Днями в новоствореному Інституті книгознавстваНаціональної бібліотеки України імені В.І. Вернадського відбувся навчальний семінар для співробітників його підрозділів з питань фахової термінології, що мав на меті уніфікувати використання базових книгознавчих термінів у наукових текстах, під час наукового опрацювання документів, укладання описів, каталогів і т. ін.

Провела семінар директор Інституту книгознавства, д-р іст. наук, професор Галина Ковальчук. 

Акцентуючи увагу присутніх на основних структурних елементах книжки, вона  проаналізувала відмінності деяких класичних книгознавчих термінів  і зупинилася на їх застосуванні стосовно сучасних книжкових видань і стародруків. Галина Ковальчук порадила колегам бути уважними у використанні таких термінів, як: «екслібрис» і «власницький знак»; «конволют» і «алігат»; «зібрання», «колекція» і «бібліотека»; «особова колекція» і «колекція особиста» і т. ін. Приміром, терміни «палітурка» і «оправа» характеризують сучасні видання, а для стародруків прийнятним є лише останній. Важливо також знати особливості застосування термінів «видання» і «примірник». Так, для укладання наукових каталогів слід уважно вивчати всі примірники одного видання: іменні, подарункові, бібліофільські й ін., оскільки вони можуть різнитися оформленням, матеріальною конструкцією.

Говорячи про вживання термінів «атрибуція» та «експертиза», Галина Ковальчук детально зупинилася на технології експертного оцінювання книжкових пам’яток, оцінювання їх грошової вартості, яка в експертизі є найскладнішою процедурою.

Аби коректно послуговуватися термінами слід опиратися на їх тлумачення в наукових джерелах книгознавчої термінології. У пригоді можуть бути, зокрема, такі видання:

Словник книгознавчих термінів: Понад 1400 термінів / уклад. В. Я. Буран [та ін.] ; наук. ред. Н. О. Петрова [та ін.]; Книжкова палата України. – К.: Книжкова палата України, 2003. – 159 с. – ISBN 966-647-44-6. – 10.16.

Словник-довідник основних видавничих термінів (для практики наукових установ) / переклад і упорядк. А.І. Радченко ; Наук.-вид. рада НАН України. – К.: Академперіодика, 2009. – 72 с. – ISBN 978-966-360-127-4.

Наостанок учасники семінару отримали відповіді на запитання, які виникли в ході семінару.

Практику таких навчальних семінарів у Інституті книгознавства буде продовжено.

Прес-служба НБУВ

Відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ акумулює у своїх фондах видання, що мають ознаки приналежності до певної колекції у період XVI – першої чверті XX ст. Чільне місце серед різновидів друкованих видань у складі книжкових колекцій займають календарі.

Звичайно, форму та зміст календаря до XVIII ст. не можна порівняти із сучасним календарем. Більшість тогочасних календарів мали доповнення до основного змісту, подавали відомості з історії української церкви або держави. Однак, чимало календарів містили повідомлення з астрономії або медицини, ветеринарії або господарства та ін.

Наприкінці XVIII ст. видання календарів набуло певної видової диференціації. З’явилися «політичні», «господарські», «християнські», «астрономічно-астрологічні», «міщанські», «польські та руські», «львівські» та інші календарі. На прикладі цих видань можна прослідкувати загальні риси особливостей розвитку тих змін у книгодрукуванні, книжковій справі, світогляді та в соціально-культурному житті в цілому, що відбувалися в Україні.

Календарі, що вийшли друком у ХІХ – на поч. ХХ ст., також вражають різноманітністю свого призначення, змісту та форми.

24 лютого на відзначення Міжнародного дня рідної мови у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбудеться круглий стіл «Мова і культура», організований у співпраці із Українським мовно-інформаційним фондом НАН України.

Захід має на меті продемонструвати досягнення наукових установ у формуванні лінгвістичного й культурно-історичного вітчизняного інформаційного ресурсу.

У роботі круглого столу візьмуть участь: академік-секретар відділення історії, філософії і права НАН України, академік НАН України Олексій Онищенконародний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич, заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха, директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, академік НАН України Володимир Широков,  директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, академік НАН України Микола Жулинський, директор Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України, академік НАН України Валерій Скляренко та ін.

Модератором  засідання буде генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського доктор історичних наук Володимир Попик.

Учасникам круглого столу буде презентовано Національну словникову базу України, над формуванням якої працює Український мовно-інформаційний фонд НАН України.

Фахівці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського представлять напрацювання у створенні фундаментальної електронної бібліотеки «Україніка»; комплексний науковий доробок на відзначення Року Тараса Шевченка – меморіальну цифрову колекцію «Т.Г.Шевченко», підготовлені до ювілею друковані праці НБУВ (бібліографію видань творів Тараса Шевченка 1840–2014 рр., бібліографічне дослідження «Кобзар» Т.Г. Шевченка в фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського» та ін.); електронну колекцію українського плаката 20–30-х рр. ХХ ст. з фондів НБУВ; результати біографічних та політологічних досліджень.

