: 
Четвер, Жовтень 9, 2014

9 жовтня свій ювілейний день народження відзначає відомий український бібліотекознавець, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, заступник генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського  — Тетяна Петрівна Павлуша.

 

У цей чудовий день, вельмишановна Тетяно Петрівно, від імені колективу Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та від мене особисто прийміть найщиріші вітання та побажання з нагоди Вашого славного ювілею!

Ви нерозривно поєднали свою долю з рідною Бібліотекою, пройшовши славний шлях від старшого методиста, завідувача сектору масової роботи до заступника генерального директора з наукової роботи.

Ваша самовіддана праця, патріотизм та подвижництво на всіх щаблях трудового та наукового шляху заслужили глибоку шану всього нашого колективу та бібліотечної громадськості України.

Вітаючи з нагоди Вашого ювілею, бажаємо Вам, Тетяно Петрівно, зберегти на багато років благородну високість устремлінь, гуманність вчинків та невтомну енергію до великих звершень. Зичимо міцного здоров'я, щасливого довголіття та всіх благ!

Нехай яскраві промені Вашої енергії та благодатні зерна таланту педагога, вченого, організатора та керівника, засіяні Вами на ниві української бібліотечної освіти та науки, зростають щедрим врожаєм здоров'я, добра і любові!

З глибокою повагою,
за дорученням колективу
Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

 

Генеральний директор,
доктор історичних наук                                            
Володимир Попик       

 

 

 


До дня Українського козацтва відкриття фотовиставки «Козацькому роду нема переводу»

$
0
0
Поділитися: 
Share page with AddThis
До дня Українського козацтва відкриття фотовиставки «Козацькому роду нема переводу»

 9 жовтня  2014 року, напередодні одного з найбільш шанованих свят в Україні — Святої Покрови та Дня Українського козацтва — у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського  відбулося урочисте відкриття  фотовиставки  «Козацькому роду нема переводу», організованої Культурно-просвітницьким центром НБУВ за сприяння Фонду фотомистецтва України та Етнографічного комплексу «Соколиний хутір» (http://hutir.net/index.php/info/contact-ua).

Козацькі мотиви об’єднали в  експозицію понад  80 робіт відомих в Україні майстрів фотомистецтва: Ірини Літічевської, викладача фотодисциплін коледжу Київського національного університету технологій та дизайну, члена Національної спілки фотохудожників України; Олександра Лепетуна, директора Фонду фотомистецтва України, члена Національної спілки фотохудожників України; Олександра Лепетуна (сина), головного оператора на Першому національному телеканалі України,  члена Національної спілки фотохудожників України; Миколи Черепа, отамана Ічнянської козачої січі, члена Спілки краєзнавців України, засновника Етнографічного комплексу «Соколиний хутір»; Валеріана Антоновича,  викладача фотодисциплін коледжу Київського національного університету технологій та дизайну.

На відкриття фотовиставки завітало багато гостей: студенти коледжу Київського національного університету технологій та дизайну, представники Рівненського, Чернігівського та Вінницького земляцтв, друзі Бібліотеки та шанувальники вітчизняного фотомистецтва.

З вітальним словом до присутніх звернулася Антоніна Шеремет, тимчасово виконуючий обов’язки керівника Культурно-просвітницького центру Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

На урочистостях перед присутніми виступили:Петро Даневич, заступник голови наглядової ради Всеукраїнської громадської козацької дитячої організації «Дніпровська Січ», генерал козацтва; Жанна Мінченко, професор генетики наукового центру радіаційної медицини НАН України; Олександр Гудима, народний депутат України третього скликання; ГеоргійДаценко, перший заступник голови ради Асоціації ветеранів Національної гвардії України;Станіслав Бондаренко,заступник головного редактора газети «Літературна Україна»; Олександр Сергієнко, народний депутат України третього скликання, член Національної спілки фотохудожників України;  Ніна Cаєнко, донька народного художника  України Олександра Cаєнка та ін.

Висловлюючи слова вдячності організаторам за можливість зустрічі з фотомитцями, гості заходу не скупилися на щирі слова захоплення неперевершеною майстерністю фотохудожників, високим духом патріотизму й актуальністю сюжетів експонованих світлин.

Відкриття виставки завершила концертно-мистецька програма у виконанні: Олени Хижної, заслуженої артистки України  (Молодий театр); Катерини Шимків, лауреата міжнародних  та  всеукраїнських конкурсів; Петра  Юшка, члена Афгано-Чорнобильського братства «Побратими»; Олександра  Дудки, заслуженого артиста України; Маркіяна Свята, соліста оперної студії Національної музичної академії імені  П. І. Чайковського.

Насамкінець, ведуча урочистого відкриття фотовиставки Антоніна Шереметщиро подякувала авторам експозиції за співпрацю, усім учасникам і гостям за участь у заході і особливо за ті теплі і щирі слова вдячності, що пролунали на адресу Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського.

Запрошуємо всіх охочих завітати до Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського та відвідати фотовиставку «Козацькому роду нема переводу»,  що  триватиме до 30 жовтня 2014 року.

Виставка експонується у конференц-холі Бібліотеки за адресою: проспект 40-річчя Жовтня, 3 (ст. метро Деміївська). Вхід вільний. Тел. для довідок: 524-81-38.

 

Прес-служба НБУВ

Фотоматеріали: 

Степченко О.П. Архівна спадщина П.Я. Стебницького у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

$
0
0
Поділитися: 
Share page with AddThis

Запропоноване видання вперше реконструює всю архівну спадщину видатного громадського, політичного та культурного діяча України П. Я. Стебницького, що зберігається в фондах ІР НБУВ. Залучені до каталогу документи особового фонду П. Я. Стебницького, а також ті, що розпорошені по різних архівах Інституту, є ґрунтовною джерельною базою для вивчення постаті цього визначного українця та його багатогранної діяльності. Людини, яка віддала багато сил для набуття Україною державності, була палким пропагандистом українського слова на теренах Російської імперії, створивши в Санкт-Петербурзі «Благодійне товариство видання загальнокорисних і дешевих книг», стала одним із фундаторів Національної академії наук та Національної (Всенародної) бібліотеки України, заклавши основи створення та функціонування провідного відділу НБУ – відділу «Україніка».

Анотоване археографічне опрацювання архівної спадщини П.Я. Стебницького дозволило залучити до інформаційного простору нові імена та факти, що поглиблюють наші знання про самого П.Я. Стебницького, подають інформацію про наукову і творчу працю знаного українця, його біографію, про його участь в українському національному русі, а також про осіб такого важливого періоду в історії України як кін. ХІХ поч. ХХ ст.

Інформативна ємність наукового каталогу вмотивовано вкладається в його структурну побудову. Розділ, що представляє наукову та творчу спадщину П.Я. Стебницького містить описи документів, які вичерпно характеризують такі грані його таланту, як публіцистика, літературна праця. Вони висвітлюють українське питання; український національний рух та його особливості; питання економічно-статистичного характеру; розгортання просвітницького руху та видавничої діяльності тощо. Комплекс біографічних матеріалів включає документи мемуарного характеру – щоденникові записи, записи особистого характеру, автобіографічні довідки, формулярні списки тощо. Вони розкривають конкретні віхи життя П.Я. Стебницького, його державну та громадську діяльність, різні аспекти особистого життя. У розділі «Листування» висвітлено практично всю епістолярну спадщину П.Я. Стебницького – подано не лише офіційне листування, а й приватне, яке дає змогу дізнатися більше про нього як особистість, розкрити його багатогранну діяльність. Четвертий розділ – це документи з громадсько-політичного, культурного та освітнього життя України кінця ХІХ –20-х років ХХ ст. і є дотичними до особистості діяча.

         Представлене наукове видання є помітним внеском у вивчення стебницькіани, започатковане такими видатними представниками української науки минулих років, як С.О. Єфремов і О.Г. Лотоцький, та продовжене сучасними вченими І. Старовойтенко, А. Балабольченком, І. Демуз та іншими.

         На сьогодні постать цього великого подвижника української справи ще не вивчена належним чином. Сподіваємося, що запропонований науковий каталог архівної спадщини П.Я. Стебницького допоможе доповнити та конкретизувати знання з історії українського суспільно-політичного та культурно просвітницького життя, а також «зложити ціну тому капіталові, що мали ми в особі П.Я. Стебницького» і вписати його ім’я в історію України золотими літерами.

         Наукове видання є наразі актуальним для всіх, хто займається вивченням історії українського національного руху і розраховане на широке коло дослідників, зокрема на істориків, політологів, культурологів, архівістів.

Видання має ґрунтовний іменний покажчик, що полегшує роботу дослідників з великим документальним масивом.

Міжнародна наукова конференція «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору»

$
0
0
Поділитися: 
Share page with AddThis
Дата події: 
Вівторок, Жовтень 21, 2014до Четвер, Жовтень 23, 2014
Міжнародна наукова конференція  «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору»

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі
Міжнародної наукової конференції
«Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору»,
яка відбудеться в місті Києві  21-23 жовтня 2014 року.

Організатори конференції:

  1. Інформаційно-бібліотечна рада НАН України;
  2. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського;
  3. Асоціація бібліотек України;
  4. Рада директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів академій наук – членів Міжнародної асоціації академій наук.

 

Онлайн-реєстраціяматеріалів конференції «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору» (до 15 вересня 2014 р.).

На пленарному та секційних засіданнях, семінарах і круглих столах передбачається обговорити такі проблеми:

  • Секція 1. Формування національного  інформаційного простору: інтеграція та кооперація зусиль бібліотек України та інформаційних інституцій

Наукові керівники  В. І. Попик, О. М. Василенко

E-mail: Danilchenko6868@ukr.net

  • Секція 2. Рукописна і книжкова спадщина в національному інформаційному просторі: теоретичні та практичні  аспекти формування  електронних ресурсів

Наукові керівники Л. А. Дубровіна, Г. І. Ковальчук      

E-mail: myaskova@ukr.net

  • Секція 3.Інформаційно-аналітична діяльність як чинник організації сучасного національного інформаційного простору

Науковий керівник В. М. Горовий

E-mail: siaz2004@yandex.ru

  • Секція 4.Каталогізація бібліотечно-інформаційних ресурсів на сучасному етапі

Науковий керівник Н. В. Стрішенець

E-mail: strishenets@nbuv.gov.ua

  • Секція 5.Біобібліографічна складова національного електронного інформаційного простору

Науковий керівник В. І. Попик

E-mail: nadusha@bigmir.net

Семінар: Формування електронних інформаційних ресурсів  наукових бібліотек: прикладний аспект

Наукові керівники  О. П. Бодак, Н. Ф. Самохіна 

E-mail: bodak@nbuv.gov.ua

Семінар: Бібліотека та бібліометрія: світовий досвід, українська перспектива

Науковий керівник Л. Й. Костенко 

E-mail: kostenko@nbuv.gov.ua

Круглий стіл керівників бібліотек України:  Стратегія розвитку бібліотечно-інформаційної сфери України на період до 2020 р.

Науковий керівник В. І. Попик, О. Г. Кириленко

E-mail: kiral@ukr.net

Круглий  стіл: Бібліотека – освіта –  інновації

Наукові керівники В. О. Ільганаєва, О. В. Воскобойнікова-Гузєва  

E-mail: voskelena@ukr.net 

Круглий  стіл: Довідково-інформаційне обслуговування в електронному середовищі

Науковий керівник Т. В. Добко

E-mail:  dobko@bigmir.net

 

Під час конференції відбудуться:

ЗасіданняРади директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів академій наук – членів Міжнародної асоціації академій наук;

Конференція Асоціації бібліотек України;

Виставкипродукції провідних видавництв та книготорговельних організацій, видань НБУВ, демонстрація інформаційних ресурсів.

Електронна реєстрація  учасників конференціїбуде здійснюватися до 15 вересня 2014 р.

Заїзд та реєстрація учасників з інших міст і країн  –  20 жовтня 2014 р.

Початок роботи конференції – 21 жовтня 2014 р. о 10 год.у конференц-залі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

До участі в роботі конференції запрошуються спеціалісти бібліотек, музеїв, вишів, видавництв, інформаційних підрозділів і громадських організацій.

За поданими матеріалами будуть видані збірник тез конференцій та збірник наукових праць. Матеріали (тези або статті) слід зареєструвати на сайті конференції.  Термін подання  рукописів для збірника тез до 02 червня 2014 р., для  збірника наукових працьдо 01 вересня 2014 р.Тези будуть опубліковані до початку роботи конференції.

До розгляду приймаються матеріали, які раніше не публікувалися. Тези конференції обсягом не менше 3 сторінок, наукові праці 10–12 сторінок стандартного машинописного тексту через 1,5 інтервали  (необхідно додати комп’ютерний файл у форматі RTF, гарнітура Times New Roman, кегль 14 пунктів). Матеріали до публікації у збірнику наукових праць повинні мати авторську довідку, шифр УДК, анотації та реферати, ключові слова українською, російською, англійською мовами. Оргкомітет залишає за собою право відбору доповідей на конференцію і матеріалів до публікації у збірниках.

Робочі мови конференції: українська, російська, англійська,  польська.

Контакти:

Кириленко Олександр Григорович (вчений секретар оргкомітету конференції)

E-mail:kiral@ukr.net

Тел.: (044) 524-23-14

 03039 Україна, Київ, просп. 40-річчя Жовтня 3, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (з поміткою конференція).

Директора Бібліотеки Російської академії наук Валерія Леонова нагороджено ювілейною медаллю «200 років з дня народження Т.Г. Шевченка»

$
0
0
Поділитися: 
Share page with AddThis

3 жовтня 2014 року в консульстві України в Санкт-Петербурзі відбулося нагородження директора Бібліотеки Російської академії наук (БАН), доктора педагогічних наук, професора, щирого друга Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Валерія Леоноваювілейною медаллю Української всесвітньої координаційної ради «200 років з дня народження  Т.Г. Шевченка». Нагороду вручив консул України в Санкт-Петербурзі Олег Євдокимов.

Мешкаючи і працюючи вже багато років у Росії, Валерій Павлович ніколи не забуває рідне місто Почаїв, де він виріс і сформувався, вивчив українську мову, якою й досі спілкується вільно, із задоволенням. Вчений не втрачає інтересу до культурного життя України, встановлюючи і розвиваючи фахові зв’язки з багатьма її науково-дослідними установами бібліотеками, навчальними закладами. Завдячуючи зацікавленості й енергії Валерія Павловича, встановилися плідні творчі зв’язки між двома академічними бібліотеками Росії і України — БАН і НБУВ. Саме йому належить ініціатива спільної праці — «Кириличні видання друкарні Почаївського монастиря XVIII – першої третини XIX ст. Історико-книгознавче дослідження. Каталог. Збереження (2005–2007)».

З ініціативи Валерія Леонова у БАН був підготовлений і виданий покажчик «Украинская книга в фондах БАН: украинские издания 1917–1919 гг. в Славянском фонде Библиотеки Российской Акадмии наук» (отв. ред. В. П. Леонов; сост. О. Л. Волкова, 2011). До каталогу увійшли українські книги, періодичні видання та календарі, придбані БАН навесні 1919 р. під час відрядження до Києва співробітника Слов’янського відділу Альфреда Людвиговича Бема. Його біографія, документи про нього в українських фондах були об’єктом пильної дослідницької уваги Валерія Павловича.

Валерій Леонов — постійний учасник щорічних жовтневих міжнародних наукових практичних конференцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, член редколегій журналу «Бібліотечний вісник», міжнародного наукового збірника «Библиотеки ациональных академій наук: проблемы функционирования, тенденции развития», що видаються на базі НБУВ.

Колектив Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського щиро вітаючи шановного колегу з високою міжнародною відзнакою, бажає йому творчого довголіття й незгасної енергії у пошуку нових спільних проектів, спрямованих на збереження національних надбань українського народу.

Довідково

Ювілейна медаль «200 років з дня народження Т.Г. Шевченка» —   міжнародна громадська нагорода, запроваджена Українською всесвітньою координаційною радою. Нею нагороджують найбільш активних представників української діаспори — поціновувачів творчості Великого Кобзаря. «Задля відзначення активної і плідної діяльності представників українських громад за кордоном та кращих громадських, культурних, наукових і освітніх діячів України, які вносять вагомий вклад у збереження української національної ідентичності світового українства, сприяють поширенню та висвітленню творчості Тараса Шевченка у світі», —  йдеться у положенні про медаль.

Прес-служба НБУВ

Фотоматеріали: 
Під час нагородження: В. Леонов, Консул України в Санкт-Петербурзі О.Євдокимов, представник Президії Української всесвітньої координаційної ради В. Пилипчук

Закон України. Про інформацію

$
0
0
Бібліографічне посилання: 
Про інформацію : Закон України від 02.10.92 [Електронний ресурс] // Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2657-12

 Цей Закон   регулює   відносини   щодо  створення,  збирання, одержання,  зберігання,  використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
     Стаття 1. Визначення термінів
 
     1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
 
     документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі;
 
     захист інформації - сукупність правових, адміністративних, організаційних, технічних та інших заходів, що забезпечують збереження, цілісність інформації та належний порядок доступу до неї;
 
     інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді;
 
     суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
 
     Стаття 2. Основні принципи інформаційних відносин
 
     1. Основними принципами інформаційних відносин є:
 
     гарантованість права на інформацію;
 
     відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією;
 
     достовірність і повнота інформації;
 
     свобода вираження поглядів і переконань;
 
     правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації;
 
     захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
 
     Стаття 3. Державна інформаційна політика
 
     1. Основними напрямами державної інформаційної політики є:
 
     забезпечення доступу кожного до інформації;
 
     забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації;
 
     створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства;
 
     забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень;
 
     створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування;
 
     постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів;
 
     забезпечення інформаційної безпеки України;
 
     сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового інформаційного простору.
 
     Стаття 4. Суб'єкти і об'єкт інформаційних відносин
 
     1. Суб'єктами інформаційних відносин є:
 
     фізичні особи;
 
     юридичні особи;
 
     об'єднання громадян;
 
     суб'єкти владних повноважень.
 
     2. Об'єктом інформаційних відносин є інформація.
 
     Стаття 5. Право на інформацію
 
     1. Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
 
     Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
 
     Стаття 6. Гарантії права на інформацію
 
     1. Право на інформацію забезпечується:
 
     створенням механізму реалізації права на інформацію;
 
     створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів;
 
     обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення;
 
     обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації;
 
     здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію;
 
     встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.
 
     2. Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
 
     Стаття 7. Охорона права на інформацію
 
     1. Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
 
     2. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
 
     Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
 
     3. Забороняється вилучення і знищення друкованих видань, експонатів, інформаційних банків, документів з архівних, бібліотечних, музейних фондів, крім встановлених законом випадків або на підставі рішення суду.
 
     4. Право на інформацію, створену в процесі діяльності фізичної чи юридичної особи, суб'єкта владних повноважень або за рахунок фізичної чи юридичної особи, Державного бюджету України, місцевого бюджету, охороняється в порядку, визначеному законом.
 
     Стаття 8. Мова інформації
 
     1. Мова інформації визначається законом про мови, іншими актами законодавства в цій сфері, міжнародними договорами та угодами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
     Стаття 9. Основні види інформаційної діяльності
 
     1. Основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації.
 
Розділ II
ВИДИ ІНФОРМАЦІЇ
 
     Стаття 10. Види інформації за змістом
 
     За змістом інформація поділяється на такі види:
 
     інформація про фізичну особу;
 
     інформація довідково-енциклопедичного характеру;
 
     інформація про стан довкілля (екологічна інформація);
 
     інформація про товар (роботу, послугу);
 
     науково-технічна інформація;
 
     податкова інформація;
 
     правова інформація;
 
     статистична інформація;
 
     соціологічна інформація;
 
     інші види інформації.
 
     Стаття 11. Інформація про фізичну особу
 
     1. Інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
 
     2. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
 
     Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
 
     Стаття 12. Інформація довідково-енциклопедичного характеру
 
     1. Інформація довідково-енциклопедичного характеру - систематизовані, документовані, публічно оголошені або іншим чином поширені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище.
 
     2. Основними джерелами інформації довідково-енциклопедичного характеру є: енциклопедії, словники, довідники, рекламні повідомлення та оголошення, путівники, картографічні матеріали, електронні бази та банки даних, архіви різноманітних довідкових інформаційних служб, мереж та систем, а також довідки, що видаються уповноваженими на те органами державної влади та органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, організаціями, їх працівниками та автоматизованими інформаційно-телекомунікаційними системами.
 
     3. Правовий режим інформації довідково-енциклопедичного характеру визначається законодавством та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
     Стаття 13. Інформація про стан довкілля (екологічна інформація)
 
     1. Інформація про стан довкілля (екологічна інформація) - відомості та/або дані про:
 
     стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;
 
     фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);
 
     стан здоров'я та безпеки людей, умови життя людей, стан об'єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля;
 
     інші відомості та/або дані.
 
     2. Правовий режим інформації про стан довкілля (екологічної інформації) визначається законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
     3. Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об'єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.
 
     Стаття 14. Інформація про товар (роботу, послугу)
 
     1. Інформація про товар (роботу, послугу) - відомості та/або дані, які розкривають кількісні, якісні та інші характеристики товару (роботи, послуги).
 
     2. Інформація про вплив товару (роботи, послуги) на життя та здоров'я людини не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.
 
     3. Правовий режим інформації про товар (роботу, послугу) визначається законами України про захист прав споживачів, про рекламу, іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
     Стаття 15. Науково-технічна інформація
 
     1. Науково-технічна інформація - будь-які відомості та/або дані про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
 
     2. Правовий режим науково-технічної інформації визначається Законом України "Про науково-технічну інформацію" ( 3322-12 ), іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
     3. Науково-технічна інформація є відкритою за режимом доступу, якщо інше не встановлено законами України.
 
     Стаття 16. Податкова інформація
 
     1. Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України ( 2755-17 ).
 
     2. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України ( 2755-17 ) та іншими законами.
 
     Стаття 17. Правова інформація
 
     1. Правова інформація - будь-які відомості про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо.
 
     2. Джерелами правової інформації є Конституція України ( 254к/96-ВР ), інші законодавчі і підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела інформації з правових питань.
 
     3. З метою забезпечення доступу до законодавчих та інших нормативних актів фізичним та юридичним особам держава забезпечує офіційне видання цих актів масовими тиражами у найкоротші строки після їх прийняття.
 
     Стаття 18. Статистична інформація
 
     1. Статистична інформація - документована інформація, що дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя суспільства.
 
     2. Офіційна державна статистична інформація підлягає систематичному оприлюдненню.
 
     3. Держава гарантує суб'єктам інформаційних відносин відкритий доступ до офіційної державної статистичної інформації, за винятком інформації, доступ до якої обмежений згідно із законом.
 
     4. Правовий режим державної статистичної інформації визначається Законом України "Про державну статистику" ( 2614-12 ), іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
     Стаття 19. Соціологічна інформація
 
     1. Соціологічна інформація - будь-які документовані відомості про ставлення до окремих осіб, подій, явищ, процесів, фактів тощо.
 
     2. Правовий режим соціологічної інформації визначається законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
     Стаття 20. Доступ до інформації
 
     1. За порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
 
     2. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
 
     Стаття 21. Інформація з обмеженим доступом
 
     1. Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
 
     2. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
 
     Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.
 
     3. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.
 
     4. До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості:
 
     1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
 
     2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей;
 
     3) про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
 
     4) про факти порушення прав і свобод людини і громадянина;
 
     5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
 
     6) інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
Розділ III
ДІЯЛЬНІСТЬ ЖУРНАЛІСТІВ, ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ,
ЇХ ПРАЦІВНИКІВ
 
     Стаття 22. Масова інформація та її засоби
 
     1. Масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.
 
     2. Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.
 
     Стаття 23. Інформаційна продукція та інформаційна послуга
 
     1. Інформаційна продукція - матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення потреб суб'єктів інформаційних відносин. Інформаційною послугою є діяльність з надання інформаційної продукції споживачам з метою задоволення їхніх потреб.
 
     2. Інформаційна продукція та інформаційні послуги є об'єктами цивільно-правових відносин, що регулюються цивільним законодавством України.
 
     Стаття 24. Заборона цензури та заборона втручання в професійну діяльність журналістів і засобів масової інформації
 
     1. Забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.
 
     Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації.
 
     2. Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом.
 
     3. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.
 
     Стаття 25. Гарантії діяльності засобів масової інформації та журналістів
 
     1. Під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.
 
     2. Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.
 
     3. Журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону.
 
     4. Після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій, крім випадків, передбачених законом.
 
     5. Журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом).
 
     6. Журналіст засобу масової інформації має право відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням.
 
     7. Права та обов'язки журналіста, працівника засобу масової інформації, визначені цим Законом, поширюються на зарубіжних журналістів, працівників зарубіжних засобів масової інформації, які працюють в Україні.
 
     Стаття 26. Акредитація журналістів, працівників засобів масової інформації
 
     1. З метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності суб'єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію.
 
     Усі дії, пов'язані з акредитацією, мають ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через засоби масової інформації. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень.
 
     2. Акредитація журналіста, працівника засобу масової інформації здійснюється безоплатно на підставі його заяви або подання засобу масової інформації.
 
     У заяві, поданій журналістом, працівником засобу масової інформації, зазначаються його прізвище, ім'я та по батькові, адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності). До заяви додаються копії документів, що посвідчують особу та засвідчують її професійну належність.
 
     У поданні засобу масової інформації зазначаються його повне найменування, дата і номер реєстрації, адреса, адреса електронної пошти (за наявності), номер засобу зв'язку, прізвище, ім'я та по батькові журналіста, працівника засобу масової інформації, щодо якого вноситься подання. До подання додаються копії документів, що посвідчують особу.
 
     В акредитації не може бути відмовлено в разі подання усіх документів, передбачених цією частиною.
 
     Суб'єкт владних повноважень може встановлювати спрощений порядок акредитації.
 
     3. Порядок акредитації, визначений суб'єктом владних повноважень, підлягає оприлюдненню.
 
     4. Суб'єкти владних повноважень, що здійснили акредитацію журналістів, працівників засобів масової інформації, зобов'язані сприяти провадженню ними професійної діяльності; завчасно сповіщати їх про місце і час проведення сесій, засідань, нарад, брифінгів та інших публічних заходів; надавати їм інформацію, призначену для засобів масової інформації; а також сприяти створенню умов для здійснення запису і передачі інформації, проведення інтерв'ю, отримання коментарів посадових осіб.
 
     5. У разі якщо захід проводиться відповідно до міжнародних або інших спеціальних протоколів, можуть встановлюватися особливі умови допуску журналістів. Такі особливі умови оприлюднюються на офіційному веб-сайті відповідного суб'єкта владних повноважень до проведення заходу.
 
     6. Журналіст, працівник засобу масової інформації зобов'язаний дотримуватися встановлених суб'єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб.
 
     7. Суб'єкти владних повноважень, що акредитували журналіста, працівника засобу масової інформації, приймають рішення про припинення акредитації у разі:
 
     подання ним відповідної заяви;
 
     неодноразового грубого порушення ним обов'язків, визначених цією статтею;
 
     звернення засобу масової інформації, за поданням якого здійснена акредитація.
 
     8. У рішенні про припинення акредитації зазначаються посадова особа чи службова особа (суб'єкт владних повноважень), яка прийняла відповідне рішення, дата прийняття рішення, підстава для прийняття рішення та порядок його оскарження. Письмове повідомлення про припинення акредитації видається або надсилається засобу масової інформації або журналістові, працівникові засобу масової інформації протягом п'яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.
 
     9. Рішення про припинення акредитації може бути оскаржено до суду в установленому порядку.
 
Розділ IV
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
ПРО ІНФОРМАЦІЮ
 
Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства
про інформацію
 
     1. Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.
 
     Стаття 28. Неприпустимість зловживання правом на інформацію
 
     1. Інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.
 
     Стаття 29. Поширення суспільно необхідної інформації
 
     1. Інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.
 
     2. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
 
     Стаття 30. Звільнення від відповідальності
 
     1. Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
 
     2. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
 
     Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
 
     3. Суб'єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною.
 
     4. Додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів масової інформації та журналістів встановлюються законами України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" ( 2782-12 ), "Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ), "Про інформаційні агентства" ( 74/95-ВР ) та іншими.
 
     Стаття 31. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди
 
     1. У разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.
 
     2. Суб'єкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадових і службових осіб права на захист честі, гідності та ділової репутації в суді.
 
Розділ V
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
     1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
 
     2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
 
     3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
     1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):
 
     у статті 212-3:
 
     в абзаці другому частини першої слова "від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти"замінити словами "від двадцяти п'яти до п'ятдесяти";
 
     в абзаці другому частини другої слова "від двадцяти п'яти до п'ятдесяти"замінити словами "від п'ятдесяти до вісімдесяти";
 
     у статті 212-26:
 
     в абзаці другому частини першої слова "двадцяти п'яти"замінити словом "тридцяти";
 
     абзац перший частини другої викласти в такій редакції:
 
     "Неправомірна відмова особи у наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у разі якщо така інформація підлягає наданню на вимогу правоохоронних органів, Рахункової палати";
 
     2) частину першу статті 200 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40-44, ст. 356) викласти в такій редакції:
 
     "1. Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді";
 
     3) абзац дванадцятий статті 1 Закону України "Про державну статистику" ( 2614-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 43, ст. 362) викласти в такій редакції:
 
     "статистична інформація - документована інформація, що дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя суспільства";
 
     4) у Законі України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" ( 2782-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 1, ст. 1, N 46, ст. 427; 1997 р., N 15, ст. 115; 2003 р., N 29, ст. 234, N 30, ст. 247; 2004 р., N 7, ст. 51, N 11, ст. 141, N 16, ст. 238, N 32, ст. 394):
 
     статтю 27 виключити;
 
     у статті 40:
 
     назву викласти в такій редакції:
 
     "Стаття 40. Створення представництв зарубіжних друкованих засобів масової інформації";
 
     частину третю виключити;
 
     5) у Законі України "Про науково-технічну інформацію" ( 3322-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 33, ст. 345):
 
     абзац другий статті 1 викласти в такій редакції:
 
     "науково-технічна інформація - будь-які відомості та/або дані про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді";
 
     в частині першій статті 2 слова "документована на будь-яких носіях або публічно оголошувана"виключити;
 
     6) частину другу статті 37 Закону України "Про інформаційні агентства" ( 74/95-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 13, ст. 83) виключити;
 
     7) статтю 3 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" ( 539/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 49, ст. 299; 1998 р., N 45, ст. 271; 2002 р., N 48, ст. 361; 2006 р., N 13, ст. 109) виключити;
 
     8) статті 45 та 69 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 18, ст. 155 із наступними змінами) виключити.
 
     4. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
 
     привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
     забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

 

 Президент України                                       Л.КРАВЧУК

 м. Київ, 2 жовтня 1992 року
          N 2657-XII

 

Недостатки индексов цитируемости и Хирша. Индексы максимальной цитируемости

$
0
0
Рубрика: 
Інформаційні джерела та методичні матеріали
Індекси цитування
Індекс Хірша

Недостатки индексов цитируемости и Хирша. Индексы максимальной цитируемости

© А.Д. Полянин
10 февраля 2014

Обсуждаются индекс цитируемости и индекс Хирша, которые являются главными наукометрическими показателями, используемыми в настоящее время для оценки эффективности деятельности научных работников и преподавателей вузов. Указаны их основные недостатки. Рассмотрен ряд наглядных примеров. Показано, что нормированный индекс цитируемости (учитывающий наличие соавторов) имеет ряд ощутимых преимуществ по сравнению с другими наукометрическими показателями. Предложены новые индексы — индексы максимальной цитируемости, которые легко вычисляется, допускают простую и ясную интерпретацию и обладают рядом ощутимых преимуществ по сравнению с индексом Хирша.

В последнее время Минобрнауки РФ стало оценивать эффективность деятельности научных работников и преподавателей вузов с помощью наукометрических показателей, основанных на международных системах цитирования Web of Science, Scopusи др. В данной статье обсуждается объективность этих показателей и указаны их недостатки на примере наиболее популярной системы Web of Science, принадлежащей корпорации Thomson Reuters (США). Даны конкретные рекомендации и приведены новые простые формулы, позволяющие лучше оценивать эффективность деятельности ученых.

Замечание 1.Все сказанное ниже в полном объеме относится также к Российскому индексу научного цитирования (РИНЦ).

1. Предварительные замечания

Не существует наукометрических показателей, которые способны абсолютно точно оценивать эффективность деятельности научных работников. Однако нельзя не признать и важность наукометрии: она позволяет путем количественного анализа публикаций и их цитируемости сравнивать условную эффективность деятельности ученых, а также определять, какие направления науки сейчас особенно популярны, какие, наоборот, утрачивают популярность. Но абсолютизировать эти данные и принимать решения, основываясь только на них, совершенно недопустимо.

Международный союз математиков в июне 2008 г. распространил доклад, в котором говорится, что статистика цитирований может дать только ограниченную и неполную оценку качества проведенного исследования и что необходимо очень осторожно и корректно использовать эту статистику. В настоящее время существует множество наукометрических показателей, достаточно полное описание которых можно найти в [16]. На практике наиболее широкое распространение получили два наукометрических показателя: индекс цитируемости и индекс Хирша [1], которые используются системой Web of Science. Указанные индексы обладают рядом существенных недостатков, которые обсуждаются ниже в разд. 2и 3. В разд. 46описаны наукометрические показатели, позволяющие делать значительно более точные сравнительные оценки условной эффективности деятельности ученых.

При сравнении наукометрических показателей безусловное предпочтение должно отдаваться (при прочих равных) наиболее простым и легко вычисляемым показателям, которые допускают очевидную или несложную интерпретацию.

2. Индекс цитрируемости (ИЦ)

Индекс цитируемости Iопределяется суммарным числом ссылок на статьи данного ученого в статьях других авторов:

I =NCi 
Σ
i=1
(1)

где N – общее число цитируемых работ, Ci – число ссылок на i-ю работу. Учитываются только статьи, входящие в достаточно широкий (но ограниченный) список англоязычных журналов, индексируемых системой Web of Science. Самоцитирование не учитывается.

Сейчас ИЦ отводится важное место в оценке деятельности ученого, поскольку большое число ссылок на работы автора, как правило, говорит о востребованности его исследований и популярности в научном сообществе.

Основные недостатки использования индекса цитирования:

  1. Индекс цитируемости не учитывает личный вклад автора (при подсчете ИЦ все равно писались ли статья десятью авторами или автор был один).
  2. В стандартной схеме ИЦ, используемой Web of Science, не учитываются ссылки на книги и другие публикации, отличные от журнальных статей см. Примеры 13). Не учитываются также ссылки в неанглоязычных источниках.
  3. В индексе цитируемости учитываются даже те ссылки, где статьи автора подвергаются серьезной критике (см. Пример 4) и результаты считаются ошибочными или просто недостоверными (например, с подтасованными экспериментальными данными).
  4. Некоторые пионерские работы незаслуженно забываются, а цитируются вторичные работы, опубликованные позже (см. Пример 5). В ряде случаев это связано с появлением различных приложений. См. также п. 11.
  5. Цитирование сильно зависит от журнала, где публикуется статья. Нередко наибольшее цитирование приносят не научные, а научно-популярные статьи (см. Пример 6).
  6. Если работа важная, но достаточно сложная для понимания, то её цитирование может откладываться на многие годы.
  7. Совершенно не учитываются ссылки на статьи, приведенные даже в известных и хорошо цитируемых книгах (подобные ссылки в книгах учеными обычно ценятся значительно выше, чем ссылки в обычных статьях).
  8. Мало цитируются статьи, опубликованные в переводных журналах (поэтому необходимо делать поправку при сравнении ИЦ российских и зарубежных ученых).
  9. Цитирование часто зависит от личных отношений и других случайных факторов.
  10. Существуют различные способы искусственного наращивания ИЦ (например, друзья и коллеги договариваются о взаимных цитированиях результатов друг друга и др.).
  11. Встречаются случаи, когда специально игнорируются и мало цитируются (вообще не цитируются) работы ученых, не принадлежащих доминирующей научной школе.

Указанные и некоторые другие недостатки сильно снижают объективность и значимость индекса цитируемости для оценки эффективности деятельности научных работников и преподавателей вузов. Рассмотрим несколько ярких примеров, подчеркивающих недостатки ИЦ.

Пример 1.Григорий Перельман был выдвинут на две самые престижные международные премии в области математики (но отказался их получать) за результаты, опубликованные в трех препринтах в arXiv.org. На эти работы имеется множество ссылок в журналах, индексируемых Web of Science, однако поскольку препринты не индексируются этой системой, то все ссылки на них не учитываются при подсчете ИЦ (сказанное в полной мере относится также к индексу Хирша, о котором пойдет речь ниже).

Пример 2.Статью Б.П. Белоусова в 1951 г. дважды отклоняли в редакциях советских журналов, поэтому опубликовать результаты исследований колебательной реакции (реакция Белоусова–Жаботинского) он смог только в сокращенном виде спустя 8 лет в ведомственном сборнике, выходившем небольшим тиражом. Впоследствии эта статья стала одной из самых цитируемых в данной области. Web of Science игнорирует подобные публикации и ссылки на них.

Пример 3.Книги обычно являются итогом многолетней работы, куда помимо обзора существующих публикаций авторы часто включают ряд новых результатов, не опубликованных в других источниках (включение в книгу новых результатов приносит несомненную пользу поскольку увеличивает число потенциальных читателей и тираж книги). Исключение книг при стандартной схеме подсчета ИЦ – очевидная нелепость, поскольку в ИЦ в полной мере учитываются обзорные статьи (по статистике именно эти статьи цитируются больше всего), вообще не содержащие новых результатов.

Если, например, не учитывать оригинальные и часто цитируемые книги акад. Л.В. Овсянникова, то его ИЦ по данным Web of Science составляет всего I=33 (начиная с 1980 года); если книги учитывать, то ИЦ см. в табл. 2. (Здесь и далее данные по индексам цитируемости и Хирша соответствуют середине декабря 2013 г.)

Пример 4.Один американский ученый китайского происхождения с высоким индексом цитируемости (назовем его W) недавно написал много статей, которые примерно назывались так: "Новые точные решения уравнения (далее шло название уравнения)". Мой коллега профессор (назовем его K) обнаружил, что во всех этих статьях нет новых решений. В результате он опубликовал ряд статей, в которых было доказано, что в статьях Wнет новых результатов. Через некоторое время Kполучил от Wписьмо примерно следующего содержания: "Ну что ты ко мне привязался? Знай, что все твои публикации, направленные против меня, повышают мой индекс цитируемости!"

Пример 5.К сожалению, известны случаи, когда история выдающихся научных достижений забывается или ее полностью или частично пытаются переписать. Приведем пару ярких примеров.

Публикации А. Пуанкаре (1897–1905 гг.), связанные с созданием основ специальной теории относительности (включая известную формулу E = mc2, условность понятия одновременности, принцип относительности, постоянство скорости света, преобразования Лоренца, инвариантность уравнений Максвелла и др.), предшествовали статье А. Эйнштейна & М. Марич (1905 г.), которую потом необоснованно стали считать основополагающей и многократно цитировали. Об объяснении этого парадокса и истории вопроса см., например, [7].

Китайские математики Цао Хуайдун и Чжу Сипин в 2006 г. предприняли неудачную попытку отнять приоритет доказательства гипотезы Пуанкаре у Г. Перельмана (2002–2003 гг.). Интересно отметить, что не содержащая новых результатов статья китайских математиков [9] цитируется более 100 раз по данным Web of Science (а оригинальные публикации Г. Перельмана вообще не учитываются)!

Пример 6.Наиболее престижные журналы Natureи Scienceчасто помещают научно-популярные статьи, которые широко цитируются и индексируются Web of Science, но не содержат обоснованных научных результатов. По мнению Рэнди Шекмана (лауреат Нобелевской премии по медицине 2013 года) редакторов этих журналов, которые являются не учёными, а издателями, интересует прежде всего шумиха, сенсация и фурор.

Замечание 2.Корпорация Thomson Reuters (США) является сугубо коммерческой (а не научной) организацией, которая получает весьма немалые деньги от научных, образовательных и др. организаций за предоставление данных по импакт-факторам журналов и цитированию авторов на базе системы Web of Science. В настоящее время Thomson Reuters – монополист в указанной выше области информационных услуг. Web of Science не индексирует книги, поскольку они не являются периодическими изданиями, и не учитывает ссылки на них при подсчете индексов цитируемости и Хирша.

Интересно отметить, что указанные индексы с учетом ссылок на книги можно определить с помощью Web of Science, используя данные о "скрытых ссылках" (опция "Cited Reference Search").

Замечание 3.Для определения индексов цитируемости и Хирша полезно использовать систему Google Scholar, созданную на основе наиболее мощной поисковой системы Интернета Google (http://scholar.google.com), которая отличается от Web of Science тем, что позволяет:

(i) получать необходимую информацию бесплатно,

(ii) учитывать дополнительные публикации, которых нет в базе данных Web of Science.

В Google Scholar (с помощью опции "My Citations") можно создать список цитируемых работ автора и автоматически вычислять индексы цитируемости и Хирша. В качестве наглядного примера см. стр. http://scholar.google.ru/citations?user=bf6n9eMAAAAJ&hl=ru&oi=ao, которую сделал проф. А.В. Манжиров.

Для широкого круга ученых, которые преимущественно публикуются в соавторстве (зачастую в многочисленном), ИЦ практически бесполезен для оценки их деятельности.

Отметим единственное очевидное достоинство подсчета ИЦ (с учетом всех видов публикаций ученого, включая статьи, книги и препринты). Если работы автора не цитируются или очень мало цитируются, то они:

(i) либо малоинтересны и никому не нужны,

(ii) либо еще не востребованы (что бывает значительно реже).

Замечание 4.Данные Web of Science и любых других поисково-аналитических систем, включая Google Scholar, обязательно требуется проверять, поскольку при цитировании работ авторы публикаций нередко вносят различные неточности (не только в выходных данных и названии работы, но даже при написании фамилий авторов, особенно если цитируется неанглоязычная статья). Наибольшие неточности возникают при цитировании книг (в книге и на сайте издательства может быть указан разный год издания, что приводит к путанице при ее цитировании). См. также замечание 9.

Замечание 5.При сравнении индексов цитируемости российских и зарубежных ученых, а также импакт-факторов переводных российских и англоязычных журналах, необходимо учитывать два важных обстоятельства:

(i) В ведущих зарубежных англоязычных журналах полный текст статьи обычно выкладывается в Интернете через 7–10 дней после ее одобрения редколлегией (необходимые исправления в статью вносятся уже позже). В российских журналах обычно это происходит лишь через 5–10 месяцев после ее одобрения (сначала идет редактирование, затем набор, потом перевод на английский, после этого вносятся исправления, и, наконец, статья выкладывается в Интернете). В итоге ученые читают англоязычные статьи, которые переводятся в России, намного позже, чем статьи, издаваемые непосредственно за рубежом. Это резко снижает импакт-факторы переводных российских журналов и цитирование статей по сравнению с англоязычными журналами.

(ii) Статьи в переводных российских журналах цитируются двумя различными способами: может даваться англоязычное название журнала или русскоязычное название, написанное латинскими буквами (при этом часто используются различные сокращения названия). В подобных случаях Web of Science считает, что ссылки относятся к разным статьям. Это снижает импакт-факторы переводных российских журналов.

Отметим также, что в последнее время в мире появилось много научных журналов, которые выкладывают статьи в свободном доступе в Интернете (Open Access Journals). За публикации в этих журналах авторы платят деньги, иногда немалые (рецензирование в этих журналах обычно носит формальный характер). Часть этих журналов индексируется Web of Science. Таким образом, имеется реальная возможность наращивать количество публикаций и индексы цитирования за деньги.

3. Индекс Хирша (ИХ)

Индекс Хирша (h-индекс) определяется так [19]:

Учёный, опубликовавший Nстатей, имеет индекс h, если hего статей цитируются не менее, чем hраз каждая, а любая из оставшихся (Nh) статей цитируются не более, чем h раз.

Для определения ИХ статьи автора нумеруют в убывающем порядке по суммарному числу ссылок на каждую из них (статьи с одинаковым цитированием произвольно располагаются одна за другой и последовательно нумеруются). Имеем C1C2C3≥ ... (Ck – число ссылок на k-ю работу). Если есть статья, номер которой kсовпадает с числом её цитирований Ck, то это и есть индекс Хирша: h = k = Ck. Если такой статьи нет, то индекс Хирша hравен номеру статьи k, для которой одновременно выполняются два неравенства: Ck> k, Ck+1< k+1. Эти неравенства можно заменить одним условием: (Ckk)(Ck+1k– 1) < 0.

Индекс Хирша имеет достаточно сложную и весьма неубедительную интерпретацию, которая непонятна подавляющему большинству специалистов далеких от физики (включая, в первую очередь, людей, работающих в гуманитарных науках).

Индекс Хирша существенно зависит от области исследований. Например, в математике он существенно ниже, чем в физике, а в физике существенно ниже, чем в биохимии и медицине.

ИХ многократно критиковался в различных работах (см. например [1012]).

Основные недостатки использования индекса Хирша:

  1. Индекс Хирша не учитывает информацию о наиболее важных высокоцитируемых работах.
  2. Индекс Хирша не учитывает личный вклад автора (при подсчете ИХ все равно писались ли статья десятью авторами или автор был один).
  3. В стандартной схеме ИХ, используемой Web of Science, не учитываются ссылки на книги авторов. Не учитываются также ссылки в неанглоязычных источниках.
  4. В индексе Хирша учитываются даже те ссылки, где статьи автора подвергаются серьезной критике и результаты считаются ошибочными или просто недостоверными.
  5. Cтандартная система подсчета ИХ не различает цитирования данного ученого другими учеными от его самоцитирования. Это открывает возможности для искусственного увеличения ИХ.
  6. Два человека с одинаковыми ИХ могут иметь полную цитируемость (ИЦ), отличающуюся в десятки раз (см. Пример 7ниже).
  7. Сопоставление ученых по ИХ может приводить к совершенно абсурдным результатам (см. Пример 8ниже).
  8. Цитирование статей из переводных российских журналов происходит двумя различными способами: либо указывается англоязычное название журнала, либо латинскими буквами дается его русскоязычное название. Web of Science воспринимает цитирование такой статьи как цитирование двух различных статей (при этом ИХ может уменьшиться).
  9. Другие недостатки ИХ аналогичны недостаткам ИЦ, описанным в пп. 411в разд. 2.

Рассмотрим пару конкретных примеров, подчеркивающих существенные недостатки сопоставления деятельности ученых по ИХ.

Пример 7.Первый ученый написал в соавторстве 10 статей, каждая из которых цитируется 10 раз. Второй ученый один написал 10 статей, каждая из которых цитируется 100 раз, и 100 статей, каждая из которых цитируется 10 раз. Индексы Хирша первого и второго ученого одинаковы и равны 10. При этом суммарная цитируемость этих ученых отличается в 20 раз в пользу второго ученого (даже без учета соавторства первого).

Пример 8.Первый ученый написал 5 книг, каждая из которых цитируется более 200 раз, а второй – одну статью, которая цитируется один раз. У первого ученого ИХ равен нулю (поскольку книги не учитываются), а у второго – ИХ больше и равен единице. При этом суммарная цитируемость этих ученых отличается более чем в 1000 раз в пользу первого ученого.

Если, например, не учитывать книги акад. Л.В. Овсянникова, то его ИХ по данным Web of Science составляет всего h = 4 (если книги учитывать, то ИХ см. в табл. 2).

Отметим, что шесть примеров, приведенных в разд. 2в полной мере справедливы и для ИХ.

Простейшие попытки улучшить ИХ основаны на учете соавторов. В частности, вводился индивидуальный h-индекс [3], равный результату деления обычного ИХ на среднее число авторов в статьях, которые входят в Хирш-ядро публикаций (используемых для его вычисления). Предлагалась также модификация индивидуального ИХ, когда вместо полного числа цитирований каждой статьи используется отношение числа цитирований к числу авторов публикации. Другие возможности учета числа соавторов обсуждаются в работе [9].

