↧
Наукові співробітники
↧
Національна бібліографія в електронну еру
Джерело інформації:
Видання «Національна бібліографія в електронну еру»англійськоюмовою вийшлоу серіїпублікаційІФЛАз організації бібліографічноїроботи у 2009році.Наразі Секціяз бібліографіїІФЛАготуєоновленийваріантцього видання,якийбуденазиватися«Оптимальнийдосвіддлянаціональнихбібліографічнихагентстввелектроннуеру» («Best Practice for National Bibliographic Agencies in the Digital Age»).
НасайтіІФЛАрозміщенаросійськомовнаелектроннаверсія виданняІФЛА«Національнабібліографіявелектроннуеру:настановита нові напрямкирозвитку»,переклад якоїпідготувалаН.К.Лелікова,членПостійногокомітетуСекціїз бібліографіїІФЛА.
↧
↧
УКРМАРК. Національний формат представлення бібліографічних даних (проект)
Джерело інформації:
Національний формат представлення бібліографічних данихрозроблявся міжвідомчою робочою групою фахівців Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (Національна академія наук України), Національної парламентської бібліотеки України (Міністерство культури і мистецтв України) та Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Міністерство освіти і науки України) в рамках договору про інформаційну співпрацю за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
Призначення Формату:
забезпечення комп'ютерної каталогізації документів;
забезпечення обміну бібліографічними даними;
забезпечення розробки сумісних внутрішніх форматів інформаційних систем бібліотек та інших бібліографічних установ України.
Формат містить пакет документів у складі:
Формат представлення бібліографічних записів для всіх видів документів;
Формат представлення авторитетних записів;
Формат представлення класифікаційних даних;
Інструктивно-методичні матеріали для комп'ютерної каталогізації спецвидів видань.
↧
20-23 жовтня директор Бібліотеки ім. Врублевських д-р Сігітас Нарбутас, заступник директора д-р Рима Ціценєне і вчений секретар Леокадія Кайрялене побували з візитом у Києві.
Назва ЗМІ:
LIETUVOS MOKSLŲ AKADEMIJOS VRUBLEVSKIŲ BIBLIOTEKA
Дата публікації:
27 жовтня 2014 р.
20-23 жовтня директор Бібліотеки ім. Врублевських д-р Сігітас Нарбутас, заступник директора д-р Рима Ціценєне і вчений секретар Леокадія Кайрялене побували з візитом у Києві. Литовські бібліотекарі взяли участь у міжнародній науковій конференції «Місце та роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору», обговорили можливі напрями і форми співробітництва. Директор Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського д-р Володимир Попик ознайомив колег з основними аспектами взаємного співробітництва, а його співробітники розповіли про конкретні проекти, в яких бажаною буде допомога литовських колег. C. Нарбутас загострив увагу на важливих ювілейних датах, до відзначення яких могли б долучитися обидві бібліотеки, організувавши спільну виставку або підготувавши спільне видання.
Під час пленарного засідання конференції було виголошено чимало цікавих повідомлень. Почесний директор Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського Олексей Онищенко окреслив напрями діяльності інституцій пам’яті в змінюваному інформаційному просторі. Представник Міністерства культури України Лариса Нікіфоренко зробила огляд стану і форм діяльності бібліотек України, а також розповіла про очікування, які міністерство покладає на інституції пам'яті. Президент Української бібліотечної асоціації Ірина Шевченко виклала позицію асоціації щодо розвитку інституцій пам'яті в країні. Її повідомлення доповнила директор Національної парламентської бібліотеки України Тамара Вилегжаніна. Др. В. Попик представив фундаментальну електронну бібліотеку «Україніка». Член-кореспондент Української академії наук Андрій Крючин ознайомив учасників конференції з унікальними розробками українських учених зі створення нових носіїв інформації. Коло питань, розглянутих під час конференції, доповнила д-р Ріма Ціценєне, прочитавши доповідь «Наукова діяльність в Бібліотеці ім. Врублевських Литовської академії наук: сьогодення та перспективи майбутнього».
Українські колеги підготували для гостей з Литви насичену культурну програму. Литовці зустрілися з керівництвом видавництва «Балтія-Друк», побували в історико-культурному заповіднику Києво-Печерської лаври, відвідали музей сучасника Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса — знаменитого українського композитора Миколи Лисенка, схилили голови на місці загибелі борців Майдану. Щоденне життя на київських вулицях іде своїм плином так само, як і до російської агресії, хіба що помітно більше стало серйозності, зосередженості.
Конференція розпочалася хвилиною мовчання в пам'ять бійців і добровольців, полеглих за свободу України. У розмовах з колегами, під час зустрічей з киянами, діячами культури, науки і мистецтва, ми відчули їх впевнену рішучість іти шляхом свободи і незалежності. Візит литовських гостей ще раз підтвердив, що українці не залишаться самотніми на цьому шляху.
