Типы файлов:
Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу (СИБИД)
Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею
від 27 січня 2010 р. N 55
Київ
українського алфавіту латиницею
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО |
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 січня 2010 р. N 55
транслітерації українського алфавіту латиницею
назв здійснюється шляхом відтворення кожної літери
латиницею.
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 січня 2010 р. N 55
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
від 31 березня 1995 р. N 231 ( 231-95-п )
і від 27 листопада 1998 р. N 1873 ( 1873-98-п )
------------------------------------------------------------------|"А а - A a | |Н н - N n | ||-------------+----------------+---------------+-----------------||Б б - B b | |О о - O o | ||-------------+----------------+---------------+-----------------||В в - V v | |П п - P p | ||-------------+----------------+---------------+-----------------||Г г - H h | |Р р - R r | ||-------------+----------------+---------------+-----------------||Ґ ґ - G g | |C c - S s | ||-------------+----------------+---------------+-----------------||Д д - D d | |Т т - T t | ||-------------+----------------+---------------+-----------------||Е е - E e | |У у - U u | ||-------------+----------------+---------------+-----------------||Є є - Ye |на початку слова|Ф ф - F f | || ie |в інших позиціях| | ||-------------+----------------+---------------+-----------------||Ж ж - Zh zh | |Х х - Kh kh | ||-------------+----------------+---------------+-----------------||З з - Z z | |Ц ц - Ts ts | ||-------------+----------------+---------------+-----------------||И и - Y y | |Ч ч - Ch ch | ||-------------+----------------+---------------+-----------------||І і - I i | |Ш ш - Sh sh | ||-------------+----------------+---------------+-----------------||Ї ї - Y i |на початку слова|Щ щ - Shch shch| || i |в інших позиціях| | ||-------------+----------------+---------------+-----------------||Й й - Y |на початку слова|ь | еквівалент || i |в інших позиціях| | відсутній ||-------------+----------------+---------------+-----------------||К к - K k | |Ю ю - Yu |на початку слова || | | iu |в інших позиціях ||-------------+----------------+---------------+-----------------||Л л - L l | |Я я - Ya |на початку слова || | | ia |в інших позиціях ||-------------+----------------+---------------+-----------------||М м - M m | |'(апостроф) | еквівалент || | | | відсутній". |------------------------------------------------------------------
Бібліотечному фахівцю
Сайт, який супроводжує відділ наукового аналізу та розвитку бібліотечної справи (НАРБС) ДЗ "Національна парламентська бібліотека України" (ДЗ НПБУ). Відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності.
Бібліотекознавча література
Бібліографічні бази даних, реферативна інформація, інформаційні ресурси Інтернету, електронна бібліотека з питань бібліотекознавства, докментознавства, архівознавства, книгознавства.
Відкритий доступ
Відкритий доступ — це безкоштовний, швидкий, постійний, повнотекстовий доступ в режимі реального часу до наукових та навчальних матеріалів, що реалізовується для будь-якого користувача у глобальній інформаційній мережі, здійснюваний переважно до рецензованих науково-дослідних журналів.
Перша важлива міжнародна згадкапро відкритий доступ (англ. Open access (OA)) міститься в Будапештській Декларації відкритого доступуу лютому 2002. За нею слідували заява Біфездау червні 2003 і Берлінська декларація про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знаньу жовтні 2003.
Поняття відкритого доступу широко обговорюється серед дослідників, вчених, працівників бібліотек, наукових співробітників, фінансистів, державних службовців та видавців. Попри те, що існують суттєві переваги відкритого доступу, досі йдуть дискусії щодо надійності та економічних вигод моделі.
Відкритий доступ реалізується через два основних шляхи:
- Депонування (також відомо як «зелений» шлях до відкритого доступу, чи самоархівування) — дослідники розміщують свої вже опубліковані статті також в репозитарії — відкритому тематичному чи інституційному електронному архіві. Депозит може бути оформлений у вигляді статті, що пройшла рецензування, або у вигляді препринту. Репозитарії також розміщують інші типи наукових та навчальних документів: дисертації, тези, наукові звіти, презентації, дані, зображення та ін. Депонування було вперше запропоноване як загальна практика в 1994 Стівеном Гарнардом, хоча вчені-комп'ютерники спонтанно депонувалися на анонімних FTP-архівах принаймні з 1980-их (наприклад, CiteSeer), а фізики з початку 1990-х в мережі (наприклад, arXiv).