Учасники заходу матимуть змогу переглянути книжкову виставку «Словникові та енциклопедичні видання України з фондів НБУВ» та експозицію словникових, енциклопедичних та монографічних видань НАН України.

До участі у засіданні круглого столу «Мова і культура» запрошують народних депутатів України, громадських діячів, учених та студентів.

Початок засідання о 14.00  у залі засідань Вченої ради НБУВ (к.344), просп. 40-річчя Жовтня, 3, ст. метро "Деміївська".

Довідки за  тел.:  +38(044) 524-81-38

Прес-служба НБУВ

18 лютого 2015 року в Національній бібліотеці імені В.І. Вернадського України відбулося заняття з протипожежної безпеки, охорони праці та цивільного захисту населення.

Заняття для керівників структурних підрозділів бібліотеки було проведено з огляду на зовнішні загрози щодо життєдіяльності населення у разі розв’язання війни проти нашої держави, а також на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» та з метою підвищення рівня підготовки керівників структурних підрозділів у питаннях протипожежної безпеки та охорони праці.

Керівник служби з охорони праці О. Жаленкозосередив увагу присутніх на нормативних документах з охорони праці, порядку проведення різних видів інструктажів і відповідальності за порушення законодавства з охорони праці.

Провідний інженер з пожежної безпеки С. Котур’єнконаголосив на необхідності суворого дотримання правил пожежної безпеки, ознайомив присутніх з порядком і послідовністю дій працівників бібліотеки у випадку пожежі, а також правилами експлуатації вогнегасників.

Начальник штабу цивільного захисту В. Шестаковрозповів про заходи із забезпечення безпеки життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу, зокрема захист працівників бібліотеки від загрози ураження небезпечними хімічними речовинами, артилерійського, мінометного обстрілу або авіанальоту. На завершення заняття начальник штабу цивільного захисту ознайомив керівників структурних підрозділів НБУВ з порядком евакуації працівників у разі надзвичайної ситуації. Учасники заняття відвідали можливі місця укриття співробітників НБУВ – підвали та бомбосховище бібліотеки.

Прес-служба

З 20 лютого 2015 року в читальному залі відділу зарубіжної українікиІнституту книгознавства НБУВ (корпус по вул. Володимирській, 62, кімн. № 302) буде відкрита експозиція виставки, присвячена життю і творчості Уласа Самчука, українського прозаїка, журналіста, громадського й політичного діяча, засновника Організації українських письменників «Слово» (Нью Йорк; Едмонтон).

Улас Самчук належить до еліти світового письменства. Його роман «Волинь» був номінантом Нобелівської премії в галузі літератури.

У творах  прозаїк висвітлював теми розкуркулення (трилогія «Волинь», повість «Кулак»), боротьбу гуцулів проти угорських загарбників на Закарпатті («Гори говорять»), історію УПА («Чого не гоїть вогонь», 1959 р.), долю українських емігрантів у таборах для переміщених осіб («Плянета Ді-Пі»), життя української діаспори в Європі, Америці й Канаді («Слідами піонерів: слідами Української Америки», «П’ять по дванадцятій», «На твердій землі»).

В експозиції представлені унікальні видання письменника – роман «Марія», що 1934 року вийшов друком у львівському видавництві Івана Тиктора (серія «Українська Бібліотека», Ч. 12 (24) грудень), про свідомо організований сталінсько-більшовицькою системою  голодомор в Україні часів колективізації 1932–1933 рр.; трилогія «Ост» («Морозів хутір», 1948 р. «Темнота», 1957 р. «Втеча від себе», 1982 р.)  про життя репресованих у ГУЛАГу, співзвучна із романом О. Солженіцина «Архипелаг ГУЛАГ».

Цінність видань підсилює наявність у них автографів автора.

Відділ зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ

У День св. Валентина в багатьох країнах світу відзначають ще й Міжнародний день дарування книжок. Основна мета цього свята полягає в тому, щоб надихнути людей подарувати дітям якомога більше книжок.

Однак це не заважає всім, чиє життя або діяльність пов’язані з книжками та просуванням читання (бібліотекам, письменникам, видавцям, книжковим магазинам, громадським організаціям та ін.), долучитися  до святкування Міжнародного дня дарування книжок.

У цей день, зазвичай, прийнято дарувати книжки один одному та членам родини, залишати книжки в людних місцях, надавати знижки в книгарнях, організовувати волонтерські кампанії зі збирання книжок, жертвувати твори друку бібліотекам і благодійним організаціям, що займаються розвитком грамотності.