Следует отметить однако, что индекс Хирша и его модификации, указанные выше, практически полностью игнорируют наиболее важную информацию о высокоцитируемых работах, которыми обычно гордятся ученые. Нелепая логика использования этого индекса аналогична тому, когда врач при анализе состояния здоровья больного учитывает только его рост, вес или цвет волос. Если бы аналог индекса Хирша использовался в спорте, то чемпионами были бы спортсмены, имеющие стабильные средние (а не максимальные) результаты.

Вывод:индекс Хирша абсолютно бесполезен для анализа эффективности деятельности научных работников поскольку может привести не только к грубым ошибкам, но и к совершенно абсурдным результатам.

Для иллюстрации дополнительных проблем, которые мы пока не затрагивали и которые возникают при вычислении ИЦ и ИХ, попробуем разобраться в данных по цитированию Г.Я. Перельмана (см. Пример 1). Web of Science приводит информацию по цитированию 20 публикаций, 5 из которых надо сразу отбросить, поскольку они относятся к Галине Перельман или отличаются вторым инициалом. В остальных инициал или инициалы правильные, но есть года, когда Гриша уже перестал публиковаться или не совпадает тематика. Для того, чтобы отсечь лишнее, надо смотреть исходные статьи в журналах (здесь нужен специалист, не чиновник). Это наиболее простой пример, поскольку статей и однофамильцев мало.

В табл. 1в первом и третьем столбцах приведены значения ИЦ и ИХ, которые выдает Web of Science на всех Перельманов сразу (при этих расчетах не учитывались ссылки на публикации Перельманов, которые не входят в базу Web of Science, хотя сами ссылки могли даваться в журналах из этой базы). Во втором и четвертом столбцах даны значения ИЦ и ИХ Гриши Перельмана, которые учитывают скрытые ссылки из журналов, индексируемых Web of Science (см. замечание 6). Из табл. 1видно, что ИЦ и ИХ могут в три – пять раз различаться в зависимости от способа проведения подсчета. Исходя из результатов применения стандартной методики Web of Science, можно сделать очевидный, но ошибочный вывод, что Г. Перельман самый заурядный специалист (а не выдающийся ученый). Неоднозначность интерпретации значений ИЦ и ИХ (и методов их подсчета) дает широкий простор для различных манипуляций чиновников от науки.

Таблица 1. Некоторые наукометрические показатели Г. Перельмана за 1980–2013 гг.
Индекс
цитируемости
по данным Web
of Science,
формула (1)
Индекс
цитируемости с
учетом скрытых
ссылок
(по данным [6])
Индекс Хирша по
данным Web of
Science
Индекс Хирша с
учетом скрытых
ссылок
(по данным [6])
Нормированный
индекс
цитируемости (2)
с учетом скрытых
ссылок
(по данным [6])
324 1600 6 17 1332

4. Нормированные индексы цитируемости

Чтобы учесть индивидуальный вклад ученого при наличии соавторов надо общее число цитирований на данную статью поделить на число ее авторов (простой бытовой аналог: деление ящика яблок на несколько человек). Поэтому вместо индекса цитируемости следует использовать нормированный индекс цитируемости In, который учитывает наличие соавторов (нередко и весьма многочисленных), и определяется так [6]:

In =NCi/Mi 
Σ
i=1
(2)

где N – общее число цитируемых работ, Ci – число ссылок на i-ю работу, Mi – число соавторов i-ой работы. В этой формуле помимо ссылок на статьи надо учитывать также ссылки на книги и препринты в статьях, которые имеются в базе цитирования Web of Science (тогда будут исключены нелепости, подобные тем, которые имеют место с цитированием работ Г. Перельмана, см. Пример 1выше).

Приведенная формула для Inустраняет два наиболее существенных недостатка стандартного индекса цитирования, указанных в пп. 1и 2разд. 2.

Основными недостатками нормированного индекса цитируемости является трудоемкость:

(i) вычисления Inпри больших значениях N,

(ii) проверки вручную приведенных в разных источниках данных In.

Для оценки деятельности ученых целесообразно использовать также величину InT – нормированный индекс цитируемости за определённый период времени (например, за последние пять лет, T=5). Этот индекс является текущим показателем эффективности работы ученого за последнее время.

Замечание 6.Нормированный индекс цитируемости можно определить, используя данные о "скрытых ссылках"с помощью Web of Science (опция "Cited Reference Search").

Замечание 7.Нормированные индексы цитирования Inи I7некоторых российских ученых и другие любопытные данные приводятся в Интернете [6]. Нормированный индекс цитируемости Г. Перельмана с учетом скрытых ссылок дан в табл. 1.

Замечание 8.Нормированные индексы цитируемости меньше зависят от области исследований, чем индекс цитируемости (ИЦ) и индекс Хирша. Это обусловлено тем, что в математике многие статьи пишутся одним автором, в физике работы достаточно часто имеют небольшое число соавторов, а химии и медицине, как правило, статьи имеют много (иногда очень много) соавторов. Если известен индекс цитируемости I, то нормированный индекс цитируемости Inприближенно можно оценить по формуле

In = kNI, kN = N/NMi 
Σ
i=1
(3)

где kN – коэффициент соавторства, N – общее число цитируемых работ, Mi – число соавторов i-ой работы. Обычно при достаточно большом Nкоэффициент kNслабо меняется для данного автора (0 < kN≤1).

5. Использование индексов цитируемости для оценки работы коллективов

Нормированный индекс цитируемости удобно использовать при оценке эффективности деятельности работы научных коллективов (лабораторий, институтов и др.). При этом нормированный индекс цитируемости коллектива определяется простой суммой индивидуальных нормированных индексов цитируемости отдельных ученых, составляющих коллектив (индивидуальные ИЦ и ИХ при наличии соавторов в коллективе суммировать нельзя).

Полезно использовать также относительный (удельный) индекс цитируемости, который равен нормированному индексу цитируемости коллектива, деленному на число входящих в него людей.

6. Индекс максимальной цитируемости (f-индекс)

Как было указано раньше, индекс Хирша уничтожает наиболее важную информацию о высокоцитируемых работах. Мы же считаем, информация о высокоцитируемых работах должна быть основой для оценок эффективности деятельности научных работников.

В настоящее время существует ряд индексов, которые учитывают публикации с наибольшим цитированием (g-индекс и др. [24]). Однако они достаточно сложны для интерпретации и практического использования.

Чтобы наиболее полно использовать информацию о самых цитируемых работах надо взять несколько (например, пять) наиболее цитируемых работ автора, и просуммировать на них ссылки с учетом соавторства. В результате получим простую формулу

f = 5Ci,max/Mi 
Σ
i=1
(4)

где Ci,max – число цитирований первых пяти публикаций с максимальным числом ссылок, Mi – число соавторов этих публикаций. Величину (4) будем называть индексом максимальной цитируемостиили f-индексом (буква f – сокращение от слова five). Величина (4) легко вычисляется и учитывает наиболее важные данные о высокоцитируемых работах, которыми больше всего гордятся авторы (и которая полностью теряется при использовании индекса Хирша). Используя условную, но весьма наглядную, аналогию со спортом мы предлагаем учитывать лишь наивысшие (рекордные) результаты по цитированию.

Формулу (4) можно нормировать (поделить на число публикаций), что дает fn = f/5.

Первые пять публикаций с максимальным числом ссылок будем называть базисными (или главными) публикациями.

Пример 9.Проиллюстрируем простоту и эффективность использования формулы (4) на примере публикаций проф. Н.А. Кудряшова (МИФИ). Используя данные Web of Science, за несколько минут находим 5 публикаций с наивысшим цитированием (эти публикации написаны без соавторов, количество ссылок на них: 66, 73, 84, 100, 201). По формуле (4) находим индекс максимальной цитируемости: f = 524. Эта величина составляет более 30 % от нормированного индекса цитируемости (2) (см. табл. 2) и вполне достаточна, для того чтобы сделать заключение: Н.А. Кудряшов является крупным ученым. Для нормированного индекса максимальной цитируемости имеем fn = 105. Важно отметить, что приведенные данные легко вычисляются и легко проверяются (что значительно сложнее сделать для любых других наукометрических показателей).

Полезно ввести также модифицированный индекс максимальной цитируемости (или fm–индекс), который определяется так:

fm = 5 (Ci/Mi)max 
Σ
i=1
(5)

где используются первые пять публикаций с максимальным нормированным (на количество соавторов) числом ссылок. При отсутствии соавторов, т.е. при Mi = 1, формулы (4) и (5) совпадают. В общем случае для данного автора выполняется неравенство fmf.

Пример 10.Применим формулу (5) для анализа публикаций Г. Перельмана (результаты округляем до целых величин). Исходя из данных Web of Science (опция "Cited Reference Search") находим 5 публикаций, написанных без соавторов, с цитируемостью Ci = 56, 58, 58, 61, 125 (были отброшены три публикации с цитируемостью Ci = 66, 83, 118, написанные в соавторстве и дающие меньшие отношения Ci/Mi). В итоге по формуле (5) получим fm = 358 (использование формулы (4) дает меньшую величину f = 302). Поделив fmна число публикаций (равное пяти), находим нормированный модифицированный индекс максимальной цитируемости fmn = 72.

Пример 11.Анализ работ акад. Л.В. Овсянникова (по данным Web of Science, опция "Cited Reference Search") дает 5 публикаций, написанных без соавторов, с цитируемостью Ci = 41, 67, 91, 133, 199 (отброшена одна публикация с цитируемостью Ci = 46, написанная в соавторстве). По формуле (5) находим индекс максимальной цитируемости fm = 531и, соответственно, fmn = 106.

Замечание 9.На самом деле данные Л.В. Овсянникова по индексам fmи fmnсильно занижены. Здесь мы использовали англоязычный перевод фамилии Ovsyannikov, однако при цитировании часто встречается также альтернативный вариант Ovsiannikov. Если учесть оба варианта англоязычного написания фамилии, то надо брать данные Ci = 81, 91, 133, 199, 918. В результате получим fm = 1422и fmn = 284.

Возможные различные написания русскоязычных фамилий, переводимых на английский язык, необходимо учитывать при вычислении любых наукометрических показателей.

В табл. 2для сравнения приведены различные наукометрические показатели цитируемости упомянутых ранее ученых. В столбцах 2–4 используются результаты [6], полученные по данным Web of Science с использованием опции "Cited Reference Search".

Из табл. 2видно, что у ученых, включенных в таблицу, для различных наукометрических показателей сохраняются свойства, выраженные неравенствами (т.е. если h-индекс у ученого A был больше, чем у ученого B, то и fm–индекс у ученого A будет больше). Сказанное говорит о предпочтительности использования индекса максимальной цитируемости, который легко интерпретируется и вычисляется существенно проще, чем другие наукометрические параметры.

Таблица 2. Различные наукометрические показатели некоторых известных российских ученых (расположены в алфавитном порядке).
УченыйИндекс
цитируемости
(1)
Индекс
Хирша
Нормированный
индекс
цитируемости (2)
fm–индекс,
формула (5)
Нормированный
fmn–индекс,
равный 0.2fm
Н.А. Кудряшов
(Kudryashov)
1878 20 1415 524 105
Л.В. Овсянников
(Ovsyannikov)
2972 21 2070 531,
см. замечание 9
106,
см. замечание 9
Г.Я. Перельман
(Perelman)
1600 17 1332 358 72

Замечание 10.Помимо fm – и fmn – индексов можно ввести аналогичные индексы за определенный промежуток времени (например, за пять лет).

7. Заключение

Нормированные индексы цитируемости (см. разд. 4) являются существенно более точными наукометрическими показателями эффективности деятельности научных работников, чем стандартный индекс цитируемости (см. разд. 2), поскольку позволяют учесть наличие соавторов и охватить более широкий круг цитируемых работ. Однако они достаточно сложны для вычисления и проверки.

Индекс Хирша (см. разд. 3) – нелепое наукообразие, которое вообще следует исключить из анализа эффективности деятельности ученых [11, 12].

Целесообразно использовать легко интерпретируемые индексы максимальной цитируемости (4) и (5) (f–индекс и fm–индекс), которые просто и быстро вычисляются, поскольку учитывают всего несколько базовых публикаций с наибольшим цитированием.

Замечание 11.Очевидно, что нормированный индекс цитируемости и индекс максимальной цитируемости, при всей их условности, являются более объективными показателями эффективности деятельности ученых, чем их должности, звания и ученые степени.

При разработке любых индексов цитируемости должен исповедоваться основной принцип: все равно в каком виде и где была опубликована научная работа, лишь бы ссылки на нее были в статьях, индексируемых базой Web of Science (или другой используемой базой данных). Такой подход опирается на очевидный факт: результаты работы никоим образом не зависят от места и формы ее опубликования.

Любые сравнения эффективности работы ученых на основе наукометрических параметров должны проводиться весьма осторожно, не выходя за узкие пределы научных специальностей.

Полезно привести слова директора немецкого Математического института Макса Планка (это один из самых авторитетных математических институтов) Вернера Бальмана [13]: "Библиометрические данные – это опасное оружие (тем более в руках неэкспертов)..."Поэтому анализ наукометрических показателей и их грамотное использование при оценке эффективности деятельности научных работников и преподавателей вузов обязательно должны контролировать квалифицированные специалисты в соответствующей области знаний (при необходимости с учетом дополнительных экспертных оценок). Попытка создания карты российской науки убедительно показала недопустимость привлечения к подобной деятельности людей без надлежащего образования и квалификации [14].

Замечание 12.Не учет русскоязычных публикаций при вычислении и использовании любых наукометрических показателей наносит большой вред и тормозит развитие российских журналов. Это связано с тем, что в последнее время российские авторы для увеличения своих ИЦ, ИХ и др. индексов наиболее важные статьи все чаще предпочитают публиковать в зарубежных журналах, уменьшая тем самым “корзины” российских журналов и усложняя доступ к информации российских читателей. В результате импакт-факторы российских журналов уменьшаются, а западных – увеличиваются (в том числе и за счет притока хороших статей российских авторов).

Список литературы

  1. J.E. Hirsch. An index to quantify an individual’s scientific research output. Proc. Nat. Acad. Sci. // 2005. Vol. 102(46). P. 16569–16572 (см. также http://arxiv.org/abs/physics/0508025).
  2. L. Egghe. Theory and practise of the g-index // Scientometrics. 2006. Vol. 69. No. 1. P. 131–152.
  3. А.В. Цыганов. Краткое описание наукометрических показателей, основанных на цитируемости // Управление большими системами. 2013. Вып. 44. С. 248–261 (http://eqworld.ipmnet.ru/ru/info/UBS4413.pdf).
  4. С.Д. Штовба, Е.В. Штовба. Обзор наукометрических показателей для оценки публикационной деятельности ученого // Управление большими системами. 2013. Вып. 44. С. 262–278 (http://eqworld.ipmnet.ru/ru/info/UBS4414.pdf).
  5. Сборник "Игра в цыфирь, или как теперь оценивают труд ученого". М.: МЦНМО, 2011. 72 c. (http://eqworld.ipmnet.ru/ru/info/bibliometric.pdf)
  6. Индексы цитирования работ российских учёных (проекты "Кто есть кто в российской науке"и "Корпус экспертов"): http://expertcorps.ru/science/whoiswho
  7. Par Renard de la Taille. Relativite Poincare a precede Einstein // Science et Vie. 1995. No. 931. P. 114–119 (перевод статьи В.Ф. Журавлева с французского на русский язык см. http://eqworld.ipmnet.ru/ru/education/scientists/poincare_einstein.htm).
  8. H.D. Cao, X.P. Zhu. A complete proof of the Poincare and geometrization conjectures – Applications of the Hamilton–Perelman theory of the Ricci flow // Asian J. Mathematics. 2006. Vol. 10. No. 2. P. 165–492.
  9. J.E. Hirch. An index to quantify an individual's scientific research output that takes into account the effect of multiple coauthorship // Scientometrics. 2010. Vol. 85. P. 741.
  10. R. Rousseau, C. Garcia-Zorita, E. Sanz-Casado. The h-bubble // Journal of Informetrics. 2013. Vol. 7. P. 294–300.
  11. Г. Георгиев. Индекс Хирша надо исключить из оценки учёных // Наука и технологии России, 17.11.2011 (http://www.ras.ru/digest/showdnews.aspx?id=a0bf7e70-afd7-4d23-b4d1-259f3ae54d11&print=1).
  12. А.Д. Полянин. Об индексе Хирша и других наукометрических показателях. Научное сообщество // 2013. No. 8–9. С. 20–22 (см. также http://eqworld.ipmnet.ru/ru/info/sci-edu/Polyanin_IndexH_2013.html).
  13. Ю. Неретин. Великий библиометрический джихад // Независимая газета. 10.12.2013 (http://www.ng.ru/science/2013-12-11/11_ran.html).
  14. П. Котляр. Физики-гинекологи и математики-литераторы. Учёные раскритиковали проект "Карта российской науки" // Газета.Ру. 27.11.2013 (http://www.gazeta.ru/science/2013/11/27_a_5771569.shtml).

 

Система оцінки українських фахових видань

$
0
0
Рубрика: 
Інформаційні джерела та методичні матеріали
Імпакт-фактор

Влох Р. О.

Система оцінки українських фахових видань

ВлохРостислав Орестович – доктор фізико-математичних наук, професор, заступник директора Інституту фізичної оптики МОН України, член експертної ради з фізики ВАК України, E-mail: vlokh@ifo.lviv.ua

 

Вступ. Науковець прагне опублікувати результати своєї роботи, викладені у статті, в першу чергу, з метою якнайширшого оприлюднення, створення вільного доступу до неї читачів. На жаль, більшість українських наукових журналів не виконують цієї головної функції, тобто не виступають посередниками між дописувачем і читачем. До переліку фахових журналів і збірників з природничих і технічних наук, ВАК України зараховує під час розгляду дисертаційних робіт, поданих до захисту, і атестації наукових кадрів, понад шістсот видань. Як буде показано нижче, більшість з них практично невідомі і недоступні для науковців. Але всі вони мають однаковий статус при атестації наукових кадрів, ніяк не пов’язаний з системою оцінки видань, що сформувалась у світі. Наприклад, відповідно до формальних вимог ВАК України, для внесення до переліку фахових видань з певних наукових дисциплін видання повинно задовольняти такі вимоги:

·наявність видання у бібліотеках, що занесені до переліку обов’язкової розсилки (7 українських бібліотек);

  • до складу редколегії мають входити співробітники установи-засновника видання;
  • опубліковані статті повинні бути структурованими: містити вступ з літературним оглядом, постановку задачі, опис методу дослідження, результати та висновки;
  • статті повинні підлягати рецензуванню перед прийняттям до друку.

Зазначені вимоги є далекими від сучасних стандартів наукових журналів, тривіальними, але навіть вони не виконуються, і важко зрозуміти, для якої категорії працівників ці вимоги було сформульовано? Адже йдеться про атестацію науковців. Не зрозумілою є також вимога щодо складу редколегій, оскільки в першу чергу члени редколегій наукових журналів відіграють рецензентські і представницькі функції. Саме вони своїм науковим іменем і авторитетом відповідають за якість статей, опублікованих на сторінках журналу. Звідки в Україні можуть знайтись кваліфіковані, досвідчені рецензенти, які мають особистий досвід рецензування статей в міжнародно визнаних журналах, на понад шістсот видань? Часто виникають непорозуміння і щодо питання, яким чином враховувати публікації в закордонних виданнях, які, природно не занесені до українського переліку фахових видань? Адже вони теж різні за рівнем…

Кількісною ознакою зацікавленості публікацією або журналом та їх наукового значення є імпакт-фактор. Американський Інститут наукової інформатики Томсона (ISI) на сьогодні вважається найрозвинутішою реферативно-інформаційною установою світу у галузі статистичної обробки даних у науковій періодиці. Методи підрахунку імпакт-фактора та оцінки наукових видань удосконалювались протягом тривалого часу. Результати статистичної обробки таких даних ISI продає на міжнародному ринку і їх покупцями переважно є наукові установи, видавництва та бібліотеки. Саме цією базою даних вони керуються, складаючи замовлення на періодичні наукові видання. Журнальні статистичні дані використовуються для формування бази даних про індекс цитування (Science Citation Index – SCI) журналів, яка узагальнюється узвіті ISI про журнальний індекс цитування (Journal Citation Report – JCR). В даний час обробка журналів відбувається також і в соціальних науках (індекс цитування в соціальних науках -Social Sciences Citation Index – SSCI) та мистецтвознавстві і гуманітарних науках (ArtsandHumanitiesCitationIndex -AHCI).

У JCR наведена кількісна порівняльна оцінка рейтингу журналів на основі імпакт-фактора. Імпакт-фактор є мірою частоти, з якою стаття з журналу і сам журнал цитують інші видання протягом певного часу, тобто співвідношенням між кількістю цитувань статей, опублікованих у даному журналі, і загальною кількістю опублікованих у ньому статей. Імпакт-фактор журналів визначають шляхом ділення кількості цитувань зі статей журналу у поточному році на кількість статей, опублікованих в даному журналі протягом минулих двох років. Значення імпакт-фактора залежить від продуктивності галузі і рівня цитованості у даній спеціалізації. Крім цього високий імпакт-фактор здебільшого мають оглядові журнали. Методичні статті також можуть піднімати імпакт-фактор журналу.

Імпакт-фактор, в основному, використовується видавництвами для вивчення ринку. Перш за все JCR забезпечує бібліотеки і науковців засобом керування надходжень в колекції бібліотек. У процесі вивчення ринку імпакт-фактор забезпечує чисельну основу для редакторів і видавців, із врахуванням якої вони формують спрямованість журналів відповідно до конкуренції, започатковують нові видання, які відрізняються від інших за тематикою в даній галузі або міждисциплінарні тощо. Дані JCR також слугують рекламодавцям, зацікавленим у знанні потенціалу журналів, бібліотечним адміністраторам, і як засіб формування журнальних колекцій бібліотек. На імпакт-факторі і вартості видання ґрунтується рішення щодо придбання журналу. Потрапити у бібліотеки світу будь-яке видання майже не може без встановленого імпакт-фактора. Тому поки українські наукові журнали не звернуться до Інституту інформатики з питанням оцінки індексу цитування, вони не матимуть перспективи бути прочитаними. Це звернення є безкоштовним, але неможливо сподіватись, що журнал, який не був рекламований серед науковців світу, набуде бодай найменший індекс цитування. З іншого боку, не варто розраховувати на те, що хтось буде цитувати неякісну статтю.

Рекламною діяльністю на міжнародному ринку, безумовно виходячи з комерційних інтересів, займаються транснаціональні видавничі компанії: “Springer”, “Teylor&Francis”, “Elsevier”, “Institute of Physics” та інші. які видають та рекламують різні національні наукові видання.

Імпакт-фактор визначає престижність журналу для науковців і відіграє важливу роль під час академічної атестації та оцінки претендентів на науково-викладацькі посади.

Тому метою даної роботи була розробка системи оцінки українських фахових журналів, узгодженої з наявною міжнародною системою, що є необхідним також у зв’язку з участю України в Болонському процесі, тобто з уніфікацією вітчизняної та європейської систем вищої освіти.

Методика оцінки вітчизняних наукових журналів. Основним показником зацікавленості наукової громадськості статтями, опублікованими в журналі, їхньою актуальністю, новизною, досконалістю і обґрунтованістю на даний час є імпакт-фактор видання (індекс цитування).

Визначенню імпакт-фактора передує введення видання до бази даних ISI, зокрема, в так званий „Master journal list”. Перелік видань. введених до неї, є у вільному доступі. До нього занесені і видання, які перебувають на етапі оцінювання. Оцінка триває декілька місяців, в залежності від частоти виходу журналу. Наприклад, для щоквартальних журналів рішення приймається через дев’ять місяців після подання першого випуску. У випадку відхилення клопотання щодо введення видання до бази даних з повторним поданням можна звернутись не раніше ніж через два роки. При оцінці враховують такі критерії: відповідність видання основним журнальним стандартам (вчасний вихід видання в світ відповідно до задекларованих термінів, наявність англомовних анотації, ключових слів, списку літератури, назви статті), відповідність міжнародній видавничій конвенції, задоволення ним потреб передплатників. ISI також бере до уваги міжнародне визнання наукових здобутків членів редколегій журналів та авторів статей, оцінюючи персональний рівень цитування та його динаміку. Крім цього, враховуються такі показники, як міжнародний розподіл членів редколегій та авторів статей, межа самоцитувань видання, новизна і актуальність журналу у порівнянні з тими. що вже існують та ін.