- Публікаціяв журналах, що знаходяться у відкритому доступіробить матеріали доступними в режимі реального часу негайно. Журнал відкритого доступу працює за відмінною від передплати моделлю: всі витрати на створення такого журналу та організації доступу несе автор статті та інституція, де він працює тощо, кінцевий користувач отримує доступ до журналу безкоштовно. Приклади журналів можна знайти в Довіднику журналів відкритого доступу.
Більше 90% академічних рецензованих журналів дозволяють автору депонування своїх статей в репозитарій. Приблизно 10% рецензованих журналів в наш час знаходяться у відкритому доступі.
Міжнародний тиждень Відкритого доступу
Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу, присвячений Руху Відкритого Доступу до наукової інформації проводиться, як правило, щороку у останній тиждень жовтня. Ця акція, що ініційована Коаліцією наукових видань та академічних ресурсів (SPARC) та підтримана більш ніж 2,000 прибічників з усього світу, надає можливість краще ознайомитись з перевагами, які надає Відкритий Доступ, обмінятися досвідом, ідеями щодо впровадження Відкритого Доступу та допомагає розширити коло учасників руху Відкритого Доступу.
Щороку бібліотеки (академічні, дослідницькі, публічні), університети, інші громадські організації та професійні спільноти використовують Тиждень Відкритого Доступу як цінну платформу для зустрічей, а також , для того щоб оголосити важливі повідомлення про подальший розвиток Руху Відкритого Доступу. Цей тиждень слугує стартовим майданчиком для нових видавничих фондів, що підтримують Рух Відкритого Доступу, для проголошення політик відкритого доступу, матеріалів, у яких мова йде про соціальні та економічні переваги Відкритого Доступу.
Internet Archive
Інтернет-архів (Internet Archive) — некомерційна організація, розташована у Сан-Франциско, Каліфорнія, метою якої є збереження культурного надбання. Архів підтримує електронну бібліотеку, архів мережевих і мультимедійних ресурсів, програмного забезпечення, фільмів, книг, і звукозаписів. Архів «Wayback Machine» включає копії сторінок веб-сайтів у різні проміжки часу (за правило що 2 місця). Щоб гарантувати стабільність архіву, веб-дзеркалоІнтернет-архіву також зберігається в Новій Олександрійській бібліотеців Єгипті. Інтернет-архів доступний безкоштовно. З 2007 р. входить до складу Американської асоціації бібліотек і офіційно визнається штатом Каліфорнія як бібліотека.
Google книги
Google книги (анг. Google Books, попередні назви анг. Google Print, Google Book Search) — сервіс від компанії Google, який дозволяє повнотекстовий пошук всередині книг та журналів, які компанія Google сканує та розміщує у своїй базі даних відсканованих книг та журналів. В рамках цього проекту Google оцифровує книжки у співпраці з більш ніж 40 науковими бібліотеками та 30 тис. видавництв.
Метою цього проекту є систематизувати все знання накопичене у книжках і зробити його доступнішим більшій частині людей.
American Memory
Режим роботи Бібліотеки
Национальная электронная библиотека (НЭБ)
ЦЕЛИ НЭБ
Национальная электронная библиотека призвана собирать, архивировать, описывать электронные документы, способствующие сохранению и развитию национальной науки и культуры, и организовывать их общественное использование. Таким образом, должно сформироваться единое национальное собрание полных текстов электронных документов, свободный доступ к которому осуществляется через интернет-портал Национальной электронной библиотеки, что обеспечит основу для развития в России единого социально-культурного пространства.
ЗАДАЧИ НЭБ
- интеграция библиотек России в единую информационную сеть;
- разработка четких схем взаимодействия библиотек в рамках действующего законодательства, в том числе об авторском праве;
- развитие технической базы, позволяющей обеспечить:
- создание электронных копий высокого качества и единого формата;
- формирование стандартных библиографических описаний и организацию единого поиска по всем каталогам, отражающим распределенные фонды;
- возможность вечного хранения электронных документов и удобство работы с ними.
ПРИЧИНЫ СОЗДАНИЯ НЭБ
Осознавая свою ответственность перед научным, образовательным и культурно-просветительским сообществом, настоящим и будущими поколениями, национальные библиотеки Российской Федерации сочли необходимым инициировать проект создания Национальной электронной библиотеки, направленный на кумуляцию, раскрытие, сохранение и предоставление пользователям электронного наследия. Его составляют как цифровые копии печатных изданий, так документы электронного происхождения.
Российская Ассоциация электронных библиотек
Цели и задачи
Российская Ассоциация электронных библиотек учреждена в 2005 году по инициативе Российской государственной библиотеки и ряда других организаций.