Інформація дирекції
На фото: генеральний директор НБУВ Володимир Попик з литовською делегацією (зліва направо) Сігітас Нарбутас, Ріма Ціценєне, Леокардія Кайрялене
Переклад з литовської:
Леокадія Кайрялене, вчений секретар
Бібліотеки ім. Врублевських Литовської академії наук;
Прес-служба НБУВ
Фотоматеріали:
↧
Nota bene. 9 струн бандури Миколи Глека
Поділитися:
У нашому відділізберігається чимало скарбів, що виявляються унікальними зразками українського, та навіть світового мистецтва. Так, нещодавно, відреставрували дивне нотне видання – на титульному аркуші значилась назва: «9 струн бандури люду козако-руського і його вкраїн. Струна 3-я». Примітка про композитора наступна – «вистачино працею Миколи Глека». І далі доволі незрозуміле на перший погляд «у ралець», що насправді означає у подарунок п-ні В. Сушко.
Час видання встановлено за особливостями паперу, зовнішнім оформленням, способом друку, а підтверджено відомостями з біографічної статті про автора у Вікіпедії, там повідомляється про 1863. Зазначимо, що й у інших енциклопедичних виданнях також вказується ця дата. Містом видавництва зазначено Брýсел’ (Брюсель), що лише каталізувало зацікавленість щодо особливого екземпляру та бажання з’ясувати, що ж за цим криється.
Як виявилось, широких відомостей про автора майже немає – ні в різноманітних енциклопедіях, ні на теренах інтернет-простору. Все, що дізнаємося про нього – це те, що справжнє ім’я Миколи Глека – Микола Олексійович Гатцук, в інших джерелах трапляються варіанти псевдоніму – Микола Гаццук та Микола Куций. Років життя не подає жоден з дослідників. Про самого композитора розповсюджується наступна інформація (також не видозмінена в жодному з знайдених джерел). Микола Гатцук був відомим українським фольклористом, мовознавцем та письменником другої половини XIX століття. Про його композиторський доробок відомості відсутні, та в переліку праць зазначено, що він видав збірники:
«Ужинок рідного поля» (1857), в якому вміщено українські пісні, думи, приказки та прислів'я;
«Дев’ять струн української бандури» (1863), де подано українські пісні з нотами.
Також Микола Гатцук славиться створенням одного з перших українських букварів — «Українська абетка», де серед інших матеріалів знаходимо українські думи про Хвеська Ганжу Андибера, про смерть козака- бандуриста, про бідну вдову, про сестру та брата, українські прислів'я, приказки, колядки тощо. Під впливом української народної пісні митець створив у 1907 році драму «Оксана» (про наявні примірники в бібліотеках не згадується).
Та звернемо увагу на інший, не менш важливий вектор його діяльності. Микола Гатцук досліджував питання українського правопису. В своїй статті «Про правописи, заявлені українськими письменниками з 1834 року по 1861 р.» («Основа», 1862, № 7) мовознавець охарактеризував існуючі системи українського правопису за розробками Михайла Максимовича, Левка Боровиковського, Амвросія Метлинського, Пантелеймона Куліша та ін. Михайло Максимович відстоював етимологічний правопис з використанням діакретичних знаків для відтворення української вимови. Спробу наблизити українське письмо до фонетичного зробив Пантелеймон Куліш у виданні «Записки о Южной Руси» (1856) та в «граматці» (1857). Головною метою розробок Гатцука була фонетизація українського правопису.
У книжці «Ужинок рідного пол’а», яку він опублікував під іменем М. Куций, вчений фактично застосував фонетичну транскрипцію з великою кількістю надрядкових знаків при відповідних буквах – крапок, рисок, дужечок, наголосів та ін.
Наведемо невеличкий уривок як приклад:
Ŏколиб нε ц’а важка скрута татарс’кого лиха, миб ўже здаўнаб мали своу рідну моўу, пис’мєнє і достоту °вироблєну; св’атоблиўε °слово Божε і ỏго заповіт вірісне кожнй-б тамиу; і нε було б ўнεвічинε ріднε слоўо; миб тоді мали своỷ Літεратуру, своỷ осноўу а’сного жит’а’.
Зауважимо, що і в нашому нотному виданні текст подається за правописом Гатцука. Нажаль, він не набув популярності та розповсюдження, більш того, його визнали доволі дивним та незручним для повсякденного використання. Як бачимо, талановита постать Миколи Гатцука яскраво врізалася в історичне минуле нашої країни, навдивовижу, що сьогодні ми не маємо відомостей навіть про місце його проживання та бодай років життя.
Повертаючись до головної мети нашого звернення – нотного видання «9 струн бандури люду козако-руського і його вкраїн. Струна 3-я», логічно уявити, що публікація входила до загальної збірки українських пісень з нотами «Дев’ять струн української бандури».
Зауважимо, що з 9 струн, тобто випусків, до сьогодні віднайдена лише Третя струна. Відомостей про існування взагалі, чи бодай збереження інших струн-випусків, немає. Цікаво, що на титульному аркуші вказана назва «9 струн бандури», в той час як усі інші дослідники подають «української». Нажаль, не маючи в якості доказів жодного іншого видання цих струн, важко стверджувати про «авторство» помилки – чи то науковців, чи видавництва. Несподівано, що ці ноти призначені не для бандури, а для співу у супроводі фортепіано. Фактично, це обробки українських народних пісень.