Дарування книжок — гарна традиція читачів, друзів і партнерів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, завдяки якій фонд бібліотеки поповнюється не лише дублетними, а й першими примірниками видань.

Велику кількість видань бібліотека отримала в дар від приватних осіб, зокрема: Р.М. Лубківського, відомого українського поета та громадського діяча; Л.М. Кислюк, дружини д-ра фіз.-математ. наук, професора В.С. Кислюка; О.А. Мошковської,канд. економ. наук, доцента Київського національного торговельно-економічного університету, та багатьох інших.

Загалом  2014 року НБУВ отримала в дар від окремих осіб 1 405 прим., з них майже 400 унікальних видань для відділів образотворчих мистецтв, юдаїки, зарубіжної україніки, стародруків та рідкісних видань. Ознайомитися з деякими із них можна на сторінці «Дари НБУВ».

Для прикладу назвемо «Книгу гуцулів», подаровану нашій бібліотеці Центром української культури у м. Таллінні. Цей унікальний рукопис було вручено посольству України в Естонській Республіці під час презентації в Національній бібліотеці Естонії.

Заслуговує на увагу й книга-пам’ятник «Альбом партизанської слави українського народу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.», подарована В.М. Ромащенком, віце-президентом Європейського Форуму Миру (Українська секція), канд. іст. наук.

Започаткування колекції «Азербайджанська бібліотека» в НБУВ також стало можливим завдяки книжкам, подарованим бібліотеці під час презентації видань, що вийшли друком за підтримки Посольства Азербайджанської Республіки в Україні.

Тож, користуючись нагодою, висловлюємо щиру подяку всім, хто в різні роки долучався до благородної справи — дарування книжок і тим, хто нині підтримує цю традицію і допомагає Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського збирати духовні скарби українського народу.

Зі святом!

Відділ комплексного формування бібліотечних фондів

24 лютогона відзначення Міжнародного дня рідної мови у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбудеться круглий стіл «Мова і культура», організований у співпраці з Українським мовно-інформаційним фондом НАН України.

Захід має на меті продемонструвати нові досягнення наукових установ у формуванні лінгвістичного й культурно-історичного вітчизняного інформаційного ресурсу.

Учасникам круглого столу буде презентовано нові напрацювання Українського мовно-інформаційного фонду НАН України у галузі формування Національної словникової бази України та Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського у створенні електронних інформаційних ресурсів, виданні культурологічної літератури. Серед них меморіальна цифрова колекція «Тарас Григорович Шевченко», підготовлені до ювілею Великого Кобзаря у 2014 р. друковані праці НБУВ – бібліографія видань творів Тараса Шевченка 1840–2014 рр., бібліографічне дослідження «Кобзар» Т.Г. Шевченка в фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського»; електронна колекція українського плаката 20–30-х рр. ХХ ст. з фондів НБУВ.

Початок роботи о 14.00  у залі засідань Вченої ради НБУВ (к.344), просп. 40-річчя Жовтня, 3, ст. метро "Деміївська".

Довідки за  тел.:  +38(044) 524-81-38

Акредитація журналістів та представників ЗМІ за телефонами:  +38 (044) 525-40-74 або за е-mail: presa@nbuv.gov.ua.

ДО ДНЯ СЛОВ'ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ І КУЛЬТУРИ

Національна академія наук України

Український комітет славістів

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Інститут української мови НАН України

Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України

Український мовно-інформаційний фонд НАН України

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України

Інститут філології Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Київський славістичний університет

Організаційний комітет Міжнародної наукової конференції

запрошує взяти участь у роботі

Міжнародної наукової конференції

НАУКОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ СЛАВІСТИКИ: ІСТОРИЧНІ ЗДОБУТКИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Заплановані проблеми для обговорення:

• cлавістика – комплексне вивчення історії, мов, літератур, культур, мистецтв, ментальностей слов’янських народів
• розвиток міждисциплінарного характеру славістики
• зростання ролі інформаційних технологій у славістичних дослідженнях
• загрози криз у славістиці і нові парадигми досліджень

Під час конференції відбудуться:

Наукові читання, присвячені 1200-річчю від дня народження святого Мефодія, творця, спільно зі своїм братом Костянтином, першого слов’янського алфавіту

Наукові читання,присвячені 1000-річчю від часу створення «Руської Правди»

Наукові читання: Максим Рильський – учений-славіст: до 120-річчя від дня народження

Круглий стіл– «Перший переклад Нового Завіту та Псалтиря українською літературною мовою Пилипа Морачевського: до 150-річчя завершення праці».

Час проведення конференції: 21 травня 2015 року.

Наявна онлайнова реєстраціяучасників конференції на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: http://conference.nbuv.gov.ua/site/view/id/21

Місце проведення конференції – м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Зал засідань Вченої ради, 3-й поверх, 344 к.