Основными целями Ассоциации являются:
- формирование партнерства между создателями электронных библиотек и коллекций и органами государственной власти и местного самоуправления, бизнесом, научно-образовательным сообществом, учреждениями культуры;
- стимулирование развития российских, межрегиональных, региональных и тематических информационных ресурсов, доступных через Интернет;
- расширение международных, общенациональных, межрегиональных и межведомственных связей в целях обмена новыми идеями и решениями;
- развитие методико-правовой базы деятельности электронных библиотек и коллекций, информационно-коммуникационных технологий для создания электронных документных коллекций.
К числу основных задач Ассоциации относятся:
- Формирование российского сообщества разработчиков электронных библиотек и организация междисциплинарного диалога по вопросам представления в Интернете электронных документов.
- Участие в формировании государственной информационной политики в области развития электронного документного пространства.
- Поддержка интеграции России в мировое электронное документное пространство.
- Поддержка становления региональных сегментов электронного документного пространства России.
- Правовое обеспечение деятельности по формированию электронных библиотек.
- Научно-методическая поддержка развития электронного документного пространства страны: создание системы информационной и методической поддержки создания электронных библиотек; выработка конвенциональных подходов к решению проблем их построения на основе открытых стандартов, согласованных форматов представления, международных правил каталогизации и идентификации электронных ресурсов.
- Повышение профессиональной компетентности разработчиков электронных библиотек на российском, региональном и отраслевом уровнях, создание условий для обмена мнениями и опытом в рамках научных и научно-методических конференций и семинаров.
Diasporiana
Концепція електронної бібліотеки «Diasporiana»
Проект зі збереження інтелектуальної спадщини української еміграції
Протягом уже більше 125 років українська еміграція в різних країнах світу, прагнучи зберегти національну та культурну ідентичність, видавала і видає велику кількість книжкових, періодичних та неперіодичних видань. Це великий шар інформації який з об’єктивних і суб’єктивних причин залишається невідомим не тільки широкій громадськості, але й науковцям.
Маючи у фондах велику кількість рідкісних і цінних еміграційних документів та видань різних років, доступ користувачів до яких може бути обмежений через їх відсутність у більшості бібліотек та архівів України, ми сподіваємось, що створення цифрових копій таких видань є одним із пріоритетів їх збереження та надання вільного доступу до них через мережу Інтернет як науковцям, так і всім бажаючим. З огляду на зазначене Інститут журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету (Запоріжжя) за підтримки ентузіастів та людей доброї волі ініціює створення електронної бібліотеки української діаспори «Diasporiana».
Цілі та завдання Проекту:
Проект створення електронної бібліотеки на теперішньому етапіне плануєтьсяяк складова інших загальнонаціональних проектів електронних бібліотекта спрямований на досягнення наступних цілей:
- зміцненнякультурних зв’язків і формування позитивного іміджу України у світі.
- забезпеченняможливості вільного доступу користувачів до надбань української еміграціїза допомогою Інтернет.
- створенняелектронних копій друкованих документів, що знаходяться у фондах бібліотек та інших закладів культури, приватних колекціях зметою збереження інтелектуальноїспадщини та запобігання фізичній втратідокументів.
- можливістьпрацювати одночасно з одним і тим же виданням багатьом користувачам та зручність перегляду.
- просвітницьку, в рамках якої формуються колекції, спрямованіна поширення знань про українську еміграцію та її досягнення.
- наукову, направлену на сприяння глибокому вивченню теми (предмету) науковцями і фахівцями в галузісуспільних і гуманітарних дисциплін.
УчасникиПроекту:
На основі взаємних інтересів у галузі розвитку інформаційних технологій в Україні, прагнучи до об’єднання зусиль у створенні інформаційного ресурсу з єдиною точкою доступу та визнаючи якісні переваги, що відкриваються для кожної зі сторін, до участі в Проекті запрошуються бібліотеки, музеї, архіви та приватні особи, які можуть надавати інформаційні ресурси відповідно до профілю комплектування електронної бібліотеки.
Основнимипринципами співробітництва є:
- добровільністьспівпраці.
- відкритість (учасникамиможуть бути будь-якіустанови чигромадськіорганізації, а також приватні особи, які підтримують ідеюПроекту).
Критеріїдобору матеріалівдля цифрування:
- Суспільна, історико-культурнатанауковацінністьдокументу.
- Відповідністьпрофілю комплектування.
Для представлення повних текстів використовуються:формати PDF та DJVU.
Олег Богуславський,
POLONA
Проектонлайн-бібліотекаPolonaдає всімбажаючим можливістьпознайомитися ззібраннямиНаціональноїбібліотекита інших культурнихінститутівПольщі.
