Пожежа в будівлі Інституту наукової інформації з суспільних наук (ІНІОН РАН), де розміщується одна з найбільших бібліотек Росії, сталася ввечері 30 січня.

Пожежу гасили майже дві доби. За цей час обвалилася покрівля площею приблизно 1 тис. м². Будівля інституту вистояла, однак, за свідченнями фахівців, існує ймовірність внутрішніх обвалів. Російські інтернет-ЗМІповідомляють, що підземні поверхи, де зберігалися книжки з унікальної колекції ІНІОН, заповнені тоннами води. Президент РАН Володимир Фортов повідомив агентству "Интерфакс", що під час пожежі було втрачено п’яту частину бібліотечних фондів.

Тож нині найголовніше для наших російських колег – врятувати решту безцінних книжок, старовинних рукописів, колекції газет та журналів, літератури слов’янськими мовами.

Нагадаємо, що формування книжкової колекції було розпочато після Жовтневої революції, коли тодішня влада більшовиків направила до Європи та США спеціальну делегацію, аби вивчити досвід з цього питання. З часом бібліотека сформувала унікальні колекції, зокрема: рукописів, прижиттєвих видань Шекспіра, фрагментів готської бібліотеки, газет і журналів, книг з історії, соціології, філософії, іноземних видань 60–80-х рр. ХХ ст.

Що ж стало причиною пожежі? На це запитання відповідь буде дана після перевірки спеціальною комісією Міністерства надзвичайних ситуацій РФ. Однак уже сьогодні серед ймовірних причин називають, зокрема, несправність електрообладнання, системи протипожежної безпеки, автоматичного комплексу гасіння вогню. Окрім того є претензії до повноти й своєчасності заходів пожежного нагляду з боку окружного управління МНС.

Уболіваючи за долю книжкових колекцій ІНІОН, поглянемо прискіпливіше на якість безпеки наших вітчизняних унікальних книгосховищ.

Прес-служба НБУВ

Національна бібліотека Узбекистану запрошує взяти участь у роботі IX Міжнародної конференції «Central Asia – 2015» – «Інформаційно-бібліотечні ресурси в науці, освіті, культурі та бізнесі»», присвяченій 145-річчю Національної бібліотеки Узбекистану імені Алішера Навої, яка відбудеться 20–25 квітня 2015 року в місті Ташкенті.

Мета конференції– активізація діяльності інформаційно-бібліотечних установ, навчальних закладів, архівів, музеїв та інших організацій для дієвого та результативного співробітництва в справі розвитку та застосування електронних інформаційних ресурсів в науці, освіті, культурі та бізнесі.

Конференція покликана

• сприяти ефективному обміну досвідом з проблем формування електронних інформаційних ресурсів, створенню бібліотечних систем та їх використання в інформаційно-бібліотечних установах, архівах, музеях.

• сприяти створенню творчих об'єднань/консорціумів спільного використання інформаційно-бібліотечних (насамперед електронних) ресурсів, організації та експлуатації навчальних центрів з навчання новим інформаційним технологіям в інформаційно-бібліотечній справі.

• активізувати діяльність бібліотечних та освітніх установ у напрямі більш широкого використання можливостей інтернет, електронних баз даних, забезпечення відкритого доступу до інформаційних ресурсів та формування їх змісту.

Оргкомітет конференції:

• Національна бібліотека Узбекистану імені Алішера Навої
• Інформаційно-аналітичний департамент з питань інформаційних систем та телекомунікацій Кабінету Міністрів Республіки Узбекистан
• Державний комітет зв'язку, інформатизації та телекомунікаційних технологій
• Комітет з питань інформації та комунікаційних технологій Законодавчої палати Олій Мажліcа
• Комітет з координації розвитку науки і технологій при Кабінеті Міністрів, Агентство «Узархів», Узбецьке агентство з друку й інформації, Академія наук, Агентство з інтелектуальної власності, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство у справах культури і спорту, Міністерство народної освіти, Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти, Центр середньої спеціальної та професійної освіти, Академія мистецтв Узбекистану, Спілка письменників Узбекистану, Ташкентський університет інформаційних технологій та ін.

Учасники конференції:

До участі в конференції запрошують керівників та спеціалістів національних бібліотек, публічних і спеціальних бібліотек, бібліотек для дітей, юнацтва та молоді, бібліотек освітніх закладів усіх систем і відомств, фахівців установ освіти та дозвілля молоді з країн СНД і ближнього зарубіжжя.

У роботі конференції візьмуть участь науковці в галузі інформаційно-бібліотечної справи, сучасного законодавства, нових інформаційних технологій, письменники, видавці, літературні критики, журналісти.

У програмі конференції:

Урочисте відкриття IX Міжнародної конференції «Інформаційно-бібліотечні ресурси в науці, освіті, культурі та бізнесі» «Central Asia – 2015», пленарне засідання, бінарний семінар, подіум-дискусія, секційні засідання, майстер-класи, круглі столи, зустрічі з письменниками та журналістами, професійні слухання, обмін досвідом, виїзні засідання з відвідуванням інформаційно-бібліотечних установ міста Ташкент.

У рамках програми конференції також планується експозиція виставки, присвяченої діяльності Національної бібліотеки Узбекистану з моменту її заснування з 1870 року дотепер, а також передбачена культурна програма історичними місцями Узбекистану (Самарканд, Бухара і Хіва).

Робочі мови конференції: узбецький, російська, англійська.

Інформаційна підтримка: ЗМІ Республіки Узбекистан, вебсайти: www.natlib.uz

Реєстрація (умови реєстрації буде повідомлено додатково).

Шановні колеги!

Міністерство освіти і науки України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології, Кафедра історії української літератури і шевченкознавства запрошують вас 11–13 березня 2015 року взяти участь у роботіМіжнародного круглого столу «Всесвіт Тараса Шевченка», присвяченого 201-й річниці від дня народження Тараса Шевченка.

Тематика:

• Сучасні методології вивчення і викладання Тараса Шевченка (у середній і вищій школі).
• Інноваційні пошуки всесвітнього шевченкознавства.

Робочі мови:­ українська, російська, англійська.

Захід відбудеться в Інституті філологіїКиївського національного університету імені Тараса Шевченка (за адресою: м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 14).

Для участі в роботі круглого столу необхідно до 28 лютого подати на електронну адресу: shevchenko.center@gmail.com заявку з назвою доповіді та відомостями про автора українською, російською та англійською мовами.

Детальна інформація на сайті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Прес-служба НБУВ

Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та Українське біографічне товариство запрошують взяти участь у роботі Одинадцятих Біографічних читань, які відбудуться 4 червня 2015 рокуу будинку Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського по вул. Володимирській, 62. Початок роботи о 10-00. Читання присвячені пам’яті засновника і першого директора Інституту біографічних досліджень НБУВ, доктора історичних наук, професора Віталія Сергійовича Чишка (1951–2003).

Програма читань передбачає розгляд наступних проблем:

• Новітня інформаційна парадигма і розвиток методичних засад вітчизняної біографіки
• Роль і місце біографічного знання в житті сучасного українського суспільства
• Бібліотеки як інтегратори і поширювачі біографічного знання

Пропозиції щодо тематики виступів необхідно подавати до Інституту біографічних досліджень НБУВ (вул. Володимирська, 62. кімн. 126, тел. 288-13-84), а також електронною поштою    (е-mail: t.v.kotlyarova@ukr.net ) до 15 травня 2015 року.

Регламент виступів: доповіді – до 15 хв., повідомлення – до 10 хв.

Учасникам читань необхідно направити електронною поштою та/або особисто подати до оргкомітету роздруківку та електронну версію наукової статті, підготовленої за матеріалами доповіді або повідомлення. Стаття має відповідати вимогам до фахових видань щодо змісту та оформлення бібліографічного опису джерел, посилань, додатків тощо. Файл подається у форматі RTF, гарнітура Times New Roman, основний текст друкується через 1,5 інтервали, кегль 14 пунктів, обсяг – до 16 стор., примітки – в кінці тексту, додаються стисла анотація і резюме українською, російською та англійською мовами, а також ключові слова (до 7-ми).

Оргкомітет

З метою забезпечення реалізації вимог та положень Закону України «Про вищу освіту»від 01 липня 2014 року № 1556-VII Міністерство освіти і науки України пропонує на громадське обговорення проект Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань. 

Зауваження та пропозиції до Проекту необхідно надсилати до 15 лютого 2015 року на електронну адресу: dak@mon.gov.ua

16-17 грудня 2014 року у Державному політехнічному музеї при НТТУ «КПІ» було проведено другий [33, 33] науково-практичний семінар «Оцифроване надбання: збереження, доступ, репрезентація» Тема заходу - «Оцифрування як інформаційне виробництво і сервіс». Мета заходу ознайомлення фахівців з передовими світовими практиками, навчання технологіям оцифрування, формування та інтеграції цифрових колекцій, методам їх розповсюдження та використання. Другий семінар присвячений питанням організаційно-технологічного і нормативного забезпечення процесів оцифрування і організації сервісів з цифровим контентом.