Вітчизняні журнали з визначеним імпакт-фактором виділені нами в окрему категорію – „А”, а занесені до переліку „Master journal list” ISI, але ще без встановленого імпакт-фактора виділені тут в категорію „Б”.

До категорії „В” віднесені журнали, які перекладають і перевидають закордонні видавництва, але вони не мають встановленого імпакт-фактора і не внесені в „Master journal list”. Купівля видання тим чи іншим авторитетним видавництвом, крім того, що свідчить про комерційну і читацьку зацікавленість, сприяє також обробці цих видань ISI.

До категорії „Г” віднесені журнали, які видаються в Україні англійською мовою без імпакт-фактора і не внесені в „Master journal list”.

До категорії „Д” – журнали, збірники і вісники, які видаються в Україні українською або російською мовами і мають сумарний показник 20 £ N < 50. Ці видання не мають визначеного імпакт-фактора і не внесені в базу даних ISI.

До категорії „Е” – видання з низьким показником (< 20), а до категорії „Є” – з сумарним нульовим показником.

Для оцінки видань було застосовано такі критерії:

  1. наявність відомостей про видання у базі даних ISI;
  2. відповідність виходу номерів видання задекларованим термінам. Цей критерій має юридичний характер і забезпечує достовірність представлення редколегією пріоритетних дат;
  3. реферування видання ВИНИТИ. Входження видання до бази даних ВИНИТИ, як найбільшого інституту наукової інформації на пострадянському просторі, розширює доступ до статей. Крім того, при включенні в базу даних цієї установи журнали рецензуються, що сприяє підвищенню якості статей, опублікованих у них;
  4. реферування видання вітчизняним журналом „Джерело”, що сприяє доступу до анотацій статей у вітчизняному інформаційному просторі;
  5. наявність Інтернет-сторінки журналу з архівом англомовних анотацій статей (англомовна назва і анотація статті в Інтернеті дозволяє знайти статтю за допомогою електронних пошукових програм);
  6. наявність Інтернет-сторінки журналу з архівом анотацій та статей українською та/або російською мовою. Виставлення повнотекстових статей у відкритому доступі спонукатиме авторів і редколегію відповідальніше ставитись до видання;
  7. наявність Інтернет-сторінки з архівом повних текстів статей англійською мовою;
  8. можливість передплати видання через агентство ДП „Преса”. Це єдиний критерій, який в умовах відсутності імпакт-фактора журналу свідчить про економічну доцільність його видання. Крім цього, саме ДП „Преса” є найрозгалуженішим і найрозвинутішим підписним агентством в Україні, а оголошена через нього передплата є додатковим свідченням вчасного виходу видання.

Наведені критерії сформульовані на базі вимог ISI і адаптовані до вітчизняних умов. Для журналів з невстановленим імпакт-фактором задоволення всім цим критеріям слід вважати обов’язковим, особливо під час експертування видання ВАК України з метою включення до переліку фахових видань.

У випадку відповідності одному критерію умовно виставлявся один бал, за вибіркове (постатейне) входження видання в українську реферативну базу і за застаріле реферування ВИНИТИ виданню присуджували ще половину бала.

Однак, ці критерії не є однаково вагомими, що можна врахувати шляхом введення вагових коефіцієнтів. Наприклад, введення видання в базу даних ISI („Master journal list”) свідчить про своєчасність виходу, комерційну доступність архіву статей та їх анотацій у мережі Інтернет, мовну доступність, наявність анотацій статей у базах даних реферативно-інформаційних установ тощо. Тому, показник, який свідчить про введення видання в базу даних ISI, був прирівняний до суми показників 2–8. Показнику 1 було надано ваговий коефіцієнт 50, іншим відповідно 2 – 15, 3 – 5, 4 – 2, 5 – 10, 6 – 10, 7 – 5, 8 – 3. Максимальна можлива оцінка за сумою показників становить 100 балів, отже видання оцінені нами за стобальною системою. Аналіз стану видань проводився впродовж листопада місяця 2006 р. з доповненими даними станом на 1.10.2008р.

Результати аналізу.

Фізико-математичні науки.До фахових видань з фізико-математичних наук, згідно з переліком ВАК України, належить 125 журналів та збірників.

Категорія „А”.З 125 вітчизняних наукових журналів п’ять видань мають встановлений імпакт-фактор і відповідають світовим вимогам до наукових журналів: „Физика низких температур” („Low temperature physics”, American Institute of Physics), „Фізико-хімічна механіка матеріалів” („Material Science”, Springer), „Металлофизика и новейшие технологии” („Metal Physics and Advanced Technologies”, НАН України), „Порошковая металургія” („Powder metallurgy and metall ceramic”, Springer), „Condensed Matter Physics” (НАН України).

Категорія „Б”.Сім журналів введені в базу даних ISI, їх імпакт-фактор може бути визначений найближчим часом: „Доповіді НАН України”, „Український антарктичний журнал”, „Ukrainian Journal of Physical Optics”, „Прикладная механіка” („International Applied Mechanics”, Springer), „Проблемы управления и інформатики” („Journal of Automation and Information Science”, Begell House, Inc.), „Теоретична і експериментальна хімія” („Theoretical and Experimental Chemistry”, Springer), „Вопросы атомной науки и техники”, („Problems of atomic science and technology” (НАН України).

Категорія „В”.Вісім журналів перевидають англійською мовою закордонні видавництва: „Морской гидрофизический журнал” („Physical Oceanography”, Springer), „Проблемы прочности” („Strength of Materіals”, Springer), „Кибернетика и системный анализ” („Cybernetics and Systems Analysis”, Springer), „Український математичний журнал” („Ukrainian mathematical journal”, Springer), „Нелінійні коливання” („Nonlinear oscillations”, Springer), „Кинематика и физика небесних тел” („Kinematics and Physics of Celestial Bodies”, Springer), „Известия вузов. Серия Радиоэлектроника” („Radioelectronics and Communications Systems”, Springer), „Известия Крымской Астрофизической Обсерватории” („Bulletin of the Crimean Astrophysical Observatory”, Springer). Ці журнали відповідають світовим вимогам до наукових видань.

Категорія „Г”.До цієї категорії відносяться чотири англомовних журналів, які видають в Україні: „Ukrainian Journal of Physics”, „Functional materials”, „Methods of Functional Analysis and Topology”, „Semiconductor physics, quantum electronics and optoelectronics”. Ці журнали загалом відповідають міжнародним стандартам, однак вони з різних причин не є проданими закордонним видавництвам.

Категорія „Д”.До цієї категорії віднесено 38 україно- та російськомовних наукових журналів і збірників, які не набирають половини необхідних балів. Статті опубліковані у цих журналах вимагають додаткового рецензування експертними радами ВАК України.

Категорія „Е”.До цієї категорії журналів і збірників віднесено ті, які не задовольняють більшості критеріїв, переважно виходять із запізненням, редколегії працюють несистематично. Таких видань – 32, публікації у них не варто зараховувати як фахові під час захисту дисертацій. Однак окремі статті з них за дозволом експертних рад ВАК України можуть зараховуватись як виняток.

Категорія „Є”.В останню категорію увійшли видання, які не задовольняють жодному з критеріїв або вже припинили своє існування. Таких видань – 31, їх необхідно рекомендувати до вилучення з переліку фахових видань ВАК України.

Таким чином, всі журнали категорій „А” і „Б” можна зараховувати до фахових, оскільки рівень рецензування у них, а значить і ступінь довіри до статей, опублікованих у цих виданнях, є високим і визнаним. Крім цього, до фахових можна також зарахувати 8 видань з категорії „В” і 5 видань з категорії „Г”.

Статті, опубліковані в журналах категорій „Д” і „Е”, за якими атестуються наукові працівники, повинні підлягати додатковому рецензуванню, яке повинні були б здійснювати члени експертних рад ВАК України.

Таким чином, до фахових видань з фізико-математичних наук однозначно можна зарахувати 24 видання (19,2 % від теперішньої кількості).

Хімічні науки.До фахових видань з хімічних наук віднесено 42 журнали і збірники.

До категорії „А”з них належать 2 журнали, які є і в переліку фахових видань з фізико-математичних наук: „Фізико-хімічна механіка матеріалів” („Material Science”) і „Порошковая металургия” („Powder metallurgy and metall ceramic”).

До категорії „Б”– п’ять журналів – „Биополимеры и клетка” (“Biopolymers and Cell”), „Украинский биохимический журнал”, „Доповіді НАН України”, „Сверхтвёрдые материалы” („Journal of suprhard materials”, Springer), „Теоретична і експериментальна хімія” („Theoretical and Experimental Chemistry”, Springer).

До категорії „В”відноситься один журнал – „Химия и технология воды” („Journal of Water Chemistry and Technology”, Springer).

Докатегорії „Г”належить єдиний журнал, який також є і в переліку з фізико-математичних наук – „Functional materials”.

До категорії „Д”належить 11 журналів і збірників. Більша частина з цих журналів не представлена англомовними анотаціями статей в Інтернеті.

До категорії „Е”належать 13 видань, публікації в яких можна зараховувати при захистах дисертацій, як виняток.

До категорії „Є”відноситься 9 видань, які необхідно рекомендувати до виключення з переліку фахових видань ВАК. Ці видання – бездіяльні.

Отже, до фахових журналів з хімії однозначно можна віднести журнали категорій „А” і „Б”, „В”. і „Г”.

Публікації в журналах категорії „Д” можуть бути зараховані під час атестації наукових кадрів за умови постатейного розгляду експертними радами ВАК України.

Таким чином, до фахових видань з хімії можна однозначно віднести 9 журналів (21,4 % від теперішньої кількості).

Біологічні науки.До фахових видань з біологічних наук належать 110 журналів і збірників.

Категорія „А”в біологічних науках не представлена жодним журналом.

До категорії „Б”– 12 журналів: „Experimental Oncology” (НАН України), „Гидробиологический журнал” („Hydrobiological Journal”), „Биополимеры и клетка” („Biopolymers and Cell”), „Украинский биохимический журнал”, „Вестник зоологи”, „Цитология и генетика” („Cytology and genetics”), „Морський екологічний журнал“, „Український ботанічний журнал”, „Альгологія”, „Фізіологічний журнал”, „Доповіді НАН України” і „Екологія моря”. Видання цієї категорії задовольняють сучасним вимогам до наукових журналів.

До категорії “В”належать два журнали – „Химия и технология воды” („Journal of Water Chemistry and Technology”, Springer) і „Нейрофизиология” („Neurophysiology”, Springer).

Категорія “Г”серед видань з біологічних наук відсутня.

До категорії “Д” віднесені 30 видань публікації у яких потребують додаткового рецензування експертними радами ВАК України.

До категорії “Е”відносяться 32 видання, які функціонують нестабільно. Публікації в них можна зараховувати під час захистів і атестацій лише як виняток з дозволу відповідних експертних рад.

До категорії “Є”належать 34 повністю бездіяльні видання, які слід вилучити з переліку фахових видань з біологічних наук.

Отже, серед фахових видань з біологічних наук 12 журналів належать до категорій „Б” і два журнали до категорії “В”. Разом ці 14 видань становлять12,7 % від загальної кількості фахових з біологічних наук.

Геологічні науки. До фахових видань з геологічних наук, згідно з переліком ВАК України, належать 46 журналів і збірників.

Категорії „А”, „В” і „Г”не представлені жодним журналом.

До категорії „Б”належать два журнали – „Доповіді НАН України” і „Український антарктичний журнал”.

До категорії „Д”належить 20 видань. Ці видання не відповідають частині основних критеріїв, наприклад, вчасність виходу, наявність англомовних анотацій статей в Інтернеті та ін.

До категорії “Е”належать 8 видань, які, проводячи атестацію наукових кадрів, можна приймати до розгляду лише як виняток.

До категорії “Є”належить 16 журналів і збірників, які варто виключити з переліку фахових.

Отже, серед видань, які занесені до переліку ВАК України як фахові з геологічних науках, є лише 2 таких, що задовольняють сучасним вимогам до наукових видань (4,3 % від загальної кількості видань з геологічних наук).

Географічні науки. До фахових видань з географічних наук належать 42 журнали та збірники.

Категорії „А” і“Г”не представлені жодним журналом.

До категорії „Б”належить одне видання – „Український ботанічний журнал”, який відповідає більшості зазначених обов’язкових критеріїв.

До категорії „В”– теж одне видання: „Морской гидрофизический журнал” („Physical Oceanography”, Springer).

До категорії „Д”віднесені 11 журналів і збірників, частина з них не має Інтернет-сторінки з архівом анотацій статей англійською мовою або виходить у світ не вчасно.

До категорії “Е”належить 10 видань, які можна рекомендувати зараховувати під час захистів за умови постатейного розгляду, як виняток.

До категорії “Є”– бездіяльних журналів і збірників належить 19 видань, які бажано вилучити з переліку ВАК України.

Отже, світовим вимогам до наукових періодичних видань з переліку фахових для географічних наук належать 2 журнали (4,8 % від загальної кількості у зазначеному переліку).

Технічні науки. До фахових видань з технічних наук належать 385  журналів і збірників. За даними сайту ВАК України цих видань є аж 509, однак вони або повторюються або є серіями одного і того ж вісника. Теж саме спостерігається і для інших галузей наук.

До категорії „А”видань з встановленим імпакт-фактором належать 3 журнали – „Фізико-хімічна механіка матеріалів” („Material Science”), „Металлофизика и новые технологии” („Metal Physics and Advanced Technologies”), „Порошковая металургія” („Powder metallurgy and metall ceramic”).

До категорії “Б”належить п’ять журналів– „Доповіді НАН України” і „Прикладная механика” („International Applied Mechanics”),. „Сверх­твёрдые материалы” („Journal of superhard materials”), „Проблемы управления и информатики” („Journal of Automation and Information Science”), („Problems of atomic science and technology” (НАН України).

До категорії “В”віднесено 4 журнали –„Проблемы прочности” („Strength of Materіals”), „Кибернетика и системный аналіз” („Cybernetics and Systems Analysis”), „Известия вузов. Радиоэлектроника” („Radioelectronics and Communications Systems”), „Химия и технология воды” („Journal of Water Chemistry and Technology”).

До категорії “Г”віднесено 2 журнали – „Functional materials”, „Semiconductor physics, quantum electronics and optoelectronics”.

До категорії “Д”належать 60 журналів. Публікації в них можна враховувати під час атестації наукових кадрів за умови постатейного рецензування експертними радами ВАК України.

До категорії “Е”відносяться 110 журналів і збірників, статті з яких можна враховувати під час проведення атестації, як виняток.

До категорії “Є”– 201 журнал і збірник. які слід рекомендувати до виключення з переліку ВАК України.

Таким чином, до фахових видань з технічних наук можна віднести 13 журналів, які задовольняють сучасним стандартам щодо наукових видань. Це становить 3,3 % від теперішньої їх загальної кількості з технічних наук, тобто технічні науки характеризуються найнижчим показником відповідності фахових видань з переліку ВАК України міжнародним стандартам наукової періодики.

Висновки

  1. На даний час до переліку фахових видань з природничих і технічних наук належить більше шестиста журналів і збірників. Серед них є 5 видань з встановленим імпакт-фактором –„Физика низких температур” („Low temperature physics”), „Фізико-хімічна механіка матеріалів” („Material Science”), „Металлофизика и новые технологии” („Metal Physics and Advanced Technologies”), „Порошковая металургія” („Powder metallurgy and metall ceramic”), „Condensed Matter Physics”. Це у певній мірі свідчить про те, які наукові галузі і наукові школи в Україні є найрозвинутішими і міжнародно-визнаними.
  2. Ще 19 журналів включені в базу даних ISI: „Прикладная механика” („International Applied Mechanics”), „Experimental Oncology”, „Доповіді НАН України”, „Ukrainian Journal of Physical Optics”, „Український антарктичний журнал”, „Український ботанічний журнал”, „Гидробиологичес­кий журнал” („Hydrobiological Journal”), „Биополимеры и клетка” („Biopolymers and Cell”), „Украинский биохимический журнал”, „Вестник зоологии”, „Цитология и генетика” („Cytology and genetics”), „Морський екологічний журнал“, „Альгологія”, „Фізіологічний журнал” і „Екологія моря”, „Проблемы управления и інформатики” („Journal of Automation and Information Science”, Begell House, Inc.), „Теоретична і експериментальна хімія” („Theoretical and Experimental Chemistry”, Springer), „Сверхтвёрдые материалы” („Journal of suprhard materials”, Springer), „Вопросы атомной науки и техники” („Problems of atomic science and technology” (НАН України). Внесення цих українських наукових журналів в базу даних ISI свідчить, зокрема, про те, що на їхніх сторінках публікуються матеріали, які можуть цікавити світову наукову спільноту.
  3. Закордонні видавництва перекладають 10 журналів, які не мають встановленого імпакт-фактора і ще не внесені в базу ISI: „Проблемы прочности” („Strength of Materіals”), „Кибернетика и системный аналіз” („Cybernetics and Systems Analysis”), „Известия вузов. Радиоэлектроника” („Radioelectronics and Communications Systems”), „Морской гидрофизический журнал” („Physical Oceanography”), „Український матема­тичний журнал” („Ukrainian mathematical journal”), „Нелінійні коливання” („Nonlinear oscillations”), „Кинематика и физика небесних тел” („Kinematics and Physics of Celestial Bodies”), „Известия Крымской Астрофизической Обсерватори” („Bulletin of the Crimean Astrophysical Observatory”), „Химия и технология воды” („Journal of Water Chemistry and Technology”), „Нейрофизиология” („Neurophysiology”).

Крім цього вибірково перекладаються і видаються в журналі „Telecommunications and Radio Engineering” статті з чотирьох вітчизняних журналів – „Радіофізика та електроніка”, „Радіофізика і астрономія”, „Прикладна радіоелектроніка” і „Радіотехніка”.

Факт перевидання закордонними видавництвами українських наукових журналів свідчить про те, що матеріали, опубліковані на їхніх сторінках, потенційно можуть зацікавити світового читача.

  1. В Україні 4 наукових журнали видаються англійською мовою: „Ukrainian Journal of Physics”, „Functional materials”, „Methods of Functional Analysis and Topology”, „Semiconductor physics, quantum electronics and optoelectro­nics”. Вони презентують фізико-математичні та/або технічні науки. Найімовірніше, що редколегії цих журналів передбачають попит англомовних науковців на свою наукову продукцію.
  2. До українсько- та російськомовних журналів без встановленого імпакт-фактора і не внесених в базу даних ISI належить понад 100 наукових видань. Ці видання можуть відігравати роль резервних, тобто частина з них з часом могла б вийти на міжнародний рівень. Статті, опубліковані у цих виданнях можна зараховувати при атестації наукових кадрів лише після додаткового рецензування експертними радами ВАК України.
  3. Редколегії і видавництва понад 200 журналів і збірників працюють безсистемно. Статті, опубліковані в цих виданнях, можна враховувати під час проведення атестації наукових працівників лише як виняток.
  4. Приблизно 300 видань є бездіяльними або припинили своє існування, їх мабуть слід рекомендувати виключити з переліку ВАК України.
  5. Наведені факти свідчать, що перелік фахових видань ВАК України потребує ретельного вивчення і переукладення, а вимоги до фахових видань – докорінного перегляду. До вимог, що їх висуватиме ВАК України до видань – претендентів на занесення до переліку фахових, необхідно рекомендувати включити наступні:
    • відповідність формальним критеріям (2)–(8);
    • вагомість наукових здобутків головного редактора і членів редколегії на міжнародному рівні, а також наявність у них досвіду рецензування статей у міжнародних журналах. При цьому аналізі доцільно використовувати персональний індекс цитованості членів редколегій;
    • стабільність роботи видання впродовж тривалого періоду (щонайменше двох років). Сама процедура розгляду журнала-претендента повинна охоплювати кілька послідовних випусків журналу;
    • наповнення „журнального портфелю”, в першу чергу, статтями дописувачів, які працюють в установі-засновнику (редколегії новостворених журналів повинні усвідомлювати, що впродовж перших років виходу журналу їм доведеться розраховувати, лише на публікацію наукових результатів, отриманих у власних установах, оскільки для маловідомого видання автори не будуть жертвувати своїми працями);
    • оригінальність і актуальність наукового спрямування видання на міжнародному рівні.
  6. До переліку фахових видань ВАК України слід рекомендувати відносити лише ті закордонні журнали, які мають встановлений імпакт-фактор. Щорічно необхідно відслідковувати зміни імпакт-фактора закордонних і вітчизняних видань і стану вітчизняних видань без встановленого імпакт-фактора.

 

Даний аналіз був проведений відповідно до виконання проекту ДФФД Ф15/2-2006 станом на 2006 р. та доповнений даними станом на 1 жовтня 1008р. і у зв’язку з цим слід констатувати, що за період 2006-2008рр. кількість фахових журналів зросла, хоча логічно було б очікувати зворотного процесу. Крім цього з переліку видань з встановленим імпакт-фактором вибули журнали „International Applied Mechanics” та „Experimental Oncology”. Разом з тим спостерігаються позитивні тенденції. Зокрема, один з журналів отримав імпакт-фактор („Condensed Matter Physics”), поповнилась кількість журналів, які видаються закордонними видавництвами та кількість журналів, які увійшли в базу даних ISI та SCOPUS. При цьому можна зауважити, що журнали, які увійшли в базу даних SCOPUS також могли б бути рекомендованими до включення в основний перелік фахових видань. Систематизовані журнали, які видаються НАН України, багато з редколегій удосконалили сайти журналів. Однак не вирішеною залишається одна з основних проблем – не існує національного видавництва, яке б могло перебрати на себе обов’язки з видання наукових журналів, котрі поки що не перевидаються видавництвами інших країн. Слід також зауважити, що запропонована методика оцінки вітчизняних журналів є перехідною, оскільки покликана стимулювати видавців та редколегії журналів до отримання індексу цитування. Після завершення цього „перехідного” періоду серед фахових журналів повинні були б залишитись лише ті, які мають визначений імпакт-фактор, або перебувають на етапі його визначення. Це призведе до уніфікації підходів до оцінки журналів в Україні і у світі.

 

 


Наукометричні бази даних

$
0
0
Рубрика: 
Науково-інформаційні та реферативні бази даних

Наукометрична база даних– бібліографічна і реферативна база даних, інструмент для відстеження цитованості наукових публікацій. Наукометрична база даних це також пошукова система, яка формує статистику, що характеризує стан і динаміку показників затребуваності, активності та індексів впливу діяльності окремих вчених і дослідницьких організацій.

Міжнародні наукометричні бази даних

Scopus  — найбільша в світі єдина реферативна база даних і наукометрична платформа, що була створена в 2004 р. видавничою корпорацією Elsevier. Станом на січень 2013 р. Scopus містить понад 50 млн. записів (близько 2 млн. додається щорічно).  В базі даних проіндексовано 20 500 назв наукових видань, 5 000 видавництв, 340 книжкових серій та 4,9 млн. праць конференцій. Хронологічне охоплення статей  - з 1823 р., хронологічне охоплення наукометричного апарату  - з 1996 р. Наукометричний апарат бази даних забезпечує облік публікацій науковців і установ, у яких вони працюють, та статистику їх цитованості. Scopus надає гіперпосилання на повні тексти матеріалів. База даних доступна за умов підписки через веб-інтерфейс.

Web of Science (WoS) - це реферативна наукометрична база даних наукових публікацій проекту Web of Knowledge компанії Thomson Reuters. Станом на 2012 р. WoS пропонує доступ до 12 000 назв найбільш авторитетних академічних журналів, а також збірників наукових праць та комплектів первинних наукових даних. Наукометричний аппарат платформи забезпечує відстеження показників цитованості публікацій з ретроспективою до 1900 р. Одним з ключових концептів наукометричного апарату платформи є імпакт-фактор (індекс впливовості) наукового видання.

Journal Citation Reports® - система об'єктивного оцінювання і порівняння провідних світових науково-дослідних журналів шляхом складання статистики їх цитування та кількості публікацій практично за всіма галузями природничих, соціальних та прикладних наук. JCR аналізує понад 7600 журналів за 220 дисциплінами, які публікуються 3300 видавництвами по всьому світу та допомагає виявити найбільш впливові видання в окремій галузі науки. JCR має два видання: JCR Science Edition та JCR Social Sciences Edition.