В третьому випуску всього чотири пісні: «Ясен», «Морізенко», «Розмова» та «Вичванка».
Наостанок, запрошуємо всіх зацікавлених завітати до нашої читальної зали та потримати у руках дійсно детективний екземпляр. Можливо, єдиний у світі, що зберігся сьогодні.
Фотоматеріали:
↧
↧
СОУ НАН 73.1-001:2011. Організація і проведення науково-дослідних робіт. Стандарт НАН України
У новій редакції цього стандарту користувач знайде відповіді і практичні поради стосовно організації науково-дослідних робіт ; розроблення документації, що створюється у процесі виконання НДР ; підготування звіту про НДР та його експертизи ; оформлення реєстраційних, облікових і звітних документів на завершену НДР тощо.
↧
Семінар «Наукометрія у фундаментальних та прикладних дослідженнях» (м. Київ, НБУВ, 20.11.2014)
Поділитися:
Дата події:
Четвер, Листопад 20, 2014
ПРЕС-АНОНС
семінару «Наукометрія у фундаментальних та прикладних дослідженнях»
(м. Київ, 20.11.2014)
20 листопада 2014 р. у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбудеться семінар «Наукометрія у фундаментальних та прикладних дослідженнях» за участю представників компанії Elsevier B.V. (інформаційні продукти SCOPUS, Mendeley та ScienceDirect) та компанії Thomson Reuters (інформаційні продукті Web of Science, EndNote).
Організатори:
•Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
•Асоціація «Інформатіо-Консорціум»
У програмі:
11.00 – 13.00 Пленарна частина.
•Методика і практика використання інформаційних продуктів компанії Elsevier B.V. у наукових дослідженнях
•Методика і практика використання інформаційних продуктів компанії Thomson Reuters у наукових дослідженнях
13.00 – 14.00 Обід
14.00 – 16.00 Паралельна презентація продуктів компаній.
Відповіді на запитання користувачів.
•Кожна компанія послідовно проводить дві сесії (14.00 –15.00 та 15.15 – 16.15).
Учасники семінару можуть відвідати презентації обох компаній (послідовно).
Попередня реєстрація та подання запитань для лекторів здійснюється за адресою: http://survey.informatio-consortium.net/index.php/224173/lang-ru
Місце проведення семінару — Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, за адресою: просп. 40-річчя Жовтня 3 (ст. метро «Деміївська»).
Початок семінару – 11.00. Закінчення – 16.30
Довідки за телефоном: +380-44-501-12-95, або електронною поштою: conference@informatio-consortium.net
↧
ПРЕС-РЕЛІЗ міжнародної конференції «Віденський модерн / Український авангард»
ПРЕС-РЕЛІЗ
міжнародної конференції
«Віденський модерн / Український авангард»
20-21 листопада 2014 р. відбудеться міжнародна конференція «Віденський модерн / Український авангард» – традиційний форум із низки українсько-австрійських наукових та культурно-просвітницьких заходів, організованих Австрійською бібліотекою Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського за сприяння та фінансової підтримки Федерального міністерства європейських та закордонних справ Австрії, Посольства Австрії в Україні, Австрійського культурного форуму в м. Києві.
Мета конференції– залучити кращих фахівців у галузі літературознавства, історії мистецтва, театру та музики, культурології з метою презентації актуальних досліджень Віденського модерну та Українського авангарду, проведення наукової дискусії щодо їх спільних рис.
Організатори конференції:
•Австрійська бібліотека у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського
•Австрійський культурний форум у м. Києві
•Київський національний університет імені Тараса Шевченка
•OeAD- лекторат у Києві
Вітальне слово до учасників конференції:
•Володимир Попик, генеральний директор Національної бібліотеки України імені
В.І Вернадського, доктор історичних наук
•Тетяна Арсеєнко, завідувач відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків Національної бібліотеки України імені В.І Вернадського
•д-р Якуб Форст-Баттаґліа, директор Австрійського культурного форуму в Києві
У конференції візьмуть участь:
•Олена Балун (Інститут мистецтвознавства Університету Отто Фрідріха м. Бамберґ)
•проф. Дмитро Горбачов (Академія мистецтв України, м. Київ)
•Євген Громов (Україна, Київ)
•д-р Тамара Гундорова (Національна академія наук України)
•д-р Маріна Дмітрієва (Центр історії та культури Східної Європи, Ляйпциґ)
•Ольга Жбанкова (Національний художній музей України)
•проф. Йоганн Зоннляйтнер (Інститут германістики Віденського університету)
•проф. Світлана Іваненко (Національний педагогічний університет імені
М.П. Драгоманова, кафедра германістики, м. Київ)
•Еліна Кнорпп (Інститут мистецтвознавства Університету Отто Фрідріха м. Бамберґ)
•проф. ЮрійКовалів (Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка)
•проф. НелліКорнієнко (Академія мистецтв України)
•Аня Ланґе (Німецька академічна служба обміну при НТУ «КПІ», м. Київ)
•проф. Іван Мегела (Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, кафедра світової літератури)
•Ірина Мелешкіна (Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, м. Київ)
• Єлизавета Оленчук (Інститут славістики Віденського університету)
•Вера Фабер (Інститут славістики Віденського університету)
•д-р Якуб Форст-Баттаґліа (Австрійський культурний форум в Києві)
Теми доповідей:
•Народний мотив «Козак Мамай» у творчості українського авангарду
•Шароварно-гопашна культура як джерело світового авангарду
•Австрія-Україна: музичний авангард (міні-концерт з творів Арнольда Шенберга та Володимира Загорцева)
•Femme fatale і урбанізм: Володимир Винниченко в полі Віденського модерну
•Семафор у майбутнє. Самопозиціонування українського модернізму на схемі доріг аванґарду.