Місія проекту,запущеноговчервні 2013 року,-дати всімбажаючимдоступдоцифрових колекційНаціональноїбібліотекиПольщі,яківключаютьвсебе найбільшважливівиданняпольської літератури,наукові матеріали,історичнідокументи,журнали, графіку,фотографії такарти.Polonaє зібраннямсотеньтисяч об'єктів,оцифрованихНаціональною бібліотекоюта іншимикультурнимиінститутамиПольщі.
Головною метоюонлайн-бібліотекиPolonaє представленняпольської культуриі традиційчереззібрання матеріалівНаціональноїбібліотеки, одногоз найважливішихкультурнихінститутів країни, колекціяякого включає матеріали, опублікованіяк у Польщі,таківіншихкраїнах.Великачастина представленихвонлайн-бібліотеціматеріалівпольською мовою,алеможназнайти матеріали іншимимовами,у тому числіросійськоюта англійською.
На даниймоментвонлайн-бібліотецідоступнідляперегляду,скачуваннята використанняпонад 150 тисячцифровихматеріалів. Користувачіможутьпереглядатиколекціїі ділитися нимивсоціальнихмережах,атакожзаходитидо бібліотеки,використовуючисвоїакаунтиу Facebook.
Polska Biblioteka Internetowa
Польська інтернет бібліотека (PBI - Polska Biblioteka Internetowa) є основою для створення польських освітніх та культурних ресурсів Інтернету, відсутність яких є однією з головних перешкод на шляху розвитку інформаційного суспільства в Республіці Польща. Великою перевагою онлайн-обміну бібліотечними ресурсами є те, що, завдяки PBI доступ до багатих польських літературних і наукових досягнень отримали поляки, що проживають за кордоном і всі інши особи, що цікавляться Польщею. Польська інтернет бібліотека є каталізатором створення і спільного використання освітніх ресурсів і доступу до польської культури.
Gallica
Галліка (фр.Gallica)-цифрова онлайнова бібліотекаНаціональноїбібліотеки Франції.Всіматеріалибібліотекизнаходятьсяу вільномудоступі.Бібліотекамістить різнівиди документів: книги,журнали,газети,фотографії,карикатури,плакати,карти,рукописи,партитури,аудіоматеріали,книжковімініатюри.
10 лютого 2010сканована копія«Сценз богемногожиття»АнріМюрже(1913) сталамільйоннимдокументомГалліки.Станомна22 квітня 2011Галлікпропонувалачитачамблизько1 400 000документів.Длявеликої частинифондівГаллікипісляпроведенняOCR-обробкиможнапроводитипошукза повнимтекстомдокументів.
Кожендокументмає цифровийідентифікатор,такзванийArchival Resource Key(ARK) Національноїбібліотеки Франції.
Canadiana
Canadiana.orgце коаліціякультурних установ і бібліотек орієнтованана наданняширокогодоступудо канадськоїдокументальної спадщини у цифровому форматі.Завдяки членствувєдиному альянсі,канадськібібліотекиподілитисямеханізмамиі потенціаломдля партнерствау проекті відкритого доступу з метою збереженняцифрової спадщини Канади.
Проектпрацюєнад збереженням документальної історіїКанадитанаданням онлійнового доступу до цифрових матеріалів.За підтримкиосновнихінститутівпам'яті,Canadiana.orgідентифікує,каталогізуєіоцифровуєдокументальнуспадщину:книги,газети,періодичнівидання,зображення,національнозначиміархівніматеріали, і поєднує іхвспеціалізованихпошуковихбазахданих:
Спадщина - міститьдеякі знайпопулярнішихархівнихколекційКанади,у тому числіприблизно 60мільйонів сторінокмікрофільмованихзображень.Хронікукраїну іїїлюдейвід1600-хроків до середини1900-х років,цяколекціяпредставляє величезнийі унікальнийресурсдляканадськихісториків,студентів тавивчення генеалогії.
Рання Канада є першоювеликомасштабноюонлайновою колекцією перших канадськихдрукованихвидань.
Все про Канаду - надає безкоштовнийдоступдо різних електроннихколекцій багатьохканадськихбібліотек,музеївтаархівів. Ресурс є найкращимджерелом канадськоїдокументальноїспадщини.
Научное наследие России
Електронна бібліотека «Наукова спадщина Росії» розбудовуэться в рамках програми Президії Російської академії наук (РАН) з метою забезпечення збереження та надання публічного доступу до наукових праць відомих російських і зарубіжних вчених і дослідників, які працюють на території Росії. Деякі з підсистем електронної бібліотеки (системи зберігання та подання електронних видань кінцевим користувачам) створюються в рамках програми Президії РАН «Інформатизація». Загальна координація і управління проектом здійснюється Міжвідомчим суперкомп'ютерним центром (МСЦ) РАН. Завданнями підготовки електронних видань і супровідної інформації для розміщення у сховищі даних електронної бібліотеки займаються провідні бібліотеки Росії.