Scimago Journal & Country Rank (SJR) - сайт показника рівня цитованості наукових журналів більше 230 країн світу на базі інформаційної системи Scopus (Elsevier BV). Показники можуть бути використані для оцінки і аналізу наукових областей. Ресурс доступний вільно.

Google Scholar - є вільно доступною пошуковою системою, яка індексує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін. Google Scholar включає статті, що опубліковані в журналах, зберігаються в репозиторіях або знаходяться на сайтах наукових колективів чи окремих вчених.

В результаті пошуку формується список, в якому джерела (статті, книги, дисертації) розташовані залежно від місця публікації, ким створений документ, по частоті цитування і як недавно був процитований документ. Пошукова система Google Scholar повідомляє користувачеві назву, фрагмент тексту і гіперпосилання на документ. Посилання на безкоштовні повні тексти публікацій мають позначки [PDF]. Google Scholar містить відомості не лише про онлайнові, але і про друкарські статті. У списку результатів пошуку офлайнові статті мають позначку [Citation]. За гіперпосиланням «Cited by ..» можна отримати відомості про те, скільки і які саме документи посилаються на конкретну публікацію в межах бази даних. У списку результатів може бути декілька посилань на матеріали, що відносяться до однієї і тієї ж статті.

Російський індекс наукового цитування (РІНЦ) на eLIBRARY.RU - національна інформаційно-аналітична система, безкоштовний загальнодоступний інструмент вимірювання та аналізу публікаційної активності вчених і організацій. eLIBRARY.RU і РІНЦ розроблені і підтримуються компанією "Наукова електронна бібліотека". Акумулює понад 2,3 мільйона публікацій російських авторів, а також інформацію про цитування публікацій з понад 3500 російських журналів. У базу також включені доповіді на конференціях, монографії, навчальні посібники, дисертації. База містить відомості про вихідні дані, авторів публікацій, місцях їх роботи, ключові слова і предметні рубрики, а також анотації та пристатейні списки літератури. РІНЦ дозволяє на основі об'єктивних даних оцінювати результативність науково-дослідної роботи і детально дослідити статистику публікаційної активності понад 600 000 російських вчених і 6100 наукових організацій, що належать до всіх галузей знань. Мається можливість відбору і сортування за різними параметрами - кількістю статей, кількості цитувань і імпакт-фактору. Хронологічне охоплення - з 2005 р. Загальний обсяг публікацій, що надходять у РІНЦ щорічно, складає більш 280 000 статей. Крім того, понад 2500 журналів представлені повними текстами, у тому числі 1400 журналів - у відкритому доступі.

Основні наукометричні показники

Індекс цитування - прийнятий у науковому світі показник «значущості» праць вченого і являє собою число посилань на публікації вченого у реферованих наукових періодичних виданнях. SCI є одним з найпоширеніших науко метричних показників. Наявність у науково-освітніх організаціях вчених, які мають високий індекс цитування, говорить про високу ефективність та результативності діяльності вузу в цілому.

Індекс Хірша (h-index) - показник, запропонований в 2005 р. американськими фізиком Хорхе Хиршем з університету Сан-Дієго, Каліфорнія. Критерій заснований на кількості публікацій вченого і кількості цитувань цих публікацій, і розраховується за спеціальною формулою.   

Імпакт-фактор (ІФ або IF) - формальний чисельний показник інформаційної значимості наукового журналу. Показник розраховується як кількість посилань у конкретному році на опубліковані в журналі статті за попередні 2-3 роки. Вважається, що чим вище значення імпакт-фактору, тим вищі наукова цінність та авторитетність журналу.

 

Закон України. Про авторське право і суміжні права

$
0
0
Бібліографічне посилання: 
Про авторське право і суміжні права : Закон України від 23.12.93 [Електронний ресурс] / // Портал НБУВ. Бібліотечні електронні ресурси та технології. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3792-12
З А К О Н  У К Р А Ї Н И 
Про авторське право і суміжні права 

 Цей Закон охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.
 
Розділ I
 
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
     Стаття 1. Визначення термінів
 
     У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
 
     автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір;
 
     аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими;
 
     база даних (компіляція даних) - сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі - електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів;
 
     виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом;
 
     виконавець - актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті, танцює чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури, мистецтва чи твори народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних і музично-драматичних творів;
 
     виробник відеограми - фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього);
 
     виробник фонограми - фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший звукозапис виконання або будь-яких звуків;
 
     відеограма - відеозапис на відповідному матеріальному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору. Відеограма є вихідним матеріалом для виготовлення її копій;
 
     відтворення - виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер;
 
     інформація про управління правами - інформація, в тому числі в електронній (цифровій) формі, що ідентифікує об'єкт авторського права і (або) суміжних прав і автора чи іншу особу, яка має на цей об'єкт авторське право і (або) суміжні права, або інформація про умови використання об'єкта авторського права і (або) суміжних прав, або будь-які цифри чи коди, у яких представлена така інформація, коли будь-який із цих елементів інформації прикладений до примірника об'єкта авторського права і (або) суміжних прав або вміщений у нього чи з'являється у зв'язку з його повідомленням до загального відома;
 
     ім'я автора - сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім'я автора; прізвище, ім'я та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо;
 
     запис (звукозапис, відеозапис) - фіксація за допомогою спеціальних технічних засобів (у тому числі й за допомогою числового представлення) на відповідному матеріальному носії звуків і (або) рухомих зображень, яка дозволяє здійснювати їх сприйняття, відтворення або сповіщення за допомогою відповідного пристрою;
 
     здавання у майновий найм - передача права користування і (або) володіння оригіналом чи примірником твору, фонограми, відеограми на певний строк з метою одержання прямої чи опосередкованої комерційної вигоди;
 
     комп'ютерна програма - набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах);
 
     контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися;
 
     оприлюднення (розкриття публіці) твору - здійснена за згодою автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав дія, що вперше робить твір доступним для публіки шляхом опублікування, публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення тощо;
 
     опублікування твору, фонограми, відеограми - випуск в обіг за згодою автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників твору, фонограми, відеограми у кількості, здатній задовольнити, з урахуванням характеру твору, фонограми чи відеограми, розумні потреби публіки, шляхом їх продажу, здавання в майновий найм, побутового чи комерційного прокату, надання доступу до них через електронні системи інформації таким чином, що будь-яка особа може його отримати з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором або передачі права власності на них чи володіння ними іншими способами. Опублікуванням твору, фонограми, відеограми вважається також депонування рукопису твору, фонограми, відеограми у сховищі (депозитарії) з відкритим доступом та можливістю одержання в ньому примірника (копії) твору, фонограми, відеограми;
 
     організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку;
 
     організація мовлення - організація ефірного мовлення чи організація кабельного мовлення;
 
     організація ефірного мовлення - телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо) у будь-якому частотному діапазоні (у тому числі й з використанням супутників);
 
     організація кабельного мовлення - телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі на віддаль сигналу за допомогою того чи іншого виду наземного, підземного чи підводного кабелю (провідникового, оптоволоконного чи іншого виду);
 
     особа - фізична або юридична особа;
 
     похідний твір - твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову (до похідних творів не належать аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи іншими мовами інших аудіовізуальних творів);
 
     примірник твору - копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі;
 
     примірник фонограми - копія фонограми на відповідному матеріальному носії, яка виконана безпосередньо чи опосередковано із цієї фонограми і містить усі зафіксовані на ній звуки чи їх частину;
 
     примірник відеограми - копія відеограми на відповідному матеріальному носії, яка виконана безпосередньо чи опосередковано із цієї відеограми і містить усі зафіксовані на ній рухомі зображення чи їх частину (як із звуковим супроводом, так і без нього);
 
     продюсер аудіовізуального твору - особа, яка організує або організує та фінансує створення аудіовізуального твору;
 
     псевдонім - вигадане ім'я, вибране автором чи виконавцем для позначення свого авторства;
 
     публічне виконання - подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;
 
     публічна демонстрація аудіовізуального твору, відеограми - публічне одноразове чи багаторазове представлення публіці за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав у приміщенні, в якому можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, аудіовізуального твору чи зафіксованого у відеограмі виконання або будь-яких рухомих зображень;
 
     публічний показ - будь-яка демонстрація оригіналу або примірника твору, виконання, фонограми, відеограми, передачі організації мовлення за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) або за допомогою інших пристроїв чи процесів у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї особи, яка здійснює показ, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час (публічний показ аудіовізуального твору чи відеограми означає також демонстрацію окремих кадрів аудіовізуального твору чи відеограми без дотримання їх послідовності);
 
     публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті;
 
     репрографічне відтворення (репродукування) - факсимільне відтворення у будь-якому розмірі (у тому числі збільшеному чи зменшеному) оригіналу письмового чи іншого графічного твору або його примірника шляхом фотокопіювання або іншими подібними способами, крім запису в електронній (у тому числі цифровій), оптичній чи іншій формі, яку зчитує комп'ютер;
 
     розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором;
 
     службовий твір - твір, створений автором у порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем;
 
     суспільне надбання - твори і об'єкти суміжних прав, строк дії авторського права і (або) суміжних прав на які закінчився;
 
     твір архітектури - твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо);
 
     твір образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо;
 
     твір ужиткового мистецтва - твір мистецтва, в тому числі твір художнього промислу, створений ручним або промисловим способом для користування у побуті або перенесений на предмети такого користування;
 
     технічні засоби захисту - технічні пристрої і (або) технологічні розробки, призначені для створення технологічної перешкоди порушенню авторського права і (або) суміжних прав при сприйнятті і (або) копіюванні захищених (закодованих) записів у фонограмах (відеограмах) і передачах організацій мовлення чи для контролю доступу до використання об'єктів авторського права і суміжних прав;
 
     установа - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності; { Абзац сорок другий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
 
     фонограма - звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій);
 
     цитата - порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов'язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні;
 
     державна система правової охорони інтелектуальної власності - Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших державних закладів відповідної спеціалізації, що входять до сфери управління Установи. ( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
 
     Стаття 2. Законодавство України про авторське право і суміжні права
 
     Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), цього Закону, законів України, "Про кінематографію" ( 9/98-ВР ), "Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ), "Про видавничу справу" ( 318/97-ВР ), "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" ( 1587-14 ) та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.
{ Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
 
     Стаття 3. Сфера дії Закону
 
     1. Дія цього Закону поширюється на:
 
     а) твори, зазначені у частині першій статті 8 цього Закону, і об'єкти суміжних прав, зазначені у статті 35 цього Закону, незалежно від місця їх першого оприлюднення (або не оприлюднені, але знаходяться в об'єктивній формі на території України), авторами яких або особами, яким належить авторське право і (або) суміжні права на них, є фізичні особи, які є громадянами України або не є її громадянами, але мають постійне місце проживання на території України, або юридичні особи, які мають місцезнаходження на території України;
 
     б) твори, зазначені у частині першій статті 8 цього Закону, і об'єкти суміжних прав, зазначені у статті 35 цього Закону, вперше оприлюднені на території України або вперше оприлюднені за межами України, але після цього протягом 30 днів оприлюднені на території України;
 
     в) передачі організацій мовлення, що мають місцезнаходження на території України і здійснюють передачі за допомогою передавачів, розташованих на території України;
 
     г) твори архітектури і скульптури, які об'єктивно знаходяться на території України;
 
     д) твори та об'єкти суміжних прав, які охороняються відповідно до міжнародних договорів України.
 
     2. Положення цього Закону спрямовані на захист особистих немайнових прав і майнових прав:
 
     а) суб'єктів авторського права, зазначених у статті 7 цього Закону, і суб'єктів суміжних прав, зазначених у частині першій статті 36 цього Закону, які є громадянами України або не є громадянами України, але мають постійне місце проживання на території України (для юридичних осіб - місцезнаходження на території України), незалежно від того, на якій території вперше були оприлюднені їх твори чи об'єкти суміжних прав;
 
     б) суб'єктів авторського права, зазначених у статті 7 цього Закону, і суб'єктів суміжних прав, зазначених у частині першій статті 36 цього Закону, незалежно від їх громадянства і постійного місця проживання (для юридичних осіб - їх місцезнаходження), твори чи об'єкти суміжних прав яких вперше оприлюднені на території України або не оприлюднені, але які знаходяться в об'єктивній формі на території України;
 
     в) суб'єктів авторського права, зазначених у статті 7 цього Закону, і суб'єктів суміжних прав, зазначених у частині першій статті 36 цього Закону, незалежно від їх громадянства і постійного місця проживання, твори чи об'єкти суміжних прав яких вперше оприлюднені в іншій країні та протягом 30 днів після цього оприлюднені на території України;
 
     г) інших осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права.
 
     3. Суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, незалежно від їх громадянства, твори чи об'єкти суміжних прав яких вперше оприлюднені на території іншої держави або не оприлюднені, але знаходяться в об'єктивній формі на території іншої держави, правова охорона надається відповідно до міжнародних договорів України.
 
     Стаття 4. Повноваження Установи у сфері охорони авторського права і суміжних прав
 
     1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони авторського права і суміжних прав, здійснює свої повноваження у межах, що передбачені законом, і виконує такі функції:
 
     аналізує стан застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав; { Абзац другий частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
 
     забезпечує облік організацій колективного управління після їх реєстрації, здійснює нагляд за діяльністю цих організацій і надає їм методичну допомогу; { Абзац третій частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
 
     здійснює контроль за виконанням цього Закону у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
 
     здійснює посередництво у переговорах і при вирішенні конфліктів між організаціями колективного управління, а також між цими організаціями і суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав;
 
     організує розробку нормативів і таблиць щодо розміру мінімальної винагороди і її розподілу між авторами і іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав і подає їх для затвердження в установленому порядку; { Абзац шостий частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
 
     забезпечує відтворювачів, імпортерів і експортерів примірників аудіовізуальних творів, фонограм (відеограм) контрольними марками відповідно до Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм" ( 1587-14 ), веде Єдиний реєстр одержувачів контрольних марок;
 
     організує приймання і розгляд заявок на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також на реєстрацію договорів, які стосуються прав авторів на твори, і здійснення їх реєстрації;
 
     забезпечує складання і періодичне видання каталогів усіх державних реєстрацій авторського права;
 
     організує публікацію офіційного бюлетеня з питань охорони авторського права і суміжних прав;
 
     забезпечує розробку і реалізацію освітніх програм у сфері охорони авторського права і суміжних прав;
 
     представляє інтереси України з питань охорони авторського права і суміжних прав у міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства;
 
     доручає закладам, які входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації, виконувати окремі завдання, що визначені цим Законом, Положенням про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
 
     сприяє діяльності організацій колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, пов'язаної з виконанням функцій, які визначені статтею 49 цього Закону; ( Частину першу статті 4 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
 
     здійснює інші повноваження відповідно до законів. { Абзац п'ятнадцятий частини першої статті 4 в редакції Закону N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
 
     2. Установа має право вимагати від організацій колективного управління передбачену частиною сьомою статті 48 цього Закону інформацію.
 
     3. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.
 
     Стаття 5. Застосування правил міжнародного договору
 
     Якщо чинним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про авторське право і суміжні права, то застосовуються правила міжнародного договору.
 
     Стаття 6. Права іноземних осіб та осіб без громадянства
 
     Іноземці та особи без громадянства, відповідно до міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності, мають однакові з особами України права, передбачені цим Законом.
{ Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
 
Розділ II
 
АВТОРСЬКЕ ПРАВО
 
     Стаття 7. Суб'єкти авторського права
 
     Суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
 
     Стаття 8. Об'єкти авторського права
 
     1. Об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:
 
     1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);
 
     2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;
 
     3) комп'ютерні програми;
 
     4) бази даних;
 
     5) музичні твори з текстом і без тексту;
 
     6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;
 
     7) аудіовізуальні твори;
 
     8) твори образотворчого мистецтва;
 
     9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;
 
     10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;
 
     11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо; ( Пункт 11 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
 
     12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;
 
     13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;
 
     14) похідні твори;
 
     15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;
 
     16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;
 
     17) інші твори.
 
     2. Охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).
 
     3. Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.
 
     Стаття 9. Охорона авторського права на частину твору
 
     Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.
 
     Стаття 10. Об'єкти, що не охороняються
 
     Не є об'єктом авторського права:
 
     а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;
 
     б) твори народної творчості (фольклор);
 
     в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
 
     г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;
 
     д) грошові знаки;
 
     е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).
 
     Проекти офіційних символів і знаків, зазначених у пунктах "г"і "д"частини першої цієї статті, до їх офіційного затвердження розглядаються як твори і охороняються відповідно до цього Закону.
 
     Стаття 11. Виникнення і здійснення авторського права. Презумпція авторства
 
     1. Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору.
 
     За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).
 
     Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.
 
     2. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
 
     3. Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів:
 
     латинська літера "c", обведена колом, - (зображення знака не наводиться);
 
     ім'я особи, яка має авторське право;
 
     рік першої публікації твору.
 
     Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору.
 
     4. Якщо твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом (за винятком випадку, коли псевдонім однозначно ідентифікує автора), видавець твору (його ім'я чи назва мають бути зазначені на творі) вважається представником автора і має право захищати права останнього. Це положення діє до того часу, поки автор твору не розкриє своє ім'я і не заявить про своє авторство.
 
     5. Суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.
 
     Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку ( 1756-2001-п ). Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.
 
     За підготовку Установою до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів України ( 1756-2001-п ).
 
     Про реєстрацію авторського права на твір Установою видається свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується державне мито, кошти від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України. Розмір і порядок сплати державного мита за видачу свідоцтва визначаються законодавством.
 
     Особа, яка володіє матеріальним об'єктом, в якому втілено (виражено) твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське право, у його реєстрації.
 
     Стаття 12. Авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому втілено твір
 
     1. Авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.
 
     2. Власникові матеріального об'єкта, в якому втілено оригінал твору образотворчого мистецтва чи архітектури, не дозволяється руйнувати цей об'єкт без попереднього пропонування його авторові твору за ціну, що не перевищує вартості матеріалів, витрачених на його створення. Якщо збереження об'єкта, в якому втілено оригінал твору, є неможливим, власник матеріального об'єкта, в якому виражено оригінал твору, повинен дозволити авторові зробити копію твору у відповідній формі, а якщо це стосується архітектурної споруди - фотографії твору.

 
     Стаття 13. Співавторство
 
     1. Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір.
 
     Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення.
 
     Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними.
 
     Право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам.
 
     Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору.
 
     У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.
 
     2. Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами.
 
     3. Співавторством є також авторське право на інтерв'ю. Співавторами інтерв'ю є особа, яка дала інтерв'ю, та особа, яка його взяла.
 
     Опублікування запису інтерв'ю допускається лише за згодою особи, яка дала інтерв'ю.
 
     4. Винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частках, якщо в угоді між ними не передбачається інше.
 
     5. Зазначені положення не поширюються на випадки оприлюднення чи надання інформації на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації" ( 2939-17 ).
{ Статтю 15 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 2939-VI ( 2939-17 ) від 13.01.2011 }
 
     Стаття 14. Особисті немайнові права автора
 
     1. Автору належать такі особисті немайнові права:
 
     1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;
 
     2) забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;
 
     3) вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;
 
     4) вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.
 
     2. Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.
 
     Стаття 15. Майнові права автора
 
     1. До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:
 
     а) виключне право на використання твору;
 
     б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
 
     Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
 
     2. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.
 
     3. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:
 
     1) відтворення творів;
 
     2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;
 
     3) публічну демонстрацію і публічний показ;
 
     4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;
 
     5) переклади творів;
 
     6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;
 
     7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;
 
     8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;
 
     9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;
 
     10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер;
 
     11) імпорт примірників творів.
 
     Цей перелік не є вичерпним.
 
     4. Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх участі у реалізації проектів цих творів.
 
     5. За винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.
 
     Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.
 
     Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні ставки авторської винагороди ( 72-2003-п ) та порядок їх застосування. ( Абзац третій частини п'ятої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
 
     6. Обмеження майнових прав, встановлені статтями 21-25 цього Закону, здійснюються за умови, що вони не завдаватимуть шкоди використанню твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси автора.
 
     7. Якщо примірники правомірно опублікованого твору законним чином введені у цивільний обіг шляхом їх першого продажу в Україні, то допускається їх повторне введення в обіг шляхом продажу, дарування тощо без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право) і без виплати авторської винагороди, а щодо творів образотворчого мистецтва - з урахуванням положень статті 27 цього Закону. Проте у цьому випадку право здавання у майновий найм чи комерційний прокат залишається виключно за особою, яка має авторське право.
 
     Стаття 16. Авторське право на службові твори
 
     1. Авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору.
 
     2. Виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.
 
     3. За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.
 
     Стаття 17. Авторське право на аудіовізуальний твір
 
     1. Авторами аудіовізуального твору є:
 
     а) режисер-постановник;
 
     б) автор сценарію і (або) текстів, діалогів;
 
     в) автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього;
 
     г) художник-постановник;
 
     д) оператор-постановник.
 
     Одна і та сама фізична особа може суміщати дві або більше із наведених у цій частині авторських функцій.
 
     2. Якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.
 
     3. Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.
 
     Стаття 18. Авторське право на комп'ютерні програми
 
     Комп'ютерні програми охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп'ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження.
 
     Стаття 19. Авторське право на збірники та інші складені твори
 
     1. Авторові збірника та інших складених творів (упорядникові) належить авторське право на здійснені ним підбір і розташування творів та (або) інших даних, що є результатом творчої праці (упорядкування).
 
     Упорядник збірника користується авторським правом за умови дотримання ним прав авторів кожного з творів, включених до складеного твору.
 
     Автори творів, включених до складеного твору, мають право використовувати свої твори незалежно від складеного твору, якщо інше не передбачено авторським договором з упорядником збірника.
 
     Авторське право упорядника збірника не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих творів та (або) інших даних для створення своїх творів.
 
     Передбачена цією частиною правова охорона баз даних не поширюється на самі дані чи інформацію і не зачіпає будь-яке авторське право, що відноситься до самих даних чи інформації, які містяться у базі даних.
 
     2. Видавцям енциклопедій, енциклопедичних словників, періодичних збірників, збірників наукових праць, газет, журналів та інших періодичних видань належать виключні права на використання таких видань у цілому. Видавець має право за будь-якого використання таких видань зазначати в них своє ім'я або вимагати такого зазначення.
 
     Автори творів, включених до таких видань, зберігають виключні права на використання своїх творів незалежно від видання в цілому, якщо інше не передбачено авторським договором.
 
     Стаття 20. Авторське право перекладачів і авторів інших похідних творів
 
     1. Перекладачам і авторам інших похідних творів належить авторське право на здійснені ними переклад, адаптацію, аранжування або іншу переробку.
 
     Перекладачі і (або) автори інших похідних творів користуються авторським правом на створений ними твір за умови дотримання ними прав автора, твір якого зазнав перекладу, адаптації, аранжування або іншої переробки.
 
     2. Авторське право перекладачів і (або) авторів інших похідних творів не перешкоджає іншим особам здійснювати свої переклади і переробки тих самих творів.
 
     Стаття 21. Вільне використання твору із зазначенням імені автора
 
     Без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:
 
     1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;
 
     2) використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру;
 
     3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;

World Digital Library (Світова цифрова бібліотека)

$
0
0
World Digital Library

Світова цифрова бібліотека (СЦБ) (World Digital Library—WDL) — міжнародна цифрова бібліотека, яка створена за підтримки ЮНЕСКО та Бібліотеки Конгресу США. Світова цифрова бібліотека започаткована з метою сприяння міжнародному та міжкультурному взаєморозумінню, представити вільно та безперешкодно через Інтернет у багатомовному форматі найкращі зразки культурної спадщини різних країн світу, створення ресурсів для науковців, освітян та широких верств населення та розвинути співпрацю між інституціями — партнерами проекту. Мета проекту СЦБ — поширення неангломовних та незахідних ресурсів у мережі Інтернету для науковців та дослідників. Бібліотека намагається представити в Інтернеті безкоштовно та у багатомовному форматі багатство, різноманітність та внесок всіх світових культур у загальнолюдську спадщину: рукописи, карти, рідкісні книги, нотні партитури, звукозаписи, фільми, фотографії, креслення та інші матеріали.