Підсумки першого науково-практичного семінару «Оцифроване надбання: збереження, доступ, репрезентація»

Методика оцифрування документів [2, 5, 48, 50]

Одним із характерних трендів у гуманітарній сфері на початку третього тисячоліття стали процеси оцифрування і представлення в електронному середовищі об'єктів історико-культурної спадщини: музейних артефактів, книжкових зібрань, архівних документів. Спочатку це була невід'ємна частина створення електронних каталогів зібрань найбільших бібліотек, музеїв та архівів, електронні копії виконували роль презентаційних (мультимедійних) продуктів, але цифрові проекти досить швидко набули статусу самостійного, самодостатнього, надзвичайно капітало- і наукоємного напряму у діяльності фондоутримувачів. Це пов'язано не стільки з організацією «широкого доступу» до фондів, скільки з необхідністю забезпечити фізичне збереження оригіналів шляхом створення їх електронних копій та вилучення оригіналів з читальних залів, а також виконанням державних планів і програм із перетворення історико-культурного надбання у цифровий формат.

Можна виділити два типи вимог до оцифрування у залежності від цілей:

1. обов'язковий – отримання копій сторінок у вигляді графічних зображень, здійснюване шляхом сканування з подальшою обробкою і збереженням в одному з форматів графічних файлів. У цьому випадку повністю зберігається оригінальна верстка книги і виключається спотворення змісту. Можливість пошуку по тексту відсутня.
2. пошуковий (факультативний) – оптичне розпізнавання тексту з подальшим збереженням розпізнаного тексту як підкладки набору графічних символів. У цьому випадку стає можливий повнотекстовий пошук по книзі.

Оцифрування документів «своїми силами» ставить перед установою наступні завдання:

• Визначення параметрів відбору документів для оцифрування;
• Аналіз параметрів документів з метою визначення матеріально-технічної бази, необхідної для оцифрування документів та вимог, що пред'являються до електронного контенту;
• Забезпечення матеріально-технічної бази (придбання обладнання, його налаштування);
• Навчання кадрів, що займатимуться оцифруванням;
• Введення комплексу оцифрування в експлуатацію, стажування кадрів;
• За необхідності організація додаткових курсів підвищення кваліфікації;
• Визначення планових показників, впровадження системи звітності;
• Навчання спеціалістів центрів оцифрування у напрямку обробки цифрових ресурсів – каталогізації.

Інший спосіб оцифрувати свої фонди це скористуватися послугами організацій що займаються оцифруванням. Наприклад спеціалізований центр «БАЛІ» пропонує широкий спектр послуг, серед яких не тільки послуги з оцифрування і обробки зображень, фото послуги, а і дистрибуція, локалізація і супровід спеціалізованого програмного забезпечення для електронних бібліотек, краєзнавчих ресурсів, електронних енциклопедичних довідників; розробка, впровадження та супровід технологічних рішень для електронних бібліотек і цифрових колекцій; послуги з оцифрування, обробки зображень, очищення і розпізнавання текстів; спільні проекти і партнерство у створенні інтегрованого цифрового контенту, удосконалення систем повнотекстового пошуку у багатомовних ресурсах і веб- репрезентації оцифрованих об'єктів.

Через необхідність розробки інструментальних засобів контролю якості оцифрованих зображень та нормативної документації для країн СНГ, ЗАО «ДиМи-Центр», за підтримки Російської державної бібліотеки (РДБ), та Державної науково-технічної бібліотеки Росії (ДПНТБ Росії) розробили методичні вказівки і технічні інструкції з оцифрування «Методика контроля качества сканирования бумажных документов».

У процесі роботи вивчався закордонний досвід розробки універсальних засобів об’єктивного контролю якості сканування документів. Було враховано результати проектів Metamorfoze (Нідерланди) і The National Digital Information Infrastructure and Preservation Program (США), та інших.

Як джерело освітлення можна використовувати «холодні» електролюмінесцентні або флуоресцентні лампи з фільтром, що захищає від ультрафіолетового випромінювання і поглинає тепло, також можна використовувати світлодіоди, або волоконно-оптичні системи освітлення. Освітлювачі мають не завдавати шкоди об'єкту сканування потоком ІЧ і УФ випромінювання. Ще одною вимогою до освітлення є забезпечення рівномірності освітлення по всьому формату оригіналу для отримання якісних результатів і збереження природного світло-тіньового балансу. У деяких бібліотеках газети, архівні матеріали, рукописи розшивають перед оцифруванням, а потім не зшивають, зберігають у спеціальних картонних коробках виготовлених з безкислотного картону.

Технічні засоби обробки і управління оцифрованими документами [6, 7, 42]

Компанія ABBYY, провідний світовий розробник програмного забезпечення та постачальник послуг у галузі лінгвістики, розпізнавання документів та введення даних. Своєю місією компанія обрала допомогу людям розуміти один одного. Створюючи рішення у галузі штучного інтелекту, введення документів, обробки даних та перекладу, ABBYY перетворює інформацію у корисні знання.

ABBYY розробляє ключові технології у 4-х напрямках:

• розпізнавання документів (OCR – оптичне розпізнавання тексту; ADRT – розпізнавання структури документу; MRC – зменшення розміру зображення при зберіганні у PDF; перетворення PDF-файлів);
• потокове внесення даних (ICR – оптичне розпізнавання символів, написаних від руки; OMR – розпізнавання міток; OBR – розпізнавання одновимірних і двовимірних штрихкодів; класифікація документів; інтелектуальний аналіз сторінки; вилучення даних з будь-яких типів документів);
• аналіз та розуміння тексту (інтелектуальний корпоративний пошук; вилучення даних; eDiscovery. Перспективні напрямки: класифікація документів; порівняння документів; аналіз тональності висловлювань; охорона інформаційного периметра організації з виявленням фактів передачі несанкціонованої інформації; система прогнозування та оповіщення про події; багатомовний пошук);
• лінгвістика та переклад (морфологія, синтаксис, семантика; управління термінологією; впровадження лінгвістичних технологій; послуги з локалізації; переклад документації; лінгвістична підтримка міжнародних заходів; створення глосаріїв і баз пам'яті перекладу; електронні та друковані словники).

Автоматизація введення документів і даних:

• Переведення оцифрованих документів, зображень та PDF-файлів у редаговані формати;
• Створення електронних архівів з можливістю швидкого пошуку потрібних документів;
• Введення даних в інформаційну систему підприємства з будь-яких видів паперових бланків, анкет та фінансових документів.

Лінгвістичні рішення і послуги:

1. ABBYY Language Services– Лінгвістична підтримка корпоративних клієнтів:
   • Локалізація програмного забезпечення, веб-сайтів, мультимедіа і маркетингових матеріалів з англійської більш ніж на 80 мовах;
   • Послуги письмового перекладу великих обсягів документації. Лінгвістичний супровід великих міжнародних заходів, послуги перекладу телефонних переговорів, відео-конференцій;
2. Видавництво ABBYY Press– випуск словників, енциклопедій, а також робота над путівниками;
3. ABBYY Compreno– Система розуміння, аналізу та перекладу текстів на природних мовах.

Спеціалізований центр "БАЛІ"розробив систему формування та інтеграції цифрових колекцій DC-Visuонлайнових репрезентацій оцифрованих документів. DC-Visu реалізує: репрезентацію оцифрованих документів, якісно відтворюючи його у цифровій формі, яка передає всі особливості зовнішнього вигляду оригіналу; посимвольне подання тексту для повнотекстового пошуку; візуалізацію оригіналу, пошук та інші можливості роботи з текстом в єдиному інтерфейсі; представлення документа єдиним об'єктом у якому зосереджено кілька електронних форматів; розвантаження користувача: інтуїтивно зрозумілий інтерфейс без локальних інсталяцій; використання наявних систем для бібліотечних сервісів; збагачення інформаційного змісту та візуальних сервісів. Система управління електронними колекціями розрахована на використання в електронних бібліотеках. Може бути використана як інструментарій для перегляду зовнішніх об'єктів у бібліографічних та повнотекстових інформаційно-пошукових системах.

DC-Visu V 2.0 дозволяє керувати колекціями оцифрованих документів, сумісна з, популярною у бібліотеках країн СНД, СУБД «ІРБІС»; надає можливість цитування книг; використовує ABBYY-сервіси для розпізнавання тексту, для покращення пошуку; підтримує можливість імпорту метаописів у форматі XML у колекції Europeana.

У наступних версіях, планують реалізувати можливість представлення різних типів документів, наприклад листових. Крім того, слід зазначити, що всі розробки орієнтовані на проект Europeana, тому всі мета описи є і будуть сумісними з вимогами цього проекту.

Метадані [8, 9, 10, 30, 58, 61]

Центр з проблем інформатизації сфери культури (Центр ПІК) опублікував переклад брошури «Оцифровка: ландшафт стандартов для европейских музеев, архивов, библиотек», виданої робочою групою проекту Athena, який є агрегатором інформаційних ресурсів європейських музеїв, бібліотек та архівів і передає зібрані матеріали у європейську цифрову бібліотеку Europeana. У брошурі даються визначення основних понять, пов'язаних зі стандартами, а потім за схемою описуються міжнародні стандарти метаданих, формати представлення мультимедіа інформації, протоколи передачі інформації, стандарти кодування символів, які використовуються у закладах культури - постачальниками інформаційних ресурсів.

Для створення карткових каталогів у бібліотеках використовуються правила каталогізації – стандарти змісту. Для створення електронного каталогу, також використовуються стандарти змісту, але для взаємодії з комп’ютером їх недостатньо, тому на їх основі було розроблено комунікативні формати, що можуть оброблятися машиною. Для можливості обміну описами і створення зведених каталогів було розроблено стандарти обміну даними. Розглянемо деякі приклади.