•Стилістичні особливості української «лінії» модерну. Синтез європейських новацій та національних традицій
•Апорії Віденського модерну
•Драматичні об’єкти та їх використання в психологічній новелі віденського та українського модернізму
•«Ляпас суспільному смаку» – експресіонізм, футуризм та конструктивізм на сцені у Відні, Києві та Харковід-р
•Типологічно-ідіографічна своєрідність українського модерну і авангарду
•Лесь Курбас: репетиція майбутнього і театр «Березіль»
•Від Відня до Львова – значення культури кав’ярень для львівської літературної групи «Молода муза»
•Сприйняття Віденського модерну в Україні
•Збірка українського сценографічного авангарду з фондової колекції Музею театрального, музичного та кіномистецтва України
•Перша світова війна – воєнна лірика представників «Молодої музи».
•Концепція та реальність. Жінки Віденського модерну та українського авангарду.
•«Пишнобарвні присмерки»: суспільні та ідейно-філософські течії у мистецтві і громадському житті Габсбурзької монархії – «дослідної станції кінця світу»
•Бойчукізм у Межигірському мистецько-керамічному технікумі-інституті як явище авангардного порядку
•Науковий супровід виставки «Український плакат 1920-х-30-х років з фондів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського».
Заплановано 30-хвилинні виступи німецькою, українською, російською та англійською мовами. Доповіді, виголошені на конференції, буде видано окремим збірником.
Учасники конференції матимуть змогу ознайомитися з експонатами із фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, представленими на виставках: «Український плакат 1920-х–30-х років» та «Український авангард через призму світогляду художникiв обкладинок музичних видань»
Конференція відбудеться у читальному залі відділу образотворчих мистецтв Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, за адресою: вул. Володимирська, 62 (ст. метро «Площа Льва Толстого»).
Початок роботи конференції — 20 листопада о 9 год. 30 хв.
Акредитація журналістів та представників ЗМІ за телефонами: +38 (044) 525-40-74;
або за е-mail: presa@nbuv.gov.ua.
Прес-служба НБУВ
↧
Виставка плаката до Дня Гідності і Свободи
Поділитися:
До Дня Гідності і Свободи, який Україна відзначає 21 листопада згідно з Указом Президента України «Про День Гідності та Свободи», та з нагоди 1-ї річниці подій на Майдані в Києві у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського розгорнуто виставку плаката Миколи Мудрого «Наш майдан».
Микола Мудрий – член Національної спілки художників України й автор збірок спогадів і роздумів: «Розповідай, діду, розповідай…», «За вічність краси на землі», «Тату, я іду до тебе…», «Тобі, єдиній». Свого часу був червонодеревником найвищого розряду, столяром, дизайнером, винахідником верстатів, ще й освоїв автомобіль і літак.
Художнє кредо митця: «Мистецтво має силу показувати характер й людську доброту». А ще він зазначає, що художник повинен залишатися безпосереднім: у пізнанні світу має бути як дитина, що захоплюється дрібницями, які дорослі у шаленстві життя не помічають.
Уся творчість Миколи Мудрого — звернення до українців із засторогою-проханням: «Зупиніться! Припиніть руйнувати храми власних душ, не гризіться між собою, бережіть природу Батьківщини і не тікайте, як манкурти, з рідного краю».
У своїх роботах Микола Мудрий поєднує слово з фарбами, тексти з художніми образами.
На тлі художньої виставки органічно виглядає книжкова виставка, що має промовисту назву «З історії української мови».
Виставка працює з 18 листопада 2014 року у малому виставковому залі (2-й поверх) Бібліотеки за адресою: просп. 40-річчя Жовтня, 3 (ст. метро «Деміївська»).
Культурно-просвітницький центр НБУВ
Фотоматеріали:
↧
↧
"Зелена"економіка - економіка майбутнього
Призначення огляду – ознайомлення широкого кола споживачів інформації з актуальними питаннями, які розкривають проблеми розвитку “зеленої економіки” як нового напрямку в світовій економічної діяльності, що пов’язаний з виробництвом, розподілом, споживанням товарів і послуг на основі гармонійного використання нових інноваційних технологій та природного середовища. “Зелена економіка” визначається Програмою Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища (ЮНЕП) як економіка, орієнтована на поліпшення добробуту людства та соціальну рівність через істотне скорочення ризиків від зміни навколишнього середовища і нестачі екологічних ресурсів.