Головні цілі проету Світової цифрової бібліотеки:

  • Сприяння міжнародному та міжкультурному порозумінню.
  • Розширення обсягу і різноманітності культурного змісту в Інтернеті.
  • Надання ресурсів для педагогів, науковців та всіх зацікавлених осіб.
  • Розширення можливостей установ-партнерів для скорочення розриву в цифрових технологіях всередині країни і між країнами.

Автоматизована бібліотечно-інформаційна система ІРБІС

$
0
0

 

АВТОМАТИЗОВАНА БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ІРБІС
 
(ИРБИС - интегрированная развивающаяся библиотечно-информационная система)
 
Система автоматизації бібліотек, яка відповідає всім міжнародним вимогам, що пред'являються до сучасних бібліотечних систем, і в той же час підтримує всі традиції бібліотечної справи.
 
 
            ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
  • Робота в локальних обчислювальних мережах будь-якого типу без обмеження кількості користувачів;
  • Повна інтеграція в корпоративні бібліотечні системи і технології на основі:
    • Засобів підтримки Web-технологій і протоколу Z39.50;
    • Повної сумісності з міжнародними форматами UNIMARC, MARC21. і Російським комунікативним форматом RUSMARC;
  • Підтримка довільної кількості баз даних, що становлять Електронний каталог або є проблемно-орієнтованими бібліографічними базами даних;
  • Технологія автоматичного формування словників, на основі яких реалізується швидкий пошук за будь-якими елементами опису і їх поєднаннями;
  • Засоби для ведення і використання Авторитетних файлів, алфавітно-наочного покажчика до УДК/ББК і Тезауруса;
  • Підтримка традиційних "паперових"технологій: від друку аркуша замовлення і книги сумарного обліку до друку всіх видів каталожних карток;
  • Технології, орієнтовані на використання штрих-кодів на екземплярах видань і читацьких квитках;
  • Підтримка повних текстів, графічних даних і інших зовнішніх об'єктів (включаючи ресурси Internet);
  • Засоби для перекладу призначених для користувача інтерфейсів на інші мови;
  • Широкий набір сервісних засобів, що забезпечують зручність і наочність призначених для користувача інтерфейсів, що спрощують процес введення, виключають помилки і дублювання інформації;
  • Широкі можливості для адаптації до умов роботи конкретної бібліотеки;
  • Відкритість, що дозволяє користувачу самостійно вносити зміни в широких межах: від зміни вхідних і вихідних форм до розробки оригінальних додатків.
 
СКЛАД ПРОДУКТІВ СІМЕЙСТВА ІРБІС

ІРБІС для MS DOS - безкоштовна поставка - інтегрована система автоматизації бібліотек у складі п'яти АРМів ("Комплектатор", "Каталогізатор", "Читач", "Книговидача", "Адміністратор").

ІРБІС64/32 - для Windows 95/98 і вище в архітектурі файл-сервер - для малих і середніх бібліотек - інтегрована система автоматизації у складі семи АРМів ("Комплектатор", "Каталогізатор", "Читач", "Книговидача", "Адміністратор" , "Книгозабезпеченість", "Коректор").

Web-ІРБІС32(з компонентою Z39.50) - для Windows 95/98 (і вище) і HTTP-серверів IIS, Apache, WebSite - шлюз для доступу до баз даних ІРБІС64/32 по Web-технології та протоколу Z39.50.

ІРБІС64 - для Windows 2000/XP і вище в архітектурі клієнт-сервер - для середніх і великих бібліотек - інтегрована система автоматизації в складі TCP / IP сервера баз даних і семи АРМів ("Комплектатор", "Каталогізатор", "Читач", "Книговидача" ,"Адміністратор" ,"Книгозабезпеченість" ,"Коректор")

OPAC-ІРБІС 64/32 - програмне забезпечення OPAC-ІРБІС 64/32 призначене для забезпечення доступу користувачів Інтернет до електронних каталогів та інших бібліографічних баз даних ІРБІС. OPAC-ІРБІС 64/32 використовується як одна з основних компонент бібліотечних інтернет-серверів і інтернет-комплексів.

Web-ІРБІС64 (з компонентою Z39.50) - для Windows 2000/XP (і вище) і HTTP-серверів IIS, Apache, WebSite - шлюз для доступу до баз даних ІРБІС64 по Web-технології та протоколу Z39.50.

ІРБІС64Повнотекстові БД - для Windows 2000/XP і вище - система для створення, ведення та використання повнотекстових баз даних у складі трьох модулів ("Адміністратор повнотекстових БД", "Кінцевий користувач повнотекстових БД"і "Web-ІРБІС64 Повнотекстові БД").

ІРБІС Імідж-каталог - для Windows 2000/XP і вище - система для створення імідж-каталогів на основі розпізнавання сканованих образів каталожних карток.

J-ІРБІС - для Windows 2000/XP і вище - комплекс програмних засобів для створення сучасного сайту бібліотеки на основі функцій Web-ІРБІС і можливостей системи управління контентом "Joomla!"

ІРБІС-Аналітика - система повністю автоматичного запозичення аналітичних описів журнальних статей. Джерелом запозичення можуть бути електронні каталоги будь-яких бібліотек, які працюють на ІРБІС64 або використовують Web-ІРБІС32

ІРБІС128 - багатоплатформні (Windows, * nix, MacOS і т.д.) вирішення на основі Web-технології та розподілених БД, що має тризіркову архітектуру (СУБД, сервер додатків, клієнт) - для корпоративних бібліотечних систем і технологій.

4 причини, чому система Google Scholar не є такою визначальною, як уявляється

$
0
0
Рубрика: 
Новини
Google Scholar

Інформація з наукового блогу американських вчених Impactstory.org, де обговорюються питання відкритих наукових мереж та метрик наукових публікацій.


Сьогодні важко знайти вченого, який би не думав, що персональні профілі Google Scholar це дуже добре і зручно. На перший погляд з цим можна погодитись.

Профль Google Scholar захоплює більше цитат до публікацій вченого, ніж Web of Science або Scopus, автоматично додає (і відстежує посилання) на нові опубліковані документи, краще відшукує цитати, які з'являються у неангломовних публікаціях, і показує дуже значний h‑індекс.

І все ж таки, якщо уважно проаналізувати, система Google Scholar є глибоко помилковою. Вона має деякі ключові недоліки.

1.Профілі Google Scholar включають дуже багато брудних даних

Почнемо з самого основного елементу вашого профілю: вашого імені. Якщо ваше ім'я включає діакритичні знаки, лігатури, або навіть апостроф, Google Scholar можуть бути відсутні цитати вашої публікації. (На жаль, якщо ви О'Коннор – то вас в системі вже нема). І якщо у вас розповсюджене ім’я, то, швидше за все, чужі публікації будуть надходити до вашого профілю. Вам необхідно буде постійно виявляти їх і видаляти.

Тепер, що стосується якості цитат? Google Scholar стверджує, що може отримувати цитати з будь-якої наукової мережі до вашого профілю, але їх визначення «наукової мережі» є не дуже строгим. Наприклад, це змісти журналів, студентські довідники, навіть соціальні мережі та блоги, які ніяк не можна віднести до наукових ресурсів.

Цитати Google Scholar також, як і будь метрики, можуть бути фальсифіковані. Але в той час як такі організації, як PLOS і Thomson Reuters 'Journal, що визначають індекси цитування, виявляють і забороняють участь у рейтингах тим, хто схильний до введення в оману метричної системи. Google Scholar нешвидко реагує (якщо взагалі реагує), на сигнали про фальсифікацію даних. І як відзначають дослідники, відсутність у компанії Google прозорості по відношенню до того, які вона збирає дані означає, що там буде важко виявити фальсифікації.

Служба Google також пропускає у скарбницю наукових матеріалів цитати на публікації, які зберігаються в репозитаріях. Чому? Інформація університетських репозитарієв часто не відповідає критеріям наукових публікацій (студентські тези, реферати, курсові, дипломні роботи тощо).

Дані профілів Google Scholar далекі від досконалості, але це невелика проблема порівняно із наступним питанням.

2. Профілі Google Scholar можуть зникнути

Пам'ятайте Google Reader? Google має історію знищення улюблених продуктів. Це не перебільшення, а можна сказати, що Профілі Google Scholar можуть буквально зникнути у будь-який момент, ніхто не ґарантує їх постійної підтримки.

Це схоже на проблему монокультури в сільському господарстві. Монокультура може бути хорошою річчю. Для тих, хто незнайомий з терміном, монокультура, це коли фермери визначають найбільш потужний і врожайний вид, та ще і який найлегше вирощувати, а потім вирощують виключно його. Профілі Google Scholar, стали найбільш простми у використанні і потужними звітами про цитування, доступними для вчених, і тим самим Google Scholar стала однією із найбільш часто використовуваних платформ в наукових колах.

Але монокультури це дуже ризиковано. Вирощуючи лише один вид врожаю ми можемо мати катастрофічні наслідки для постачання продуктів нації, якщо, наприклад, буде хоча б один невражайний рік. Точно так як, єдина залежність від даних Профілів Google Scholar може мати шкдливі наслідки, якщо Google Scholar раптом з якихось причин без попередження перестане функціонувати.

3. Профілі Google Scholar не мають можливостей для удосконалення та повторного використання

Варто визнати, що Профілі Google Scholar сприяють легкому знаходженню цитувань у науковій мережі. Але це в значній мірі все, що можна мати використовуючи Google, який активно запобігає втручанню в поліпшення їх обслуговування.

Відсутність API Google Scholar означає, що ніхто не може удосконалити цей інструмент. Це означає, що Impactstory не може включати в себе цитати з Google Scholar, ми не можемо спиратися на Профілі Google Scholar, щоб знайти і відобразити метричні показники або автоматично додати нові публікації до профілів. Отже, відсутність можливості взаємодії з Google Scholar є однією із основних проблем та занепокоєнь для дослідників.

Google Scholar не дозволяє користувачам завантажувати копію своїх даних цитування. Будь-яке повторне використання даних Профілів Google Scholar може бути зроблено лише по-старому: копіювання і вставка!

4. Профілі Google Scholar вимірюють тільки вузький вид наукового впливу

Профілі Google Scholar не призначені для задоволення потреб дослідників наукової веб-мережі. Сьгодні, дослідники розміщують онлайн свої програми, дані, презентації та інші наукові продукти разом зі своїми публікаціями. Тим не менш, Профілі Google Scholar не дозволяють їм відслідковувати крім цитат, будь-який інший тип показників наукового впливу, у тому числі altmetrics (скільки було переглядів статей, завантажень або згадувань у соціальних мережах та ЗМІ тощо).

Профілі Google Scholar використовують лише одну метрику: h-індекс. З багатьох причин, вчені повинні перестати турбуватися про h-індекс; більшість з цих причин пов'язані з тим, що h-індекс, такий як у Профілях Google Scholar, ніяк не пов'язаний із сучасною відкритою науковою веб-мережею.

Индекс Хирша надо исключить из оценки учёных

$
0
0
Рубрика: 
Індекси цитування
Індекс Хірша
Імпакт-фактор

Сегодня в наукометрии используется три главных показателя: импакт-фактор (ИФ), индекс цитирования статей автора (ИЦ) и индекс Хирша (ИХ). Они играют немалую роль при присуждении грантов и премий


 

 Академик Георгий Георгиев определяет их относительную ценность.

Импак - фактор – показатель средней частоты цитируемости статей, опубликованных в журнале. Для серьёзных международных изданий в области молекулярной и клеточной биологии (МКБ) он колеблется в пределах от 4 до 30. За исключением журналов с самым высоким ИФ, где существенную роль играют и субъективные факторы, для журналов с ИФ от 4 до 15 имеется неплохая корреляция между величиной ИФ и качеством публикуемых статей. Чем более жёсткую экспертизу проходят статьи перед публикацией, тем, как правило, выше ИФ журнала. В разных научных дисциплинах величины ИФ довольно сильно отличаются, в связи с чем следует сравнивать ИФ одной и той же области науки.

Плюсы импакт - фактора:

– во-первых, учитывается не только и не столько число публикаций, сколько их качество;

– во-вторых, фактически проводится международная экспертиза, так как каждая статья перед принятием к публикации анализируется двумя-тремя экспертами. В дальнейшей международной экспертизе для оценки коллектива или отдельного учёного, к которой призывают некоторые наши аналитики, нет никакой надобности;

– в-третьих, на основании суммарного ИФ за последние годы определяется сила коллектива или отдельного учёного именно в то время, когда выдаётся грант. Конечно, следует учитывать и ранние достижения, но при распределении грантов особенно важно иметь представление о сегодняшней продуктивности, для определения которой пятилетний или несколько больший срок является оптимальным;

– в-четвёртых, расчёт ИФ на одного сотрудника позволяет поддержать маленькие, но продуктивные группы.

Следует только отметить, что при оценке по ИФ необходимо учитывать роль коллектива или учёного в выполнении данной работы. В области МКБ на это указывает расположение учёных в списке авторов и института в списке институтов в заглавии работы. Обычно первый автор – это главный исполнитель, а последний – руководитель работы. Первый институт – это тот, где проводилась данная работа. На основании этих показателей в ИФ бывает нужно вносить изменения, что не представляет большого труда.

О значении индекса цитирования

Очень часто первое место в оценке учёного или коллектива отводится ИЦ. Конечно, большое число ссылок на работы автора говорит о востребованности его исследований и его силе. Однако проведение оценки по ИЦ имеет ряд недостатков. Оно в большей мере отражает более ранние достижения. Если работа прорывная, то часто её цитирование откладывается на более позднее время, когда появятся подтверждения. Нередко бывают случаи, когда первичная работа, где открыто явление, цитируется плохо, а ссылки идут на вторичную, подтверждающую работу или обзор. Это особенно часто происходит с открытиями наших авторов. Цитирование во многих случаях зависит от личных отношений и даже просто от случайных факторов.

Поскольку я был одним из наиболее цитируемых советских авторов в 1970–80-е годы и имел так называемые классические по цитируемости статьи, то мне вся система хорошо знакома. Приведу пару примеров. Наши с Ю. Ильиным, Н. Чуриковым, В. Гвоздевым и Е. Ананьевым статьи, описывающие открытие мобильных элементов в животных клетках, цитировались мало, а подтверждающая их вторичная американская статья, вышедшая на полтора года позже, – крайне широко. Кстати, американские авторы на нас сослались, но очень невнятно. Другой пример – наша методическая статья с С. Недоспасовым была сделана одновременно с американцами, но опубликована в менее престижном журнале, да и уровень её был пониже, так что она должна была остаться незамеченной. Но мне прислал препринт своего обзора Цахау, где он цитировал, конечно, только американскую статью. Я немедленно послал ему оттиск нашей статьи, и он включил её в обзор. После этого все авторы цитировали обе статьи вместе, и наша собрала много ссылок. Высокий ИЦ оказался делом случая.

При ИЦ также необходимо учитывать вклад коллектива или отдельного учёного в данную работу. Обычно это не делается из-за трудоёмкости.

О нелепости индекса Хирша

В последнее время приобрёл большую популярность индекс Хирша. Данный показатель равен числу статей автора (N), цитируемых N или более раз. Это крайне нелепый наукометрический показатель. Например, учёный имеет 30 статей, из которых 20 цитируется 20–30 раз, а у другого учёного при том же числе статей 10 цитируется от 10 до 2000 раз. Индекс Хирша первого будет равен 20, а второго – только 10. Чем старше учёный, тем в лучшем положении он оказывается. Совершенно не учитывается и вклад учёного в работу. В общем, ИХ рассчитан на активного середняка. Наконец, вклад учёного в выполненные в соавторстве работы вообще учесть нельзя. Можно быть рядовым исполнителем в серии совместных работ, особенно выполненных на Западе, и заработать себе этим очень высокий ИХ. Думаю, этот показатель следует полностью исключить из оценки учёных при проведении конкурсов.

О публикациях в российских журналах

Учитывая всё вышеизложенное, в программе «МКБ» мы бёрем за основу для оценки суммарный ИФ международных публикаций коллектива или отдельного учёного (в конкурсе на новые группы) за пять лет с учётом вклада коллектива или автора в работу. ИФ российских журналов, как правило, невелик (десятые балла), и поэтому учитывается только общее число публикаций в российских журналах. Вообще, в современной науке публикации почти во всех национальных журналах котируются низко.

Далее, в зависимости от вклада, определяемого позициями авторов и институтов в заглавии работы, может засчитываться полный ИФ или его доля, вплоть до ¼. Также учитывается удельный ИФ из расчёта на одного сотрудника коллектива.

В конкурсе по программе «МКБ» принимаются во внимание и более ранние публикации, но они играют меньшую роль в общей оценке, чем публикации за последние годы. Учитывается ИЦ десяти выбранных автором заявки работ (тоже обязательно с поправкой на вклад коллектива), но и ему придаётся меньшее значение, чем ИФ. Индекс Хирша просто не учитывается.

Поскольку правила конкурса хорошо известны, учёные стремятся к сильным публикациям, которые только и создают авторитет национальной науке. В период особенного наступления на науку в 90-х годах авторитет её сильно упал, и сегодня часто приходится сталкиваться с предвзятым к ней отношением, особенно в таких «клубных» журналах, как Nature или Cell. Однако это не значит, что надо отказываться от попыток публиковаться в престижных журналах, где присутствует квинтэссенция современной международной науки.

Замечу, что все эти соображения носят отнюдь не личный характер. У автора, даже по заниженным данным РИНЦ, один из наиболее высоких ИЦ и неплохой ИХ (41), а как раз ИФ публикаций за последние годы естественно снижается.

 

E-LIS (Eprints in Library and Information Science)

$
0
0

Найбільший міжнародний відкритий електронний архів з бібліотекознавства та інформаційних наук, що пропонує користувачам пошук, перегляд повнотекстових документів та архівування власних наукових робіт.

Розмістивши свої публікації в E-LIS, Ви забезпечите довготривале збереження своїх документів, створите передумови для кращої цитованості своїх робіт, станете більш відкритими для співпраці з бібліотечними фахівцями різних країн, сприятимете розширенню доступу до наукових досліджень в галузі бібліотекознавства та інформаційних наук та «на ділі» підтримаєте ініціативу Відкритого доступу.


DLIST (Digital Library of Information Science and Technology)

$
0
0
Бібліографічне посилання: 

Відкритий електронний архів з бібліотекознавства та інформаційних наук, що підтримується Університетом Аризони. Архів зберігає і найновіші англомовні препринти, і праці класиків бібліотечної справи.

Librarians’ Digital Library

$
0
0

Електронний архів з бібліотекознавства та інформаційних наук, що підтримується Documentation Research and Training Centre (Бенґалуру, Індія). Містить майже півтисячі англомовних документів.

Інформатизація бібліотек : довідкове видання

$
0
0
Бібліографічне посилання: 
Інформатизація бібліотек : довідк. вид / Держ. заклад «Нац. парлам. б-ка України». – К., 2007. – 128 с.

У виданні зібрано нормативно-законодавчі документи, інструктивно-методичні матеріали, які можуть бути корисними для бібліотек у питаннях інформатизації, автоматизації. Також вміщено повні тексти та витяги з документів, а також розробки регламентуючих матеріалів, які можуть стати у пригоді при складанні аналогічної документації безпосередньо у бібліотеці. Видання розраховане на керівників та працівників бібліотечної галузі.

Додаткові матеріали: 

Про затвердження Концепції формування системи національних електронних інформаційних ресурсів

$
0
0
Бібліографічне посилання: 
Про затвердження Концепції формування системи національних електронних інформаційних ресурсів : Розпорядження КМУ від 5.05.2003 [Електронний ресурс] // Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/259-2003-%D1%80
Про затвердження Концепції формування системи
національних електронних інформаційних ресурсів

 

     1. Затвердити Концепцію формування системи національних електронних інформаційних ресурсів (далі - Концепція), що додається.
 

     2. Держкомзв'язку у тримісячний термін розробити заходи на виконання Концепції формування системи національних електронних інформаційних ресурсів.

 

Прем'єр-міністр України                            В.ЯНУКОВИЧ 

     Інд. 49

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 5 травня 2003 р. N 259-р
 

КОНЦЕПЦІЯ
формування системи національних
електронних інформаційних ресурсів

 

Мета Концепції
 

     Метою цієї Концепції є визначення стратегії формування системи національних електронних інформаційних ресурсів (далі - ресурсів).
 

     Концепція визначає основні засади і напрями формування, використання та захисту національних ресурсів.
 

Терміни, використані у Концепції
 

     Основні терміни, використані у цій Концепції, вживаються у значеннях законів України "Про інформацію" ( 2657-12 ), "Про Національну програму інформатизації" ( 74/98-ВР ).
 

     Інші терміни Концепції вживаються у такому значенні:
 

     національні ресурси - ресурси незалежно від їх змісту, форми, часу та місця створення, форми власності, призначені для задоволення потреб громадянина, суспільства, держави. Національні ресурси включають державні, комунальні та приватні ресурси;
 

     державні ресурси - ресурси, які є об'єктом права державної власності;
 

     комунальні ресурси - ресурси, які є об'єктом права комунальної власності;
 

     приватні ресурси - ресурси, які є об'єктом права приватної власності;
 

     власник ресурсів - фізична або юридична особа, яка має право власності на ресурси;
 

     система національних ресурсів - організована за єдиною технологією сукупність національних ресурсів, необхідних для розв'язання завдань соціально-економічного розвитку держави та внесених до Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів;
 

     реєстр ресурсів - сукупність даних, упорядкованих з метою обліку і реєстрації ресурсів.
 

Проблеми формування
системи національних ресурсів
 

     В Україні існує багато ресурсів, що характеризуються різноманітними формами представлення інформації, організаційними та технологічними рішеннями, кількість яких збільшується одночасно із стрімким розвитком інформаційних технологій. Під час цих процесів виникає багато проблем. До загальних проблем формування, використання та захисту національних ресурсів належать, зокрема:
 

     переважно галузевий принцип інформатизації органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що призводить до обмеженості використання певних видів ресурсів;
 

     відсутність правових норм, які регулювали б доступ до державних ресурсів, порядок надання і використання інформації про діяльність органів державної влади, підприємств і організацій;
 

     недостатня урегульованість суспільних відносин, пов'язаних із формуванням, використанням та захистом національних ресурсів, у тому числі щодо комерційного використання державних ресурсів;
 

     необхідність приведення національних ресурсів до єдиних державних стандартів на базі новітніх інформаційних технологій, міжнародних стандартів, уніфікованих систем класифікації і кодування інформації;
 

     відсутність ефективних національних операційних, пошукових, геоінформаційних та навігаційних систем;
 

     відсутність вимог до змісту національних ресурсів та обмежень щодо їх використання;
 

     відносно висока вартість користування ресурсами.
 

     Аналіз цих та інших проблем сфери національних ресурсів свідчить про необхідність вдосконалення державної політики у цій сфері.
 

Державне управління у сфері
національних ресурсів
 

     Національні ресурси є важливою складовою стратегічних ресурсів держави, значення якої зростає із розвитком інформаційних технологій та їх використанням в усіх сферах суспільного життя. Ефективне державне управління національними ресурсами є важливою умовою забезпечення інформаційної безпеки держави та реалізації державної політики у сфері інформатизації. Формування системи національних ресурсів є одним із основних завдань Національної програми інформатизації.
 

     Управління та координацію діяльності з питань, пов'язаних з формуванням, використанням та захистом національних ресурсів, включаючи ведення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів та підготовку щорічної доповіді про стан та розвиток національних ресурсів, повинен забезпечувати спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі зв'язку та сфері інформатизації.
 

     Організація використання і контроль за національними ресурсами в особливий період здійснюється відповідно до законодавства у сфері оборони держави.
 

     Структуру національних ресурсів, їх статус, порядок реєстрації та використання визначає Кабінет Міністрів України.
 

     Для забезпечення формування системи національних ресурсів необхідно розв'язати такі основні завдання, зокрема:
 

     забезпечення широкого доступу до ресурсів, у тому числі іноземних, через глобальні інформаційні мережі;
 

     правове врегулювання суспільних відносин, пов'язаних з формуванням, використанням та захистом національних ресурсів;
 

     вироблення рекомендацій щодо приведення національних ресурсів до єдиних стандартів на базі новітніх інформаційних технологій, міжнародних стандартів, уніфікованих систем класифікації і кодування інформації;
 

     створення ефективних національних пошукових, геоінформаційних та навігаційних систем;
 

     забезпечення розвитку національної освіти, науки, культури через використання новітніх інформаційних технологій;
 

     залучення до формування системи національних ресурсів недержавних структур;
 

     створення умов для забезпечення захисту національних ресурсів незалежно від форми власності;
 

     сприяння наповненню інформаційного ринку національними ресурсами.
 