Концептуальні моделі:

• FRBR (функціональні вимоги до бібліографічних описів) – концептуальна модель метаданих «об’єкт-зв’язок» для інформаційних об’єктів; пов’язує завдання користувача із пошуку та доступу у бібліографічних базах даних з точкою зору користувача; розроблено IFLA– 1998 р., остання редакція 2009 р., перекладено на 21 мову.
• FRAD (функціональні вимоги до авторитетних даних) – пов’язує дані, що записані у бібліотечних авторитетних записах з потребами користувачів цих записів та просуває і розповсюджує ці дані; допомагає знайти об’єкт чи набір об’єктів відповідно до заданих критеріїв; ідентифікувати об’єкт; контекстуалізувати (місце особи, організації, роботи тощо у контексті) і обґрунтувати; розроблено IFLA– 2009 р., остання редакція 2013 р., перекладено на 13 мов.
• FRSAD (функціональні вимоги до предметних авторитетних даних) – пояснює, як об’єкти, що є предметами інтелектуальної чи мистецької творчості, можуть пов’язуватися і контролюватися у межах бібліографічного універсуму; розроблено IFLA– 2010 р., продовження FRBR.
• CIDOC CRM (концептуальна базова модель Міжнародної ради музеїв) – для інтеграції, посередництва та обміну інформацією в області світової культурної спадщини та пов’язаних областей; розроблено – 1998 р., стандарт ISO 21127 – 2006 р.; останнє поновлення 2011 р.
• FRBRoo (об’єктно-орієнтовані функціональні вимоги до бібліографічних записів) – формальна онтологія, призначена для збирання та представлення базової семантики бібліографічної інформації та для полегшення інтеграції, посередництва та обміну бібліографічною та музейною інформацією; розроблено IFLAта CIDOC– 2008 р.; об’єднала Базову модель Міжнародної ради музеїв та FRBR.
• DELOS DLRM (базова модель цифрової бібліотеки) – концептуальна модель для системи управління цифровою бібліотекою; для розробки більш вузьких моделей з конкретною архітектурою для реалізації систем цифрових бібліотек; розроблено Асоціацією цифрових бібліотек – 2007 р.
• OAIS RM (базова модель для відкритої архівної інформаційної системи) – розроблено Консультативним комітетом із космічних інформаційних систем – 2002 р.; довготермінове зберігання та доступ; ISO 14721:2003та ISO 14721:2012.

Правила каталогізації (стандарти змісту):

• ГОСТ 7.1:2003 (Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання) – розроблено Російською книжковою палатою, РГБ, РНБ, Міждержавним технічним комітетом із стандартизації – 2003 р.; Використовується у Вірменії, Білорусії, Казахстані, Киргизстані, Молдові, Росії, Таджикистані, Туркменістані, Узбекистані, Україні; Україна ДСТУ – 2006 р.
• ISBD (C) (консолідований міжнародний стандарт бібліографічного опису) – розроблено IFLA; консолідований стандарт ISBD– 2007 р.; відповідає моделіFRBR.
• ACCR2 (Англо-Американські правила каталогізації 2) – розроблено Об’єднаним керівним комітетом – 1978 р.; Останнє поновлення – 2002 р.; Замінено на RDA;
• RDA (опис ресурсу та доступ) – розроблено Об’єднаним керівним комітетом – 2009; Відповідає моделям FRBR, FRAD; Узгоджено з форматами MARC21, MODS, DUBLIN CORE, стандартом ONIX; використовується у національних бібліотеках США, Канади, Австралії, Великої Британії, Сінгапуру, Малайзії, Філіппін, Німеччини, Нідерландів, Фінляндії, Ірландії, Шотландії; перекладено китайською, французькою, німецькою та іспанською мовами.
• CCO (каталогізація культурних об’єктів – принципи опису культурних об’єктів та їхніх зображень) – розроблено на замовлення Асоціації візуальних ресурсів.
• ISAD(G) (загальний міжнародний стандарт архівного опису) – розроблено Міжнародною Радою Архівів; переклад українською – 2002 р.; правила описування архівних документів (ISAD(G): 1999, NEQ): ДСТУ 4331:2004– Чинний від 01.07.2005.

Для опису бібліографічних ресурсів, використовуються комунікативні формати, що розроблені у відповідності до правил каталогізації:

• UNIMARC (універсальний машиночитаний формат каталогізації) – розроблено та підтримується IFLA; останнє поновлення – 2010 р.;
• MARC21 (машиночитаний формат каталогізації 21) – розроблено та підтримується MARC Advisory Committee; останнє поновлення – 2014 року; Європейська асоціація дослідницьких бібліотек (LIBER)зацікавлена у розвитку цього формату; бібліотеки Європи замінюють UNIMARCна MARC21.

Стандарти описових метаданих призначені для опису змісту цифрових об’єктів:

• MARCXML– призначений для представлення даних MARC21у XML структурі; розроблений Бібліотекою Конгресу США:
  • як розширена схема стандарту кодування та передачі метаданих - METS;
  • для представлення метаданих для OAI збирання (харвестингу);
  • для опису оригінальних ресурсів у XML синтаксисі;
  • для метаданих XML, які можуть постачатись разом із електронним ресурсом;
• Dublin Core (Дублінське ядро)– набір елементів метаданих, значення яких описують вміст інформаційного ресурсу; розроблений Dublin Core Metadata Initiativeу 1998 році; 15 елементів метаданих з відповідними множинами кваліфікаторів.
• MODS (Схема метаданих опису об’єктів) – XML розмітка для вибраних метаданих з існуючих MARC21записів додатково до оригінальних описів ресурсів; розроблено Бібліотекою Конгресу США:
  • як розширена схема стандарту кодування та передачі метаданих – METS;
  • для представлення метаданих для OAI збирання (харвестингу);
  • для опису оригінальних ресурсів у XML синтаксисі;
  • для метаданих XML, які можуть постачатись разом із електронним ресурсом;
• MADS (схема метаданих опису авторитетних даних) – XML розмітка для вибраних авторитетних даних; розроблено Бібліотекою Конгресу США:  для набору авторитетних елементів, що можуть бути використаними для надання метаданих про агентів (людей, організації), події і поняття (теми, жанри, тощо);  пов’язана зі схемою метаданих опису об’єктів (MODS) для надання метаданих про авторитетні об’єкти, що використовуються в описах MODS.
• EAD (кодований архівний опис) – стандарт кодування архівних допоміжних засобів пошуку з використанням XML; розроблено Бібліотекою Конгресу СШАу партнерстві з Товариством американських архівістів:
  • специфікує елементи, які будуть використані для опису рукописних колекцій;
  • багато елементів є чи можуть бути відображені у стандартах змісту (наприклад, ISAD(G)– загальний міжнародний стандарт архівного опису) чи інших структурованих стандартах (наприклад MARCчи Dublin Core).
• VRA CORE– стандарт даних та XML схема для опису робіт візуальної культури, а також зображень, що документують їх; розроблено Бібліотекою Конгресу СШАу співпраці з Асоціацією візуальних ресурсів; містить набір елементів метаданих та початкову модель ієрархічної структуризації цих елементів.
• CDWA Lite– XML схема для опису робіт мистецтва та матеріальної культури; базується на CDWA (категорії для опису творів мистецтва) та CCO (правила каталогізації об’єктів культури та їх зображень); використовується у зведених каталогах та репозиторіях, які побудовані на OAI-PMH.

Стандарти структурних та адміністративних метаданих призначені для керування колекціями цифрових об’єктів та доступом до них, описують носії та середовище цифрових об’єктів, збереження, управління правами, формати метаданих:

• METS (стандарт кодування та передачі метаданих)
• PREMIS (метадані збереження: стратегії впровадження)
• MIX-NISO (метадані для зображень XML)
• TextMD (технічні метадані для тексту)
• ISO 20775 (Schema for Holdings Information – схема для інформації про місце утримання)
• ALTO (об’єкт комплекту тексту та макету) – стандарт метаданих що використовується для зберігання інформації про зміст і структуру розділів.

Стандарти обміну даними призначені для пошуку, отримання та обміну інформацією між базами даних:

• Z39/50– стандарт протоколу пошуку та отримання інформації з віддалених баз даних;
• OAI-PMH– протокол збору метаданих ініціативи відкритих архівів;
• OpenURL– визначає тип URL, що містить набори контекстно-залежних метаданих ресурсів; база даних може експортувати URL посилання на ресурс, який відсутній у базі даних; створює зв’язок між ідентифікованим ресурсом та відповідною послугою (дозволяє шукати в інших базах даних, щоб користувач міг отримати доступ до примірника онлайн, замовити через міжбібліотечний абонемент або електронну доставку документів).

Міжнародні стандарти в Україні необхідні для того щоб відповідати вимогам сучасності, мати можливість стати частиною глобального професійного та інформаційного простору. Для інтеграції українських бібліотек у світовий інформаційний простір необхідно вивчати та перекладати міжнародні стандарти, адаптувати та легалізувати їх в Україні, навчати бібліотекарів та впроваджувати застосування для бібліотек.

У музеях дуже складно було прийти до єдиного стандарту, адже у кожному музеї використовувалися свої стандарти та програмне забезпечення, що несумісне із стандартами та програмним забезпеченням інших музеїв. Але 17 липня 2014 року у Києві відбувся «круглий стіл» з питань впровадження електронного обліку музейних предметів в Україні. Застосування уніфікованих автоматизованих комп’ютерних систем обліку у роботі музеїв не лише сприятиме оптимізації та інтенсифікації фондово-облікових процедур, підвищить рівень безпеки музейних колекцій, а й забезпечить дієвий механізм включення інформації про рухомі культурні цінності до Державного реєстру національного культурного надбання та міжнаціональних банків даних.