Завантажити огляд:
↧
Новий науковий реферативний огляд
Поділитися:
Відділ технологій дистанційного обслуговування підготував ще один науковий реферативний огляд: "Зелена"економіка - економіка майбутнього".
Ознайомитися з ним можна за наступним посиланням:
http://nbuv.gov.ua/node/1819.
Призначення огляду – ознайомлення широкого кола споживачів інформації з актуальними питаннями, які розкривають проблеми розвитку “зеленої економіки” як нового напрямку у світовій економічної діяльності, що пов’язаний з виробництвом, розподілом, споживанням товарів і послуг на основі гармонійного використання нових інноваційних технологій та природного середовища.
Ми сподіваємось, що ця інформація стане вам у нагоді.
Відділ технологій дистанційного обслуговування
↧
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського за підтримки aсоціації «Iнформатіо-Консорціум» надає тестовий доступ до електронних ресурсів БД JSTOR
Поділитися:
Дата події:
Понеділок, Листопад 17, 2014до Субота, Грудень 27, 2014
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського за підтримки aсоціації «Iнформатіо-Консорціум» з 17 листопада до 27 грудня 2014 року надає тестовий доступ до електронних ресурсів БД JSTOR. Доступ здійснюється за програмою EIFL-Licensing.
JSTOR – цифрова повнотекстова база даних англомовних наукових журналів (близько 2000), яка містить публікації з 1665 року й дозволяє здійснювати повнотекстовий пошук за всіма її матеріалами (статті, книги, графічні зображення тощо).
Тематика JSTOR охоплює такі галузі досліджень: філософію, антропологію, археологію, риторику, сходознавство, порівняльне літературознавство, мовознавство, географію, славістику, океанологію, політологію, військову справу, релігієзнавство, гендерні студії та ін.
Доступ до JSTOR надається
за посиланням: http://www.jstor.org/action/showAdvancedSearch?acc=on&wc=on
(або команда SEARCH у меню домашньої сторінки http://www.jstor.org)
Коментар:
Тестовий доступ
↧
Ключові проблеми розвитку колекцій електронних ресурсів : настанови для бібліотек
Настановиприсвяченоактуальній проблемікомплектуванняфондівбібліотекелектроннимиресурсами(ЕР),якіу сучаснихумовах набуваютьвсебільшого значення у формуванніресурсноїбазибібліотек.Документрозглядаєключовіпроблеми роботи зелектроннимиресурсами:розробкуполітикикомплектуванняЕР;відбірта оцінкуЕРдлявключеннядобібліотечнихфондыв(колекцій);ліцензуванняЕР;аналізвикористанняЕРівідновленняпідпискинанихабо відмова відпідписки.Документвключає такожглосарій, що міститьвизначенняосновнихтермінів, які використовуютьсяу тексті.Настановирекомендуютьсяширокому колуфахівцівбібліотечної справи;основнацільовааудиторія- співробітникибібліотек,які займаютьсяпроблемамикомплектуваннябібліотечнихфондів.
Додаткові матеріали:
↧
↧
Товариство «Знання» України запрошує відвідати виставку «Завжди сучасний Тарас Шевченко у просторі і часі»
Поділитися:
Товариство «Знання» України запрошує відвідати виставку «Завжди сучасний Тарас Шевченко у просторі і часі», що розгорнута у Київському планетарії.
На виставці представлені експонати з фондів Національного музею Т.Г. Шевченка м. Києва,
Національного заповідника «Тарасова Гора» м. Канева, а також ексклюзивні видання «Кобзаря».
У програмі:
19.11. – урочисте відкриття виставки, виступ народного хору «Чумаки»
20.11. – вистава «Хто ми?! Форум-театру, присвячена річниці Майдану. Художній керівник –Галина Джикаєва
21.11. – Творча зустріч з Лесею Чайкою «Слово про БАТЬКА ТАРАСА»
22.– 23.11. – майстер-класи з художньої творчості та карвінгу
24.11. – майстер-клас «Сучасне вираження поезії Шевченка». Ведуча – Галина Яблонська, заслужена артистка України. (Початок о 18.00)
25.11. – кінотвори про Шевченка, історія їх створення. Дмитро Ломачук. (Початок о 18.00)
26.11. – творча зустріч «Естетична сила слова Т.Г. Шевченка». Анатолій Паламаренко, народний артист України, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка. (Початок о 18.00)
27.11. – творча зустріч з митцем. Михайло Іллєнко «Шевченко в кіно».(Початок о 18.00)
28.11. – возвеличення жінки в творчості Т.Г. Шевченка. (Початок о 18.00)
29-30.11 – майстер-класи з художньої творчості
01.12. – Театралізоване дійство «Шевченкові імперативи і ми». Керівник – Галина Яблонська, заслужена артистка України. (Початок о 20.00)
02.12. – презентація книги В. Кушерця «Завжди сучасний Тарас Шевченко у просторі та часі». Закриття виставки.