До участі в конференції запрошуються дослідники з усіх напрямів славістики і дотичних із нею дисциплін, аспіранти, студенти.

Заявки на участь у конференції приймаються до 1 квітня 2015 року. У заявці необхідно зазначити прізвище, ім’я, по батькові доповідача, його науковий ступінь та звання, назву доповіді, посаду та місце роботи, контактний телефон, е-mail (Див. Додаток 1).

За поданими матеріалами буде видано збірник тез конференції. Тези доповіді слід зареєструвати на сайті конференції. Термін подання матеріалів для збірника до 1 квітня 2015 року.Тези будуть опубліковані до початку роботи конференції.

До розгляду приймаються матеріали, які раніше не публікувалися. Тези доповіді до 2-4 сторінок стандартного машинописного тексту (Див. Додаток 2). Оргкомітет залишає за собою право відбору тез доповідей, запропонованих до публікації.

Робочі мови конференції: всі слов’янські, англійська.

Форми участі: очна, заочна.

Витрати на проїзд, відрядження, проживання та харчування – за рахунок учасників конференції.

Заявки на участь у конференції та тези доповідей приймаються по електронній почті: uks@nbuv.gov.ua

Тел. для довідок: (044) 234-78-65,е-mail: uks@nbuv.gov.ua

Координатор:

Філіпович Марина Анатоліївна – канд. іст. наук, науковий співробітник Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, filipovych@nbuv.gov.ua

Організаційний комітет

26 березня 2015 року на базі Науково-технічної бібліотеки Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна відбудеться Всеукраїнський науково-практичний семінар «Інформаційний аналіз та інфометрична діагностика наукового документального потоку ВНЗ»

Організатори:

• Науково-технічна бібліотека Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

Співорганізатори:

• Українська бібліотечна асоціація (м. Київ);
• Наукова бібліотека Запорізького національного технічного університету (м. Запоріжжя).

Передбачено проведення майстер-класів:

Колесникової Т. О., канд. наук із соціальних комунікацій «Університетська наука у світовому інформаційному просторі: моніторинг, бібліометрика, аналіз»;

Назаровця С. А., канд. наук із соціальних комунікацій «Альтметрікс: вимірювання впливу та видимості результатів наукових досліджень» (м. Київ).

Для участі в семінарі запрошують науковців та практиків у галузі бібліотечно-інформаційної справи, документознавства, інформаційної та видавничої діяльності.

Детальна інформація на сайті НТБ ДНУЗТ  http://library.diit.edu.ua/у рубриці «Колегам».

17–18 квітня 2015 року в  м. Києві відбудеться ІІІ Міжнародна науково-методична конференція «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи», організована Академією Української Преси в партнерстві з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України та Інститутом соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України.

Аудиторія учасників – учителі загальноосвітніх навчальних закладів, науково-педагогічні працівники вищих педагогічних навчальних закладів, закладів післядипломної педагогічної освіти, співробітники бібліотек, науковці та працівники мас-медіа.

Основні напрями роботи конференції:

• Медіаграмотність як життєво необхідна складова в сучасному соціально-політичному та культурному полі України
• Новинна і інформаційна грамотність: методики упровадження в навчальний процес
• Теоретичні засади медіаосвіти
• Медіаосвіта як педагогічна інновація
• Роль медіаосвіти у соціалізації особистості
• Медіапсихологія і медіаосвіта
• Медіаосвіта і медіаграмотність у загальноосвітніх навчальних закладах: практика, проблеми, перспективи
• Методика і технології викладання основ медіаграмотності в навчальних закладах
• Медіа- та інформаційна грамотність: новий функціонал бібліотек.

Перелік напрямів роботи конференції є орієнтовним і відкритим для доповнення.

Заявки та тексти статей на участь у конференції приймаються до 20 березня. 

Деталі  в ініформаційному листі

Шановні користувачі!

27 лютого 2015 року (п’ятниця) у  Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського – санітарний день. Цього дня бібліотека для відвідувачів не працює.

Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Прес-служба  НБУВ

Відділ музичних фондів Інституту книгознавства НБУВ запрошує шанувальників музичного мистецтва 5 березня 2015 року до Музичної вітальні на концерт фортепіанної музики.

У програмі пролунають вишукані твори видатного польського композитора Фредеріка Шопена. Виконує – доцент кафедри спеціального фортепіано Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, відомий піаніст та видатний педагог Федоров Борис Григорович.

Концерт розпочнеться о 15 годині 30 хвилин за адресою вул. Володимирська 62, 3-й поверх, к. 305.

Будемо раді зустрітися з вами у Музичній вітальні!

На відзначення Міжнародного дня рідної мови в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбувся круглий стіл «Мова і культура», організований бібліотекою спільно з Українським мовно-інформаційним фондом НАН України.