Також, під час обговорення концептуальних засад організації музейного обліку в Україні та участі професійного середовища у процесі розвитку та імплементації відповідних стандартів у тісній комунікації із зарубіжними колегами, була висловлена ініціатива створення української секції документації (CIDOC) національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ).

CIDOC CRMвизначає семантику схем баз даних і структур документів, що використовуються у культурній спадщині та музейній документації, у термінах формальної онтології. Модель не визначає термінологію, що з'являється у конкретних структурах даних, але має характерні відносини для її використання. Модель може служити як керівництвом для розробників інформаційних систем, так і спільною мовою для експертів предметної області та фахівців з інформаційних технологій. Вона призначена для покриття контекстної інформації історичного, географічного і теоретичного характеру про окремі експонати і музейні колекції в цілому.

Структурно CIDOC CRM складається з ієрархії класів і широкого набору властивостей (бінарних відносин), що пов'язують класи між собою. Всі концепти (класи і властивості) моделі можна розділити на три групи. Перша група включає класи та відносини, які охоплюють найбільш загальні поняття навколишнього світу: постійні та тимчасові суті, відносини участі, залежності, збіги у часі. Друга група містить поняття, що частково підтримують функції управління: придбання та облік одиниць зберігання, передача прав власності на об'єкти культури. До третьої групи відносяться класи і властивості, використовувані для внутрішньої організації самої онтології: кошти, необхідні для підключення зовнішніх джерел термінів, наприклад, тезаурусів по галузях культури. Ієрархія класів моделі CIDOC CRM ділиться на 2 гілки: Постійні сутності й Тимчасові сутності. Інші класи є допоміжними.

На самих нижніх рівнях ієрархії класів з'являються поняття, характерні для сфери культури: Зберігання, Переміщення (цінностей), Проект або Процедура (у тому числі техніка виробництва), Період (у тому числі художній стиль). Ієрархія класів може бути гнучко розширена із застосуванням вбудованого класу Тип. Найбільший інтерес представляють властивості. Класи на нижніх рівнях ієрархії мають близько 10-15 властивостей, причому більша частина властивостей успадковується від класів-предків. Назви властивостей являють собою дієслівні фрази, вибрані так, що при послідовному зв'язуванні двох класів властивостей виходить осмислена фраза з суб'єктом (перший, якщо рахувати зліва направо, клас), предикатом (властивістю) і об'єктом (другий клас).

LIDOпоєднує у собі формати:

• CDWA Lite (Getty) це XML-схема кодування основних описів творів мистецтва і матеріальної культури на основі елементів даних і керівних принципів у CDWA і після стандартного змісту, дані по каталогізації культурних цінностей, передбачених Гетті і Framework Tools#ARTstor. Він призначений для обміну описами, та постачання інформації у зведені каталоги з використанням OAI / PMH (той же протокол, використовує Europeana);
• museumdat (German Museums Association) це XML-схема, що базується на CDWA Lite, але має свою специфічну спрямованість головним чином на мистецтво, реконфігурує елементи CDWA Lite, і орієнтується на підхід CIDOC CRM;
• CRM (CIDOC);
• SPECTRUM XML (Collections Trust) базується на однойменному британському міжнародному стандарті для управління колекціями. Це забезпечує можливість обміну описами між різними системами управління колекціями і агрегування даних.

LIDOпризначений спеціально для експорту метаданих та агрегування їх у зведені каталоги. Це мало б надати стимул постачальникам метаданих для використання стандарту LIDO у своїх системах. Одним з найважливіших зведених каталогів сьогодні є Europeana, який використовує формат ESE / EDM, LIDOмоделі яких, засновані на протоколі збору метаданих OAI-ORE. Одним з проектів Europeanaякий використовує LIDOє Athena, цим проектом було опубліковано буклет «Lightweight information describing objects (lido): the international harvesting standard for museums». Крім того інструмент, який використовується Europeanaконвертує будь який стандарт, у тому числі і LIDOу EDM– Mint.

Хмарні сервіси [4, 65]

Хмарні сервіси є інформаційною технологією (ІТ), що надається за вимогою як інтернет-сервісу або виділеній мережі, який оплачується залежно від використання. Хмарні сервіси представлені у широкому діапазоні - від повноцінних додатків і платформ для розробки до серверів, систем зберігання і віртуальних робочих місць.

Комерційні та державні компанії використовують хмарні сервіси як різноманітні додатки. На відміну від традиційної ІТ інфраструктури, у якій фонд програмного і апаратного забезпечення поповнюється протягом місяців, хмарні сервіси надають ІТ-ресурси протягом хвилин або годин, при цьому вартість залежить від фактичного використання. У зв’язку з цим можуть швидше обробляти дані і оптимізувати витрати. Аналогічно споживачі використовують хмарні сервіси для спрощення роботи з додатками, зберігання і передача даних та захисту змісту, при цьому маючи доступ до послуги з будь-якого пристрою, підключеного до мережі.

Хмарні сервіси мають кілька загальних атрибутів:

1. Віртуалізація – під час роботи хмарних технологій інтенсивно застосовується віртуалізація сервера і сховища, щоб швидко розподіляти / перерозподіляти ресурси;
2. Функціональність розрахована на велику кількість користувачів – ресурси об'єднуються і надаються великій кількості користувачів;
3. Мережевий доступ – надає можливість доступу до ресурсів через браузер або спеціальний клієнт для безлічі підключених до мережі пристроїв (комп'ютера, планшета, смартфона);
4. Надання за вимогою – надає можливість самостійного виділення ресурсів з інтерактивного каталогу з встановленими налаштуваннями;
5. Гнучкість – масштаб ресурсів може бути збільшений або зменшений автоматично;
6. Засоби вимірювання і розподілу витрат між підрозділами – дозволяють відстежувати і визначати вартість ресурсів згідно з договором про надання послуг.

Серед багатьох типів хмарних сервісів, що надаються постачальниками послуг, найбільш поширеними є такі:

1. ПО як послуга (SaaS) – програмне забезпечення працює на комп'ютерах, які належать постачальнику SaaS і керуються ним, при цьому вони не встановлюються і не керуються за допомогою комп'ютерів користувача. Доступ до них надається через загальну мережу Інтернет і, як правило, надається на основі щомісячної або річної передплати.
2. Інфраструктура як послуга (IaaS) – обчислювальні та мережеві ресурси, а також ресурси зберігання даних та інші елементи (безпека, інструменти) надаються постачальником IaaS через загальну мережу Інтернет, VPN або підключення до виділеної мережі. Користувачі отримують у користування та управління операційну систему, додатки та інформацію, наявні в інфраструктурі і оплачують послуги відповідно з використанням.
3. Платформа як послуга (PaaS) – Всі компоненти програмного і апаратного забезпечення, необхідні для створення та управління додатками, що працюють на основі «хмарних обчислень», надаються провайдером PaaS за допомогою загальної мережі Інтернет, VPN або підключення до виділеної мережі. Користувачі оплачують послуги відповідно до використання і контролюють використання додатків у їхньому життєвому циклі

Хмарні сервіси мають багато переваг, серед яких:

• Хмарні сервіси швидше окупаються;
• Постійний доступ до додатків і вмісту;
• Швидка масштабованість відповідно до вимог;
• Більш вигідне використання інфраструктурних інвестицій;
• Більш висока продуктивність ІТ персоналу і всієї організації;

Серед недоліків хмарних сервісів можна виділити основні:

• Вимога постійного підключення до Інтернету;
• Сумнівна конфіденційність;
• Сумнівна безпека;
• Дороге обладнання.

Сучасні хмарні сервіси все ще важко уявити як альтернативу власному жорсткому диску, але вони дуже зручні як буфер обміну між комп'ютером і мобільним пристроєм. Крім того онлайн ресурси незамінні коли потрібно мати під рукою всі важливі файли з можливістю їх перегляду на будь-якому пристрої. Крім того ви завжди зможете поділитися цими файлами зі співробітниками, відкривши доступ або відправивши посилання на файл. Є і ще один плюс, у випадку поломки комп'ютера, ваші файли у хмарі залишаться цілими і неушкодженими. Щоб розпочати роботу з будь-яким хмарним сервісом необхідно пройти реєстрацію, у деяких випадках досить мати поштову скриньку цих служб, далі можна скопіювати файли через веб-інтерфейс або використати спеціальний клієнт, що встановлюється на комп’ютер. Клієнт створює на комп'ютері папку, яка синхронізується з хмарним сервісом.

Документи Google (Google Docs)– безкоштовний онлайн-офіс, що включає у себе текстовий, табличний процесор і сервіс для створення презентацій, а також інтернет-сервіс хмарного зберігання файлів з функціями файлообміну, що розробляється компанією Google. Утворений у результаті злиття Writely і Google Spreadsheets. Пізніше функціональність програми була розширена за допомогою офісного пакету Quickoffice, придбаного пошуковою корпорацією у 2012 році. Для мобільних платформ Google Android і Apple iOS компанія розробляє спеціальний варіант програм, створених за допомогою Android SDK і Xcode.

Google Docs являє собою веб-орієнтоване програмне забезпечення, що працює у рамках веб-браузера і не потребує установки на комп'ютер користувача. Документи і таблиці, створювані користувачем, зберігаються на спеціальному сервері Google, або можуть бути експортовані у файл. Це одна з ключових переваг програми, оскільки доступ до введених даних може здійснюватися з будь-якого комп'ютера, підключеного до Інтернету (при цьому доступ захищений паролем).