Другим важливим завданням є інтеграція існуючих бібліотечних ресурсів в Єдиний Науковий Інформаційний Простір (ЄНІП) РАН і забезпечення можливості централізованого доступу до ресурсів існуючих сховищ електронних видань і метаданих про вчених та їх наукові праці. ЦЯ задача вирішується шляхом визначення єдиної інфраструктури розподіленої системи, уніфікації форматів даних та протоколів взаємодії компонентів системи, розробки єдиних регламентів підготовки та супроводу електронних видань.
Електронна бібліотека «Наукова спадщина Росії» представляє собою технічне рішення і методологію для забезпечення ефективного процесу надання електронних варіантів праць вчених у мережі Інтернету. Система орієнтована на розподілену архітектуру, в якій джерела даних (сховища електронних книг і метаданих) можуть бути розподілені територіально.
HathiTrust Digital Library
HathiTrust Digital Library це електронний репозитарій спільного використання, створений в результаті співпраці академічнихбібліотек США і Європи, з метою зберігання та надання доступу до їх електронних колекцій.
Головними принципами проекту є:
- побудова надійного та значного цифрового архіву бібліотечних матеріалів, перетворених із друкованих джерел наукових установ;
- полегшення доступу до цих матеріалів для установ уасників проекту;
- допомога у збереженні важливих людських докуентів шляхом створення надійних і доступних електронних версій;
- надання доступу до цифрового архіву особам, які мають обмежені можливості;
- стимулювання активізації зусиль з координації спільних бібліотечних стратегій зберігання, тим самим зменшення довгострокових капітальних та експлуатаційних витрат бібліотек, пов'язаних із зберіганням та доглядом за друкованими колекціями.
Harvard Library digital collections
Протягом майже чотирьох століть, бібліотеки, архіви та музеї Гарварда сформували надзвичайні фонди, які відображають масштаби і широту всесвітньо відомих академічних програм Університету. У 2002 році Гарвард розпочав відкриття цих ресурсів через вільний онлайновий доступ в рамках Open Collections Program (OCP) - Програма відкритого доступу до колекцій. Сьогодні, електронні колекції Гарварда складають більше 2,3 млн. оцифрованих сторінок, у тому числі понад 225 тисяч зображень рукописних сторінок.
Унікальні онлайн колекції ОСР не дублюють окремі колекції книг або рукописів. OCP пропонує нові, віртуальні колекції тематично пов'язаного матеріалу, відібраного з численних сховищ Гарварда. Кожну із колекцій є легко знайти в Інтернеті. Програма OCP фокусується на історичних матеріалах, які є унікальними і становлять значний інтерес для студентів та викладачів в усьому світі.
The European Library
Європейська бібліотека (англ. The European Library, TEL) — веб-портал, точка доступу до бібліографічних та повнотекстових ресурсів 48 національних бібліотек Європи. Федеративний бібліотечний каталог Європейської бібліотеки включає як цифрові, так і нецифрові ресурси (книги, періодичні видання, аудіозаписи та інші матеріали). Пошуково-навігаційний апарат порталу пропонує користувачам можливості безкоштовного бібліографічного пошуку та доступ до цифрових об'єктів із фондів національних бібліотек Європи (безкоштовно або на платній основі, в залежності від політики конкретної бібліотеки). Розробник порталу — Національна бібліотека Нідерландів. У цій установі розміщується також офіс Європейської бібліотеки. Глобальну стратегію розвитку Європейської бібліотеки виробляє консорціум 48 національних бібліотек — членів CENL. Фінансування проекту здійснюється за рахунок членських внесків бібліотек-учасниць.
Майже одразу після запуску Європейської бібліотеки з'явилася концепція перетворення її на центральну точку доступу до всіх електронних ресурсів європейських національних бібліотек. 2 березня 2006 року Європейська Комісія випустила прес-реліз, у якому зазначалося, що Європейська бібліотека має стати інфраструктурною основою для «Європейської цифрової бібліотеки» (англ. European Digital Library) — загальноєвропейського порталу для доступу до культурного надбання у цифровому вигляді із фондів бібліотек (не лише національних), архівів та музеїв Європи.
«Європейська цифрова бібліотека» (Europeana) була запущена як окремий портал 20 листопада 2008 року.