У заході взяли участь: Олексій Онищенко, заступник голови Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік НАН України; Максим Стріха, заступник міністра освіти і науки України; Володимир Попик, генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, д-р іст. наук; керівники та провідні вчені наукових установ НАН України, викладачі та студенти вищих навчальних закладів, журналісти.

Із вітальним словом до учасників круглого столу звернувся академік Олексій Онищенко. Наголошуючи на особливому значенні української мови для інтелектуального зростання нації на сучасному етапі, він, зокрема, підкреслив: «У нас чудова національна мова. Ми маємо вболівати за її чистоту, оберігати її, адже турбота про рідну мову – органічний прояв істинного патріотизму».

Володимир Попикзачитав привітання учасникам круглого столу від Бориса Патона, президента НАН України, та Лілії Гріневич, народного депутата України, голови Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти.

Максим Стріха зазначив, що українська мова завжди була маркером, який відрізняв нас від народів-сусідів. Утім, донедавна вона мало виконувала свої статутні функції. Нині ж в умовах в умовах демократичного піднесення ситуація з українською мовою змінюється. «Українська мова разом з мовами національних меншин, що проживають в нашій країні, стала мовою боротьби за свободу», – наголосив Максим Стріха. Він також зауважив, що «… українська мова сьогодні домінує в сфері управління, освіти, культури, втім майже відсутня в бізнесі, шоу-бізнесі, телевізійному та радіопросторі…». На думку заступника міністра освіти і науки, вирішення потребують і такі проблеми, як: розвиток наукової української мови (у т.ч. термінології) та правопису, популяризація української мови в науково-популярній літературі тощо.

Сьогодні, в умовах остаточного утвердження самостійності держави, підкреслив у своєму виступі Володимир Попик,  одним з першочергових завдань її інформаційної безпеки є  «…розбудова українського віртуального інформаційного простору, зокрема україномовних електронних інформаційних ресурсів, які сьогодні набувають все більшого значення передусім як вагомий засіб протидії інформаційним впливам». У цьому контексті Володимир Попик розповів про роботу науковців НБУВ з формування фундаментальної електронної бібліотеки «Україніка», основою якої є повні бази бібліографії української книги, і висловив переконання в тому, що «представлення "Україніки"в Інтернеті матиме значний суспільний резонанс, оскільки веб-портал НБУВ відвідують щодоби десятки тисяч користувачів, як українських, так і зарубіжних».

Анатолій Загнідко, завідувач відділу інформатики Українського мовно-інформаційного фонду, член-кореспондент НАН України, у своєму виступі зупинився на проблемах технологічного статусу української мови, створення національної термінологічної системи, організації роботи з лінгвістичного забезпечення. Проаналізувавши основні результати розбудови української лінгвістичної системи в мережі Інтернет і розробку нової мережевої версії цифрової бібліотеки Українського мовно-інформаційного фонду, як складової Українського лінгвістичного корпусу, Анатолій Загнідко підсумував: «Зараз склалися сприятливі умови для створення повної гами національних комп’ютерних засобів лінгвістичного забезпечення та інформаційних систем на рівні кращих світових зразків».

Питанням захисту української мови присвятила свій виступ Ніна Клименко, професор кафедри елліністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент НАН України. Мовознавець наголосила на тому, що нові умови життя країни потребують нових засобів захисту мови. «Сьогодні нам потрібні нові підручники, навчальні посібники, програми та ігри для дітей. Тільки так ми зможемо подолати проблему безпеки української мови», – зауважила Ніна Клименко. Доповідач також торкнулась питань формування культурно-історичного вітчизняного інформаційного ресурсу та презентувала колективну монографію «Неперервна філологія: класичні, візантологічні та неоелліністичні студії в Україні ХХ століття», видання вибраних праць мовознавців Андрія Олександровича Білецького та Тетяни Миколаївни Чернишової.

Продовжуючи тему формування вітчизняного культурно-історичного інформаційного ресурсу Євгенія Карпіловська, провідний співробітник відділу структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України, д-р філолог. наук, зауважила, що в працях, написаних українськими мовознавцями в різні часи, є багато актуальних ідей, концепцій і думок. Водночас потрібно більше дбати й про збереження спадщини науковців – наших сучасників. Позитивним прикладом, за словами Євгенії Карпіловської, у цьому контексті можна вважати видання Інституту української мови НАН України «Н.Ф. Клименко. Вибрані праці» (К., 2014), що містить праці видатного мовознавця з лексики, словотвору, фразеології, граматики, лінгвістики за 50 років її наукової діяльності.