Picasa– безкоштовна програма для роботи з цифровими фотографіями, створена компанією Lifescape у 2002 р. 13 червня 2004 Picasa була придбана компанією Google. Picasa інтегрована з фотохостингом Picasa Web Albums (веб-альбоми Picasa), а також Blogger, Gmail, YouTube, Google Earth і Google Plus.

Серед можливостей Picasa – завантаження фотографій до комп'ютера зі сканера та камери, автоматична індексація фотографій на жорсткому диску комп'ютера, перегляд фотографій у звичайному і повноекранному режимі, у тому числі у вигляді слайд-шоу, геотегінг: Picasa може записувати координати у метадані EXIF, редагування фотографій, включаючи ретушування, кадрування та вирівнювання, застосування до фотографій різних ефектів, у тому числі корекція ефекту червоних очей, присвоєння фотографіям ярликів і ключових слів, при редагуванні зображення Picasa зберігає його оригінал у прихованій папці, яка знаходиться у тій же папці що і редагований файл.

Dropboxє засновником напряму хмарних сховищ даних. Dropbox – хмарне сховище даних, яке належить компанії Dropbox Inc., що дозволяє користувачам зберігати свої дані на серверах у хмарі і ділитися ними з іншими користувачами в Інтернеті. Робота побудована на синхронізації даних. З Dropbox користувач працює за допомогою клієнта або з використанням веб-інтерфейсу через браузер. При установці клієнтського програмного забезпечення Dropbox на комп'ютері з’являється папка, що синхронізується із хмарним сховищем. Хоча головний акцент технології робиться на синхронізацію і обмін інформацією, Dropbox веде історію завантажень, щоб після видалення файлів з сервера була можливість відновити дані. Також ведеться історія зміни файлів, яка доступна на період до 30 днів.

Файли, завантажені через клієнт, не мають обмеження на розмір, але файли, завантажені через веб-інтерфейс, обмежені 300 МБ. Є також можливість завантажувати файли для загального доступу через папку «Public», що дозволяє використовувати сервіс як файлообмінник. Для спільної роботи над проектами сервіс має можливість створення папок спільного доступу осіб, які мають різні облікові записи на сервісі. Доступна автоматична синхронізація файлів і папок і зберігання версій з можливістю відкату.

Evernote– веб-сервіс і набір програмного забезпечення для створення та зберігання заміток. Заміткою може бути фрагмент тексту, веб-сторінка, фотографія, аудіофайл або рукописний запис. Нотатки можуть також містити вкладені файли іншого типу. Нотатки можна сортувати за блокнотами, присвоювати їм мітки, редагувати і експортувати.

Evernote підтримує кілька комп'ютерних і мобільних платформ, включаючи OS X, iOS, Chrome OS, Android, Microsoft Windows, Windows Phone, BlackBerry і webOS, а також пропонує онлайн-синхронізацію і резервне копіювання.

Evernote був заснований Степаном Пачіковим і представлений у вигляді відкритої бета-версії 24 червня 2008 р. Evernote доступний як у платному, так і в обмеженому безкоштовному варіантах. Використання безкоштовної версії передбачає щомісячний ліміт на обсяг заміток, що розміщуються, який можна збільшити при заміні безкоштовної версії на платну. 4shared– хмарний файлообмінний хостинг. 4shared – сервіс, який надає послуги хостингу файлів і їх обміну. Базова безкоштовна реєстрація дає можливість завантажувати до 10 Гбайт у свій обліковий запис. Після підтвердження реєстрації електронною поштою обсяг збільшується до 15 Гбайт. Преміум-користувачі отримують у своє розпорядження 100 Гбайт. Після успішного завантаження файлу користувач отримує унікальне посилання, за яким можна завантажити цей файл. Всі завантажені файли зберігаються протягом 180 днів з моменту останнього відвідування акаунта. Файли преміум-користувачів зберігаються на весь термін дії облікового запису.

Міжнародні проекти [2]

All Our Yesterdays (Все наше минуле) – «Життя через призму перших фотографів Європи (1839 - 1939)». Музеї, архіви, університети, приватні підприємства та державні органи з усієї Європи об'єдналися у проекті EuropeanaPhotographyоцифрувати свої фото-колекції за період 1839-1939 років. Тут представлені відретушовані, рідкісні фотографії, що задокументували минуле.

All Our Yesterdays пропонує відвідувачам можливість відкрити для себе, як люди жили в Європі, як вона відрізнялася від тієї яку ми знаємо сьогодні, які були зміни до народження сучасної Європи. All Our Yesterdays це інтерактивна віртуальна виставка, відвідувачі можуть продивлятися електронні версії фотографій переміщуючись ресурсом. Виставка представлена і реалізована EuropeanaPhotography, європейським проектом, що фінансується Європейською комісією, з метою вибору і оцифрування більш ніж 430 000 зображень першого сторіччя існування фотографії (1839-1939), які представляють історичну, культурну та художню цінність, оцифровані зображення доступні також всім проектам Europeana– європейської цифрової бібліотеки.

Деякі з експонатів цієї виставки були надані Музеєм однієї вулиціі Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником. Координатором і представником українських учасників у фотовиставці виступив «Спеціалізований центр БАЛІ», асоційований партнер проектів EuropeanaPhotographyі AthenaPlus– агрегаторів історико-культурного оцифрованого контенту уEuropeana. [35]

Додаткові матеріали

Проекти з оцифрування.

Metamorfoze (metamorfoze digitalization project) це загальнонаціональна програма Нідерландів, що сприяє збереженню культурного надбання. Програма існує з 1997 року, головний офіс розміщується у Королівській бібліотеці (Національна бібліотека Нідерландів – Koninklijke Bibliotheek). Будь-яка установа пам’яті Нідерландів може внести у список пропозиції щодо створення нових проектів і збереження фондів в офісі Metamorfoze. Після цього комітет з декількох незалежних експертів розглядає та оцінює ці пропозиції і їх релевантність для програми Metamorfoze. Основне завдання комітету це розробка рекомендацій з фінансування пропозицій, які подаються у Metamorfoze. Програма віддає перевагу матеріалам голландського походження, які зберігаються в установах культурної спадщини: наукових бібліотеках, великих регіональних або місцевих бібліотеках, архівних установах, регіональних історичних центрах, історичних центрах документації, музеїв та науково-дослідних інститутів.

Національна інфраструктура цифрової інформації та програма збереження (The National Digital Information Infrastructure and Preservation Program (NDIIPP))це програма яку веде Бібліотека Конгресу СШАз архівування і надання доступу до цифрових ресурсів. Конгрес США організував програму у 2000 році. Бібліотека Конгресу як одна з провідних постачальників високоякісного контенту в Інтернеті була обрана головним офісом проекту. У липні 2010 року бібліотека організувала Національний електроний опікунський Альянс (National Digital Stewardship Alliance (NDSA)), щоб залучити до проекту більше установ. Основними цілями NDSA є розвиток існуючих стандартів і методів збереження, для цього організована співпраця з експертами для визначення форматів цифрової інформації, які є найбільш придатними для збереження. Крім того NDSA бере участь в об’єднанні цифрового контенту у загальнонаціональній колекції. Серед членів NDSA є університети, професійні асоціації, комерційні підприємства, консорціуми, і державні установи.

Digidailyпроект з оцифрування шведських газет, тривав з 2010 року по 2013 рік. Digidaily розвивався у Media Conversion Center (MKC), Національному архіві (Riksarkivet in Swedish)і Національній бібліотеці Швеції (Kungl. biblioteket in Swedish), де і було розроблено раціональні методи і процеси оцифрування та інтерпретації тексту газет. Оцифровувалися відібрані видання шведських газет, як оригіналів так і копій з мікрофільмів. SAP – проект з оцифрування шведсько-американської преси, розвиток якого підтримується у Центрі конверсії медіа ресурсів (Media Conversion Center (MKC)), Національному архіві (Riksarkivet in Swedish) і Національній бібліотеці Швеції (Kungl. biblioteket in Swedish). Національна бібліотека Швеції співпрацює з Europeanaу проекті EUscreenXL. У проектах SAP і Digidaily, для опису цифрових об’єктів використовується декілька стандартів метаданих – METS, PREMIS, MODS, MIX, ALTO. [35]

ELuxemburgensiaце другий проект з оцифрування у Національній бібліотеці Люксембургу (Bibliothèque nationale de Luxembourg (BnL))що був відкритий у грудні 2009 року. Перший – luxemburgensiaбув менш досконалим, тепер є можливість шукати не тільки за змістом але повнотекстовим пошуком через новий інтерфейс на www.eluxemburgensia.lu. Крім того, оцифровані ресурси були інтегровані у систему цифрового архівування. Для реалізації повнотекстового пошуку оцифрований контент було повністю переведено у текстовий формат за допомогою програмного забезпечення оптичного розпізнавання символів. Цілями проекту є фізичне збереження друкованої спадщини, забезпечення доступу в Інтернеті (у межах регулювання авторських прав), забезпечення сучасних методів пошуку цифрового змісту.

Національна бібліотека Люксембургу використовує METS і ALTO у своїх проектах з оцифрування. Формат METS дозволяє структурувати і шукати у логічній структурі документів (сторінок, статей і т.д.). Він також відстежує технічні метадані (права, цифрове обладнання і т.д). Формат метаданих ALTO описує структуру окремих сторінок і зберігає результат обробки програмами OCR (Optical Character Recognition). Поєднання METS і ALTO, дозволяє здійснити пошук за специфічними термінами, які знаходяться в оригінальній статті на зображеннях сторінок.