Організатор виставки Товариство «Знання» України.
Виставка експонується з 19 листопада до 2 грудня 2014 р.
Прес-служба НБУВ
↧
Концерт фортепіанної музики "ПЕРЕТИНИ 6" 21 листопада 2014 року
Поділитися:
21 листопада 2014 року у Музичній вітальні Відділу музичних фондів відбувся концерт фортепіанної музики "ПЕРЕТИНИ 6", який був здійсненний у рамках проведення у Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського Міжнародної Конференції "Віденський Модерн / Український Авангард", що проходила 20 -21 листопада 2014року.
В програмі концерту пролунали чудові твори Арнольда Шенберґа та Володимира Загорцева у виконанні відомого сучасного піаніста, віртуозного співця сучасної музики, лауреата державної премії ім. Л. Ревуцького, Євгена Громова.
Програма концерту:
Арнольд Шенберґ (1874–1951)
Три п’єси для фп., тв. 11 (1909, ред. 1924)
1. Помірно (19 лютого 1909)
2. Дуже повільно (22 лютого 1909)
3. Схвильовано (7 серпня 1909)
Володимир Загорцев (1944–2010)
«Три епітафії» для фортепіано (1998), присвячено Євгену Громову
1. Пам’яті Едісона Дєнісова
2. Пам’яті Сергія Вакуленка
3. Пам’яті Лариси Бондаренко-Сильвестрової
Арнольд Шенберґ П’ять п’єс для фортепіано, тв. 23 (14 березня – 30 квітня 1923)
1. Дуже повільно (8-9 червня – 9 липня 1920)
2. Доволі швидко (26-27 липня 1920)
3. Повільно (6-9 лютого 1923)
4. Бадьоро (26-27 липня 1920 / 10-13 лютого 1923)
5. Вальс (13-17 лютого 1923)
Володимир Загорцев «Гра рефренів» Соната №2 для фортепіано в 2-х частинах (1970 / 1999)
Арнольд Шенберґ Три п’єси для фортепіано (жовтень 1894)
I. Andantino cis moll
II. Andantino grazioso F dur
III. Presto a moll
Зауважимо, що неперевершена атмосфера панувала на музичному вечорі. Слухачі, затамувавши подих, сприймали незвичні філігранні звуки, які народжувались під віртуозними пальцями Євгена.
Для тих, хто не зміг відвідати наш концерт, пропонуємо переглянути найяскравіші світлини.
Фотоматеріали:
↧
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського надає доступ до баз даних наукової інформації
Поділитися:
Нині невпинно зростає інтерес до використання баз даних наукової інформації і до представлення праць українських вчених у провідних зарубіжних журналах. Кількість українських публікацій багато у чому напряму залежить від інтенсивності читання, використання нашими вченими зарубіжної наукової періодики.
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (НБУВ) за дорученням Президії НАН України здійснює закупівлю доступу до провідних світових баз наукової інформації для своїх користувачів та установ НАНУ, як своїх віддалених користувачів. Так, упродовж 2014 року Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського передплачує та надає доступ до таких баз даних наукової інформації: SciVerse Scopus (Президія НАН України, НБУВ, 55 установ НАН), ScienceDirect Freedom Collection (НБУВ, 56 установ НАН), Аcademic Search Complete (НБУВ, 26 установ), Inspec (НБУВ, 11 установ), а також електронної бібліотеки дисертацій Російської державної бібліотеки. (http://nbuv.gov.ua/node/1077)
Окрім цього, за підтримки aсоціації «Iнформатіо-Консорціум» НБУВ надає доступ своїм користувачам до безкоштовних баз електронних ресурсів, а саме: BioOne (до 31.12.2015) та East View (до 31.12.2014).
Також, компанія EBSCO на своїй платформі безкоштовно надає доступ до колекції інформаційних продуктів GreenFILE та бази даних бібліотекознавчої інформації Library, Information Science & Technology Abstracts (LISTA).
Вся необхідна інформація про доступ до передплачених та безкоштовних баз даних наукової інформації, а також методичні матеріали щодо їх використання опубліковані на порталі НБУВ у розділі «Електронні ресурси».
Водночас фахівці НБУВ у співпраці з власниками баз даних здійснюють постійний консультаційний супровід використання цих ресурсів, аналізуючи утруднення, що виникають у процесі їх використання, вивчаючи запити та побажання користувачів.
Задля того, аби зорієнтувати бібліотеки наукових установ і науковців в середовищі наукової інформації НБУВ організовує навчально-практичні семінари, майстер-класи, надає за запитами індивідуальні консультації.
Так, 20 листопада цього року для бібліотекарів мережі установ НАН України було організовано навчально-практичний семінар «Наукометрія у фундаментальних та прикладних дослідженнях» за участю представників компанії Elsevier B.V. (інформаційні продукти SCOPUS, Mendeley та ScienceDirect) та компанії Thomson Reuters (інформаційні продукті Web of Science, EndNote). До програми ІХ-ї Міжнародної наукової конференції було внесено майстер клас «Ресурси Elsevier на допомогу науці», проведений представниками компанії.