Олександр Тараненко, заступник головного редактора журналу «Мовознавство», д-р філолог. наук, професор виніс на обговорення проблему розвитку сучасної лексикографії. Зокрема він висловив думку про те, що «… за жанровим і тематичним охопленням українська лексикографія вийшла вперед у порівнянні з минулими роками, однак якість лексикографії погіршилась». Олександр Тараненко пояснив таку ситуацію тим, що багато енциклопедій нині виходять друком у комерційних видавництвах, які в гонитві за прибутком не переймаються якістю змістового наповнення. Вирішення цієї проблеми доповідач вбачає в активній роботі науковців щодо укладання етимологічних, топонімічних і фразеологічних словників, а також у створенні зведеного словника українських народних говорів.

Під час круглого столу «Мова і культура» було також презентовано комплексний науковий доробок фахівців Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського на відзначення Року Тараса Шевченка.

Так, Ірина Войченко, наук. співробітник відділу національної бібліографії НБУВ представила фундаментальне наукове видання «Тарас Григорович Шевченко: бібліографія видань творів, 1840–2014», яке містить бібліографічні відомості про видання творів Т. Шевченка мовою оригіналу та 66-ма мовами народів світу. Не менший інтерес для всіх, хто шанує національні цінності, мову, культуру та постать Тараса Шевченка представляє науково-бібліографічний покажчик «"Кобзар"Т.Г. Шевченка у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського», укладений за результатами багаторічного дослідження унікальної колекції кобзаріани.

Із Меморіальною електронною колекцією «Т.Г. Шевченко»ознайомила учасників круглого столу Катерина Лобузіна, завідувач відділу програмно-технологічного забезпечення НБУВ, д-р наук із соціальних комунікацій. Вона повідомила, що колекція об’єднує бібліографічні бази даних, біографічні матеріали, електронні виставки, присвячені життю і творчості Кобзаря, галереї музеїв, пам’ятників і меморіальних дощок, фото-і відеоматеріали, інтернет-ресурси, повні тексти книжок з фондів Інституту рукопису НБУВ, відділу стародруків і рідкісних видань, відділу зарубіжної україніки, відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ.

Тетяна Гранчак, завідувач відділу політологічного аналізу СІАЗ НБУВ, д-р наук із соціальних комунікацій, присвятила свій виступ меморіальному образу Тараса Шевченка як символу української ідентичності в умовах сучасної суспільно-політичної кризи в Україні. Проаналізувавши багато прикладів активного звернення «майданного» соціуму до образу поета та його творчості (цитування, читання творів поета учасниками Майдану, поява графіті із зображенням Кобзаря, поширення зображень Т. Шевченка в соціальних мережах тощо), Тетяна Гранчак дійшла висновку, що поряд з образами Шевченка-поета і Шевченка-ідеолога Майдану «… у діях учасників Майдану, в сукупності вчинків окремих особистостей, об’єднаних спільним прагненням до перемоги ідеалів національної свободи, вибудувався ще один образ Шевченка як уособлення українського народу».

Гліб Юхимець, завідувач відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства НБУВ, канд. мистецтвознавства, презентував електронну колекцію українського плаката ХХ–ХХІ ст. з фондів НБУВ. Він зазначив, що тематичний спектр плакатів, що увійшли до електронної колекції українського плаката досить широкий. Це: міжнародний рух молоді, міжнародні відносини, внутрішня політика, кооперація, сільське господарство, тваринництво, фінанси, освіта, армія, піонерія, комсомолія, радянська жінка, здоров’я, свята, конституція та багато ін. Зосередивши увагу присутніх на різноманітних техніках і прийомах, які застосовувалися в різні часи для створення плакатів, Гліб Юхимець між тим зауважив, що сьогодні спостерігаємо відродження мистецтва плаката як особливого історичного явища культурного й суспільного життя. Відтак, перегляд електронної колекції українського плаката на порталі НБУВ сприятиме ознайомленню з творчістю українських художників минулого і сьогодення.

Наталія Марченко, старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень НБУВ, канд.  іст. наук, представила присутнім свою монографію «Володимир Рутківський: тексти долі», присвячену висвітлено основних етапів життя та світогляду видатного українського поета, прозаїка, дитячого письменника, лауреата Національної премії України імені Т. Шевченка. Вона зосередила увагу присутніх на необхідності вивчення і популяризації української дитячої книжки, її авторів. Адже саме таких досліджень у вітчизняному мовознавстві та літературознавстві бракує.

Учасники заходу мали змогу переглянути книжкову виставку «Словникові та енциклопедичні видання України з фондів НБУВ», експозицію словникових, енциклопедичних та монографічних видань Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, ознайомитися із новими культурологічними виданнямиНаціональної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

4 березня 2015 року (середа) відділ інформаційно-комунікаційних технологій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського запрошує на семінар «Розподілена підтримка матеріалів порталу НБУВ: функціональні можливості профілю контент-менеджера».