У The Australian Newspaper Digitisation Program (Австралійська программа з оцифрування газет)розроблено сервіс, який забезпечує Інтернет доступ до газет. Державні і територіальні бібліотеки та інші власники мікрофільмів майстер-якості з копіями газет забезпечили мікрофільми необхідних екземплярів для оцифрування. Цифрові зображення перетворили у повнотекстовий контент за допомогою OCR. Контент аналізується людиною оператором і розбивається на статті, сегменти, сторінки (зони) і створює метадані для статей.

Газети описуються таким чином. XML файл для кожної сторінки, відповідає схемі ALTO і містить результати OCR обробки. Файл XML для кожного блоку газет, відповідає схемі METS і містить велику частину створених людиною метаданих для кожного випуску.

Доповіді

1. Писаревська Н. В. Колекції Державного політехнічного музею при НТУУ «КПІ»
2. Баркова О. В. Введення в оцифровку
3. Кривулькін І. М., Подорожній В. І. Страховий фонд документації: вирішення актуальних проблем довготривалого збереження оцифрованих документів на об’єкти історичного, культурного і наукового надбання
4. Стіренко С. Г. Цифрові сховища і хмарні рішення для гарантованого збереження оцифрованої спадщини
5. Баркова О. В. Вибір скануючого обладнання, організація робочого місця сканування
6. Шумбар Д. Л., Баркова О. В. Система репрезентації та інтеграції оцифрованого контенту і керування цифровими колекціями
7. Бейрак М. Сучасні рішення у сфері розпізнавання тексту, вилучення даних і прикладної лінгвістики
8. Бруй О. М. Міжнародні стандарти для створення цифрових бібліотек та архівів
9. Баркова О. В. Ландшафт стандартів для оцифрованих об’єктів
10. Піоро В. І. Щодо розробки проекту Порядку обліку музейних предметів в електронній формі
11. Баркова О. В. Організаційні та технологічні аспекти інтеграції тематичних цифрових колекцій у державні та світові інформаційні системи. Досвід українських Установ Пам’яті з постачання контенту до EUROPEANA

Корисні посилання

Інформаційні сервіси та утиліти:

12. About Greenstone / О Greenstone
13. Alfresco (software)
14. Cambridge Imaging Systems
15. CD Collection
16. CONTENTdm
17. Digital Commons
18. DSpace
19. EPrints
20. Fedora Commons
21. Invenio
22. Islandora
23. Nicomsoft OCR
24. Pleade
25. SimpleDL
26. SobekCM
27. Безкоштовні АБІС
28. Безкоштовні АБІС – вільне відкрите програмне забезпечення
29. Сервисы Интернета в работе библиотек

Про інформаційні технології у музеях:

30. Піоро В. І. У Києві презентували проект порядку електронного музейного обліку
31. Шевцов І. П. Сучасний стан розвитку музейних інформаційних систем
32. Шевцов І. П. Майбутнє музеїв (інформаційний аспект)

Про минулий семінар:

33. Доповіді з першого науково-практичного семінару «Оцифроване надбання: збереження, доступ, репрезентація»
34. Підсумки першого науково-практичного семінару «Оцифроване надбання: збереження, доступ, репрезентація»

Про міжнародні проекти, та співробітництво з ними:

35. Välkommen till projekt Digidaily (Ласкаво просимо у проект Digidaily)
36. История Европы через призму фотошедевров / Цифровая евроинтеграция
37. Інформаційні ресурси у вільному доступі
38. Клочок С. Г. Міжнародна щорічна конференція «Promoting innovation in Europe: The European Library partnership of research and national libraries»

Про оцифрування і представлення  документів:

39. A Newsletter on Digital Culture
40. Бібліотечний світ: дайджест. Вип. 4 / ОУНБ ім. В. Г. Короленка ; Підгот. А. Матюшенко; Відп. за вип. О. Сльозка. – Чернігів. – 2011. – 19 с.
41. Волохін О. М. Електронні ресурси сучасної регіональної бібліотеки
42. Доповіді про систему керування електронними колекціями «Digitized Content Visualizator» на порталі спеціалізованого центру БАЛІ
43. Збереження бібліотечно-інформаційних ресурсів України: нова політика і нові технології / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Харків, 20–22 листопада 2006 р.)
44. Інноваційна діяльність у бібліотеках
45. «Минуле у «цифрі»: місто, історія та цифрові технології»
46. Оцифрування власного фонду. Досвід НІБ України: оптимізація процесу
47. Разнообразие книжных сканеров: плюсы и минусы
48. Рекомендации по оцифровке материалов из фондов библиотек
49. Тюрменко І. Цифрова історико-культурна спадщина на веб-сайтах архівних установ України та Франції: порівняльний аналіз
50. Юмашева Ю. Ю. Информационные технологии в архивах и музеях
51. Ярошенко Т. Бібліотека,бібліотекарі та користувачі бібліотек в епоху ВЕБ 2.0: виклики часу

Про стандарти метаданих:

52. Cataloging Cultural Objects A Guide to Describing Cultural Works and Their Images, Online Edition
53. ISO 21127:2014 - Information and documentation - A reference ontology for the interchange of cultural heritage information
54. Ison T. Metadata in the Digitisation Process. Cultural unity and diversity of the Baltic Sea Region – common history, different languages, mixed culture Helsinki, 21st–22nd October 2010
55. Lee Bronwyn Use of METS and ALTO in the Australian Newspapers Digitisation Program (ANDP) at the National Library of Australia (NLA) / Australian Newspapers Digitisation Program
56. Metadata for digitized newspapers in Project SAP Specification documents
57. Zarndt F. The ALTO Editorial Board: Collaboration and Cooperation across Borders
58. Бруй О. М. Міжнародні бібліотечні стандарти як засіб інтеграції українських бібліотек у глобальне інформаційне середовище
59. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» Методичні рекомендації з впровадження
60. Межгосударственный стандарт Библиографическая запись. Библиографическое описание: Общие требования и правила составления
61. Резниченко В. А. Концептуальная модель электронной библиотеки / В.А. Резниченко, Г. Ю. Проскудина, К. А. Кудим

Про хмарні сервіси:

62. Гриб’юк О. О. Перспективи впровадження хмарних технологій в освіті
63. Кабатов Д. А. Что такое облачные сервисы для небольших компаний?
64. «Облака» в тумане: чем опасны cloud-сервисы
65. Облачные сервисы
66. Овчаренко С. Хмарні технології у бібліотеках
67. Маккендрік Дж. Хмарні сервіси – не такі вже й страшні (переклад статті)
68. Сабліна М. А. Можливості використання хмарних технологій в освітній та соціальній сферах
69. Хмарні сервіси стануть ключовими у розвитку Інтернету речей

Інформацію підготувала: Клочок С. Г., м. н. с.

10 лютого 2015 року відбулося засідання Вченої ради Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, учасники якого заслухали інформацію про міжнародні вимоги до представлення наукових публікацій, затвердили теми дисертаційних досліджень аспірантам першого року навчання та обрали на посади наукових співробітників.

Доповідачем з основного питання виступила Катерина Лобузіна, завідувач відділу програмно-технологічного забезпечення комп’ютерних мереж, д-р наук із соціальних комунікацій. Вона ознайомила присутніх із міжнародними вимогами до представлення наукових публікацій в контексті фахових видань НБУВ. Серед обов’язкових вимог, на яких Катерина Лобузіна закцентувала увагу, зокрема:

• наявність сайту наукового видання (українською, англійською, російською мовами) з основними блоками (загальна інформація про видання; архів журналів; редакційна колегія (міжнародний склад); новини; контакти; авторам);
• формування метаданих про кожну публікацію та кожного автора (українською, англійською, російською мовами);
• визначення індексу DOI (Digital Object Identifier), який дозволяє найточніше ідентифікувати електронні публікації;
• рецензування статей;
• супроводження статей анотацією, ключовими словами, пристатейною бібліографією, у т.ч. транслітерованою;
• наявність міжнародного стандартного номера серіального видання (ISSN).
• та ін.

За результатами обговорення було ухвалено рішення напрацювати рекомендації для редакційних колегій фахових видань НБУВ щодо приведення їх у відповідність до міжнародних вимог.

Прес-служба НБУВ

Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні», який в Україні відзначатимуть 20 лютого щорічно.

У документі зазначено, що День Героїв Небесної сотні, який в Україні відзначатимуть 20 лютого щорічно, встановлено «… на підтримку ініціатив громадськості та з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України…».

Президент України Петро Порошенко доручив Кабінету Міністрів України розробити із залученням громадськості, родин загиблих Героїв Небесної Сотні, а також активних учасників революційних подій листопада 2013 року – лютого 2014 року та затвердити у двомісячний строк комплексний план заходів із вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні, передбачивши, зокрема «… проведення за участю Національної академії наук України, музейних, архівних і наукових установ пошукових робіт щодо збирання документальних, фото-, відео- та інших матеріалів, які висвітлюють зазначені події, а також фіксацію та дальше широке оприлюднення таких матеріалів».

Нагадаємо, що за даними Генпрокуратури України впродовж листопада 2013 року – лютого 2014 року постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.

Прес-служба НБУВ

Відкрито реєстрацію на Міжнародну науково-практичну конференцію «Бібліотечні цінності в епоху сучасних інформаційних технологій», яка відбудеться 13-14 травня 2014 року в м. Чернівці на базі Бібліотеки Буковинського державного медичного університету та Чернівецької обласної науково-медичної бібліотеки.