Принципи формування та вимоги до змісту
національних ресурсів
 

     Під час формування системи національних ресурсів повинні використовуватися технології і засоби, спроможні забезпечити їх необхідний рівень та доступність через глобальні інформаційні мережі.
 

     Власники національних ресурсів, фізичні та юридичні особи, що надають послуги із використанням національних ресурсів, зобов'язані дотримуватися принципів законності, достовірності, загальнодоступності, забезпечення захисту ресурсів та прав користувачів.
 

     Національні ресурси не повинні містити:
 

     закликів до захоплення державної влади, насильницької зміни конституційного ладу, порушення територіальної цілісності і недоторканності України;
 

     інформації, що містить пропаганду тероризму, війни, геноциду, або культу насильства і жорстокості;
 

     інформації, що дискримінує особу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного чи соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
 

     інформації, що може зашкодити честі, гідності, або діловій репутації окремих осіб;
 

     інформації, яка містить ненормативну лексику;
 

     інформації порнографічного характеру.
 

     Забороняється використання національних ресурсів для розповсюдження забороненої, недостовірної та спотвореної інформації.
 

Державні ресурси
 

     Стратегія формування системи ресурсів органів державної влади полягає в систематизації та інтеграції зазначених ресурсів з метою забезпечення прозорості, відкритості, підвищення, оперативності та ефективності роботи органів державної влади та забезпечення широкого доступу громадян до державних ресурсів.
 

     Реалізація державної політики у сфері державних ресурсів полягає у розв'язанні таких завдань:
 

     створення та ведення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів, зокрема реєстрація та облік державних ресурсів, формування і забезпечення доступності інформації про склад, розміщення і умови використання ресурсів;
 

     систематизація, забезпечення доступу до наявних державних ресурсів та їх актуалізація;
 

     формування та забезпечення ефективного використання державних ресурсів органами державної влади;
 

     вдосконалення нормативно-правової бази, зокрема визначення порядку і умов користування, оплати робіт, пов'язаних з формуванням, використанням, та захистом державних ресурсів;
 

     координація діяльності органів державної влади і недержавних структур у сфері формування, використання та захисту державних ресурсів.
 

     Слід сприяти залученню недержавних структур для надання інформаційних послуг з використанням державних ресурсів.
 

Недержавні ресурси
 

     Значна частина ресурсів формується у недержавному секторі і використовується для надання комерційних послуг з використанням національних ресурсів.
 

     Формуванню, використанню та захисту недержавних ресурсів сприятиме:
 

     включення недержавних ресурсів до Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів;
 

     доступність недержавних ресурсів для фізичних і юридичних осіб;
 

     збільшення переліку інформаційних послуг, які надаються з використання національних ресурсів.
 

     Особлива увага приділятиметься вдосконаленню інформаційного обслуговування масового споживача з використанням національних ресурсів.
 

     Реалізація державної політики у сфері недержавних ресурсів полягає у розв'язанні таких завдань:
 

     розвиток конкурентного середовища, підвищення асортименту і якості інформаційних послуг з використанням національних ресурсів;
 

     сприяння заснуванню і підтримка суб'єктів інформаційного ринку недержавної форми власності, які надаватимуть послуги з використанням національних ресурсів;
 

     сприяння наповненню інформаційного ринку національними ресурсами;
 

     розроблення та реалізація заходів, спрямованих на захист прав користувачів;
 

     гармонізація з міжнародними правовими нормами нормативно-правової бази, пов'язаної з ресурсами;
 

     забезпечення сертифікації національних ресурсів;
 

     сприяння проведенню незалежних експертиз, конкурсів, рейтингових досліджень.
 

Структура та інфраструктура
системи національних ресурсів
 

     Організаційну структуру системи національних ресурсів утворюють:
 

     спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі зв'язку та сфері інформатизації, відповідальний за ведення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів ( 326-2004-п );
 

     структурні підрозділи з питань інформаційних технологій, взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
 

     інформаційні підрозділи підприємств, установ та організацій, а також засоби масової інформації.
 

     Інфраструктуру системи національних ресурсів становлять органи державної влади та суб'єкти господарювання, що забезпечують формування, використання та захист, а також взаємодію виробників і користувачів національних ресурсів.
 

Нормативно-правове забезпечення формування,
використання та захисту національних ресурсів
 

     Основу нормативно-правого забезпечення формування, використання та захисту національних ресурсів становлять Закони України "Про Національну програму інформатизації" ( 74/98-ВР ), "Про інформацію" ( 2657-12 ), "Про захист інформації в автоматизованих системах" ( 80/94-ВР ), ця Концепція, інші нормативно-правові акти.
 

     Пріоритетними напрямами формування системи національних ресурсів є:
 

     правове врегулювання відносин, що виникають під час формування, використання і захисту національних ресурсів;
 

     гармонізація нормативно-правової бази у сфері національних ресурсів з міжнародними правовими нормами;
 

     визначення та вдосконалення структури і складу національних ресурсів;
 

     управління національними ресурсами.
 

     Необхідно розробити нормативно-правові акти, що визначатимуть, зокрема:
 

     структуру, статус, порядок реєстрації та використання національних ресурсів;
 

     правові засади комерційного використання державних ресурсів;
 

     вимоги до змісту національних ресурсів та обмеження щодо їх використання.
 

Забезпечення інформаційної безпеки
національних ресурсів
 

     Забезпечення інформаційної безпеки національних ресурсів здійснюється їх власниками шляхом створення комплексної системи захисту інформації щодо запобігання несанкціонованому доступу та дотримання належного рівня захисту національних ресурсів.
 

     Реалізація державної політики щодо забезпечення безпеки національних ресурсів здійснюється згідно із законодавством спеціально уповноваженим органом державного управління у сфері захисту державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних, криптографічного та технічного захисту інформації.
 

Реалізація Концепції
 

     Реалізація Концепції відбуватиметься поетапно протягом 2003-2007 років відповідно до Закону України "Про Національну програму інформатизації" ( 74/98-ВР ).
 

     На першому етапі (2003-2004 роки) передбачається:
 

     здійснення координації діяльності органів виконавчої влади з питань, пов'язаних з формуванням, використанням та захистом національних ресурсів;
 

     розроблення нормативно-правових актів, що визначатимуть структуру, статус, порядок реєстрації та використання, а також вимоги до змісту національних ресурсів та обмеження щодо їх використання;
 

     розроблення положення про Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів ( 326-2004-п );
 

     створення та постійне ведення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів;
 

     систематизація наявних державних ресурсів.
 

     На другому етапі (2005-2006 роки) передбачається:
 

     забезпечення широкого доступу до інформації про склад, розміщення та умови використання ресурсів;
 

     розроблення нормативно-правових актів, що регулюватимуть порядок комерційного використання державних ресурсів;
 

     розроблення та внесення на розгляд Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо визначення порядку та умов користування, а також оплати робіт, пов'язаних із формуванням, використанням (у тому числі комерційним) та захистом державних ресурсів, порядку взаємодії органів виконавчої влади з питань, пов'язаних з використанням державних ресурсів;
 

     забезпечення сертифікації національних ресурсів;
 

     розроблення гармонізованих з міжнародними стандартами державних стандартів національних ресурсів та їх запровадження;
 

     На третьому етапі (починаючи з 2007 року) передбачається включення до Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів недержавних ресурсів та подальше вдосконалення системи національних ресурсів відповідно до потреб.
 

Фінансове забезпечення реалізації Концепції
 

     Фінансове забезпечення реалізації Концепції здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів місцевих бюджетів, залучення інвестицій та інших джерел, не заборонених законом.
 

Очікувані результати
 

     У результаті реалізації Концепції очікується:
 

     підвищення рівня інформаційної безпеки держави;
 

     прискорення впровадження "електронного урядування", підвищення прозорості та відкритості роботи органів державної влади;
 

     підвищення, ефективності діяльності органів державної влади шляхом широкого використання ресурсів;
 

     підвищення рівня інформаційної безпеки національних ресурсів;
 

     подальший розвиток національної культури, освіти, науки за рахунок використання новітніх інформаційних технологій;
 

     розвиток та гармонізація нормативно-правової бази, пов'язаної з ресурсами, з міжнародним правом;
 

     розвиток структури та інфраструктури ресурсів, зростання обсягів послуг, наданих з використанням національних ресурсів;
 

     підвищення рівня інформаційної культури та загального освітнього рівня населення;
 

     зниження витрат, пов'язаних з використанням ресурсів, за рахунок їх систематизації.

Про затвердження типових форм первинного обліку науково-інформаційної діяльності та інструкції про порядок їх використання і застосування

$
0
0
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ У СПРАВАХ НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
 

Н А К А З
 
 N 272/219 від 07.08.98               Зареєстровано в Міністерстві 
     м.Київ                           юстиції України 
                                      5 листопада 1998 р. 
                                      за N 712/3152 
 

Про затвердження типових форм первинного обліку
науково-інформаційної діяльності та Інструкції
про порядок їх використання і застосування

 

     З метою забезпечення єдиної методології організації обліку показників науково-інформаційної діяльності Н А К А З У Є М О:
 

     1. Затвердити такі документи (додаються):

     1.1. Типові форми первинного обліку науково-інформаційної діяльності:

     N НТІ-1 "Журнал зведеного обліку показників довідково-інформаційного фонду";

     N НТІ-2 "Паспорт бази даних";

     N НТІ-3 "Картка користувача органу НТІ, НТБ, організації";

     N НТІ-4 "Журнал обліку робіт, що виконуються в режимі "Запит-відповідь";

     N НТІ-5 "Журнал зведеного обліку показників довідково-інформаційного та бібліотечного обслуговування";

     N НТІ-6 "Журнал обліку обслуговування за міжбібліотечним абонементом";

     N НТІ-7 "Журнал обліку заходів щодо поширення досягнень науки й техніки, виробничого досвіду";

     N НТІ-8 "Журнал обліку видань";

     N НТІ-9 "Журнал обліку науково-аналітичних робіт".

     1.2. Інструкцію про порядок використання і застосування типових форм первинного обліку науково-інформаційної діяльності.
 

     2. Ввести в дію з 1 січня 1999 року зазначені форми та Інструкцію про порядок їх використання та застосування.

     3. Держкомстату України довести вищезазначені документи до міністерств із метою забезпечення ними підпорядкованих підприємств та організацій.
 
В.О.Голови Державного комітету 
 статистики України                                    В.А.Головко 
Перший заступник 
 Міністра Міннауки України                             Ю.П.Доценко 

Затверджено
Наказ Державного комітету
статистики України та
Міністерства України у
справах науки і технологій
07.08.98 N 272/219
 

Інструкція
про порядок використання і застосування типових форм
первинного обліку науково-інформаційної діяльності
 

1. Загальні положення
 

     1.1. Інструкція про порядок використання і застосування типових форм первинного обліку науково-інформаційної діяльності затверджена наказом Держкомстату та Міннауки України від 07.08.98 N 272/219. Розроблена на підставі узагальнення досвіду роботи органів науково-технічної інформації (далі - НТІ), науково-технічних бібліотек (далі - НТБ), служб науково-технічної інформації підприємств, організацій різних форм власності, надалі - організації, які мають довідково-інформаційний фонд (далі - ДІФ) та займаються науково-інформаційною діяльністю.

     1.2. Типові форми первинного обліку науково-інформаційної діяльності, затверджені наказом Держкомстату та Міннауки України від 07.08.98 N 272/219, призначені для використання в органах НТІ, НТБ, організаціях, які займаються науково-інформаційною діяльністю згідно з Законом України "Про науково-технічну інформацію" ( 3322-12 ).

     1.3. Типові форми первинного обліку науково-інформаційної діяльності використовуються для забезпечення єдиної методології організації обліку показників науково-інформаційної діяльності, вірогідності та зіставлення відомостей у цьому напрямку в органах НТІ, НТБ і організаціях різних форм власності та господарювання.

     1.4. В інструкції затверджено Перелік показників науково-інформаційної діяльності, що підлягають обов'язковому обліку (далі - Перелік показників) в органах НТІ, НТБ, організаціях, які займаються науково-інформаційною діяльністю або мають у своїй роботі цей напрямок діяльності (додаток).

     1.5. Типові форми первинного обліку науково-інформаційної діяльності є додатковими до існуючих первинних облікових форм бібліотечної документації, які використовують органи НТІ, НТБ, організації.
 

2. Основні визначення термінів
 

     База даних - сукупність взаємопов'язаних даних, організованих згідно зі схемою бази даних так, щоб з ними міг працювати користувач.

     Брошура - книжкове видання обсягом понад 4, але не більше 48 сторінок.

     Бібліографічний опис - сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину чи групу документів, наведених за певними правилами, необхідних і достатніх для загальної характеристики й ідентифікації документа.

     Бібліографічна довідка - довідка, яка вміщує добірку (список) бібліографічних описів, відповідно до зробленого запиту.

     Видання - документ, призначений для розповсюдження вміщеної в ньому інформації, підданий редакційно-видавничій обробці, одержаний друком або тисненням, поліграфічно самостійно оформлений, з вихідними даними.

     Видача копій та оригіналів - кількісний показник усіх видів документів (книг, періодичних і продовжуваних видань, спецвидів та ін.) або їхніх копій, доведених до споживачів різними формами (видами) бібліотечного та інформаційного обслуговування за певний період.

     Депозитарний фонд - бібліотечний фонд, що підлягає постійному зберіганню в бібліотеках-депозитаріях.

     Депонування - форма збору та розповсюдження наукових робіт, яка передбачає зберігання рукописів у бібліотеці чи інформаційному органі, сповіщання читачів про прийняття рукописів на зберігання і надсилання їх копій за вимогою.

     Довідково-інформаційний фонд (ДІФ) - сукупність упорядкованих первинних документів і довідково-пошукового апарату, призначених для задоволення інформаційних потреб.

     Довідково-пошуковий апарат (ДПА) - сукупність упорядкованих вторинних документів, створюваних для пошуку першоджерел.

     Звіт науково-технічної документації з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт - науково-технічний документ, який вміщує систематизовані дані про науково-дослідну роботу й описує або процес, або результати науково-технічного досліду, або становище науково-технічної проблеми.

     Інформаційна послуга - здійснення певного технологічного процесу науково-інформаційної діяльності й доведення отриманого кінцевого результату до споживачів задля задоволення їхніх інформаційних потреб.

     Інформобслуговування - галузь професійної інформаційної діяльності, спрямованої на задоволення різноманітних інформаційних потреб.

     Інформобслуговування в режимі "Запит-відповідь" - спосіб організації довідково-інформаційної роботи, при якому на кожний інформаційний запит оперативно готується й видається разова відповідь.

     Книга - книжкове видання обсягом понад 48 сторінок.

     Конструкторська документація - сукупність графічних та текстових документів, де зазначені склад та побудова виробів і вміщені всі потрібні відомості для їх розробки, виготовлення, контролю, приймання, експлуатації та ремонту.

     Користувач - особа, яка користується інформаційними послугами для одержання інформації чи рішення певних завдань.

     Міжбібліотечний абонемент (МБА) - бібліотечний абонемент, заснований на взаємному використанні фондів бібліотек країни згідно з установленими правилами.

     Науково-інформаційна діяльність - сукупність дій, спрямованих на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави у науково-технічній інформації, що полягає в її збиранні, аналітично-систематичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку й поширенні.

     Носій магнітного запису - фізичне тіло, в якому інформація записується (зберігається) через зміну його магнітного стану.

     Мікроносій - репрографічна копія у вигляді мікрофільму або мікрофіши, що містить одне або кілька мікрозображень документа на рулонній або форматній плівці, читання яких можливе тільки за допомогою оптичних приладів.

     Патентна документація - сукупність документів (витягів із них), які містять відомості про результати науково-технічних і проектно-конструкторських розробок, заявлених або визнаних відкриттями, винаходами, промисловими зразками, про патентовласників, власників дипломів про відкриття та посвідчень про реєстрацію промислових зразків, корисних моделей і товарних знаків.

     Періодичне видання - серійне видання, що виходить через визначені проміжки часу з постійним для кожного року числом номерів (випусків), без повторів у змісті, однотипно оформленими, нумерованими і/або датованими випусками, під одним і тим же заголовком.

     Промисловий каталог - каталог, що вміщує систематизований перелік промислової продукції.

     Тематична довідка - бібліографічна довідка, яка містить бібліографічну інформацію за певною темою.

     Фактографічна довідка - невиданий вторинний інформаційний документ, в якому на основі пошуку, відбору, оцінки, аналізу та узагальнення фактографічної інформації наведені відомості, що характеризують стан окремого питання (проблеми) в галузі науки, техніки та виробництва в країні й за кордоном.

     Фактографічні дані - дані, що характеризують який-небудь факт чи подію. Такі дані подаються в структурованому вигляді; над ними можна виконувати різноманітні допустимі операції.
 

3. Використання типових форм первинного обліку
науково-інформаційної діяльності
 

     3.1. У типових формах первинного обліку науково-інформаційної діяльності для обліку показників згідно з Переліком показників передбачено обов'язкові для заповнення графи, які визначені підсумковим результатом.

     3.2. Типові форми первинного обліку містять ширше коло показників, які дозволяють контролювати в організації терміни виконання робіт, основні етапи проведення тощо.

     3.3. Типові форми первинного обліку можна доповнити додатковими графами в тому разі, коли потрібно відобразити специфічні особливості науково-інформаційної діяльності, але без зміни граф, які є обов'язковими для обліку визначених у Переліку показників.

     3.4. Типові форми первинного обліку залежно від загальної постановки обліку в органах НТІ, НТБ, організаціях можна вести в журнальному вигляді, картковому або у вигляді ведення окремих файлів у системі автоматизованого обліку з роздрукуванням, при потребі, облікових форм, підсумкових даних.

     3.5. Кількість типових форм первинного обліку в органі НТІ, НТБ, організації визначається залежно від напрямків науково-інформаційної діяльності, які присутні в кожному з них.

     3.6. Типові форми первинного обліку ведуться згідно з відповідним поясненням, які наведені в інструкції нижче.
 

4. Види форм обліку і порядок їх заповнення
 

4.1. Журнал зведеного обліку показників
довідково-інформаційного фонду
 

(Типова форма N НТІ-1)
 

     4.1.1. Застосовується для зведеного обліку всіх документів, які надійшли в ДІФ органів НТІ, НТБ, організацій за визначений період. До складу ДІФ зараховуються всі види опублікованих і неопублікованих документів на всіх видах носіїв.

     Рекомендуються такі підрозділи формування ДІФ:

     книги й брошури;

     періодичні видання;

     патентна документація;

     нормативно-технічна документація;

     промислові каталоги; конструкторська документація;

     звітна науково-технічна документація з науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

     депоновані рукописи;

     переклади науково-технічної документації.

     4.1.2. Типова форма ведеться працівником, відповідальним за формування ДІФ в організації. Дані про надходження беруться з різних форм щоденного чи періодичного обліку, що існують в організації (книги сумарного обліку, інвентарної книги, реєстраційних картотек, актів про надходження і вибуття та інших), які обов'язково ведуться для сумарного обліку фонду за видами наявних документів або документів, що надходять у ДІФ.

     4.1.3. Типова форма заповнюється в міру потреби залежно від обсягів документів, які надійшли та сумуються за рік.

     4.1.4. Зміст граф форми такий:
 
Числове значення                         Зміст 
      графи 
       01         відображення періодів   обліку   надходження  та 
                  вибуття ДІФ і  наявності  документів  у  ДІФ  за 
                  певний період, а саме: 
                  обсяг наявного фонду станом на 1 січня поточного 
                  року; 
                  обсяг фонду, що надійшов за певний період; 
                  обсяг фонду, що вибув за певний період; 
                  обсяг фонду, що надійшов за рік; 
                  обсяг фонду,  що  вибув  за рік,  у тому числі з 
                  якої причини; 
                  обсяг наявного   фонду   станом   на   1   січня 
                  наступного року 
     02-04        дані про документальний ДІФ за певний період  на 
                  носіях різних видів 
     05-25        дані  про  документи за видами,  що  зазначені у 
                  формі 
     26-28        дані про документи інших видів,  що не зазначені 
                  у  формі,  але  наявні  у  фонді  та  потребують 
                  окремого обліку. Якщо видів декілька, то можливо 
                  введення граф 26а - 28а,  26б -  28б  і  т.д.  з 
                  відповідними їхніми назвами (наприклад,  видання 
                  органів НТІ, переклади і т.д.) 
     29-31        дані про  документи,  що  взяті на баланс органу 
                  НТІ,  НТБ,  організації (із загальної  кількості 
                  документального ДІФ) 
     32-34        дані про документи на носіях  магнітного  запису 
                  (із загальної кількості документального ДІФ) 
     35-37        дані про документи на мікроносіях (із  загальної 
                  кількості документального ДІФ) 
     38-46        дані  про документи за видами фондів: основного, 
                  депозитарного, обмінного 
     47-52        дані про  довідково-пошуковий апарат  за  видами 
                  носіїв 
    53, 54        дані про придбані або власні бази даних 

     4.1.5. Органи НТІ, НТБ, організації можуть вести облік надходження і вибуття також за спецвидами науково-технічної літератури та документації окремо залежно від організаційно-методичної постановки роботи з фондом.

     4.1.6. Підсумовуються дані за графами 02-54 за поточний рік.
 

4.2. Паспорт бази даних
 

(Типова форма N НТІ-2)
 

     4.2.1. Застосовується для обліку баз даних (далі - БД) загального користування, які створено чи придбано органом НТІ, НТБ або організацією.

     4.2.2. Паспорт на кожну БД ведеться працівником, який експлуатує придбану БД або відповідає за БД власної генерації.

     4.2.3. Паспорт заповнюється: на лицьовому боці під час купівлі та оприбуткування придбаної БД в організації або при закінченні формування й передачі в експлуатацію БД власної генерації; зворотний бік - в міру поновлення БД.

     4.2.4. На лицьовому боці паспорта розміщуються постійні дані про БД в полях, зміст яких такий:
 
Числове значення                        Зміст 
      поля 
      01          повна назва БД      02          повна назва організації,  що розробила БД, та її 
                  повна адреса,  також позначення БД "власна"або 
                  "придбана"      03          прізвище особи  (групи   осіб),   яка   здійснює 
                  координацію  всіх робіт у процесі функціонування 
                  БД, та телефон для довідок і спілкування      04          скорочений стислий  зміст  БД  (перелік основних 
                  показників,  що обробляються в БД, їх кількість, 
                  галузі,  в  яких  БД  застосовується,  тематична 
                  спрямованість тощо)      05          тип БД  залежно  від  того,  який  обсяг одиниці 
                  інформації  позначають  у  БД   (повний   текст, 
                  бібліографічний опис або фактографічні дані)      06          загальний обсяг вільного простору  на  жорсткому 
                  диску  в  Мегабайтах,  який  займає БД на момент 
                  первинної  паспортизації,  а   також   кількість 
                  записів на цей момент      07          число, місяць, рік, з якого функціонує БД      08          період, за який подано дані в БД      09          найменування  використовуваної системи керування 
                  БД (далі - СКБД) з версією чи без неї      10          першоджерела, на основі яких створено БД      11          характерна для даної БД періодичність  оновлення 
                  (щодобова, тижнева, місячна і т.д.)      12          засоби передачі,   за   допомогою   яких   можна 
                  отримати  інформацію   в   БД   (наприклад,   на 
                  паперових носіях, телефонний, електронною поштою 
                  тощо)      13          назва тих  категорій  доступу до інформації,  що 
                  характерні  для  БД  (наприклад,  конфіденційна, 
                  відкрита, для службового використання)      14          орієнтовний тип засобів, за допомогою яких можна 
                  експлуатувати БД      15          назви друкованих   аналогів   БД    (довідників, 
                  каталогів,  реферативних  журналів тощо),  тобто 
                  тих, що видаються на основі інформації БД      16          реквізити, за якими можна отримати інформацію БД 
                  будь-яким способом передачі даних      17          мови, якими подано документи в базі даних      18          види  послуг,  що  надає власник БД  (наприклад, 
                  разовий пошук, тиражування тощо)      19          кількість користувачів,  які були  зареєстровані 
                  за  рік  відповідно  до  існуючої форми обліку в 
                  органі НТІ, НТБ, організації 

     4.2.5. Зміст граф звороту паспорта, де розміщують поточні відомості про БД, такий:
 
Числове значення                      Зміст 
      графи 

     01-02 назва БД, розробник та його адреса

      03 тематична спрямованість записів до цих БД, що побудовані за тематичними ознаками

      04 вид інформації, яка внесена в БД: зміни або поповнення

      05 період від попереднього до наступного запису

      06 обсяг на момент первинної паспортизації

      07 обсяг інформації в Мегабайтах

      08 організаційні зміни, що відбуваються в процесі експлуатації БД (наприклад, зміни в програмному забезпеченні, у терміні оновлення тощо)
 

     4.2.6. Підсумовуються дані за графами 06, 07 за поточний рік.
 