Заняття проведе Катерина Лобузіна, завідувач відділу інформаційно-комунікаційних технологій. 

До участі в семінарі запрошують керівників структурних підрозділів НБУВ та працівників, відповідальних за формування контенту підрозділу на порталі бібліотеки.

У ході семінару буде здійснено реєстрацію профілів відповідальних осіб для роботи з оновлення контенту підрозділів на порталі НБУВ (за поданими службовими записками).

Початок роботи об 11.00у залі засідань Вченої ради НБУВ (к. 344).

Напередодні Всесвітнього метеорологічного дня (World Meteorological Day), що відзначається 23 березня, у читальному залі відділу бібліотечних зібрань та історичних колекційІнституту книгознавства НБУВ (кім. 307) по вул. Володимирській, 62 буде відкрита книжкова виставка.

На виставці представлені періодичні та продовжувані видання із фонду відділу, що розкривають діяльність метеорологічної служби у ХІХ на початку ХХ ст.

Довідково

Щорічно, починаючи з 1961 року, 23 березня Всесвітня Метеорологічна Організація (ВМО), її країни-учасниці та світове співтовариство гідрометеорологів відзначають Всесвітній метеорологічний день, присвячений певній темі. Саме цього дня  1950  року набула чинності  Конвенція Всесвітньої Метеорологічної Організації, яка започаткувала створення цієї організації. З 1951 року ВМО отримала статус спеціалізованої установи системи Організації Об’єднаних Націй.

Всесвітній метеорологічний день проходить з метою підвищення обізнаності широкої громадськості у всіх країнах про роботу національних гідрометеорологічних служб, а також поглиблення розуміння значущості такої роботи. Кожного року Всесвітня Метеорологічна Організація вибирає нове гасло цього дня, яке покликане допомогти людям зрозуміти значення метеорологічної служби.

Гасло цьогорічного свята: «Погода, клімат і вода в інформаційну еру».

Гідрометеорологічна служба України, яка є членом-засновником ВМО з 1948 року, –­ багатофункціональна розгалужена система, що організаційно оформилася ще  1921 року. Вона здійснює комплекс гідрометеорологічних спостережень і прогнозування, вивчення змін клімату, спостереження за забрудненням навколишнього природного середовища на базовій мережі. Систематичні цілодобові спостереження за станом погоди проводяться на 188 метеорологічних станціях, з яких 37 залучені до передачі даних у глобальну систему телезв’язку ВМО.

Прес-служба НБУВ

Наприкінці лютого цього року (27.02.) відбулося перше регіональне обговорення можливих векторів розвитку вітчизняних бібліотек на сучасному етапі. До обговорення були запрошені бібліотечні фахівці, представники органів культури, освіти, державної влади та місцевого самоврядування, громадських об’єднань та бізнесу з Києва, Київської, Вінницької, Житомирської, Рівненської, Сумської, Чернігівської, Черкаської областей.

Зі вступним словом до присутніх звернулася Ірина Шевченко, канд. пед. наук, директор Інституту післядипломної освіти, Національної академії керівних кадрів культури та мистецтв, президент УБА. Вона зауважила, що для того, щоб залучити максимальну кількість фахівців для розроблення основних положень Маніфесту УБА «Бібліотеки в умовах кризи», заплановано проведення серії регіональних обговорень, які (окрім Києва) відбудуться в березні – травні цього року в Миколаєві, Чернівцях, Дніпропетровську.

Валентина Пашкова, д-р іст. наук, координатор американських центрів Посольства США в Україні, віце-президент УБА, наголосила на важливості підготовки Маніфесту, як документу, що висвітлюватиме програмні положення, напрями і принципи діяльності бібліотек України у сучасних суспільно-політичних та соціально-економічних умовах, і закликала учасників обговорення подивитися на проблему кризи позитивного.

Дорожньою картою, що допоможе українським бібліотекам вижити в умовах кризи, назвала Маніфест Ярослава Титаренко, заступник директора програми «Бібліоміст» IREX/Україна.

Ярослава Сошинська, канд. іст. наук, доцент НТУУ «КПІ», виконавчий директор УБА, зупинилася на причинах виникнення та характеристиках кризових явищ, а також шляхах їх подолання. Ярослава Сошинська зауважила, що в умовах руйнації звичної організації життя бібліотеки повинні налагоджувати більш тісний діалог із суспільством. Яким чином це зробити? Відповідь на це запитання Ярослава Сошинська запропонувала учасникам обговорення знайти під час роботи в групах.

Активніше взаємодіяти з авторами та видавництвами порадили бібліотекарям Ганна Матіко-Бубнова, головний спеціаліст Управління преси та інформації Департаменту суспільних комунікацій Київської міськдержадміністрації, та Зінаїда Каменецька, засновник і директор видавництва «КИЙ».