Організатори:

• Національна наукова медична бібліотека України
• Бібліотека Буковинського державного медичного університету
• Чернівецька обласна науково-медична бібліотека
• Українська бібліотечна асоціація

Робочі мови конференції: українська, англійська.

Основні питання конференції:

• Впровадження інформаційно-технологічних систем в медичних бібліотеках;
• Створення електронних ресурсів та баз даних в медичних бібліотеках;
• Управління електронними ресурсами в медичних бібліотеках;
• Доступ до світових інформаційних ресурсів для медичної галузі та забезпечення вітчизняної медицини науковою інформацією;
• Нові послуги та сервіси медичних бібліотек;
• Формування нових напрямів і форм інформаційно-бібліотечної кооперації.

В межах Конференції також відбудуться:

• Науково-практичний семінар «Інституційні репозитарії як засіб інтеграції української науки в глобальний інформаційний простір»;
• Відкрите засідання Секції працівників медичних бібліотек УБА;
• Відкрите засідання членів Системи корпоративної каталогізації медичних бібліотек.

Зареєструватись можна до 1 березня 2015 року:

• Заповнивши он-лайнову реєстраційну форму
• Електронною поштою, надіславши заявку до Оргкомітету електронною поштою на адресу: conference.medlib@library.gov.ua

Кожен учасник конференції має зареєструватися окремо.

Проїзд та проживання за рахунок  учасників. Оргкомітет сприяє розміщенню учасників у готелі за індивідуальним запитом.

У Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського створено Інститут книгознавства, діяльність якого сприятиме активізації розвитку та координації науково-дослідних і науково-прикладних досліджень у галузі книгознавства – одного з основних складових наукового напряму, за яким сьогодні присуджують наукові ступені кандидата і доктора наук за спеціальністю «книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство».

Новостворений науковий підрозділ має продовжити та розвивати в нових соціокомунікаційних умовах діяльність Інституту української книги, що діяв у НБУВ у 1993–2011 рр., а також Українського наукового інституту книгознавства (УНІК)– науково-дослідної установи, що існувала в Києві в 1922–1936 роках при Народному комісаріаті освіти УСРР.

Створення Інституту книгознавства в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського обумовлено, передусім, наявністю у НБУВ основної джерельної бази книгознавчих досліджень та вагомими здобутками співробітників бібліотеки у сфері студіювання книжкової культури та книжкового пам’яткознавства. Утім, науковці Інституту книгознавства не планують обмежуватися лише вивченням традицій українського та зарубіжного книгознавства. Нові соціокомунікаційні реалії потребуватимуть від них активної роботи в напрямі дослідження співвідношення традиційної книжкової культури та культури електронної книги, відбору пам’яток до національного цифрового книжкового ресурсу та ін.

До структури новоствореного інституту ввійшли такі наукові підрозділи НБУВ:

• відділ стародруків та рідкісних видань;
• відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій;
• відділ зарубіжної україніки;
• відділ образотворчих мистецтв;
• відділ музичних фондів.

Директором Інституту книгознавства призначено відомого книгознавця, дослідника діяльності УНІКУ, доктора історичних  наук, професора Галину Ковальчук, яка багато років очолювала відділ стародруків та рідкісних видань НБУВ.

Інститут книгознавства працює у приміщенні Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 62

Прес-служба НБУВ

До уваги бібліотечних фахівців, бібліотекознавців і науковців, які досліджують технологію бібліотечного опрацювання та обліку документів!

Авторським колективом науковців НБУВ оновлено технологічну інструкцію «Централізоване бібліотечне опрацювання документів у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського» на основі електронної технології системи автоматизації бібліотек «ІРБІС-64» з елементами традиційної. Інструкція вийшла друком у лютому 2015 року (Централізоване бібліотечне опрацювання документів у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського : технол. інстр. / О.М. Василенко (наук. кер.) [та ін.] ; Т.П. Павлуша (відп. ред.) ; Нац. б-ка ім. В.І. Вернадського. – К. : НБУВ, 2015. – 92 с.).

Інструкція побудована за функціональною ознакою технологічних процесів бібліотечного опрацювання документів відповідно до видів та примірників:

• комплектування, первинне опрацювання та облік документів;
• аналітико-синтетичне опрацювання документів (систематизування, каталогізування документів та авторитетний контроль точок доступу до бібліографічних записів);
• реферування вітчизняної наукової літератури;
• експонування документів на виставці нових надходжень;
• розподіл і збереження документів.

Доповнюють інструкцію зразки обліково-реєстраційної та супровідної документації, робочих аркушів для введення бібліографічних записів в електронний каталог у САБ «ІРБІС-64», а також технологічні карти, що відображають послідовність опрацювання документів, і словник термінів.

Ознайомитися з технологічною інструкцією «Централізоване бібліотечне опрацювання документів у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського» можна в загальному читальному залі або в читальному залі бібліотекознавчої літератури головного корпусу НБУВ згідно з режимом роботи НБУВ.

Прес-служба НБУВ

З 20 лютого 2015 року в читальному залі відділу зарубіжної українікиІнституту книгознавства НБУВ (корпус по вул. Володимирській, 62, кімн. № 302) буде відкрита експозиція виставки, присвячена життю і творчості Уласа Самчука, українського прозаїка, журналіста, громадського, й політичного діяча, засновника Організації українських письменників «Слово» (Нью Йорк; Едмонтон).

Улас Самчук належить до еліти світового письменства. Його роман «Волинь» був номінантом Нобелівської премії в галузі літератури.

У творах  прозаїк висвітлював теми розкуркулення (трилогія «Волинь», повість «Кулак»), боротьбу гуцулів проти угорських загарбників на Закарпатті («Гори говорять»), історію УПА («Чого не гоїть вогонь», 1959 р.), долю українських емігрантів у таборах для переміщених осіб («Плянета Ді-Пі»), життя української діаспори в Європі, Америці й Канаді («Слідами піонерів: слідами Української Америки», «П’ять по дванадцятій», «На твердій землі»).

В експозиції представлені унікальні видання письменника – роман «Марія», що 1934 року вийшов друком у львівському видавництві Івана Тиктора (серія «Українська Бібліотека», Ч. 12 (24) грудень), про свідомо організований сталінсько-більшовицькою системою  голодомор в Україні часів колективізації 1932–1933 рр.; трилогія «Ост» («Морозів хутір», 1948 р. «Темнота», 1957 р. «Втеча від себе», 1982 р.)  про життя репресованих у ГУЛАГу, співзвучна із романом О. Солженіцина «Архипелаг ГУЛАГ».

Цінність видань підсилює наявність у них автографів автора.

Відділ зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ

У День св. Валентина в багатьох країнах світу відзначають ще й Міжнародний день дарування книжок. Основна мета цього свята полягає в тому, щоб надихнути людей подарувати дітям якомога більше книжок.

Однак це не заважає всім, чиє життя або діяльність пов’язані з книжками та просуванням читання (бібліотекам, письменникам, видавцям, книжковим магазинам, громадським організаціям та ін.), долучитися  до святкування Міжнародного дня дарування книжок.

У цей день, зазвичай, прийнято дарувати книжки один одному та членам родини, залишати книжки в людних місцях, надавати знижки в книгарнях, організовувати волонтерські кампанії зі збирання книжок, жертвувати твори друку бібліотекам і благодійним організаціям, що займаються розвитком грамотності.

Дарування книжок — гарна традиція читачів, друзів і партнерів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, завдяки якій фонд бібліотеки поповнюється не лише дублетними, а й першими примірниками видань.

Велику кількість видань бібліотека отримала в дар від приватних осіб, зокрема: Р.М. Лубківського, відомого українського поета та громадського діяча; Л.М. Кислюк, дружини д-ра фіз.-математ. наук, професора В.С. Кислюка; О.А. Мошковської,канд. економ. наук, доцента Київського національного торговельно-економічного університету, та багатьох інших.

Загалом  2014 року НБУВ отримала в дар від окремих осіб 1 405 прим., з них майже 400 унікальних видань для відділів образотворчих мистецтв, юдаїки, зарубіжної україніки, стародруків та рідкісних видань. Ознайомитися з деякими із них можна на сторінці «Дари НБУВ».

Для прикладу назвемо «Книгу гуцулів», подаровану нашій бібліотеці Центром української культури у м. Таллінні. Цей унікальний рукопис було вручено посольству України в Естонській Республіці під час презентації в Національній бібліотеці Естонії.

Заслуговує на увагу й книга-пам’ятник «Альбом партизанської слави українського народу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.», подарована В.М. Ромащенком, віце-президентом Європейського Форуму Миру (Українська секція), канд. іст. наук.

Започаткування колекції «Азербайджанська бібліотека» в НБУВ також стало можливим завдяки книжкам, подарованим бібліотеці під час презентації видань, що вийшли друком за підтримки Посольства Азербайджанської Республіки в Україні.

Тож, користуючись нагодою, висловлюємо щиру подяку всім, хто в різні роки долучався до благородної справи — дарування книжок і тим, хто нині підтримує цю традицію і допомагає Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського збирати духовні скарби українського народу.

Зі святом!

Відділ комплексного формування бібліотечних фондів

Державною установою “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України”  опублікована національна доповідь.

Шифр зберігання в НБУВ: ВС58531Соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів >>

Електронна бібліотека НБУВ: Соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів >>

Соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів : національна доповідь / за ред. акад. НАН України Е.М. Лібанової, акад. НААН України М.А. Хвесика. - К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. -776 с.