Між тим, попри безсумнівну користь безперешкодного доступу до зазначених баз даних, сьогодні їх ресурси не повною мірою задовольняють потреби установ НАН України в науковій інформації. Співробітники цих установ просять розглянути можливість закупівлі доступу до таких науково-інформаційних баз даних як: American Chemical Society; Wiley; American Institute of Physics; American Physical Society; Institute of Physics; IEEE; Springer for R & D.
Докладну інформацію про бази даних, доступ до яких забезпечує НБУВ,
Прес-служба НБУВ
Фотоматеріали:
↧
ІХ-а Міжнародна науково-практична конференція «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (м. Київ, 20-22 листопада 2014 р.)
Поділитися:
20–22 листопада 2014 р. у м. Києві відбулася ІХ-а Міжнародна науково-практична конференція «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору», в організації та проведенні якої взяла участь Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (НБУВ).
Міжнародна науково-практична конференція «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» – це щорічний науковий форум академічної й освітянської спільноти України та інших країн світу з обміну практичним досвідом, дослідницькими здобутками та науковими досягненнями.
Основними тематичними напрямами роботи конференції, за якими сформовані секції, обрані такі: болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні, Європі та світі; управління якістю освіти: досвід та інновації; моніторинг якості освіти: засоби та технології; новітні засоби навчання і виховання: проблеми впровадження та стандартизації; сучасний освітній менеджмент: економічні, організаційні та психологічні засоби реалізації в Україні, Європі та світі; психологічні, педагогічні та організаційні умови запровадження європейських стандартів вищої освіти в Україні; філософія та психологія освіти; послідовність середньої та вищої освіти як загальноєвропейський стандарт.
Традиційно конференція проходить в форматі презентаційно-дискусійних, навчально-демонстраційних та пленарних сесій, секційних засідань, дискусій. Практичний формат конференції реалізується через програму тренінгу-марафону.
Перед учасниками навчально-презентаційної сесії «Інтеграція у європейський освітній простір: здобутки, проблеми, перспективи» з доповіддю «Довідково-пошукові системи Національної бібліотеки України: потреби і можливості»виступила доктор наук із соціальних комунікацій, керівник Центру науково-бібліографічної інформації НБУВ, Тетяна Добко. Ключова теза доповіді: бібліотеки є основними постачальниками інформації на ринку освітніх послуг і науковці мають звертатися до інформаційних продуктів, які створюють бібліотечно-інформаційні установи на підтримку науки, освіти і суспільства.
З доповіддю «Наукометрія в Україні: виклики сьогодення»на пленарній сесії виступив кандидат технічних наук, завідувач відділу бібліометрії і наукометрії Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади НБУВ Леонід Костенко, у якій на тлі аналізу світового досвіду оцінювання наукової діяльності презентував інформаційно-аналітичну систему «Бібліометрика української науки», створену фахівцями Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.
Конференція завершила свою роботу масштабним тренінг-марафоном «Навчання – Якість – Моніторинг», який пройшов 22 листопада на базі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Освітні тренінги та майстер-класи були присвячені активним методам навчання, моніторингу якості, ефективним практикам освітнього менеджменту, тощо. Окремий майстер-клас було присвячено питанням наукового пошуку, а також використанню ресурсів видавництва Elsevier у науковій діяльності.
Як зазначила голова організаційного комітету конференції, доктор психологічних наук, професор, директор Східно-Європейського Інституту Психології (Україна-Франція) Ірина Маноха, виступи науковців НБУВ дали новий потужний імпульс, внесли живий струмінь у зміст цьогорічних наукових дискусій. «Наступного року наша конференція буде ювілейною. Започаткована цього року співпраця організаційного комітету з головним науково-інформаційним і бібліотечним центром нашої держави – Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського, відкрила для нас перспективи партнерської взаємодії, окреслила нові змістові аспекти майбутніх наукових студій у рамках конференції», – поділилася думками пані Ірина.
У роботі конференції взяли участь фахівці з України, Білорусі, Польщі, Росії, Італії, Туреччини, Угорщини, Хорватії, Чеської Республіки та США. Спеціальні гості – представники донорських організацій та міжнародних програм і проектів у сфері освіти, експерти Європейської комісії з питань освіти і культури.
Організатори конференції: Міністерство освіти і науки України, Східно-Європейський інститут психології (Україна-Франція), Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький університет імені Григорія Сковороди», Міжнародна експертна агенція «Консалтинг і тренінг», Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Західно-Український ресурсний центр.
Прес-служба НБУВ
Фотоматеріали:
↧
↧
Семінар для керівників бібліотек науково-дослідних установ НАН України «Ефективність діяльності бібліотек: нові пріоритети, послуги та показники роботи» (НБУВ, 26.11.2014 р.)
Поділитися:
Дата події:
Середа, Листопад 26, 2014
26 листопада 2014 року з 10.00 до 15.00 у залі засідань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (просп. 40-річчя Жовтня, 3; к. 344) відбудеться семінар для керівників бібліотек науково-дослідних установ НАН України «Ефективність діяльності бібліотек: нові пріоритети, послуги та показники роботи».