Декілька слушних порад щодо подолання кризи надав Павло Горбенко, психолог-консультант Центру Сім’ї Дарницької районної державної адміністрації в м. Києві. Він, зокрема, зазначив, що криза в державі запускає механізми особистісної кризи, тож дуже важливо знати її прояви. У цьому контексті Павло Горбенко детально розповів про основні етапи переживання та складові особистісної кризи.

Далі обговорення принципів діяльності бібліотек України в умовах суспільно-політичної та соціально-економічної кризи відбувалося в 3-х робочих групах (група 1 «Бібліотеки – Органи влади», група 2 «Бібліотеки – ЗМІ», група 3 «Бібліотеки»). Кожен учасник групи мав можливість висловити власну точку зору на запропоновані до обговорення запитання:

• Які кризові явища Ви особисто спостерігаєте / відчуваєте у Вашому житті / житті країни?
• Як бібліотеки можуть допомогти Вам вийти із ситуацій, викликаних кризою?
• Чому бібліотеки важливі в період кризи?

Після закінчення дискусій модератори кожної групи представили на загал результати. Слід зазначити, що відповіді на запропоновані запитання в усіх групах переважно співпали.

Приміром, говорячи про кризові явища в нашому житті, учасники обговорення виокремили наступні: системна управлінська криза, інформаційна війна, психологічна криза, економічна криза, світоглядні розбіжності тощо.

Відповідаючи на запитання про роль бібліотек у подоланні читачами кризових ситуацій, учасники обговорення зупинилися на таких аспектах діяльності бібліотек у цьому контексті, як: розроблення адекватних моделей обслуговування читачів; сприяння вибудовуванню довіри до влади та економічній освіті читачів; організація курсів із вивчення іноземних мов і консультацій психолога (на волонтерських засадах); активізація інформаційно-роз’яснювальної, бібліотерапевтичної роботи та патріотичного виховання; організація благодійницьких заходів;  участь бібліотекарів в організації та розвитку громадського руху; присутність бібліотек в системі освіти протягом життя тощо.

Серед факторів, що підтверджують важливість бібліотек в період кризи, було виокремлено: доступність, безкоштовне обслуговування, відкритість, стабільність, розгалужена структура, довіра з боку користувачів, професіоналізм.

Отже, перший внесок у підготовку Маніфесту УБА «Бібліотеки в умовах кризи» зроблено. Усі зацікавлені зможуть долучитися до обговорення на наступних регіональних засіданнях або через онлайн опитування на сайті УБА.

Прес-служба НБУВ

Фотозвіт заходу можна переглянути на сторінці УБА в мережі Фейсбук

Відділ музичних фондівІнституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського запрошує завітати до корпусу НБУВ по вул. Володимирській 62та ознайомитися з виставкою, присвяченою Михайлу Вербицькому:до 200-річчя від дня народження і 150-річчя першого публічного виконання національного гімну «Ще не вмерла України і слава, і воля...».

На виставці представлені документи з фондів Інституту рукопису, відділів музичних фондів та зарубіжної українікиІнституту книгознавства НБУВ, відділу газетних фондів.

Виставка експонуватиметься до кінця березня 2015 р.

Тим, хто не має змоги відвідати виставку в бібліотеці, пропонуємо переглянути документи за посиланням.

Довідково

З метою належного відзначення у 2015 році 200-річчя від дня народження автора музики Державного Гімну України Михайла Вербицького та у зв'язку з 150-ю річницею першого публічного виконання національного гімну «Ще не вмерла України і слава, і воля...», яке відбулося 10 березня 1865 року, Президент України підписав Указ № 6/2015«Про відзначення 200-річчя від дня народження Михайла Вербицького та 150-ї річниці першого публічного виконання національного гімну»

25 лютого 2015 року в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбувся науково-методичний семінар «Бази даних наукової бібліотеки як об’єкти права інтелектуальної власності», організований відділом з охорони інтелектуальної власності НБУВ для керівників структурних підрозділів бібліотеки.

Основними доповідачами на семінарі виступили Олексій Васильєв, патентний повірений України, директор Асоціації «Інформатіо-Консорціум», канд. техн. наук, та ОлександрКириленко, завідувач відділу з охорони інтелектуальної власності НБУВ, канд. іст. наук.

Олексій Васильєввисвітлив питання охорони авторських прав на бази даних та об’єкти (документи), що включені до них. Зокрема він ознайомив присутніх із класифікацією та видами баз даних, розглянув бібліотечні та законодавчі аспекти створення й використання баз даних, забезпечення їх охорони через авторське право, ліцензійні договори та спеціальні норми права, такі як «sue generis».

Олександр Кириленкодетально зупинився на порядку реєстрації баз даних в НБУВ і нормативних документах, що регламентують цю процедуру.

Прес-служба НБУВ