4.3. Картка користувача органу НТІ, НТБ, організації
 

(Типова форма НТІ-3)
 

     4.3.1. Застосовується для обліку кількості підприємств, організацій різних форм власності, що звернулися до органу НТІ, НТБ, організації за будь-яким видом інформаційних послуг.

     4.3.2. Типова форма ведеться працівником, який відповідає за взаємодію і зв'язок з користувачами науково-технічної інформації.

     4.3.3. Типова форма заповнюється: лицьовий бік - при першому звертанні для задоволення інформаційної потреби; зворотний - у міру надання послуг користувачеві.

     4.3.4. На лицьовому боці типової форми записуються: найменування організації, поштова адреса та банківські реквізити.

     4.3.5. Зміст граф звороту форми такий:
 
Числове значення                        Зміст 
      графи 
       01         види обслуговування,   які  надаються  в  даному 
                  органі   НТІ,   НТБ,   організації,   наприклад, 
                  інформобслуговування в режимі "Запит-відповідь", 
                  обслуговування за  міжбібліотечним  абонементом, 
                  заходи щодо поширення досягнень науки й техніки, 
                  виробничого досвіду та ін. 
       02         одиниця виміру 
     03-14        кількість наданих послуг за місяць  в  одиницях, 
                  які  прийняті  для  обліку кожного виду послуг у 
                  даному органі НТІ, НТБ, організації 
       15         кількість наданих послуг за рік 
       16         вартість обслуговування кожним видом послуги  за 
                  рік,  якщо такий облік прийнятий в даному органі 
                  НТІ, НТБ, організації 

     4.3.6. Підсумовуються дані за графою 16.
 

4.4. Журнал обліку робіт, що виконуються в режимі
"Запит-відповідь"
 

(Типова форма НТІ-4)
 

     4.4.1. Застосовується для обліку всіх типів запитів, що надійшли в орган НТІ, НТБ, організацію в будь-якому вигляді (телефоно- або телетайпограми, листів, за допомогою електронного зв'язку, а також усно при відвідуванні).

     4.4.2. Типові форми ведуться працівниками, які відповідають за виконання конкретних видів запитів.

     4.4.3. Типова форма заповнюється в міру надходження запитів і їх виконання: графи 01-05 заповнюються при реєстрації запиту, 06-11 - після виконання запиту.

     4.4.4. Зміст граф форми такий:
 
Числове значення                       Зміст 
      графи 
     01-02        порядковий номер та дата запису 
       03         замовник запиту  -  найменування   підприємства, 
                  організації  або  прізвище  фізичної особи,  які 
                  звернулися із запитами 
       04         стислий зміст  (тема) запиту або назва документа 
                  при запиті на копію 
       05         код запиту: 
                  інформаційний (тематична,         фактографічна, 
                  бібліографічна та інша довідка) - І 
                  документальний (запит   на   копію   конкретного 
                  документа ДІФ) - Д 
       06         кількість відповідей у разі  надходження  запиту 
                  інформаційного характеру (категорії)

     07-10 кількісні показники відповідей на запити, які виконані органом НТІ, НТБ, організацією: примірників; аркушевідбитків - при видачі інформації на паперовому носії; кБ - при видачі інформації в електронному вигляді; кадрів - при видачі інформації на мікроносіях 11 форма відповіді, дата її відправки та вихідний номер листа
 

     4.4.5. Обов'язковими для заповнення є графи 05, 06, 07, 08, 09, 10.

     4.4.6. Підсумовуються дані за графами 06, 07 за поточний рік за категоріями І/Д.
 
 4.5. Журнал зведеного обліку показників довідково-інформаційного 
                 та бібліотечного обслуговування 

(Типова форма N НТІ-5)
 

     4.5.1. Застосовується для обліку абонентів органів НТІ, НТБ, організації, відвідувань ними ДІФів, видачі документів ДІФу та їхніх копій за різними видами та режимами обслуговування.

     4.5.2. Типова форма за всіма видами обслуговування ведеться працівником, який відповідає за довідково-інформаційне та бібліотечне обслуговування, або заповнюється на основі відомостей, що надаються у цій же формі фахівцями, відповідальними за окремі види обслуговування.

     4.5.3. Типова форма заповнюється в міру обробки первинних облікових документів, які визначені в даному органі НТІ, НТБ, організації.

     4.5.4. Зміст граф форми такий:
 
Числове значення                       Зміст 
      графи 
       01         порядковий номер 
       02         дата запису  фактичних   даних   за   конкретним 
                  режимом   або  підсумок  окремих  показників  за 
                  певний період в залежності  від  обсягів  роботи 
                  (день, тиждень, декада тощо) 
       03         форма обслуговування,     згідно     з      якою 
                  здійснювалася видача документів ДІФу, наприклад, 
                  бібліотечне  обслуговування,  день   інформації, 
                  науково-технічний семінар,  "запит-відповідь"та 
                  ін. 
       04         режим обслуговування:      ручний     "Р"чи 
                  автоматизований "А" 
       05         кількість абонентів  згідно  із  зареєстрованими 
                  формулярами читачів 
       06         кількість відвідувань   згідно   з  контрольними 
                  листами, які заповнюються читачем у читальному 
                  залі 
     07-17        загальна кількість  виданих  документів  ДІФ  та 
                  їхніх  копій  за  видами.  Кількість цих граф та 
                  їхній  зміст  у   кожному   органі   НТІ,   НТБ, 
                  організації   можна   запроваджувати   згідно  з 
                  існуючими методичними документами 

     4.5.5. Підсумовуються дані за графами 05, 06, 17 за поточний рік.
 

4.6. Журнал обліку обслуговування за міжбібліотечним
абонементом
 

(Типова форма N НТІ-6)
 

     4.6.1. Застосовується для обліку кількості абонентів міжбібліотечного абонементу (далі - МБА) органів НТІ, НТБ, організації, кількості документів, що запитані та видані по МБА даним органом НТІ, НТБ, організацією, а також документів, що були запитані та одержані з інших органів НТІ, НТБ, організацій.

     4.6.2. Типова форма ведеться працівником, який відповідає в органі НТІ, НТБ, організації за МБА.

     4.6.3. Типова форма заповнюється в міру завершення технологічних етапів проходження бланків-замовлень, як відправлених, так і одержаних.

     4.6.4. Зміст граф форми такий:
 
Числове значення                       Зміст 
      графи 
     01-02        порядковий номер та дата запису 
       03         дані про абонента МБА: його номер і назва органу 
                  НТІ, НТБ, організації 
       04         кількість документів,  що були запитані у даному 
                  органі НТІ, НТБ, організації

     05-06 кількість документів, відправлених за запитами абонентів МБА, у т.ч. у вигляді копій 07 кількість запитів, що були перенаправлені в інші органи НТІ, НТБ, організації через відсутність документів у даному органі НТІ 08 кількість документів, що були запитані в інших органах НТІ, НТБ, організаціях для забезпечення фахівців 09 кількість документів, що були отримані з інших органів НТІ, НТБ, організацій із запитами фахівців, які обслуговуються органом НТІ, НТБ, організацією
 

     4.6.5. Підсумовуються дані за графами 03, 05, 09 за поточний рік.
 

4.7. Журнал обліку заходів щодо поширення досягнень
науки й техніки, виробничого досвіду
 

(Типова форма N НТІ-7)
 

     4.7.1. Застосовується для обліку науково-технічних заходів як виду науково-інформаційної діяльності щодо поширення досягнень науки й техніки, виробничого досвіду, їх впровадження, а також щодо підвищення рівня знань науковців і фахівців різних галузей економіки.

     4.7.2. Типова форма ведеться працівником, відповідальним за організацію заходів.

     4.7.3. Графи 01, 02, 03 заповнюються при плануванні проведення заходу, інші - після його завершення.

     4.7.4. Зміст граф форми такий:
 
Числове значення                        Зміст 
      графи 
      01-02       порядковий номер та дата запису 
       03         найменування теми або назва заходу 
       04         код заходу,   що   визначається   відповідно  до 
                  рекомендацій: 
                  конференція (К)  - науковий,  науково-технічний, 
                  науково-інформаційний захід,  що організується з 
                  метою   обговорення   проблем  з  питань  науки, 
                  техніки,  виробництва  та  з  метою   вироблення 
                  рекомендацій для їх розв'язання; 
                  семінар (С)         -         науково-технічний, 
                  виробничо-технічний, учбово-методичний захід, що 
                  організовується  з  метою  вивчення,  обміну  та 
                  поширення    науково-технічних    досягнень    і 
                  передового досвіду або підвищення  рівня  знань, 
                  професійної кваліфікації; 
                  нарада (Н)   -   науковий,    науково-технічний, 
                  виробничо-технічний  захід, що організовується з 
                  метою обговорення конкретних наукових, технічних 
                  або  виробничих  досягнень  та вироблення певних 
                  рішень з їх широкого впровадження; 
                  школа передового   досвіду   (Ш)  -  захід  щодо 
                  поширення  досвіду  окремих  фахівців  та  цілих 
                  колективів  з використання резервів виробництва, 
                  передових  засобів  праці,  методів   реалізації 
                  завдань з метою підвищення продуктивності праці, 
                  рентабельності виробництва, нових форм і методів 
                  організації виробництва і праці; 
                  науково-технічна виставка  (В)  -  організований 
                  показ  предметів,  явищ  та ідей з використанням 
                  мистецтва експонування; 
                  презентація (П)    -    офіційне   представлення 
                  підприємства,    організації,    фонду,     виду 
                  діяльності   тощо   громадськості,  зацікавленим 
                  споживачам з метою  ознайомлення  з  діяльністю, 
                  видами  товарів,  що  вироблюються,  послуг  або 
                  реклами; 
                  обліковуються інші  заходи  (І),  що  не вказані 
                  вище (можуть  бути  наукові  сесії,  курси,  дні 
                  інформації, лекції, консультації тощо) 
       05         місто або  інший  населений пункт,  де проведено 
                  захід 
       06         всі юридичні   особи   -   організатори   заходу 
                  (відповідальна організація записується першою)      07-08       дата проведення та кількість учасників 

     4.7.5. Підсумовуються дані за графами 03, 08 за поточний рік.
 

4.8. Журнал обліку видань
 

(Типова форма N НТІ-8)
 

     4.8.1. Застосовується для обліку матеріалів, що видаються органом НТІ, НТБ, організацією. Обліковуються як видання на замовлення, так і власні видання організації, що оприлюднюються й поширюються будь-яким засобом або депонуються.

     4.8.2. Типова форма ведеться редактором або іншим працівником, який відповідає за організацію випуску видань.

     4.8.3. Типова форма обліку заповнюється в міру надходження затверджених до друку матеріалів на виготовлення.

     4.8.4. Зміст граф форми такий:
 
Числове значення                       Зміст 
      графи 
      01-02       порядковий номер та дата запису 
       03         повна назва видання 
       04         вид видання:    інформаційне,    бібліографічне, 
                  реферативне, оглядове 
       05         код видання згідно з визначенням: 
                  інформаційне (І)  -  видання систематизованих чи 
                  узагальнених відомостей  відносно  опублікованих 
                  чи неопублікованих даних з першоджерел, випущене 
                  друком     організаціями,     що      здійснюють 
                  науково-інформаційну    діяльність    (у    т.ч. 
                  інформаційні   листи   й   адресно-фактографічні 
                  довідники); 
                  бібліографічне (Б)   -   видання   упорядкованої 
                  сукупності бібліографічних записів; 
                  реферативне (Р)     -     видання     сукупності 
                  бібліографічних записів, включно з рефератами; 
                  оглядове (О)  -  видання  публікації  одного  чи 
                  декількох  оглядів,  які  відображають  підсумки 
                  аналізу  та  узагальнення  відомостей  з  різних 
                  джерел; 
                  дайджест (Д)  -  видання  публікації  у  вигляді 
                  добірки    витягів    із   конкретного   тексту, 
                  відібраних і згрупованих таким чином,  щоб  дати 
                  про   нього   загальне   уявлення,   чи  добірки 
                  найцікавіших матеріалів      06-07       обсяг та тираж видання 
       08         носій видання: паперовий або електронний (у разі 
                  видання  на  дискеті  або  розповсюдження  через 
                  електронні мережі) 
       09         організація й орган,  до якого передано  видання 
                  на депонування (якщо видання депонується) 
       10         дата передання видання замовнику 

     4.8.5. Підсумовуються дані за графами 03, 06, 07 за поточний рік. Після підсумку загальної кількості видань у графі 03 вказують у т.ч. кількість видань, які підготовлені для органів державного управління й місцевого самоврядування.
 

4.9. Журнал обліку науково-аналітичних робіт
 

(Типова форма N НТІ-9)
 

     4.9.1. Застосовується для обліку наукових робіт в галузі науково-технічної інформації, а також аналітичних робіт (неопублікованих матеріалів), що виконуються в ході інформаційного забезпечення співробітниками органу НТІ, НТБ, організації замовників, у т.ч. за запитами органів державного управління й місцевого самоврядування.

     4.9.2. Типова форма ведеться виконавцем робіт або працівником, який відповідає за цей напрямок діяльності органу НТІ, НТБ, організації.

     4.9.3. Графи 01, 02, 03, 08 заповнюються до початку роботи над темою, тобто при підписанні договору на виконання наукових, аналітичних робіт, надходженні замовлення або згідно з планом робіт організації; інші - після завершення роботи над темою.

     4.9.4. Зміст граф форми такий:
 
Числове значення                      Зміст 
      графи 
      01-02       порядковий номер та дата запису 
       03         повна назва організації,  що замовила тему,  або 
                  прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи та її 
                  адреса 
       04         найменування теми 
       05         вид аналітичної   роботи,   наприклад:   огляди, 
                  аналітичні довідки,  інформаційні  повідомлення, 
                  тематичні добірки тощо 
       06         категорія організації, рекомендується відзначати 
                  за  категорією  -  юридичні,  фізичні  особи або 
                  керівництво (Ю, Ф, К відповідно) 
       07         тираж аналітичних   робіт,   у  тому  числі  для 
                  керівництва      08-09       дати початку та здачі роботи 
       10         результат визначається    згідно     з     актом 
                  здачі-приймання   роботи.  Якщо  наукова  робота 
                  зареєстрована  згідно   з   порядком   державної 
                  реєстрації     науково-дослідних     робіт     і 
                  дослідно-конструкторських робіт  ( z0401-98 )  - 
                  вказується шифр і дата державної реєстрації 

     4.9.5. Підсумовуються дані за графою 04 за поточний рік, у т.ч. вказується кількість робіт, які підготовлені для органів державного управління й місцевого самоврядування.
 

Додаток
до п.1.4 Інструкції про порядок
використання і застосування
типових форм первинного обліку
науково-інформаційної
діяльності
 

Перелік
показників науково-інформаційної діяльності,
що підлягають обов'язковому обліку
 
——————————————————————————————————————————————————————————————————| N |           Найменування показника          | Одиниця виміру ||———+———————————————————————————————————————————+————————————————|| 1 |                      2                    |        3       ||————————————————————————————————————————————————————————————————||            I. Довідково-інформаційний фонд                     ||————————————————————————————————————————————————————————————————|| 1 |Кількість документів, наявних у довідково- | назва          ||   |інформаційному фонді                       | примірник      ||   |з них:                                     |                || 2 |на мікроносіях                             | назва          || 3 |на носіях магнітного запису                | назва          || 4 |Кількість баз даних, що експлуатуються     | назва          ||   |                                           | запис          ||   |                                           | Мегабайт       || 5 |Кількість описів документів, наявних у     | опис           ||   |довідково-пошуковому апараті (без обліку   | документа      ||   |баз даних)                                 |                || 6 |Кількість  документів, що надійшли в       | назва          ||   |довідково-інформаційний фонд               | примірник      ||   |з них:                                     |                || 7 |на мікроносіях                             | назва          || 8 |на носіях магнітного запису                | назва          || 9 |Кількість баз даних, що надійшли в         | назва          ||   |довідково-інформаційний фонд або           | запис          ||   |поповнились                                | Мегабайт       ||10 |Кількість описів документів, що введені в  | опис           ||   |довідково-пошуковий апарат (без обліку баз | документа      ||   |даних)                                     |                ||11 |Кількість документів, що вибули з          | назва          ||   |довідково-інформаційного фонду             | примірник      ||   |з них:                                     |                ||12 |на мікроносіях                             | назва          ||13 |на носіях магнітного запису                | назва          ||14 |Кількість баз даних, що вибули з довідково-| назва          ||   |інформаційного фонду                       | запис          ||   |                                           | Мегабайт       ||15 |Кількість описів документів, що виведені з | опис           ||   |довідково-пошукового апарату               | документа      ||————————————————————————————————————————————————————————————————||    II. Довідково-інформаційне та бібліотечне обслуговування    ||————————————————————————————————————————————————————————————————||16 |Кількість підприємств, організацій, що обс-|                ||   |луговуються органом НТІ, НТБ, організаціями| одиниця        ||17 |Кількість абонентів НТБ або ДІФ            | абонент        ||18 |Кількість відвідувань НТБ або ДІФ          | відвідування   ||19 |Кількість запитів (без запитів на копії),  |                ||   |що виконані органом НТІ                    | запит          ||   |з них:                                     |                ||20 |в автоматизованому режимі                  | -"-            ||21 |Кількість запитів на копії документів ДІФ  | запит          ||   |з них:                                     |                ||22 |в автоматизованому режимі                  | -"-            ||23 |Кількість документів ДІФ, що видані        | примірник      ||   |користувачам                               |                ||24 |Кількість абонентів МБА                    | абонент        ||25 |Кількість документів, наданих за МБА       | примірник      ||   |абонентам інших органів                    |                ||26 |Кількість документів, отриманих за МБА з   | примірник      ||   |інших органів                              |                ||27 |Кількість проведених заходів щодо поширення|                ||   |досягнень науки й техніки, виробничого     |                ||   |досвіду                                    | захід          ||28 |Кількість учасників заходів щодо поширення |                ||   |досягнень науки й техніки, виробничого     |                ||   |досвіду                                    | учасник        ||————————————————————————————————————————————————————————————————||                 III. Науково-аналітичні роботи                 ||————————————————————————————————————————————————————————————————||29 |Кількість власних видань органу НТІ, НТБ,  | назва          ||   |організації                                | примірник      ||   |з них:                                     |                ||30 |на паперовому носії                        | -"-            ||31 |в електронному вигляді                     | -"-            ||32 |для органів державного управління й        | -"-            ||   |місцевого самоврядування                   |                ||33 |Обсяг власних видань НТІ, НТБ, організації | аркуш обліково-||   |                                           | видавничий     ||34 |Кількість науково-аналітичних робіт, що    |                ||   |виконані органом НТІ, НТБ, організаціями й | назва          ||   |прийняті замовником                        |                ||   |з них:                                     |                ||35 |для органів державного управління й        | -"-            ||   |місцевого самоврядування                   |                |—————————————————————————————————————————————————————————————————— 
_____________________________              Затверджено 
  підприємство, організація         Наказ Держкомстату та Міннауки 
                                    України 07.08.98 N 272/219_____________________________ 
         підрозділ                  Типова форма N НТІ-1 
Ідентифікаційний код ————————       Код за ДКУД ——————————————————за ЄДРПОУ            ————————                   —————————————————— 

Журнал зведеного обліку показників
довідково-інформаційного фонду
 
———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————|Рух довідково- |                                                                       Документальний довідково-інформаційний фонд                                                                 |Довідково-пошуковий апарат|Бази  ||інформаційного |———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————+——————————————————————————|даних ||фонду          |Всього ви- |                               У тому числі за видами                                          |У тому     |У тому числі за носіями|       У тому числі за фондами     |Всього  |у тому  |у тому  |      ||               |дань та    |———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————|числі      |———————————————————————+———————————————————————————————————|        |числі на|числі на|      ||               |документів |Книги,     |Періодичні |Патентна   |Норматив-  |Промислові |Конструк-  |Звіти з    |Інші види  |взято на   |На носіях  |На мікроно-|Основний   |Депози-    |Обмінний   |        |мікроно-|носіях  |      ||               |           |брошури    |видання    |докумен-   |но-техніч- |каталоги   |торська    |науково-   |документів |баланс     |магнітного |сіях       |           |тарний     |           |        |сіях    |магніт- |      ||               |           |           |           |тація      |на доку-   |           |докумен-   |досл. та   |           |           |запису     |           |           |           |           |        |        |ного    |      ||               |           |           |           |           |ментація   |           |тація      |дослідно-  |           |           |           |           |           |           |           |        |        |запису  |      ||               |           |           |           |           |           |           |           |констр.    |           |           |           |           |           |           |           |        |        |        |      ||               |           |           |           |           |           |           |           |робіт      |           |           |           |           |           |           |           |        |        |        |      ||———————————————+———————————+———————————+———————————+———————————+———————————+———————————+———————————+———————————+———————————+———————————+———————————+———————————+———————————+———————————+———————————+————————+————————+————————+——————||               |н |при-|на |н |при-|на |н |при-|на |н |при-|на |н |при-|на |н |при-|на |н |при-|на |н |при-|на |н |при-|на |н |при-|на |н |при-|на |н |при-|на |н |при-|на |н |при-|на |н |при-|на |при-|на |при-|на |при-|на |н |на ||               |а |мір-|су-|а |мір-|су-|а |мір-|су-|а |мір-|су-|а |мір-|су-|а |мір-|су-|а |мір-|су-|а |мір-|су-|а |мір-|су-|а |мір-|су-|а |мір-|су-|а |мір-|су-|а |мір-|су-|а |мір-|су-|а |мір-|су-|мір-|су-|мір-|су-|мір-|су-|а |су-||               |з |ни- |му |з |ни- |му |з |ни- |му |з |ни- |му |з |ни- |му |з |ни- |му |з |ни- |му |з |ни- |му |з |ни- |му |з |ни- |му |з |ни- |му |з |ни- |му |з |ни- |му |з |ни- |му |з |ни- |му |ни- |му |ни- |му |ни- |му |з |му ||               |в |ків |   |в |ків |   |в |ків |   |в |ків |   |в |ків |   |в |ків |   |в |ків |   |в |ків |   |в |ків |   |в |ків |   |в |ків |   |в |ків |   |в |ків |   |в |ків |   |в |ків |   |ків |   |ків |   |ків |   |в |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||      01       |02| 03 |04 |05| 06 |07 |08| 09 |10 |11| 12 |13 |14| 15 |16 |17| 18 |19 |20| 21 |22 |23| 24 |25 |26| 27 |28 |29| 30 |31 |32| 33 |34 |35| 36 |37 |38| 39 |40 |41| 42 |43 |44| 45 |46 | 47 |48 | 49 |50 | 51 |52 |53|54 ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||Всього у фонді |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||на 01.01.19__  |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||поточного року |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||Надійшло за    |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||період ________|  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||поточного року |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||Вибуло за      |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||період ________|  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||поточного року |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||       .       |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||       .       |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||       .       |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||       .       |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||       .       |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||       .       |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||       .       |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||       .       |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||       .       |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||       .       |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||       .       |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||Надійшло всього|  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||за ________ рік|  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||Вибуло всього  |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||за ________ рік|  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||З якої причини:|  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||- списано      |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||- переведено до|  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||інших фондів   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||- передано ____|  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||———————————————+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+——+————+———+————+———+————+———+————+———+——+———||Всього на      |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||01.01.19__ р.  |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   ||наступного року|  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |  |    |   |    |   |    |   |    |   |  |   |——————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————— 
Viewing all 1373 articles
Browse latest View live