Прес-служба НБУВ
↧
Охорона культурної спадщини: досвід Польщі
Поділитися:
Безпека бібліотеки, як установи, у якій зосереджено значний інформаційний потенціал, повинна розглядатися комплексно. Мається на увазі забезпечення фізичного збереження та захист фондів, а також, і це – головне, гарантування безпеки персоналу і користувачів під час виникнення надзвичайної ситуації з тих чи інших причин. Зважаючи на актуальність зазначеної проблеми для сучасного суспільства, не завжди захищеного від техногенних катастроф та соціальних катаклізмів, що можуть впливати й на стан бібліотечних та архівних фондів, необхідно володіти інформацією різного спрямування про реальний захист паперових та електронних документів з метою їх збереження. Вирішення цієї проблеми на державному рівні є різноплановим та складним завданням. Важливим є врахування міжнародного досвіду для забезпечення вітчизняних бібліотекарів та фахівців служби консервації інформацією, необхідною для профілактики надзвичайних ситуацій, техногенних аварій, пошуку оптимальних шляхів подолання їх наслідків, оцінки обсягів пошкоджень документів та приміщень.
У рамках обміну досвідом у сфері культури між Україною та Республікою Польща 29–30 жовтня 2014 р. у Національній парламентській бібліотеці України відбувся семінар на тему «Охорона культурної спадщини». На семінарі виступили учасники від Міністерства культури й національної спадщини Республіки Польща (Департаментів з питань культурної спадщини та міжнародних зв’язків) та установ культури Республіки Польща (Ради національної спадщини Республіки Польща, Національної бібліотеки Республіки Польща, Генеральної дирекції державних архівів, Національного інституту музеєзнавства та захисту експонатів).
Найбільш змістовними та корисними для фахівців Центру консервації і реставрації НБУВ, які побували на зазначеному семінарі, стали доповіді-презентації заступника генерального директора Національної бібліотеки Республіки Польща Єви Потшебніцкої «Захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту та кризової ситуації», члена Ради національної спадщини Республіки Польщі, члена комісії «Блакитний щит» Лідії Клюпш «Правові підстави захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту і кризових ситуацій». Доповідачі акцентували увагу присутніх на необхідності профілактичної та організаційної діяльності, що базується на конкретних державних законах та постановах уряду Республіки Польща, а також поінформували про діяльність Польського національного комітету «Блакитний щит». Основними задачами цього комітету є надання широкого доступу до інформації, просвіта, навчання; поширення знань через регіональні контактні пункти; популяризація емблеми комітету «Блакитний щит»; експертна діяльність.
Любов Затока,
науковий співробітник ЦКР НБУВ
Корисні посилання:
Утворення національного комітету Блакитного Щита(25.02.2014):
Blue Shield Ukraine: https://www.facebook.com/icbs.ukraine?fref=nf
Додаткові матеріали:
↧
Відбулося чергове засідання Вченої ради НБУВ
Поділитися:
У Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбулося чергове засідання Вченої ради, під час якого було обговорено кілька питань порядку денного.
З доповіддю «Про удосконалення діяльності НБУВ»виступив генеральний директор Бібліотеки, доктор історичних наук Володимир Попик,окресливши проблемні питання перебудови НБУВ, наголосив на актуалізації наукової складової її діяльності, посилення позиціонування Бібліотеки передусім як наукової установи академічного рівня. «Мало перебудувати свою діяльність. Треба ще показати це світові, боротись за свої пріоритети, за престиж в Україні і у світі. Це – непросто, позаяк ми надто обмежені у можливостях», – зазначив доповідач.
Учасники засідання заслухали також ґрунтовний звіт Валерія Горового,заступника генерального директора НБУВ, доктора наук із соціальних комунікацій, наукового керівника перехідного відомчого проекту «Оптимізація інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек в умовах інтенсифікації інформаційних обмінів» (термін виконання теми — 2013–2015 рр.). (Напрацювання учасників проекту опубліковані на сайті Центру досліджень соціальних комунікацій НБУВу розділі «Наукова діяльність»)
Про хід робіт з укладання наукового видання «Південь і Схід України: історіографічний дискурс (XVIII – поч. XXI ст.): матеріали до бібліографії»поінформувала присутніх керівник Центру довідково-бібліографічної інформації, доктор наук із соціальних комунікацій Тетяна Добко.
Про участь фахівців НБУВ у роботі українсько-польського семінару «Охорона культурної спадщини» (29–30 жовтня 2014 р.) доповіла науковий співробітник Центру консервації і реставрації Любов Затока.
На засіданні було схвалено до друку 18-й випуск збірника наукових праць Інституту рукопису НБУВ«Рукописна та книжкова спадщина України: археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів»а також науковий каталог: Архів А.О. Білецького і Т.М. Чернишової у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Біографічне дослідження.
Додаткові матеріали:
Затока Л. Охорона культурної спадщини: досвід Польщі.
Прес-служба НБУВ
↧