Досліджуються сучасний стан, тенденції і проблеми відтворення соціально-економічного потенціалу сталого розвитку України та її регіонів. Запропоновано методологію формування системи індикаторів ефективності розвитку регіональних соціально-економічних систем та здійснено системно-комплексну оцінку соціально-економічного потенціалу сталого розвитку України. Значну увагу приділено концептуальним і науково-методичним підходам до оцінки соціального потенціалу держави та її регіонів, перспективам модернізації соціальної інфраструктури та формуванню і використанню територіальних міграційних систем.

Сформульовано базові імперативи та стратегічні напрями раціоналізації всіх сфер ресурсокористування на основі оцінки енергетичної самодостатності розвитку національного господарства, вдосконалення системи управління земельними ресурсами як основної детермінанти ефективного використання територіального базису сталого розвитку регіональних господарських комплексів, формування моделі імплементації рентних відносин у структуру управління водним господарством й систему інвестиційного забезпечення сфери водокористування, пріоритетів трансформації системи управління лісовим господарством. Розкриваються методологічні та методичні засади капіталізації природно-ресурсної складової соціально-економічного потенціалу сталого розвитку й передумови інституціонального розвитку сфери поводження з відходами та вторинного ресурсокористування в умовах посилення євроінтеграційного вектора розвитку України.

У читальній залі відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НВУВ (вул. Володимирська, 62; кім. 307-2) експонується виставка, присвячена 150-й річниці від дня народження відомого українського культурного діяча, видавця, педагога Василя Стефановича Кульженка (11.02.1865 – 07.09.1934).

До уваги журналістів, учених, бібліотечних працівників, а також усіх, хто цікавиться історією української преси!

Науковцями НБУВ підготовлено ретроспективний каталог «Газети України 1917–1920 років у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського», актуальність і необхідність опублікування якого зумовлені потребою укладання якомога повної бібліографії часописів означеного періоду – одного з найскладніших часів вітчизняної історії, коли на території України феєрично змінювалася влада, а становлення та розвиток вітчизняної преси відбувалися за різних форм державності, в умовах діяльності національних урядів, утвердження радянської влади.

Каталог охоплює різноманітний репертуар тогочасної газетної періодики, включно з виданнями української діаспори, та подає повні бібліографічні описи 1 327 газетних видань, що зберігаються у відділі газетних фондів НБУВ. Назви газет розташовано за алфавітом, бібліографічний опис видань здійснено мовою оригіналу. Усі зміни в назві, підзаголовку, періодичності, місці видання тощо відбито у відповідних рубриках.

До складу науково-довідкового апарату ретроспективного каталогу включено п’ять допоміжних покажчиків: іменний (до нього входить словник псевдонімів і криптонімів), географічний (перелік всіх назв газет, що виходили в певному населеному пункті впродовж означеного періоду), алфавітний (усі назви за алфавітом), хронологічний, а також покажчик мов видання. У додатку наведено перелік українських газет, виданих за межами сучасної України в 1917–1920 рр.

Ознайомитися з каталогом «Газети України 1917–1920 років у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського» можна в читальному залі відділу довідково-бібліографічного обслуговування (пр. 40-річчя Жовтня, 3) згідно з режимом роботи НБУВ.

Нагадаємо, що НБУВ і раніше долучалася до справи публікування покажчиків газет. Українські газети 1917–1920 рр. відображено в таких виданнях:

• каталог «Газети Радянської України. 1917–1920» (К., 1979);
• покажчик «Преса України: газети 1917–1920 рр.» (К., 1997, уклад. Г.Я. Рудий);
• «Преса України 1917–1920 рр. як об’єкт дослідження української культури: джерелознавчий і методологічний аспекти» (К., 2005, Г.Я. Рудий).

Інститут рукопису НБУВ відкриває для всіх шанувальників видатних українських філологів-елліністів А. О. Білецького (1911–1995) і Т. М. Чернишової (1928–1993) доступ до ф. 364,  до складу якого увійшли різноманітні матеріали з особистого архіву подружжя. Серед документів: автографи й машинописи невиданих наукових праць, підготовчі нотатки до наукової та педагогічної діяльності, матеріали фольклорних експедицій до надазовських греків 1952–1977 рр., відгуки й рецензії, переклади з новогрецької мови, творчі матеріали, фотодокументи тощо. Представлені також наукові, педагогічні й творчі матеріали батька А. О. Білецького – академіка О. І. Білецького та інших осіб, котрі належали до кола Білецьких і дарували їм свої праці. Відтак у складі архіву чимало автографів українських і румейських поетів і перекладачів: Г. Кочура, В. Забаштанського, О. Пономаріва, Л. Кир’якова, А. Шапурми, В. Данченка, Д. Демерджи та ін. Біографічні, службові документи, листи до А. О. Білецького і Т. М. Чернишової віддзеркалюють складний життєвий шлях подружжя, становлення їх як науковців, творчі й педагогічні досягнення, міжнародні зв’язки, любов і повагу сучасників з різних кінців світу.

Ольга Керзюк,Британська бібліотека

Попри усі економічні негаразди та війну Український фонд Британської бібліотеки  продовжує поповнюватися новими книгами. Почали надходити з України і перші книги про Майдан та післяреволюційні події. Віднедавна серед нових предметних рубрик, котрі розробляються фахівцями Бібліотеки Конгресу США (а Британська бібліотека їх використовує), з’явилася рубрика «Ukraine – History – Euromaidan, 2013–2014».

З-поміж вже отриманих та опрацьованих книг (їх читачі можуть замовляти до читальних залів) назву кілька: «Євромайдан: хроніка відчуттів» (автори Тарас Прохасько, Іван Ципердюк, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Юрій Винничук; Івано-Франківськ, 2014; бібліотечний номер YF.2014.a.23635); Крістіна Бердинських «Є люди: теплі історії з Майдану» (Київ, 2014; YF.2014.a.25101), Михайло Слабошпицький «Гамбіт надії: Україна, констатації, матеріали, виклики, сподівання» (Київ, 2014; YF.2014.a.26104).

З-поміж англомовних книг відзначу цінний альбом фотографій Анастасії Тейлор-Лінд «Maidan– portraitsfromtheBlackSquare» (London, 2014;  LD.31.b.3736) та монографію проф. Любомира Луцюка з Канади «Jews, Ukrainians, and the Euromaidan» (Kingston, 2014; YD.2014.a.3283). Щоденник Андрія Куркова «Ukrainian diaries» (London: Harvill Secker, 2014) ще очікує на каталогізацію.

Уже надійшли до бібліотеки і незабаром будуть опрацьовані наступні книги на цю тему: «Люди Майдану. Хроніка» (за редакцією Лариси Івшиної, Київ, 2014), «Літопис самовидців. Дев’ять місяців українського спротиву» (автор проекту Оксана Забужко. Київ, 2014), «Гнів і біль» Олексія Добка (Луцьк, 2014), збірки поезій «Пісні війни»Олександра Ірванця, «Вірші з Майдану»Дмитра Павличка, «Говорить Майдан. Збірка революційної поезії» (Київ, 2014).

Відзначу також кілька нових книг на тему новітньої історії України: «По обидва боки колючого дроту»– розмови журналіста Мустафи Найєма з Юрієм Луценком (Київ, 2014), «Межигірський синдром. Діагноз владі Віктора Януковича»журналіста Сергія Лещенка (Київ, 2014), «Ретроспективна політологія. Епоха Януковича. І наступила Свобода»Тараса Возняка (Львів, 2013).

Нещодавно Бібліотека придбала в компанії «East View» електронну базу даних про Майдан «EuromaidanProtestsinUkraine, 2013–2014». У цій базі – матеріали різних партій та політичних сил, котрі були присутні на Майдані, численні фотографії з Майдану тощо. Відповідно до умов ліцензії, з цими матеріалами можна ознайомитися лише в спеціальних кімнатах електронних ресурсів у читальних залах Британської бібліотеки. Ця база даних є частиною більшої БД «Election Ephemera Collections». Сподіваюся, що дослідники з України та діаспори ознайомляться з цим ресурсом і відповідно оцінять зібрані дослідниками компанії матеріали.

З лютого по квітень 2015 року в читальному залі Інституту рукопису (вул. Володимирська, 62, кімн. № 307) проходитиме виставка з нагоди 125-річчя від дня народження видатного українського поета, перекладача, літературознавця, лідера «неокласиків» Миколи Костянтиновича Зерова.

Микола Зеров належить до покоління українських письменників «розстріляного відродження», котрі  за своє коротке й передчасно обірване життя зробили неоціненний внесок у розвиток української літератури, залишивши по собі безцінний духовний скарб.

В експозиції виставки представлено автографи творів письменника: збірка віршів «Камена» (1920–1923); сонет «Лестригони» Одіссея, Х, 80–134 (1926); переклади давньоримських поетів – Катула, Вергілія, Горація, Проперція, Овідія, Марціала, що увійшли до збірки «Антологія римської поезії»; літературознавчі статті та історичні нариси «Нове українське письменство» (1924), «Від Куліша до Винниченка» (1928), «Літературне життя і пригоди М. Рильського» (1925) тощо.

Значний інтерес для читачів становитиме епістолярна спадщина Миколи Зерова, що проливає світло на його стосунки з відомими українськими письменниками та літературознавцями: Миколою Хвильовим, Павлом Тичиною, Максимом Рильським, Василем Стефаником, Павлом Филиповичем та ін.